Конспект уроку мистецтва для 11 класу з теми " Палаци й палацово-паркові ансамблі (класицизм). Еклектика архітектурно-пластичних образів оперних театрів у Києві, Львові, Одесі. "

                                                                                Урок 27

Тема: Палаци й палацово-паркові ансамблі (класицизм). Еклектика архітектурно-пластичних образів оперних театрів у Києві, Львові, Одесі. 

Мета: 1) формувати міжпредметні компетентності у вивченні архітектури ХVIII-ХХ століття;    ознайомити з сучасними архітектурними спорудами;

2) розвивати вміння відрізняти архітектурні стилі за характерними рисами, навички художньо – творчого мислення учнів; розширювати загальний кругозір;

3)виховувати ціннісно-світоглядні орієнтації, потреби у творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні

Наскрізна змістовна лінія: «Громадянська відповідальність»

ОБЛАДНАННЯ: комп’ютер,  медіапроектор, відеоматеріал

ТИП УРОКУ: комбінований, поглиблення в тему

МЕТОДИ: репродуктивно-ілюстративний, метод порівняння і зіставлення, художня драматургія, діалог культур

Хід уроку:

1. Організаційний етап

Історія архітектури України кінця XVIII ст. виявляється досить складною, незважаючи на єдність стильових концепцій доби, спрямованих на розповсюдження класицистичних форм. Зміна живописного бароко суворим класицизмом простежується у всіх європейських країнах. Разом з тим, українські землі не стали далекою провінцією, де автоматично віддзеркалювалися художні смаки держав, у межах яких вони перебували. Україна була країною з віковічно розвиненою культурою, яка не могла перелицюватися під диктатом метрополій. Національна своєрідність української архітектури рішуче проступала крізь покров панівних форм.

2. Мотивація навчання

Більшість європейських країн являли собою абсолютистські монархії, що вступили в нову фазу розвитку – епоху Просвітництва. Які пам’ятки мистецтва цього періоду? Які риси українського класицизму?

3. Етап засвоєння нових знань

       Просвітництво – період панування культури Нового часу, коли в Україні інтенсивніше почало розвиватися світське мистецтво. Воно належало до європейського стилю класицизм, що змінив динамічну художню картину світу, притаманну бароко, на гармонійну врівноваженість і простоту форм.

    Щоб створити природні за своєю простотою споруди, архітектура звернулася до форм античності, які здавалися класичними зразками минулого, вільними від пишноти й багатомовності бароко та доцільно виконаними за законами всемогутнього розуму.

    Характерною особливістю композиції кожної споруди стала стереометричність об'єму і його частин. Дахи вже не прямували вгору; їхні зламані абриси не були переходом до складних завершень. Висота гребеня рішуче знижується, його горизонтальність відтіняється парапетом і антаблементом. Розвиваючи композицію по вертикальній координаті, будівничі вводили пластичні паузи парапетів і карнизів, за допомогою яких гальмувався рух угору, а вирішення ярусів ставало кубічним.

    Основними засобами гармонізації форми стали ритмічні поєднання різних за величиною й насиченістю мас. Панувала симетрія; її математичній логіці підпорядковувався кожен елемент.

      У Полтаві на Круглій площі було споруджено архітектурний комплекс із адміністративних споруд у стилі класицизм (архітектор Андріян Захаров). Він утворив неповторну інфраструктуру центру міста. За проектом шотландського архітектора Чарльза Камерона зведено палац гетьмана Кирила Розумовського в м. Батурин. Також на Чернігівщині виникли палацово-паркові ансамблі в с. Качанівка та с. Сокиринці. Двоповерховий палац у Сокиринцях є типовим зразком класицизму (архітектор Павло Дубровський). У парках поєднано ознаки класицизму та романтизму (гроти, арки, альтанки).

       Палац Потоцьких у Тульчині з 10 колонами й заокругленими галереями збудований за проектом французького архітектора Лакруа. Він є центральним приміщенням величного класичного ансамблю у формі літери «П». У Києві у стилі класицизму збудовано: університет Святого Володимира та Інститут шляхетних дівчат (архітектор В. Беретті), Музей старожитностей та мистецтв (архітектори В. Городецький, Г. Бойцов, В. Ніколаєв; нині — Національний художній музей України). В Одесі — Воронцовський палац, Стару біржу, Потьомкінські сходи на Приморському бульварі.

        Які елементи античної архітектури використано в українських спорудах епохи класицизму?

     Найпоширенішими були православні храми, що поділялися на чотири типи: хрестово-купольні, безстовпні, центричні у вигляді тетраконхів і ротонд та базилікальні. Зрозуміло, вони мали різні варіації й перехідні форми. Відповідно до стильових концепцій класицизму зодчі відмовлялися від динамічних мас і просторів та прагнули до створення спокійних, зрівноважених і тектонічно виправданих об'ємів, а також доступних для огляду й логічно завершених інтер’єрів.

     Національна своєрідність українського класицизму виявилась у збереженні кольорової гами споруд, типової для бароко (блакитний з білим і золотим). У стилі класицизму зводяться житлові будинки, адміністративні установи, освітні заклади. На 30-ті—40-ві роки XIX ст. припадає будівництво університету в Києві (арх. В. Беретті), театрів у Києві, Одесі, Полтаві

    Поступово класицизм утратив панівну роль, і свої пошуки архітектори спрямовували на стилі минулого: візантійський, романський, готичний, бароко. Виникла так звана еклектика. У стилі неовізантизму зведено Володимирський собор у Києві (архітектори І. Штром, П. Спарро, О. Беретті, К. Маєвський, В. Ніколаєв), який нагадує давньоруський храм. У Західній Україні будують костели. Одна з найцікавіших культових споруд — костел Святого Антонія в Рівному (архітектор К. Войцеховський). Базиліка в червоно-цегляному вбранні зачаровує неоготичними рисами та розкішним годинником у центрі.

       У ХІХ столітті в Україні відбувається докорінна перебудова старих міст, народжуються нові міста: Єлисаветград (нині – Кропивницький), Херсон, Маріуполь, Олександрівськ (нині – Запоріжжя), Катеринослав (нині – Дніпро). В архітектурі поширюються мотиви античної класики: чіткі об’єми будинків, укрупнена масштабність архітектурних елементів, використання доричного ордеру, глухі кладки стін, прикрашені ліпниною. Гімн архітектурі ХІХ століття – Львівський оперний театр, відкритий у 1900 році, в оздобленні якого брали участь знані львівські живописці й скульптори.

       Які елементи, притаманні класицизму, використали архітектори у спорудах університету та театру?

    Яскравим злетом  доби є садово-паркові комплекси. До визначних належать маєток графа П. Румянцева-Задунайського в Качанівці на Чернігівщині, палац останнього гетьмана Лівобережної України графа К. Розумовського в Батурині, побудований за проектом архітектора Чарльза Камерона, прихильника античної архітектури й Ренесансу. І, звичайно, легендарний парк «Софіївка» в Умані – пісня кохання графа Станіслава Потоцького і красуні-грекині Софії. Керівник робіт Лáдви« Метцель «оживив» для прекрасної жінки легенди й міфи її рідного краю в штучних скелях, статуях, павільйонах, водограях, гротах, островах.

    «Яскравою кометою» початку ХХ століття увірвався в українське мистецтво стиль модерн. Архітектура модерну вирізняється особливою красою будівель та їх функціональністю. Значну увагу митці приділяли не тільки зовнішньому, але й внутрішньому вигляду приміщень. Усі конструктивні елементи: сходи, двері, стовпи, балкони –художньо оформлювалися. Перлинами архітектурного модерну можна вважати Будинок з химерами в Києві (арх. Владислав Городецький), Національний банк України. Важливим доробком українського модерну було створення національного стилю в архітектурі, де його загальні риси органічно поєдналися з національними мотивами, народними традиціями. Взірцями власне українського модерну вважаються будинки Полтавського краєзнавчого музею (арх. Василь Кри чевський) та Харківської державної академії дизайну і мистецтв (арх. Костянтин Жуков, Михайло Пискунов).

      У дусі еклектики наприкінці ХІХ ст. створено архітектурно-пластичні образи споруд оперних театрів у Львові (архітектор З. Горголевський), Одесі (архітектори Ф. Фельнер, Г. Гельмер), Києві (архітектор В. Шретер). Грандіозний архітектурний ансамбль резиденції буковинських митрополитів у Чернівцях (нині — корпус Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича) комітет ЮНЕСКО вніс до списку об’єктів Світової спадщини.

Проект ансамблю виконав чеський архітектор Йозеф Главка. У споруді органічно переплетені елементи візантійської та романської архітектури, місцеві народні традиції.

    Доба урбанізації – це час активного будівництва приміщень індустріального й масового призначення – банків, театрів, клубів, пасажів, ринків тощо. У цей період в українській архітектурі формується напрям конструктивізм, яскравими зразками якого є величезний комплекс Держпрому в м. Харкові (арх. С. Серафимов, Самуїл Кравець, Марк Фельцер) та Дніпрогес у Запоріжжі (арх. Віктор Веснін, Микола Коллі та ін.). Конструктивізм був заснований на принципі функціоналізму – коли кожна частина цілої споруди має своє конкретне призначення та відсутні декоративні прикраси і зайві деталі. Архітектори, які працювали в цьому напрямі, широко використовували залізобетонні конструкції, скло та інші нові на той час будівельні матеріали. Для таких споруд характерні великі прості геометричні маси, легкі широкі перекриття, великі гладкі поверхні, терасові композиції, пласкі дахи.

   У той час також створювалися будівлі з пориваннями до гігантоманії та помпезності архітектурних форм, які мали втілювати «могутність» великої держави (стиль переважно будівель оôіційних установ), наприклад, будівля Кабінету Міністрів України (арх. Іван Фомін), будинок Верховної Ради України (арх. Володимир Заболотний).

4.Етап закріплення засвоєних знань

Перегляд відеоматеріалів

https://www.youtube.com/watch?v=xYneunqfgEA

https://www.youtube.com/watch?v=ZfwBD6vQnIE

https://www.youtube.com/watch?v=oVpHATZctzE

https://www.youtube.com/watch?v=XqVztOlSVS8&t=17s

5.Етап перевірки засвоєних знань

Назвати найяскравіші взірці архітектури нашої місцевості, створені у XVIII-XX ст.

6. Підсумково-рефлексійний етап

Мова сучасної архітектури стає більш інтернаціональною, значну роль відіграють нові творчі пошуки прогресивних напрямів, принципів форми та змісту. Отримують нове втілення масштабні містобудівні комплекси. Сучасні високі технології надають необмежені можливості для пошуку нових прийомів у розвитку новітньої української архітектури. У новостворених архітектурних об’єктах виявлені авторські пошуки, врахування традицій минулого, але з урахуванням сучасних поглядів. Так, разом з традиційними будівельними матеріалами творчо використовуються легкі металопластикові онструкції, вишукані оздоблювальні матеріали.

 У сучасних умовах  реконструкції міст надзвичайно гостро постає культурно-екологічна проблема архітектури сьогодення – гармонізація нової забудови міст та сіл з унікальними природними ландшафтами і цінними пам’ятками історико-архітектурної спадщини.

Які міста нашої країни можна назвати містами-музеями?

Назвіть архітектурні шедеври України, які найбільш  цінні, на ваш погляд