До розіграшу
залишилось:
19 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Конспект уроку із зарубіжної літератури для 9 класу на тему: "Урок-кроссенс за комедією М.В. Гоголя «Ревізор», інтегрований з мистецтвом".

Про матеріал

Розробка уроку для 9 класу (за новою програмою) допоможе познайомити дітей з історією створення комедії М.В. Гоголя "Ревізор", дати основні теоретичні поняття, розвивати уявлення про специфіку драматичного твору і виражені в ньому авторської позиції, формувати вміння отримувати інформацію з різних джерел : підручника, інтернету тощо.

Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний зв'язок між сусідніми картинками.

Велика увага на уроці приділяється інформації про Гоголя-художника та розвитку мистецьких навичок учнів.

Перегляд файлу

Тема. Урок- кроссенс за комедією М.В. Гоголя «Ревізор» (інтегрований з мистецтвом).

Мета. Познайомити дітей з історією створення комедії. Дати основні теоретичні поняття. Прищепити інтерес до творів письменника. Розвивати уявлення про специфіку драматичного твору і виражені в ньому авторської позиції; розвивати аналітичні вміння роботи з текстом драматичного твору. Формувати читацьку культуру, позитивні моральні якості, вміння отримувати інформацію з різних джерел: підручника, інтернету тощо. Виховувати ціннісне ставлення до навколишнього світу.

Формувати групи компетентностей: соціальну, інформаційну, загальнокультурну,  пізнавальну, комунікативну, продуктивну, вміння вчитися.

Вид уроку: урок-кроссенс з використанням ІКТ (інтегрований з мистецтвом).

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: портрети письменника, комп’ютер, презентація до уроку (Power Point), плакат «Кросскенс».

 

«На зеркало неча пенять, коли рожа крива»

Народне прислів’я

Результат пошуку зображень за запитом "портрет пушкіна"

Пов’язане зображення

Результат пошуку зображень за запитом "театр"

 

Результат пошуку зображень за запитом "смех"

http://rushist.com/images/art-russian/muller/gogol-muller-1841.jpg

Пов’язане зображення

Результат пошуку зображень за запитом "повітове містечко ревізор картинка"

 

 

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

- Доброго дня, сьогодні ми проведемо незвичайний урок. Це буде урок-головоломка, урок-кроссенс, присвячений вивченню безсмертної комедії М.В. Гоголя «Ревізор».

Довідка: зображення розташовуються так, що кожна  картинка має зв'язок із попередньою і наступною,  а центральна поєднує за змістом усі картинки. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний  зв'язок  між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Кроссенс. М.В.Гоголь

1. Мозковий штурм

- Де і коли народився М.В. Гоголь?

- Які цікави факти біографії письменника ви можете назвати?

2. Прийом «Асоціативний кущ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Учитель образотворчого мистецтва

Портрети Гоголя

- Гоголівська іконографія досить велика.  Подивіться, будь ласка, на ці портрети і спробуйте одним словом охарактеризувати Гоголя як людину, його настрій.

Портрет М.В. Гоголя. А.Г. Венеціанов (1834). літографія

Портрет М.В. Гоголя. А.А. Іванов (1841)

Портрети М.В. Гоголя. Ф.А. Моллера

М.В.Гоголь, який читає «Мертві душі». Е.А. Дмітрієв-Мамонов (1839)

Портрет М.В. Гоголя. Т.Г.Шевченко

М.В.Гоголь серед російськиї художників уРимі (1845) Дагерротип

М.В.Гоголь, В.О. Жуковський, О.С.Пушкін у Царському Селі влітку 1831року. П. Геллер (1880)

М.В.Гоголь у Василівці. В.О.Волков (1892)

М. В. Гоголь у Василівці слухає лірника. В. Волков

Пушкін у Гоголя. М.І.Клодт (1887)

«Самоспалення» Гоголя. І.Ю.Рєпін (1909)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Кроссенс. Крок 1. О.С.Пушкін

1. Слово вчителя.

- Одного разу в Нижньому Новгороді, куди Пушкін проїздив, збираючи відомості про Пугачова, його прийняли за важливого державного чиновника. Це розсмішило Олександра Сергійовича  і, звичайно ж, запам'яталося. Тож коли  7 жовтня 1835 Гоголь писав: «Будьте ласкаві, дайте якийсь сюжет, хоч який-небудь, смішний або несмішний, але чисто російський анекдот. Рука тремтить написати комедію», Пушкін розповів йому історію про уявного ревізора, про смішну помилку, яка спричинила найнесподіваніші наслідки.

- Як ви вважаєте, чи стала ця історія поштовхом для написання Гоголем нового твору?

(відповіді учнів)

ІV. Сприймання навчального матеріалу

Кроссенс. Крок 2. «Ревізор»

1. Слово вчителя.

- На основі цієї історії Гоголь написав комедію «Ревізор», яку закінчив 4 грудня 1835 г.

Гоголь писав у «Авторській сповіді»: «У «Ревізорі» я зважився зібрати в одну купу все погане в Росії, яке я тоді знав, всі несправедливості, які робляться в тих місцях і в тих випадках, де найбільше потрібно від людини справедливості, і за один раз посміятися над усім».

Кроссенс. Крок 3. Театр

2. Словникова робота

- «Ревізор» – драматичний твір. Що це за рід літератури – драма?

Драма (грец. – дія) – один з основних родів літератури. У широкому сенсі слова драмою називається будь-який літературний твір, написаний у формі розмови дійових осіб, без авторської мови. Такі твори призначені для гри в театрі.

3. Демонстрація схеми «Основні жанри драми»

 

                                                    Драма

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           Трагедія                           Драма                             Комедія

3. Прийом «Літературний калейдоскоп»

Учитель.

Ці та інші терміни ми зможемо пояснити, провівши гру «Літературний калейдоскоп».

(учням пропонується пояснити значення літературного терміну, який щойно з’явився на екрані. Якщо не можуть пригадати, дозволяється скористатися літературознавчим словником та інтернет-джерелами.)

Трагедія (грецьк. tragoedia, букв.: козлина пісня) — драматичний твір, який ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свої творчі потенції, з об’єктивною неможливістю їх реалізації.

Драма (грецьк. drama — дія) — літературний твір, що зображує складний і напружений конфлікт, напружену боротьбу між діючими особами.

Комедія (грецьк. komodia, від komos — весела процесія і ode — пісня) — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи людині.

П’єса (фр. piece) — різновид драми, в основу якої покладено конфлікт серйозного, складного і яскравого характеру.

Діалог (грецьк. dialogos — розмова, бесіда) — один із типів організації усного мовлення (поряд з монологом), який за своєю формою є розмовою двох або декількох (полілог) осіб.

Монолог (грецьк. mono —- один, єдиний, logos — слово) — тривале/ внутрішньо однорідне і зв’язне висловлювання, що належить одному суб’єктові і виражає його думки, свідомі чи підсвідомі переживання, рефлексії, почуття та акти волі.

Ремарка (фр. re’marque — примітка) авторські пояснення у драматичному творі стосовно умов та часу дії, зовнішнього вигляду та поведінки дійових осіб тощо. Р. виконують настановчу роль для режисерів, акторів та читачів.

Конфлікт (лат. conflictus — зіткнення, сутичка) — зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, супроводжуваних складними колізіями.

Мізансце́на (фр. mise en scène — розміщення на сцені) — розташування акторів на сцені в певному поєднанні з навколишнім речовим середовищем (декорації, реквізит тощо) в ті чи інші моменти спектаклю.

Сюжет (фр. sujet — тема, предмет) — ряд подій, які складають зміст твору.

Експозиція (лат. expositio — виклад, опис, пояснення) — вихідна частина сюжету художнього твору, що змальовує характери і положення дійових осіб до початку дії.

Зав’язка — елемент сюжету, вихідний момент у розвитку дії художнього твору. Кульмінація (лат. сulmen — вершина) — момент найвищого піднесення, напруження, розвитку конфлікту, момент вирішального зіткнення характерів, мить перелому в сюжеті, з якої починається розв’язка.

Розв’язка — складовий компонент сюжету, вирішення конфлікту (інтриги) епічного, ліро-епічного, драматичного, а іноді й ліричного (сюжетного) твору.

4. Демонстрація схеми «Композиція п'єси»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Слово вчителя

-  У квітні 1936 р. комедія була поставлена ​​на сцені.

Кроссенс. Крок 4. Дзеркало

6. Робота з епіграфом

- У творі розповідається про чиновників, які приймають випадкового приїжджого за ревізора і намагаються перед ним вислужитись. Адже вони є злодіями, казнокрадами, лицемірами та егоїстами. Намагаючись вислужитися перед "ревізором", вони втрачають всі людські якості, заради власної вигоди і покриття своїх грішків йдуть на все можливе.

Хто в цьому винен?

Чиновникам нічого більше не залишається, як «на дзеркало нарікати».

Епіграфом твору є народне прислів'я. Ось так і виходить, що «коли рожа крива», нікого звинувачувати в цьому. Потрібно вміти визнавати помилки і вчитися на них.

Кроссенс. Крок 5.  Галерея  героїв

7. Учитель образотворчого мистецтва

- Ще у гімназії  Гоголь пробував себе як живописець, книжковий графік і театральний декоратор. Уже після закінчення гімназії, в Петербурзі, Гоголь продовжує заняття живописом у вечірніх класах Академії мистецтв. Він сам зізнавався в статті «Кілька слів про Пушкіна»: «Я завжди відчував маленьку пристрасть до живопису». І ця пристрасть залишилася з ним назавжди і відбилася в його творчості.

Гоголь, за словами друзів, непогано малював. Його основна тема – архітектурний пейзаж, вірніше, просто архітектура. У гоголівських записниках, листах, чернетках прихований різноманітний світ зодчества: готичні собори і італійські палаци, російські церкви і античні руїни; будівлі і архітектурні деталі – арки, колони, куполи, башточки, іноді ледь окреслені, іноді промальовані ретельно і зі знанням справи. Тут і реальні споруди, і якісь уявні будинки, архітектурні фантазії. Збереглися ілюстрації Гоголя до його ж творів. До нас дійшла лише невелика і, мабуть, не найкраща частина його графіки і живопису. Він любив все незвичайне, сильне і цінував ці ж якості у живописі.

Художник був для Гоголя людиною незвичайною, володарем особливого, високого дару, творцем. У творах мистецтва Гоголь відчуває величезну силу правди та омани, добра та зла. Правдивість – це властивість, притаманна справжньому художникові. Правда – це мета мистецтва. Коли художник закінчив свою роботу, твір мистецтва вступає в життя, несе у світ укладений всередину нього зміст. Ось чому такі великі зобов'язання художника перед людьми, така велика відповідальність за все те, що він вносить своїми творіннями у життя.

Захоплення Гоголя живописом з особливою силою проявилося в той час, коли він жив у Римі. Саме там він захоплено вивчає пам'ятники архітектури і скульптури, живопису старих майстрів. Більш за все Гоголь цінував Рафаеля. У 1837 році у Римі Микола Васильович познайомився з російськими художниками Імператорської Академії Мистецтв і потоваришував з ними.

8. Знайомство з дійовими особами

- Гоголю вдається яскраво зображувати літературних персонажів.

Наші учні-художники отримали випереджальне завдання: прочитати комедію і намалювати портрети вказаних героїв. Тож пропоную створити художню галерею за комедією Гоголя «Ревізор». (учні представляють власні роботи)

Учитель зарубіжної літератури

- Усіх інших учнів класу прошу знайти та прочитати описи відповідних героїв.

 

 

Городничий

«Городничий, уже постаріла на службі й дуже недурна, по-своєму, людина. Хоч і хабарник, але поводиться дуже солідно; досить серйозний, трохи навіть резонер; говорить ні голосно ні тихо, ні багато ні мало, його кожне слово значуще. Риси обличчя його грубі й жорстокі, як у всякого, хто почав тяжку службу з нижчих чинів. Перехід від страху до радості, від низькості до пихи досить швидкий, як у людини з грубо- розвиненими нахилами душі. Він одягнений, як звичайно, у свій мундир з петлицями і в ботфортах зі шпорами. Волосся в нього стрижене, з сивиною».

Анна Андріївна і Марія Антонівна

«Анна Андріївна, жінка його, провінціальна кокетка, ще не зовсім у літах, вихована наполовину на романах та альбомах, наполовину на клопотанні коло своєї комори та в дівочій. Дуже всім цікавиться і при нагоді виявляє гонористість. Бере іноді владу над чоловіком тому тільки, що той не знає, що відповідати їй; але влада ця поширюється тільки на дрібниці й полягає у доганах та насмішках. Вона чотири рази переодягається в різні сукні на протязі п'єси».

Осип

«Осип, слуга, такий, які звичайно бувають слуги трохи в літах. Говорить серйозно, дивиться трохи вниз, резонер і любить собі самому читати повчальні нотації для свого пана. Голос його завжди майже рівний, у розмові з паном набуває суворого уривчастого й трохи навіть грубого виразу. Він розумніший за свого пана і тому швидше догадується, але не любить багато говорити, і мовчки крутій. Костюм його – сірий або синій приношений сюртук».

Бобчинський і Добчинський

«Бобчинський і Добчинський — обидва низенькі, куценькі, дуже цікаві; надзвичайно схожі один на одного; обидва з невеличкими черевцями, обидва говорять скоромовкою і надзвичайно багато помагають жестами й руками. Добчинський трошки вищий, серйозніший за Бобчинського, але Бобчинський розв'язніший і жвавіший за Добчинського».

Ляпкин-Тяпкін

«Л я п к і н-Т я п к і и, суддя, людина, шо прочитала п'ять чи шість книг, і тому трохи вільнодумна. Охочий дуже до здогадів, і тому кожному слову своєму надає ваги. Той, хто грає його, повинен завжди зберігати на обличчі своєму значущу міну. Говорить басом, довго розтягаючи, з хрипом і сопінням, як старовинний годинник, що перше шипить, а потім уже б'є».

Земляніка

«Земляніка, попечитель богоугодних закладів, дуже товста, неповоротка й незграбна людина, але до всього того проноза й крутій. Дуже прислужливий і метушливий.»

Поштмейстер

Поштмейстер, простосердна до наївності людина.

Кроссенс.  Крок 6.

Хлестаков – головний герой п’єси. Саме його чиновними визнали ревізором.

«Хлестаков, юнак років  двадцяти трьох, тоненький, худенький; трохи придуркуватий і, як кажуть, без царя в голові – один із тих людей, яких у канцеляріях звуть найпустоголовішими. Говорить і діє без будь-якої тями. Він неспроможний зупинити сталої уваги на якій-небудь думці. Мова його уривчаста, і слова вилітають із уст його цілком несподівано. Чим більше виконавець цієї ролі виявить щиросердності й простоти, тим більше він виграє. Одягнений за модою».

 

Кроссенс. Крок 7.

Повітове містечко.

- Зрозуміти стан справ та порядків у місті нам допомагають монологи та діалоги акторів.

Робота з текстом. Виразне читання

ДІЯ ПЕРША. ЯВА І.  (або перегляд епізоду фільму «Ревізов», Мосфільм, 1952)

- Кожному з героїв є чого боятися, у всіх є гріхи, всі несумлінні, ніхто не виконує належним чином своїх обов'язків. Від страху втративши здоровий глузд, чиновники в кожному проїжджому готові бачити перевіряючого. Хворе російське суспільство заражене страшним вірусом сучасності – відсутністю правди на всіх рівнях влади. Немає жодного позитивного образу чиновника в гоголівській комедії.

V. Узагальнення і систематизація вивченого

Кроссенс. Крок 8.

Сміх - єдине "чесне, благородне обличчя в комедії"

Слово вчителя

- Епіграф "На дзеркало нема чого нарікати, коли пика крива" характеризує жанр твору – соціально-політична комедія.

«Викриття негативних героїв дано в комедії не через шляхетне обличчя, а через дію, вчинки, діалоги їх самих. Негативні герої Гоголя самі викривають себе в очах глядача».

Але ... герої  М. В. Гоголя викриваються не з допомогою моралі і моралей, а шляхом висміювання. «Тільки сміхом уражається тут порок» (Гоголь).

Гоголь обрав для боротьби з усім поганим, що було в царській Росії, високий, шляхетний сміх, тому що був глибоко переконаний, що «сміху боїться навіть той, хто нічого не боїться».

Запис у зошитах

Ревізор – це наша совість.

Безсовісні чиновники – наші пристрасті, вади.

Місто – душа, внутрішній світ людини.

Ці слова вимовив Микола Васильович Гоголь після критики, яка була направлена ​​в бік його п'єси «Ревізор». Після її прем'єри, що відбулася в Олександрійському театрі, незадоволені були всі: публіка, літературознавці, рецензенти і навіть сам Імператор! І все тому, що в п'єсі не було показано жодної благородної людини, а на сцені були лише лицеміри, підлабузники, моральні виродки, хабарники і дурні. У російській драматургії подібного ще не було. М. В. Гоголю висунули звинувачення в злостивості, аморальності, а також упередженості. На що автор заперечив: «Мені шкода, що ніхто не помітив чесної особи, що був у моїй п'єсі. Так, було одне чесне, благородне обличчя, яке діяло в ній. Це чесне, благородне обличчя був – сміх".

У комедії «Ревізор» Гоголь висміяв як темні сторони російської дійсності: свавілля влади, хабарництво, неуцтво, хамство, казнокрадство, так і побутову сторону життя мешканців міста: нікчемність інтересів, лицемірство і брехню, вульгарність, чванство, марновірство і плітки. Комедія Гоголя торкнулася корінних питань суспільного життя. Дійові особи історії про уявного ревізора – не приватні люди, а посадові представники влади.

VІ.  Підсумок уроку

Тест «Перевір себе» за комедією  М. Гоголя «Ревізор»

  1. Коли Гоголь завершив написання комедії «Ревізор»?
    а) у 1825р. ; б) у 1835 р.; в) у 1845 р.
  2. Прізвище городничого:
    а) Сквозник-Дмухановський; б) Хлопов; в) Ляпкін-Тяпкін
  3. У якому місті відбуваються події?

а)Рязань ; б)N; в)Москва

     4.  Як звати слугу Хлестакова?
          а)Осип; б)Тихон; в)Захар

    5. До якого соціального стану належить Хлестаков?
          а)дворянин;   б)міщанин;   в)купець

    6. Добчинський і Бобчинський – це…
          а)поміщики ;  б)купці ; в)секретарі городничого

VІІ. Домашнє завдання

І творча група: «Оформити афішу до п'єси».

ІІ творча група: «Зробити програмку до вистави».

ІІІ творча група: «Намалювати ілюстрації до п'єси».

ІV творча група: «Провести дослідження «Характери і портрети».

 

 

 

 

 

Використані джерела

  1. Гоголь М.В. Мертві душі. Ревізор. Класика української літератури. – К.: ТОВ «Видавництво «Центр навчальної літератури».– 2017. – 304 с.
  2. Данильченко Ирина Анатольевна, Урок по теме "Ревизор" – бессмертное произведение Н.В. Гоголя" http://открытыйурок.рф/статьи/629720/
  3. Есаулова Оксана Юрьевна. Урок литературы по теме: "Комедия Н.В. Гоголя "Ревизор". История создания". 8-й класс. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://открытыйурок.рф/статьи/314246/
  4. Колбасова Елена Васильевна. "Образ уездного города в комедии Н.В.Гоголя "Ревизор". [Електронний ресурс] – Режим доступу:  https://nsportal.ru/shkola/literatura/library/2013/04/07/urok-literatury-s-ispolzovaniem-ikt-obraz-uezdnogo-goroda-v
  5. Митрофанская Анжела Петровна. Система уроков по комедии Н.В.Гоголя "Ревизор" в 8 классе. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://nsportal.ru/shkola/literatura/library/2012/10/15/sistema-urokov-po-komedii-nvgogolya-revizor-v-8-klasse
  6. Н. В. Гоголь. Портреты и картины : подборка. [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://elib.tomsk.ru/purl/1-431/
  7. Портрет Гололя. [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://tyzhden.ua/Publication/3685
  8. Романовська Олена Геннадіївна Гоголь і живопис. [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http: //откритийурок.рф/статьі/587428/
  9. Словник літературних термінів. [Електронний ресурс] – Режим доступу:  https://onlyart.org.ua/dictionary-literary-terms/#%D0%A0
  10. Чапаєв І. Произведения, в которых отсутствуют положительные герои. [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://iledokol.info/news.php?month.201605
Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Фоміна Віра Олексіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Сорочинська Світлана Кирилівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
4 лютого
Переглядів
5610
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку