Конспект уроку із зарубіжної літератури для 8 класу на тему "Мандри Дон Кіхота в пошуках справедливост

Тема: Дон Кіхот – головний герой роману М. Сервантеса. Мандри героя                       

            в пошуках справедливості.

Мета: розширити знання тексту роману, навчити учнів аналізувати,

           порівнювати і робити висновки, узагальнювати відомості про характер

           літературних героїв, літературний напрям; розвивати творчі здібності

           учнів; виховувати уважного, вдумливого читача.

Обладнання: виставка книг М. Сервантеса, ілюстрації до твору, зображення

                         щита.

Тип уроку: комбінований

 

Хід уроку

   Вступне слово вчителя. Сьогодні ми продовжуємо вивчення роману великого іспанського письменника М. Сервантеса «Дон Кіхот», з'ясуємо, яка роль цього твору в історії світової культури.

   Перед нами на дошці предмет рицарського спорядження Дон Кіхота – щит. На ньому написаний девіз: «Після тьми надіюся на світло».

 - Скажіть, як він пов'язаний з епохою Відродження? (Роман Мігеля де Сервантеса був написаний  на початку ХVІІ ст., в ньому втілені основні ідеї гуманістів епохи Відродження).

   Словникова робота

Пояснення значення слів «гуманіст» та «гуманізм». Учні роблять відповідні записи в зошиті.

   Гуманізм – система ідей і поглядів на людину як найвищу цінність; напрям у творчості митців епохи Відродження, що утверджував повагу до гідності й розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей.

   Гуманіст – носій і проповідник гуманізму.

    Перевірка індивідуального домашнього завдання до уроку

   Учитель. Послухаємо історичну довідку про епоху Відродження

   Учень-історик. Середньовічному аскетизму і схоластиці гуманісти епохи Відродження протиставляли життєрадісне вільнолюбство і відкриття світу та людини. Відкриття світу означало не тільки розширення географічних горизонтів, але й відмову від давніх уявлень про Землю і Всесвіт завдяки дослідженням Миколи Коперніка та Джордано Бруно. У 1492 р. Колумб відкрив Америку, а в 1519-1522 рр. Магеллан вперше здійснив кругосвітню подорож, практично довівши, що Земля має форму кулі. Перед людиною відкрився широкий життєвий простір. Гуманісти стверджували величність творчого розуму, який став для них єдиним критерієм усіх справ і намірів людини.

   З часом митці Відродження дедалі більше заглиблювались в реальне народне життя і драматизм людських стосунків, видозмінювали і вдосконалювали усталені жанри, розробляли нові теми. Водночас виникає багато проблем щодо шляхів гармонійного поєднання суворої, буденної реальності з високими світлими ідеалами. Саме про це розмірковує Сервантес в своєму романі «Дон Кіхот», який вважають справжньою енциклопедією людського життя.

 

    Учитель. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо образ головного героя роману Сервантеса – Дон Кіхота. Старий гідальго вирушив в дорогу на пошуки істини й справедливості. Він бачить світ ідеальним, не таким, як є в дійсності. Вже сцена посвяти в рицарі господарем корчми дає уявлення про те, яким є світ, створений в уяві Дон Кіхота. Зараз ми знову звернемося до цього епізоду, побачимо його очима Дон Кіхота та господаря корчми.

   Учень в ролі Дон Кіхота.  «Я покликав люб’язного господаря корчми, котрий щедро мене нагодував. Далі впав перед ним на коліна і попросив висвятити мене в рицарі. Господар замку погодився. В цю ніч я ні на хвильку не заснув, а вранці сталось те, про що я мріяв. Господар, одягнений в нове вбрання, тримаючи в руках книгу в гарній палітурці, здійснив обряд посвяти в рицарі, доторкнувся мечем до моєї спини. Всі стояли кругом раді та веселі. Збулась моя мрія!

   Учень в ролі господаря корчми. До мене на ночівлю приїхав якийсь дідок на шкапі. Я відразу ж зрозумів, що він не сповна розуму. Вигляд у нього був такий, що я подумав: «З грошенятами в нього, певно, кепсько». Я наказав його нагодувати залишками вечері. Він довго дякував, притулюючи до серця худі, кістляві руки. Я ледь не засміявся йому в обличчя, та тут же стримався. Раптом він каже: «Висвятіть мене в рицарі». Я ледве не впав зі сміху. Які, думаю, в наш час рицарі?! Мені набридли витівки гостя, тому я сперечатися з ним не став. Узяв книгу витрат сіна та ячменю, тріснув нею по потилиці гостя, пробурмотів щось, вдарив його ж власним мечем, здійснивши так званий обряд посвяти в рицарі. Ну, думаю, зараз він встане з колін та як схопить свій меч! А він устав, заплакав від радості і почав мені дякувати. Видно було з того, що бідолаха зовсім «збожеволів».

   Учитель. Монологи, прослухані нами, характеризують героїв. Хто з них викликає симпатію? Чому? (Дон Кіхот. Він бачить в людях тільки хороше)

   Дон Кіхот живе в світі власної уяви. Отже, ми можемо дати відповідь на питання: який світ в уяві Дон Кіхота.

   Гронування

 

     переконаний, що на землі живуть рицарі

                                                                  ↑

створив власний світ рицарства ← Світ в уяві Дон Кіхота

                                                                  ↓

                                     вважає себе рицарем, захисником людей

 

   Учитель. Автор назвав Дон Кіхота Рицарем Сумного Образу. За кого переживає Дон Кіхот? (За тих, кого несправедливо ображають, кому потрібен захист)

   Учитель. То якою ж зображена Іспанія на сторінках роману?

(По курних дорогах йдуть купці, монахи, бідняки, богомольці, ремісники, городяни та селяни. Каторжників ведуть на галери, дворяни роз’їжджають на конях, пастухи женуть отари овець. Ми потрапляємо  на постоялі двори, на виставу лялькового театру, на сільське весілля, у замок знатних вельмож, на вулиці і площі Барселони. З-під пера Сервантеса оживає Іспанія соціальних контрастів, бідна і багата, зайнята працею і та, що звикла тільки веселитись, сповнена благородних душевних поривів і та, що загрузла в дрібних корисливих розрахунках)

    Учитель. Хоча Дон Кіхот створив свій світ, уявний, він живе в реальному світі.

    Гронування

 багато людей потребують захисту

                                                                  ↑

рицарство дуже необхідне ← Світ реальний → мрії людей про довіру, повагу

                                                                  ↓

                                     усі бажають, щоб їм приходили на допомогу

 

    Учитель. Мандри Дон Кіхота приводять його у вищий світ. Згадаймо, як відбулась ця зустріч.

(Інсценізація епізоду про те, що сталось між Дон Кіхотом і прекрасним мисливцем-жінкою)

    Учитель. Значить, Дон Кіхот нарешті знайшов людей, які його розуміють? Так? (Ні, виявилось, що герцог і герцогиня були лицемірами, оскільки під маскою люб’язної добродушної гостинності і захоплення рицарем ховалась насмішка над щирістю і наївністю Дон Кіхота)

     Учитель. Отже, на сторінках роману ми знаходимо ще один світ – світ аристократів, світ масок і обману.

     Гронування

 

знущання над рицарством

                                                                  ↑

влада, гроші, розум ← Світ масок, обману → рицар – клоун

                                                                  ↓

                                     всі можливості для задоволення власних потреб

 

     Учитель. Але ж Дон Кіхот про це не підозрює. І все ж таки – їде. Залишає бали, обіди, бесіди. Чому? Знайдіть відповідь в тексті.

                               (Учні зачитують знайдені цитати)

     Учитель. Шляхи світу реального і шляхи світу фальшивого протилежні.             М. Сервантес зробив свій вибір, створивши образ героя на всі часи. Образ Дон Кіхота привертає до себе увагу і сучасних поетів. Послухайте вірш Ю. Кіма «Дон Кіхот».

(Виразне читання поезії учнями)

   Учитель. Спробуємо скласти сенкан про цього прекрасного героя.                     (Робота в парах)

   Сенкан

   Дон Кіхот

   Благородний, справедливий

   Допомагає, виручає, захищає

   По-справжньому захоплює своїми подвигами

   Герой

 

   Учитель. В. Бєлінський писав: «Дон Кіхотом» почалась нова ера мистецтва – нашого найновішого мистецтва… Він малював дійсність…» Ці слова відомого російського критика звертають нашу увагу на те, що, створивши пародію на рицарський роман, Сервантес одночасно відкрив шлях для реалістичної літератури епохи Відродження. Для літератури змістовної, близької до життя. Згадаймо основні естетичні принципи реалізму Відродження:

1. Реалістичний спосіб мислення.
2. Гуманістична позиція.
3. Утвердження особистісного начала.
4. Оптимізм.
5. Спрямованість до ідеального поєднується з утвердженням всього земного.
6. Гіперболізація.

Знайдіть перераховані риси в романі «Дон Кіхот».

 

    Дослідницька робота в групах

 

Відповіді учнів.

1. Сервантес використовує прийом «приземлення» книжної рицарської романтики. На сторінках його твору рицарський роман лопає, як мильна бульбашка, зіштовхуючись з реальним життям. Ним ще захоплений Дон Кіхот, однак Сервантес робить все, щоб дискредитувати його в очах читачів.
2. Дон Кіхот людяний і благородний, він переконаний захисник свободи і справедливості, прихильник науки і поезії. Він – справжній гуманіст. Усі його вчинки спрямовані проти віджилого феодалізму. Двоякість образу Дон Кіхота полягає в тому, що передові ідеї він намагається захистити у колишній рицарській формі – в латах, з мечем і списом.
3. Рицар Сумного Образу має найкращі наміри. Він хоче бути захисником скривджених і пригнічених, намагається знищити в світі насильство і гніт і мріє утвердити справедливість. Завдяки благородності своїх цілей, силі і щирості переконань, вірності справі, в ім'я якої він завжди готовий на будь-які жертви і подвиги, Дон Кіхот – особистість неординарна.
4. Дон Кіхот жив в Ламанчі серед одноманітної природи, серед людей, зайнятих дрібними справами, але усім своїм єством тягнувся до світу поезії, до світу яскравих барв і чудових подвигів. Можна сказати, що                   в його божевіллі була поетична основа, та й саме божевілля було свого роду викликом світові, який був позбавлений яскравості й натхнення.
5. Сервантес розрізняє правду реальності і правду мрії, реальний та ідеальний плани дійсності й оголошує завданням мистецтва не тільки показ існуючого, але й поетизацію, возвеличення з допомогою ідеалу краси. Справжній ідеал краси дорівнює ідеалу любові, добра і «вічної істини».
6. Сервантес постійно зіштовхує читача з рисами і ситуаціями рицарського роману, тільки «вийнятими» з чарівного романтичного середовища і перенесеними в повсякденне життя Іспанії початку ХVІІ ст. Рицарський роман ніби вивертається назовні і втрачає свою романтичну «переконаність». І те, що було в рицарському романі розкішним і захоплюючим, стає вбогим і смішним.

 

 Підсумок уроку

 Учитель. Як ви оцінюєте свою роботу на уроці? (Відповіді учнів) 

 Оцінювання учнів

 Домашнє завдання.

Написати твір-мініатюру «І живуть на землі донкіхоти…» (з власного досвіду)