Конспект уроку. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. Поєднання язичницьких мотивів з християнськими «Вишні», «Зелена Євангелія».

Урок 2

Тема: Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. Поєднання язичницьких мотивів з християнськими «Вишні», «Зелена Євангелія».

Мета: дати уявлення учням про культурні та етнічні особливості Лемківщини, що яскраво втілені в Антоничовій поезії, простежити співіснування язичницьких та християнських мотивів у ліриці поета; розвивати вміння аналізувати та порівнювати поетичні тексти, виховувати зацікавленість у дослідженні особливостей поетичного слова.

Очікувані результати: учні називають культурно-етнічні особливості лемківського краю, що лягли в основу лірики Антонича,   виразно читають та аналізують поезії митця.

Тип уроку: урок розвитку знань, умінь, навичок.

Обладнання: опорний конспекти «Аналіз ліричного твору», тексти поезій, дидактичний матеріал.

Перебіг заняття

І. Організаційний момент

Римівка

Лемком поет народився,

Усім рідним він гордився,

Бо навколо-рідні гори,

Полонини, дебрі, звори –

Їх поезія ввібрала

Як основу і начало.

                   Оксана Молчанова

 

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Зачитування сенканів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 

 

 

 

Робота з акровіршем

 

Аполітичний юний геній,

Новаторських творець паремій

Тканину ночі вплів у слово,

Озолотив його стобарвно й веселково –

Незвично зазвучало й пречудово:

Инакший, новий дивосвіт:

Чарунки ночі й сонця цвіт.

                                  Оксана Молчанова

ІV. Оголошення теми, мети й завдань уроку.

V. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда за питаннями:

•      Розкажіть про життєвий і творчий шлях Богдана-Ігоря Антонича.
•      Якби поет жив в УРСР, яку б, на вашу думку, мав долю?
•      Поясніть, у чому полягав аполітизм його поезій.

2. Робота з картками.

 

 

 

 

 

 

VІ. Розвиток знань, умінь, навичок

1. Слово вчителя.

Мала Батьківщина Богдана-Ігоря Антонича  - Ле́мківщина, також Лемкови́на (лем. Лемковина, польсь. Łemkowszczyzna) — українська етнічна територія, на якій здавна проживала етнографічна група українців — лемки. Розташована в Карпатах (по обох схилах Бескидів) між річками Сяном і Попрадом (у межах сучасної Польщі) та на північний захід від річки Уж (у Закарпатті) до річки Попрад у Словаччині. Загальна площа бл. 3,500 км².

2. Робота над змістом поезії «Вишні»

Бесіда:

•      Які деталі та образи вказують на нерозривний зв’язок поета з традицією попередніх письменницьких поколінь?

(Це такі деталі, як: «хрущ», «вишні, що їх оспівував Шевченко», епітет «квітчаста батьківщино вишні й соловейка», метафора вишні «як за Шевченка, знову поять пісню хмелем», які підкреслюють слідування поета світоглядним традиціям Кобзаря. Поезія Антонича споріднена і з творами Р. Тагора, В. Уїтмена, Р. М. Рільке та П. Тичини. Естетичні  ж погляди поета близькі і суголосні з поглядами І. Франка про  рівновеликість понять краси, трагічного та комічного в поетичному тексті та О. Потебні про множинність сутностей поетичного тексту).

- Відшукайте християнські мотиви в поезії. Поясніть їхню функцію.

(Епітет країна «біблійна», метафора «вечори з Євангелії» є виражальними засобами, що вказують на християнські мотиви в поезії та вживаються з метою  підкреслити історичну давність українського народу, його обраність для великої і важливої місії, його побожність зафіксовану через призму сприйняття поетом картин природи та замилування нею).

3. Аналіз поезіїї за схемою. (У кожного учня на парті)
4. Робота над змістом поезії «Зелена євангелія».

Бесіда за питаннями:

•      Який настрій передає, викликає поезія?

(Піднесений, пробуджує жагу до життя, кидає у вир життєвороту, що починається з весни)

•      Що символізує карусель з білими кіньми?

(Це запрошення у неповторну весну дитинства, в динамічну безперервність життя)

•      Назвіть  роль деталей лемківської конкретики в поезії.

( Це три деталі: «Гірське село в садах морель», «стіл ясеновий», «слов’янський дзбан», які поступово звужують простір для читача від гірських краєвидів з селом у вишневих садках до дзбана на столі).

•      Поясніть своє розуміння назви поезії.
•      Які виражальні засоби кольористики використав поет?
•      Які мотиви об’єднують поезії «Вишні», «Зелена Євангелія»?

5. Аналіз поезіїї за схемою.

VІІ. Підсумок

Робота з асоціативними схемами.

VІІІ. Домашнє завдання. Написати твір-мініатюру «Моє розуміння поезії Антонича», «Поезія Антонича в моєму житті».

 

Література

1. Антонич, Богдан-Iгор. Поезії / Антонич, Богдан-Iгор; Упоряд., прим., словник Д.Павличка; Вступ. ст. М.М.Iльниць-кого. - К.: Радянський письменник, 1989. - 454 с.
2. Антонич, Богдан-Ігор. Твори, що не входили до збірок : поезія / Антонич Богдан-Ігор // Літературна Україна. - 2009. - 8 жовт.(№33). - С. 5.Бурбан В. Пагін з Шевченкового кореня: до 70-річчя пам'яті Богдана-Ігоря Антонича, українського поета-романтика і мистецтвознавця / В. Бурбан. //Сільські вісті. – 2007. -30 жовт.(№123). -  С.1,5.
3. Вердіна С. В., Панченко А. Г. Секрети педагогічної майстерності. Уроки для вчителя.—Х.: Вид. група «Основа», 2008.—111с.
4. Гаврилюк Ю. Поет із лемківським сонцем у кишені: Богдан-Ігор Антонич та його доля / Ю. Гаврилюк // День. - 2008. - 6 черв.(№99). - С. 8.
5. Гроно нездоланих спiвцiв [Текст]: Лiтерат. портрети укр. письменникiв ХХ ст., твори яких увiйшли до оновлених шк. програм: Навч. посiб. / Упоряд. В.I.Кузьменко. - К.: Укр. письменник, 1997. - 288 с.
6. Жулинський, Микола Григорович. Із забуття-в безсмерття [Текст]: Сторiнки призабутої спадщини / Жулинський, Микола Григорович. - К.: Днiпро, 1990. - 447 с.
7. Ільницький Д. Літературознавчі погляди Богдана-Ігоря Антонича / Д. Ільницький // Слово і час. - 2006. - №12. - С. 35-43.
8. Ільницький Микола. Пророчі пейзажі з вікна : віконна призма в поезії Б.-І.Антонича / Ільницький, Микола // Літера-турна Україна. - 2009. - 8 жовт.(№33). - С. 4.
9. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.: Пiдручник. Кн.1 : Перша половина ХХ столiття / За ред. чл.-кор. НАН України В.Г.Дончика. - К.: Либiдь, 1998. - 464 с.
10. Методичний порадник: форми і методи навчання / Автор і укладач Б. О. Житник .—Х.: Вид. група «Основа», 2005.—128с.

 

 

 

Додаток 1

Опорний конспект аналізу ліричного твору

 

     І. Дата написання.

II. Реально-біографічний і фактичний коментар.

III. Жанрова своєрідність.

IV. Ідейний зміст:

    1. Провідна тема.
    2. Основна думка.
    3. Емоційне забарвлення відчуттів, виражених у вірші в їх динаміці або статиці.
    4. Зовнішнє враження і внутрішня реакція на нього.
    5. Переважання суспільних або особистих інтонацій.

V. Структура вірша:

    1. Зіставлення і розвиток основних словесних образів:
        а) за схожістю;
        б) за контрастом;
        в) за суміжністю;
        г) за асоціацією;
        д) за висновком.
    2. Основні образні засоби інакомовлення, використані автором: метафора, метонімія, порівняння, алегорія, символ, гіпербола, літота, іронія (як троп), сарказм, перифраза.
    3. Мовні особливості в плані інтонаційно-синтаксичних фігур: епітет, повтор, антитеза, інверсія, еліпс, паралелізм, риторичне питання, звертання і вигук.
    4. Основні особливості ритміки:
        а) тоніка, силабіка, силабо-тоніка, дольник, вільний вірш;
        б) ямб, хорей, пірихій, спондей, дактиль, амфібрахій, анапест.
    5. Рима (чоловіча, жіноча, дактилічна, точна, неточна, багата; проста, складена) і способи римування (парне, перехресне, кільцеве), гра рим.
    6. Строфіка (дворядкова, трирядкова, п'ятирядкова, катрен, секстина, септима, октава, сонет, онєгінська строфа).
    7. Евфонія (благозвуччя) і звукопис (алітерація, асонанс), інші види звукового інструментування.