Конспект уроку. Корінь. 6 лас

6 Клас

Тема: корінь, будова і функції.

Мета уроку:  розглянути особливості внутрішньої та зовнішньої будови кореня та розкрити взаємозв’язок будови і виконуваних функцій окремих зон кореня в цілому; поглибити знання учнів про ґрунт як джерело поживних речовин для рослини; розвивати вміння працювати з підручником, додатковою літературою; розвивати вміння порівнювати та робити узагальнюючі висновки; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи та естетичні смаки учнів.

Цілі: з’ясувати  особливості будови кореня як вегетативного органа рослин; ознайомити учнів з його будовою; удосконалювати навички роботи з гербарієм рослин; формувати вміння визначати кореневі системи за їх зовнішньою будовою;  розвивати критичне мислення, спостережливість, вміння роботи з натуральними об’єктами; виховувати зацікавленість до природи, інтерес до науки біології.

Очікуваний результат: визначає значення термінів, розрізняє види коренів та кореневих систем, відтворює схему типи коренів, аналізує інформацію, встановлює логічні зв’язки, застосовує набуті теоретичні знання на практиці.

 Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Основні терміни та поняття: корінь, коренева система, головний, бічний, додатковий корені, кореневий чохлик, зони кореня органічні добрива, мінеральне живлення, добрива

Обладнання:  презентація «Корінь, його будова», зошити, підручник, плакат «Рука бажань», картка – завдань, мультимедійна дошка, лайки, мікроскоп, готові препарати

Хід уроку

1. Організаційний етап.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2. Актуалізація опор­них знань учнів.

Фронтальне опитування. За відповідь учень отримує лайк

 Що таке рослина?

 Які типи тканин Ви знаєте?

 Що таке фотосинтез?

 Що таке тканина

 Що характерно для рослин?

 Квітка, плід і насінина – це…?

 Корені та пагони – це ….?

 З яких тканин складається організм рослини?

 Які тканини забезпечують опору рослині?

 Які тканини захищають рослину від несприятливих зовнішніх впливів: механічних, температурних коливань, надмірного сонячного освітлення?

 Що зумовлює ріст рослини упродовж усього її життя?

 Які тканини забезпечують транспортування речовин в організмі рослини?

 3. Мотивація навчальної діяльності.

Розв’язування проблемного завдання

- У пустелях денна температура піднімається до 80 градусів, уночі бувають приморозки, грунт сухий і сольовий. Який орган рослини допомагає вижити за таких умов? (Корінь)

Повідомлення теми, мети уроку.

 4. Засвоєння нового матеріалу.

1. Зони кореня, їх функції.

Розповідь учителя з використанням мультимедійної дошки. Презинтаційний матеріал

Розповідь учителя

 Як ви гадаєте, чому рослина не може жити без кореня? Коли дме сильний вітер, спробуйте втримати парасольку за ручку. Важко! Яка ж сила потрібна, щоб дуб чи липа з товстими стовбурами і гілками втримались на місці під час бурі. Сила могутнього велетня! Цією силою володіють корені. Мов сталеві канати, вони натягнуті в різні боки й утримують рослину.

Запитання до учнів:

— А які ще функції може виконувати корінь?

(Учитель заслуховує відповіді учнів і узагальнює їх.)

слайд

Корінь — вегетативний орган з необмеженим ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин, а також продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і коренів інших рослин, Розповідь учителя

 Зародок кореня закладається одночасно з брунькою в зародку насінини і називається зародковим коренем. Під час проростання насінини цей корінь перетворюється на головний, або первинний, корінь, здатний до галуження.

1 — головний корінь; 2 — додаткові корені; 3 — бічні корені

 Паралельно з ростом на ньому з’являються бічні корені першого порядку, які, у свою чергу, дають корені другого порядку, на них виникають корені третього порядку і т. д. Крім головного і бічних коренів, у рослин утворюються й додаткові корені, які формуються на стеблах, листках, але не на корені.

Складання опорної схеми з використанням методу «хештег»

Корінь, як і інші органи рослини, має клітинну будову. Різні його ділянки складаються з неоднакових клітин, що утворюють зони кореня. Це добре видно на молодих коренях цибулі, квасолі, соняшника, пшениці та інших рослин. На поздовжньому розрізі головні, додаткові й бічні корені мають подібну будову, і в них можна виділити такі зони: зона поділу з кореневим чохликом, зона розтягування (власне росту) і початок диференціації клітин, всисна і провідна зони.

Зона поділу займає верхівку кореня завдовжки 2–3 мм. Це зона клітин, які активно діляться, меристема кореня. Усі тканини кореня виникають з цієї твірної тканини.

Зона поділу вкрита кореневим чохликом, який захищає верхівку кореня від пошкоджень під час просування кореня в ґрунті. Клітини кореневого чохлика мають підвищений тургор. Вони живуть недовго, поступово відмирають і злущуються. Замість відмерлих клітин постійно утворюються нові за рахунок зони поділу, яку прикриває кореневий чохлик.

Запитання для обговорення:

— Як ви вважаєте, чи є кореневий чохлик у водяних рослин? (Відсутній.)

Це цікаво

У деяких водяних рослин, наприклад у ряски, замість кореневого чохлика є спеціальна кишенька, яка надійно захищає кінчик кореня від вимивання водою.

Розповідь учителя

Зона поділу

З клітин верхівкової твipнoї тканини у зоні поділу (2-3 мм) утворюється решта клітин, з яких складається корінь. Клітини зони поділу дуже дрібні, вони постійно діляться , і також вони наймолодші за віком

У зоні розтягування клітини ростуть, видовжуються і стають циліндричними. У них з’являються великі вакуолі. Сукупний ріст клітин цієї зони створює силу, завдяки якій корінь заглиблюється в ґрунт. Цьому сприяють «якірні» властивості кореневих волосків наступної зони кореня. Ця зона також невелика — усього кілька міліметрів. У верхній її частині клітини починають спеціалізуватися і у всисній зоні повністю перетворюються на судини та інші види клітин кореня.

 Всисна зона (завдовжки від кількох міліметрів до
1–6 см) характеризується наявністю кореневих волосків — видовжених на 0,2–1,0 см виростів зовнішніх клітин кореня. Ядро клітини переходить у кореневий волосок і зазвичай розміщується в його верхівці. Завдяки великій кількості волосків (кілька сотень на 1 мм²) у рослин всисна поверхня збільшується в десятки разів. Наприклад, загальна площа всисної зони кореневої системи озимої пшениці може перевершувати площу надземної частини в 130 разів і становити 100 000 м² на 1 га.

Кореневі волоски недовговічні, вони живуть 10–20 діб, а потім відмирають і злущуються. Нові волоски утворюються в процесі росту верхівки кореня в довжину. З ростом кореня в глибину переміщується і зона кореневих волосків.

За різних умов на коренях навіть однієї й тієї самої рослини кореневі волоски розвиваються неоднаково. Так, у сухому ґрунті вони розвиваються інтенсивніше, ніж у вологому. Коли вологи багато, вони не розвиваються зовсім. У болотяних або водяних рослин кореневих волосків зазвичай не буває, проте вони утворюються, коли ці рослини переходять на ґрунтові умови зростання. В епіфітних рослин, які мають повітряні корені, кореневі волоски розвиваються тільки тоді, коли корінь стикається з твердим субстратом. У деяких рослин роль кореневих волосків виконують гіфи гриба, з якими вони вступають у симбіоз.

Провідна зона, або зона бічних коренів (зона галуження), становить більшу частину кореня, вона розміщена над кореневими волосками і досягає кореневої шийки (місця переходу кореня в стебло). У цій зоні утворюються провідні судини і бічні корені. Провідна зона — це посередник між всисною зоною кореня і надземною частиною рослин.

Самостійна робота учнів, заповнення таблиці (Об’єднання в групи)

Зони кореня

3. Типи кореневих систем

Розповідь учителя з використанням методу «хештег»

Сукупність усіх цих коренів (головного, бічних різних порядків та додаткових) утворює кореневу систему. За формою розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу і мичкувату.

Завдання для учнів:

— Розгляньте типи кореневих систем та визначте, якими видами коренів вони утворюються.

Очікувана відповідь учнів:

 Стрижнева система має добре виражений головний корінь, який займає в ґрунті вертикальне положення; від нього відходять бічні корені, що розміщуються в ґрунті радіально. Також стрижнева система має додаткові корені, які відростають від стебла.               У мичкуватої системи всі корені майже однакові за розмірами, за походженням це додаткові корені, які пучком ростуть від основи стебла. Від додаткових коренів відходять бічні.

Розповідь учителя

 Мичкувата коренева система формується під час кущіння. При цьому на підземній частині стебла утворюється вузол кущіння, з якого розвиваються додаткові корені, що й приводить до утворення мичкуватої кореневої системи.

 Відмінності між цими двома основними кореневими системами виявляються вже під час проростання насіння. У рослин, які мають стрижневу кореневу систему, із зародка насінини проростає один корінець, який потім стає головним коренем. У рослин з мичкуватою кореневою системою найчастіше проростає кілька корінців. Потім їхній ріст припиняється і на підземній частині стебла формується мичка додаткових коренів.

Це цікаво!

 Розміри кореневої системи в різних рослин різні. Коріння яблуні проникає в ґрунт на глибину 3–4 м, а в сторони від стовбура — до 15 м, у конюшини та пшениці — на глибину до 2 м, у рослин водойм вони розташовуються близько до поверхні ґрунту.

Складання опорної схеми

2. Внутрішня будова кореня.

Запитання для самостійного опрацювання:

— Які особливості внутрішньої будови кореня у всисній зоні?

Очікувані відповіді учнів:

Покривна тканина в цій ділянці кореня складається з одного шару клітин шкірки з тоненькими стінками. Саме ці клітини й утворюють кореневі волоски. Глибше, під шкіркою, розміщена кора кореня. Вона складається з багатьох шарів клітин основної тканини. По цій тканині розчини поживних речовин рухаються від кореневих волосків до провідних тканин, розташованих у центральній частині кореня.

Центральна частина кореня становить центральний циліндр. У центральному циліндрі формується провідна система рослини — ксилема та флоема. До складу ксилеми входять судини. По ній відбувається висхідний рух поживних речовин, тобто від кореня до надземної частини рослин. А по флоемі транспортуються органічні сполуки від зелених надземних частин до кореня (низхідний рух). До складу флоеми входять ситоподібні трубки. У центральному циліндрі також розташовані механічна та основна запасаюча тканини.

 5. Узагальнення і закріплення знань.

Тестові завдання з одним правильним варіантом відповіді.

1) Найдовша зона кореня — це:

А поділу   В всисна

Б розтягування Г провідна

2) Зона кореня, яка містить твірну тканину:

А поділу   В всисна

Б розтягування  Г провідна

3) Всисна зона щільно вкрита:

А кореневими волосками В кореневим чохликом

Б покривними клітинами Г бічними коренями

4) Зона, у якій відбувається галуження кореня:

А всисна   В розтягування

Б провідна   Г поділу

5) Людина здійснює пікірування з метою:

А посилення росту головного кореня

Б стимулювання росту бічних коренів

В стимулювання утворення підземних стеблових бульб

Г стимулювання росту додаткових коренів

 6. Підбиття підсумків уроку.

7. Підбиття підсумків уроку

Складання Т-схеми до уроку

8. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф.