Конспект Уроку Криза Грецького полісу. Піднесення Македонії.
Степанюк Єлизавета Миколаївна, вчитель історії Мирогощанського ліцею
с. Мирогоща, Дубенського р-ну, Рівненської обл.
Предмет: Всесвітня історія. Історія України.
6 клас.
Тема. Криза грецького полісу. Піднесення Македонії.
Мета: сформувати уявлення про кризу полісної системи; охарактеризувати роль македонського царя Філіппа ІІ у Грецькому суспільстві; вдосконалювати навички роботи з підручником; вироблення ставлення до історичного діяча Демосфена.
Обладнання: підручник, робочий зошит, роздатковий матеріал, ілюстрації.
Основні терміни і поняття: Македонія, македонська фаланга, «філіппіки», оратор, гегемонія, регент.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Привітання, позитивний настрій на майбутню роботу.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Перевірка домашнього завдання
Історичний диктант.
Великих пасовищ у Греції було … (мало). Хліборобство в грецьких полісах … (не розвивалося). Свого зерна не вистачало, тому його завозили з … (колоній).
Серед основних видів ремесла були …, ... та … (металообробка, гончарство та ткацтво).
У VI-V ст. до н. е. в Елладі набуло поширення … (рабство).
Стародавні греки жили в одно- або в двоповерхових домах із … (каменю). Дахи покривали … (черепицею). Грецькі будинки поділялись на дві половини - … та … (чоловічу, жіночу).
III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Вправа «Прес-конференція»
1. Які були наслідки Пелопоннеської війни?
2. Хто став домінуючою силою в Греції?
3. Чому демократія в Афінах була обмеженою?
4. Чому між грецькими полісами почалися війни?
Вступне cлово вчителя
Період розквіту грецьких полісів був недовгим. У 431 р. до н. е. між Афінами та Спартою розпочалася боротьба за панування в Греції – Пелопоннеська війна, яка тривала з перервами 27 років. Це була жорстока і тривала війна, яка виснажувала сили обох противників.
Безперервні війни ослаблювали грецькі поліси. Їх господарство зазнавало великих збитків: були знищено сади та виноградники, витоптано поля, зруйновано міста й села. У цих війнах загинуло багато еллінів. Значна частина селян та ремісників розорялися, а їхнє майно і землі аристократія викупала за безцінь або просто захоплювала.
Афінський учитель красномовства Ісократ ось як описував становище Греції в IV ст. до н. е.: «…Морські розбійники панують на морі, найманці захоплюють міста, а громадяни, замість того, щоб воювати з іншими за свою країну, б’ються між собою всередині своїх міських стін…»
Завершився період величі та процвітання грецьких міст-держав. Саме в цей час на північних кордонах Греції посилилася країна, правителі якої мріяли про великі завоювання. Ця країна – Македонія.
План
1. Політична роздробленість та усобиці в Греції.
2. Посилення Македонії.
3. Демосфен.
4. Підкорення Греції Філіпом ІІ.
Робота з картою
Покажіть на карті розташування Македонії та кордони Перської держави, їхнє положення відносно Греції.
Вчитель. Розумний енергійний цар Філіпп задумав підкорити та об'єднати Грецію, щоб потім вирушити в похід на Персію і помститися за пограбування Еллади в 480 р. до н.е. Для цього він створив велику і боєздатну армію (30 тис. піхоти і 3 тис. кінноти). Македонська кіннота набиралася зі знаті, а піхота—з пастухів і хліборобів.
Була винайдена знаменита македонська фаланга.
Пригадайте
У якій країні ви вже «зустрічалися» з фалангою? У чому її сила?
Вчитель. Македонська фаланга складалася з 16 рядів, а не з 8, як грецька. У бою піхотинці перших шести рядів клали списа на плечі передніх воїнів. Кожен воїн першого ряду був захищений шістьма рядами спрямованих на ворога списів. З флангів фаланга прикривалася кінними загонами. Крім кінноти і важкої піхоти, в армії була і легкоозброєна піхота, яка рухалась попереду фаланги, зав'язувала бій і руйнувала бойові ряди ворога. Армія Філіппа мала метальні знаряддя, за допомогою яких у противника кидали каміння, колоди і великі стріли. Нововведенням військової техніки були важкі облогові вежі. Але цар Філіпп любив з насмішкою повторювати, що навіть найнеприступнішу фортецю може взяти віслюк, навантажений золотом.
Робота з поняттями
Філіппіка - (грец. philippika)[1] — поняття, що вживається у кількох значеннях:
Оратор - (лат. oro — «говорю»), красномо́вець, ритор, златоуст — той, хто виголошує промову, а також людина, що володіє даром красномовства або володіє ораторським мистецтвом.
Кампанія з підкорення Греції почалася для Філіппа успішно. У різних містах Еллади він мав своїх союзників і однодумців. Так, мешканець Афін, письменник Ісократ вважав за необхідне добровільне підпорядкування Філіппові. Він закликав македонського царя об'єднати всіх еллінів і разом з ними вирушити у похід проти персів. Але були і противники Македонії. Одним із найнепримиренніших був оратор Демосфен. Роз'їжджаючи по Греції і виголошуючи гнівні промови («філіппіки») проти македонського царя, він згуртував для боротьби майже всі поліси.
Запитання до матеріалу
Завдяки чому відбулося піднесення Македонії?
Працюємо в парі! Які реформи провів Філіпп ІІ Македонський? Якими були їх результати?
Як свідчать сучасники, першу промову Демосфена публіка зустріла градом глузувань: гаркавість і слабкий від природи голос оратора не імпонували темпераментним афінянам. Але в цьому кволому на вид юнаку жив воістину могутній дух. Безупинною працею та тренуванням він здобув перемогу над собою. У древніх письменників знаходимо: «Неясну, шепеляву вимову він долав, вкладаючи до рота камінці і читав на пам'ять уривки з поем, голос зміцнював бігом, розмовою на крутих підйомах…»… Щоб позбутися від мимовільного посмикування плечей, він вішав над собою гострий спис, що заподіювало йому біль при будь-якому необережному русі. Наполегливість і енергія перемогли. Демосфен переборов фізичні нестачі, довів ораторську техніку до досконалості, став найбільшим політичним оратором. Своїм прикладом він підтвердив найважливіший принцип: оратором може стати практично кожний, якщо не пошкодує для цього часу і праці. У своїх промовах Демосфен робив ставку на вплив публічного виступу на психіку людей, на їхню волю й емоції. Такому впливові сприяли відмінно поставлений голос Демосфена і ретельно пророблений ним текст промови з опорними і кодовими фразами. Кожна така фраза, у сполученні з чудово відпрацьованою мімікою та жестикуляцією, поетапно трансформувала психіку мас у потрібному ораторові напрямку так, що люди самі не зауважували моменту, коли під впливом слова Демосфена переходили на його сторону, навіть будучи споконвічно налаштованими проти ідей виступаючого… На питання: що складає найістотніше достоїнство оратора, Демосфен завжди відповідав: «По-перше, вимова, по-друге, вимова і, по-третє, знов-таки вимова».
Оратор і великий політичний діяч Демосфен у своїх промовах закликав афінян до енергійної політики, викриваючи бездіяльність і продажність афінських правителів, і намагався згуртувати грецькі держави-карлики для спільної боротьби з ворогом. Його полум'яні промови були результатом великої праці, а ораторські прийоми будувалися на глибокому знанні психології слухачів. Демосфен гармонійно поєднав ораторську майстерність із пристрастю борця, переконаного в правоті своєї справи. «Не слова і не звук голосу складають славу оратора, а напрямок його політики», - стверджував він.
Поміркуйте! Яку роль відіграв Демосфен в об’єднанні більшості полісів Еллади в антимакедонський союз?
Підкорення Греції Македонією
Філіпп II, розуміючи, що найбільшу загрозу для його військ становлять фіванці – воїни, що мали великий військовий досвід, вирізнялися високим бойовим духом і поклялися або перемогти або померти, – поставив проти них важкоозброєну кінноту (гейтарів), очолювану його сином Александром. Розпочався бій. Спочатку незначних успіхів досягла об'єднана армія полісів. Могутній удар фіванців змусив македонян докласти багато зусиль, щоб зупинити їх наступ. Але в бій вступила кіннота македонської армії. Саме вона забезпечила Філіппу II блискучу перемогу. Це лише одна з битв, де засяяв талант молодого полководця Александра. Після підкорення Греції Філіпп II почав готуватися до війн з Персією. Для цього в 338 р. до н.е. він створив союз грецьких полісів. Але в 336 р. до н.е. внаслідок змови Філіппа II було вбито.
Царем став його син Александр. На той час йому було лише 20 років. Александр Македонський став найбільш видатним полководцем стародавнього світу.
Прийом «Вулик»
Учні відповідають на питання : «Що відомо про Олександра Македонського?» (Говорять навперебій.)
Додаткові запитання:
Назвіть ім’я батька Александра Македонського . ( Філіпп)
У скільки років Александр став царем ? ( 20)
У якому році він почав свій Східний похід ? ( 334р. до .н.е)
Столиця Македонії — ... (Пелла).
Значення імені «Александр» — ... («захисник людей»).
Про що мріяв Александр Македонський? (Завоювати увесь світ)
Повідомлення учнів
Учні, що підготували випереджальне завдання, демонструють комп’ютерну презентацію про особистість Александра Македонського.
Відразу після приходу до влади правитель знищує ворогів свого батька, скасовує податки, пригнічує фракійські варварські племена, відновлює владу в Греції.
Перший великий похід Олександр Македонський здійснив на Персію. У 334 році до н.е. він встановив свою владу майже в усій Малій Азії і прославив себе як найбільший завойовник і полководець. Практично без бою йому здалися Фінікія, Сирія, Карія і країни Близького Сходу. Під час походу в Єгипет місцеві жителі прийняли Македонського як нове Божество. Цар заснував в Єгипті місто Олександрію в свою честь.
Другий похід на Персію ознаменувався завоюванням Сузи, Перспеполя і Вавилона, який став новою столицею могутньої об’єднаної держави. Олександр Македонський став Царем Азії.
У 326 році до н.е. правитель здійснив похід на Індію. Йому вдалося підкорити територію сучасного Пакистану і захопити племена, які йому траплялися на шляху. Коли армія перейшла річку Інд, то застрайкувала, відмовившись йти далі. Македонський був змушений після 10-річного тріумфального просування вглиб континенту повернути назад.
VІ. Підсумки уроку.
Продовжіть речення:
«Сьогодні я дізнався (дізналася)…».
Заключне слово вчителя.
Оцінювання учнів.
Опрацювати параграф 31; підготувати повідомлення про Александрійський маяк. Робота з картою.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку