22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

Конспект уроку мистецтва для 10 класу з теми ": Мистецтво індійського культурного регіону. Індія – країна релігійної толерантності. Сакральна архітектура і скульптура "

Про матеріал
Тема: Мистецтво індійського культурного регіону. Індія – країна релігійної толерантності. Сакральна архітектура і скульптура Мета: 1) Формувати ключові знання про релігійні вірування індійців, про філософські засади даного культурного регіону, звичаї й винаходи 2) Розвивати вміння аналізувати й порівнювати культурні традиції різних регіонів, самостійне художнє мислення; 3) Виховувати ціннісне ставлення до культурних надбань регіону
Перегляд файлу

                                                        Урок 36

Тема: Мистецтво індійського культурного регіону. Індія – країна релігійної толерантності. Сакральна архітектура і скульптура

Мета: 1) Формувати ключові знання про релігійні вірування індійців, про філософські засади даного культурного регіону, звичаї й винаходи

2) Розвивати вміння аналізувати й порівнювати культурні традиції різних регіонів, самостійне художнє мислення;

3) Виховувати ціннісне ставлення до культурних надбань регіону

                                                       Хід уроку:

1.Організаційний етап

    Культура Індії – одна з найдавніших у світі. Протягом принаймні п’яти тисячоліть Індія виробила і зберегла глибоко оригінальну культуру, що належить  до великих досягнень світової цивілізації. Для Індії характерний полі етнічний склад населення (індуси й індійці). Близько 900 мов побутує в Індії. Державна мова – хінді, друга – англійська. Класичні твори, філософські праці і релігійні тексти написані  санскритом  (давня інд. мова).  Її перші пам’ятки – священні книги - Веди (санскр. – «священні знання») – виникли за тисячоліття до початку нашої ери. У ті часи в Індії створено й всесвітньо відомі поеми «Махабхарата» і «Рамаяна».

2.Мотиваційний етап

Сьогодні до Індійського культурного регіону включають країни Південно-Східної Азії: Індію, Бірму, Цейлон, Малайю, Непал, Бангладеш, Шрі-Ланку, Пакистан, а також деякі культурно та лінгвістично споріднені – Тибет, Бутан, Індонезію, Камбоджу. Культура та мистецтво Індійського культурного регіону формувалися під впливом буддизму (однієї з найбільших світових релігій, яка виникла саме в Індії), а також інших релігій (ведизму, брахманізму, індуїзму, джайнізму) і мають свій самобутній характер і свою внутрішню єдність, яка знаходить відображення у спільності традицій, релігійних уявлень, міфології, багатьох рисах побуту тощо

3.Етап засвоєння нових знань

Індія – країна релігійної толерантності. Основні релігії – буддизм та індуїзм, з якими мирно співіснують християнство, іслам та інші вірування.

Буддизм виник у VI – V ст. до н.е. Його засновник – інд. принц Сіддхартх Гаутама (пізніше Будда – «просвітлений»), який вважав головним у вченні – моральне вдосконалення людини. Священні істини, проповідувані Буддою:

  1. життя неминуче пов'язане зі стражданнями;
  2. причиною страждання є жага буття і чуттєвих насолод;
  3. щоб уникнути страждань, слід звільнитися від цієї жаги буття і досягти повного заспокоєння — нірвани;
  4. існує шлях до припинення жаги буття, а отже, страждань.

Буддійська етика побудована на засадах незавдання шкоди та помірності. Виховання при цьому спрямоване на розвиток моральності (сіла), зосередженості (самадхі) та мудрості (пання). За допомогою медитації буддисти пізнають механізми роботи розуму та причинно-наслідкові зв'язки між тілесними та психічними процесами.

Благородний шлях до врятування містить 8 елементів (граней)(також відомий як Вісімковий Шлях):

  1. Правильні погляди — бачення реальності такою як вона є насправді, а не такою, якою вона здається, віра у вчення Будди.
  2. Правильний намір — тверде рішення пройти шляхом до пробудження, намір самозречення, звільнення і нешкідливості.
  3. Правильна мова — правдива і необразлива мова.
  4. Правильна дія — дія, яка не завдає шкоди, не вбивати, не брати того, чого не дають, відмовитися від статевого життя.
  5. Правильний спосіб життя — мати тільки необхідне для життя, жити на пожертвування.
  6. Правильне зусилля — докладати зусиль не думати про те, що може завадити медитації.
  7. Правильна усвідомленість — ясно усвідомлювати свої дії, своє тіло як своє тіло. свої відчуття як відчуття, думки як думки, без пристрасної симпатії чи відрази.
  8. Правильна зосередженість — правильна медитація чи концентрація.

   У межах буддизму в Індії виникли два напрями: Хінаяна та Магаяна (Махаяна), кожен з яких пропонує способи пробудження людської свідомості.

   Хінаяна — «вузький» (або дослівно — «малий») шлях до пробудження, який передбачає певний аскетизм, відлюдництво і був розрахований в основному для практики ченцями-бгікшу. Хінаяна встановлює високі вимоги до буддиста. Пробудження на шляху Хінаяни досягається після багатьох смертей і народжень, а мирянин може сподіватися тільки накопичити позитивну карму впродовж свого життя, щоб бути в наступному ченцем.

   Махаяна — «широкий» (або дослівно — «великий») шлях до пробудження, при якому припускається можливість досягнення самадгі та нірвани мирянином, який дотримується обітниці духовного вдосконалення під керівництвом бодисаттви. На відміну від ченців, мирянам давався більш спрощений етичний кодекс поведінки, який зводився до дотримання п'яти заповідей: 1) відмова від вбивства; 2) відмова від привласнення чужого майна; 3) відмова від надмірного статевого життя; 4) відмова від зловживання довірою, брехні та шахрайства; 5) відмова від речовин, які збуджують свідомість.

Буддизм є предметом вивчення буддології. Хоча буддизм вважається релігією і має багато ознак релігії, як-от храми, чернецтво, молитви, у ньому немає віри в Бога-творця, тому його нерідко називають «атеїстичною» релігією.  Зображення заглибленного і одухотвореного Будди (у скульптурі)  відповідає характеру його вчення.Індуїзм ґрунтується на поклонінні трійці верховних богів – Тримурті – Вішну (охоронець), Шива (руйнівник), Брахма (творець). У творах мистецтва зображують Тримурті як богів, що стоять або сидять поряд або зі зрослими тілами. індуїзм поєднує у собі різні вірування й традиції, у нього немає єдиного засновника. Індуїсти мають свої священні книги – Веди (Ріґведа, Сама-веда, Яджур-веда, Атхарва-веда). Веди приймаються як закони духовного світу, які існують вічно, і існували б, навіть якщо б ведичні мудреці не розповіли їх. В індуїзмі Будда є десяте втілення Вішну, йому передують Рама, Крішна. Індуїзм проповідує вічність, переродження душ (реінкарнація), зумовлене кармою (долею), яка залежить від вчинків людини.

Учені не можуть сформулювати загальну доктрину, яку прийняли б усі напрямки індуїзму. Однак, існують основні вірування, які розділяють всі індуси, до таких понять, загальних для абсолютної більшості послідовників індуїзму, ставляться:

  •                  Дгарма — моральний борг, етичні зобов'язання.
  •                  Самсара — круговорот народження та смерті, віра у перевтілення душі після смерті в тіла тварин, людей, богів.
  •                  Карма — віра у те, що порядок перероджень визначається зробленими під час життя вчинками та їх наслідками.
  •                  Мокша — звільнення із круговороту народження і смерті самсари.
  •                  Йога у її різних напрямках.

      Індуїзм започаткував в архітектурі Індії нову мистецьку тенденцію храмового зодчества. Індуїстський храм — це велика, обнесена високими стінами прямокутна територія, в середині якої розташовані будівлі з вівтарями, місцями для богослужінь та інші храмові споруди, а також священний ставок. Із чотирьох боків такого архітектурного комплексу розміщуються величезні вежі на кшталт усічених пірамід, прикрашені вишуканими рельєфними зображеннями богів. Усі будівлі, колони, статуї індуїстських храмових комплексів висічсні з каменю.     Кліматичні, ландшафтні, культурні та інші відмінності між північними рівнинами і гімалайським передгір’ям Індії зумовили формування в різних її регіонах двох основних архітектурних індуїстських стилів, що мають дуже значні розбіжності. Так, давні тексти про архітектуру описують стиль Нагара (північні регіони), що дослівно перекладається як «міський», та стиль Дравіди (південні регіони).    Для індуїстського храму, зведеного в стилі Дравіди, характерною є вежа у вигляді східчастої піраміди з чітко виділеними поперечними поясами, завершена багатогранним   дзвоноподібним перекриттям.  ІІовторювані горизонтальні яруси візуально надають південним храмам присадкуватості.  У храмі, зведеному в стилі Нагара, вежа має параболічні обриси й завершується кулястою верхівкою. План храму заснований на квадраті, але стіни часто розбиваються елементами декору, в результаті чого створюється враження, що вежа кругла.

     Але найсуттєвішою відмінністю північних і південних індуїстських храмів є брама. На півночі головним елементом будівлі є вежа, а брама зазвичай виконує другорядну роль і має невибагливий вигляд. У південному стилі храмових споруд брама є одним із найошатніших елементів.                                                                              Після мусульманських завоювань багато пам’яток буддійської та індуїстської архітектури було знищено, а їхні колони, деталі декоративного оздоблення, скульптурні фрагменти стали архітектурними елементами нових, мусульманських споруд.      

       В Індії з’явилася велика кількість чудових медресе та мечетей: Джама, Рані Сепарі та ін. Неперевершеним зразком архітектурного мистецтва є мавзолей Тадж-Махал в Агрі. У цих спорудах гармонійно поєдналися художні традиції двох різних культур — мусульманської та індійської.

        У Давній Індії скульптура була одним із провідних видів мистецтва. На території країни існувало кілька регіональних шкіл скульптури, серед яких найбільшими були гандхарська, матхурська та школа Амараваті.

     Особливої уваги в індійському мистецтві скульптури заслуговують бронзові й мідні статуї (здебільшого буддійського стилю), що датуються гуптською епохою. Найбільш вражаючою є статуя Будди із Султанганджа близько 2,3 м заввишки, чий витончений силует задрапований прозорою тунікою. Окрім зображень божеств, індійські митці створювали чимало статуй царів і цариць, які зазвичай розташовували в храмах навколо головного бога.  Статуї царя Крішни і двох його дружин, які можна побачити в храмі Тірумалаї, вважаються вершиною мистецтва бронзової скульптури. Ці три постаті видаються втіленням величі й благородства давнього індуського ідеалу царської влади.  Шедеврами тамільського (південноіндійського) мистецтва є бронзові фігури Шиви, який танцює, більша частина яких датується XI ст. Тамільським майстрам особливо подобалося зображувати бога саме як покровителя танцю: Шива поставав утіленням гармонії і життєвої сили, небесного світла й вічної молодості.

     На Цейлоні існувала розвинена школа бронзової скульптури, досить близька до стилю півдня Індії. Найбільш оригінальним її твором є велика фігура богині, яку зазвичай вважають буддійською Тарою, але, можливо, це зображення Парваті, дружини Шиви.

 Буддизм завжди заохочував будівництво культових споруд:  храмів (чайтья), монастирів (вихара) і меморіальних комплексів(ступа і стамбха).  Ступа (похоронний пагорб) як один з найдавніших типів культових будівель зовні нагадував купол сучасного планетарію. Будда сам визначив форму ступи,  перевернувши круглу чашку для збирання податків. Так ступа стала напівсферичної форми символ неба та безкінечності, символ Будди. У її центрі уявна вісь Всесвіту, яка ніби з’єднує небо і землю.  Вважається, що в них зберігаються священні реліквії Будди.

    4.Етап закріплення нових знань

-Які релігії сповідують в індійському регіоні?

-Які країни належать цьому регіону?

-Який регіон прийняв буддизм, народжений в Індії?

   Перегляд відеоролика про індуїзм

https://www.youtube.com/watch?v=wXuRmxvBKj4

5.Висновки Десяткова система обчислення, винайдена індійцями, — одна з найпоширеніших у світі. Для запису чисел найчастіше використовуються символи 0-9арабські цифри (кількість в людини пальців на руках). Найдавніший відомий запис десяткової системи, який виявлено в Індії, датований 595 р. Індійська нумерація спочатку поширилася в арабських країнах, а згодом і Західною Європою. Про неї розповів середньоазіатський математик Аль-Хорезмі. Прості й зручні правила додавання й віднімання чисел, записаних у десятковій системі, зробили її особливо популярною. А оскільки праця Аль-Хорезмі була написана арабською, то за індійською нумерацією в Європі закріпилися назва — «арабська».Окрім винайдення десяткової системи, індійці дали світу надзвичайно інтелектуальну гру, яка нині є однією з найпопулярніших. Це — шахи.

6.Домашнє завдання: Знайти найяскравіші архітектурно-скульптурні пам’ятки; цікаві традиції і звичаї індійського народу

doc
Пов’язані теми
Мистецтво, Розробки уроків
Додано
19 березня
Переглядів
763
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку