Конспект уроку із зарубіжної літератури для 9 класу на тему: « Літературні жанри і стилі. Перехідні явища в літературі»

 

ТЕМА.  Літературні жанри і стилі. Перехідні явища в літературі.

Мета:         поглибити поняття «жанр», «стиль», міжродові утворення; розвивати вміння визначати жанр твору та його ознаки, вміння  порівнювати окремі жанри, які належать до різних родів літератури та різницю між стилями загальними та індивідуальними; перевірити знання літератури за минулі роки; прищеплювати зацікавленість до вивчення літератури.

Т и п   у р о к у: урок формування нових знань, умінь, навичок

Форма уроку: вступний урок

ЕПІГРАФ

Х і д   у р о к у

 І. Організаційний момент.

 ІІ. Актуалізація та корекція знань.

 Вступне слово вчителя. Вивчаючи зарубіжну літературу ви прочитали і пропустили крізь свою душу твори різних авторів, ці автори є представниками різних країн і культур. Вам знайомо багато понять теорії літератури. Сьогодні ми спробуємо, скористатися вашими вже здобутими знаннями і задати напрям до вивчення літератури в цьому році.

Літературна вікторина.

Назвіть літературні епохи.

 

    

 

• Які ви знаєте священні книги людства?
• Кого Бог створив «на Свій образ»?
• З якої книги Десять Заповідей? Назвіть ці Заповіді.
• Культуру яких народів охоплює античність?
• У чиїх творах уперше в світовій літературі представлено людину та її світ?
• Яка антична поетеса зобразила кохання як сильну пристрасть, що ставила людину на межі життя і смерті?
• Засновником якого жанру вважається Есхіл?
• Що таке катарсис?
• Хто є автором «Енеїди»?
• Яких найвидатніших китайських поетів епохи Середньовіччя ви знаєте?
• Останній поет доби Середньовіччя, автор сонету «В своїх очах вона несе Кохання...».
• Герої якої доби Ромео і Джульєтта, Гамлет, Дон Кіхот?
• Які образи у літературі називаються вічними?
• Хто автор п’єси «Міщанин-шляхтич»?
• Які письменники представляють літературу століття XX – XXI ст.?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Фотогалерея письменників імена яких нам з вами ще треба відкрити і осягнути  велич  створених ними творів мистецтва.

       Читання та коментар учнями епіграфів уроку.

  ІІІ. Сприймання і засвоєння теоретичного матеріалу.

Слово вчителя. Художній світ різноманітний. Твори відрізняються часом написання, тематикою, формою, авторами. А ще, на перший погляд, однакові віршовані твори або прозові все ж мають різницю, і ми не сплутаємо вірш і поему, оповідання і роман або трагедію і комедію. Така категорія, яка об’єднує певні твори називається жанром.

Кожному роду літератури притаманні свої жанри. Деякі з них вам добре знайомі, але в цьому році ви зможете відкрити для себе і нові жанри, наприклад «роман у віршах».

Жанри можуть взаємодіяти між собою, що приводить до міжжанрових утворень. Наприклад, повість-казка, поема-казка та ін. Деякі жанри поділяються на жанрові різновиди. Так роман має такі різновиди жанру: історичний, пригодницький, філософський та ін.

• Теорія літератури.

     Жанр –  термін, що визначає родові й видові особливості художньої творчості.

     Літерату́рний жанр – тип літературного твору, один із головних елементів систематизації літературного матеріалу, класифікує літературні твори за типами їх поетичної структури.

     З погляду на тип поетичної структури літературного твору  найчастіше виділяють такі жанрові види.

• Опрацювання схеми «Роди і жанри літератури».

     IV. Формування нових знань, умінь, навичок.

• Поглиблення знань учнів  про літературні жанри.

     У процесі історичного розвитку майже кожен жанровий вид варіював у різновиди, або жанри.

     Так, жанровими різновидами роману сьогодні є роман: біографічний, автобіографічний, детективний, духовний, історичний, готичний, бульварний, пригодницький, психологічний, науково-фантастичний, соціально-побутовий, тенденційний, роман-епопея, роман-щоденник, роман-притча. Жанри поеми: епічна, героїчна, лірична, ліро-епічна, драматична, іронічно-комічна, дидактична, сатирична, бурлескна, лірико-драматична (романтична).

     Класифікацію підвидів проводять за змістовою ознакою (історичний роман, духовний роман, роман жахів), за композиційною особливістю твору (сонет, рондо), за сукупністю ознак і особливостей (мадригал, хоку).

     Типологія жанрів була чітко визначена в класицизмі. Романтизм порушив класицистичну «чистоту» жанрів. У XIX ст. стало поширеним поєднання літературних родів у жанрі. Коли ж у жанровім виді виступають елементи двох чи трьох родів,  йдеться про змішаний жанр або перехідні явища і літературі.

     Так перехідними є, наприклад поема, балада, байка в межах ліро-епічного жанру.

     В межах роду розрізняють види і жанри. Вид посідає проміжне місце між родами і жанрами, відрізняється від жанру вищим ступенем художнього узагальнення (проміжні форми – ліро-епічна поема, лірична драма). Для виду характерні стійкі структури, способи побудови образів.

     Взаємодія жанрів сприяє появі нових жанрових форм:

• трагікомедія
• роман у новелах
• роман у віршах
• кіноповість
• кіноновела тощо.     

     Окремі жанри характерні лише для певних національних культур: щедрівки, думи – в українців, билини – в росіян, саги – в ірландців і скандинавців, хайку і танка – у японців.

• Теорія літератури.

     Стиль – сукупність ознак, які характеризують мистецтво пев­ного часу та напряму або індивідуальну манеру художника стосов­но ідейного змісту й художньої форми.

     Розрізняють стилі загальні (епох, напрямів, течій) та індивідуальні (стилі письменників).

     Стиль письменника – ідейно-художня своєрідність його творів, зумовлена особливостями таланту, світоглядом, життєвим досвідом, характером, загальною культурою, орієнтуванням на певні зразки.

     Складники стилю письменника:

- тематика,

- образотворчість,

- сюжетно-композиційні особливості,

- поетична мова.

     V.  Закріплення вивченого матеріалу.

Літературознавча робота (в групах)

За цитатами визначте жанри, назви та авторів творів.

Завдання для 1-ї групи

1) Я б краще вороном копався у ріллі,

Ніж у негідника живився при столі.

Сухим окрайчиком задовольнятись краще,

Ніж губи мазати в чужому киселі.

                                 (О.Хайям. Рубаї)

2) Гей, у славному та у городі у Муромлі,

Та у тому селі та Карачаєві

Гей, то не старий дуб к землі нагинається,

Ой то добрий молодець Ілля Муромець

Батьку‑матері уклоняється:

«Благослови, батьку та матір рідна,

У славний город Київ з’їздити,

Сонечку стольнокиївському

Князю Володимиру служити.

Віри християнської та боронити!»

                            («Ілля Муромець і Соловей Розбійник»)

3)Мандрівник – і все:

це тепер моє ім’я.

Йде осінній дощ.

                          (Мацуо Басьо. Хоку)

Завдання для 2-ї групи

 « — Чао!

     Іван чув уже це слово й зрозумів його — так завжди віталися гефтлінги‑італійці. Одначе тепер, прислухаючись до тріскотняви над головою, він промовчав, чекаючи, що дівчина ось‑ось плигне кудись у схованку. Але вона була зовсім байдужа до небезпеки, знов озирнулась і квапливо загомоніла по‑німецькому, як збагнув Іван, когось проганяючи від себе. Він глянув у підлісок — там, звідки вискочила дівчина, припадав навколішках іще хтось у смугастому, але той одразу ж шмигнув назад і щез у густому ялиннику. Іван уже хотів був кинутися кудись далі від цих гефтлінгів, як дівчина легко вискочила на брилу, нагнулася, спритно сунула ноги в колодки, що їх досі тримала в руках, і, захляпавши ними, подалася до нього. Іван аж зіщулився з остраху. Мотоцикли ревли мало не в них над головою, і її недоречна, напоказ, відвага гнівом шмагнула його напружене до болю відчуття: їх же легко могли виявити. Він, пригнувшись, стрибнув до дівчини й, ухопивши за руку, сердито рвонув під скелю. При цьому він тихо, але розлючено лайнувся. Вона піддатливо й легенько, мало не впавши, майнула за ним, одна колодка впала з її ноги, — стукаючи по камінню, покотилася геть».

                          (В.Биков. «Альпійська балада»)

Завдання для 3-ї групи

 «Гребінці коштували дорого, вона знала це, і її серце давно вже нило від того, що не було ніякої надії купити їх. Тепер вони належали їй, але де ж ті коси, що їх прикрасили б ці довгождані гребінці. А проте вона міцно притисла їх до грудей, підвела нарешті затуманені сльозами очі, усміхнулась і промовила:

   — У мене дуже швидко росте волосся, Джиме!

   Делла підскочила, як ошпарене котеня, і вигукнула:

    — О Господи!

     Джим ще не бачив свого чудового подарунка. Вона хутенько подала йому на долоні ланцюжок. Матовий коштовний метал, здавалося, засяяв відбитим світлом її гарячої і щирої радості.

— Ну, правда ж гарний, Джиме? Я обнишпорила все місто, поки знайшла його. Тепер ти можеш дивитися, котра година, хоч сто разів на день. Дай‑но мені свій годинник. Я хочу побачити, який вигляд він матиме з ланцюжком.

     Але Джим не послухався — він ліг на кушетку, заклав руки під голову й усміхнувся.

— Делл, — сказав, — давай сховаємо свої подарунки до іншого часу. Вони занадто гарні, щоб так зразу ними користуватися. Я продав годинник, щоб купити тобі гребінці. А тепер, гадаю, пора смажити котлети.

     Волхви, ті, що принесли дари немовляті в яслах, були, як ви знаєте, мудрі люди, надзвичайно мудрі люди. Вони винайшли звичай робити різдвяні подарунки, бо вони були мудрі, і дари їхні були мудрі, можливо, їх можна було навіть замінити, якщо траплялися два однакових подарунки. А я розповів вам нічим не примітну історію про двох дурненьких дітей, які жили у восьмидоларовій квартирі й зовсім не мудро пожертвували одне для одного найдорожчими своїми скарбами. Але до відома мудреців наших днів треба сказати, що з усіх, хто робив подарунки, ці двоє були наймудріші. З усіх, хто приносить і приймає дари, наймудріші тільки такі, як вони. Це всюди так. Вони і є волхви».

 

                                (О.Генрі. «Дари волхвів»)

   Завдання для 4-ї групи

П а н Жу р д е н. Ви мені прислали такі вузькі шовкові панчохи, що я ледве в них вліз. Ось маєте: аж дві петельки луснуло.

К р а в е ц ь. Вони ще розтягнуться.

П а н Жу р д е н. Так, так, коли всі петельки луснуть. Та ще й черевики, що ви їх замовили для мене, страх як муляють мені ноги.

К р а в е ц ь. Зовсім не муляють, пане.

П а н Жу р д е н. Як то не муляють?!

К р а в е ц ь. Ні, вони зовсім вам не муляють.

П а н Жу р д е н. А я вам кажу, що муляють.

К р а в е ц ь. Це вам тільки так здається.

П а н Жу р д е н. Того й здається, тому що я таки добре те відчуваю. Не боліло б, то не здавалося б!

К р а в е ц ь. Гляньте-но: не кожний придворний має таке розкішне вбрання. Дивом дивуюся, як мені пощастило зробити вам такий строгий костюм, хоч і не чорного кольору,— для цього слід бути справді високим майстром. Б’юсь об заклад, що й найкращий кравець не зуміє такого пошити.

П а н Жу р д е н. Що ж це таке? Ви пустили квіточки голівками донизу.

К р а в е ц ь. Але ж ви й слова не сказали, що хочете догори.

П а н Жу р д е н. А хіба про це треба говорити?

К р а в е ц ь. Аякже. Усі аристократи носять тільки так!

                                                            (Комедія «Міщанин-шляхтич» Мольєра.)

 VI. Підбиття підсумків уроку

         Творча робота

 Складіть твір-мініатюру (5–7 речень) про якуcь повсякденну ситуацію, використавши фразеологізми й афоризми, запозичені з творів художньої літератури.

Фразеологізми й афоризми для складання творів-мініатюр:

•  Ахіллесова п’ята, троянський кінь, яблуко розбрату (давньогрецька міфологія).
•  Ти назавжди береш на себе відповідальність за тих, кого приручив (А. де Сент-Екзюпері).
•  Варто судити не за словами, а за справами (А. де Сент-Екзюпері).
• Ніщо не вартує нам так дешево й не цінується так дорого, як ввічливість (М. де Сервантес).
•  Похвала тільки тоді гарна, коли гарний той, хто хвалить

(М. де Сервантес).

•  Старанність — запорука успіху (М. де Сервантес).

     VII. Оцінювання.

      VIIІ. Д о м а ш н є   з а в д а н н я.

Опрацювати статті підручника «Літературні жанри і стилі», «Перехідні явища в літературі».

 Індивідуальне: проанонсувати улюблену книгу, щоб зацікавити нею однолітків.