Конспект уроку мистецтва для 11 класу з теми " Подих Ренесансу в архітектурі Львова. Українські дерев’яні церкви карпатського регіону. "

                                              Урок 25

Тема: Подих Ренесансу в архітектурі Львова. Українські дерев’яні церкви карпатського регіону.  

Мета: 1) Формувати предметні компетентності у вивченні матеріалу, що стосується архітектури України ХІV-XVIII ст., порівнюючи з європейськими зразками Ренесансу й Бароко;

2) Розвивати навички систематизації й узагальнення; вміння знаходити головне; творчу уяву;

3) Виховувати ціннісне ставлення до національних нгадбань та історико-культурних пам’яток

Тип уроку: комбінований

Методи: аудіовізуальний, комплексний вплив мистецтва, художня драматургія, діалог культур

Очікуваний результат: вміння інтегрувати предметні знання, розвиток комунікативних якостей, логіки

                                                      Хід уроку:

1. Організаційний етап

    Український культурно-національний рух іде хвилею з українського Заходу на Схід. Спочатку стає до розвитку Львів, далі — Луцьк і нарешті Київ.

    В будівництві зникає сувора, змагаюча до неба готика й повертаються погідні форми античного, греко-римського будівництва, з його гармонією просторових мас і орнаментикою. В житті, літературі й образотворчості центром стає людина, повна своєї фізичної краси й сили та духовного здоров’я. Цей напрям названо Відродженням, або Ренесансом, а випадок хотів, щоб його поява в нас зійшлася з нашим культурно-національним і політичним відродженням.

Архітектурні пам'ятки України цієї доби можна поділити на три групи: оборонні споруди, споруди-замки; церковне будівництво.

2. Мотиваційний етап

    Яка країна є батьківщиною Ренесансу? Які риси притаманні епосі Відродження в Європі? Яким був розвиток української архітектури цього періоду?

3. Етап засвоєння нових знань

     Одним із перших італійців, що започаткували життя нового стилю на українських землях, був Петро Італієць із Лугано, ім’я якого з титулом «королівського архітектора» зустрічаємо в міських актах Львова вже в 1543 р. Він був виконавцем закінченої в 1559 р. Братської церкви Успіння у Львові. Була це будівля на типовому українському тридільному заложенні з трьома банями, причому ренесансова аттика, портал і викрої вікон надавали їй рис нового стилю. Інтер’єр церкви був поліхромований, а згори вона була викладена полив’яною цеглою. На жаль, ця перша ренесансова церква Успіння у Львові до нас не збереглася. Вона погоріла вщент у 1576 році.

      Корняктівська вежа, що її мистецтвознавці визнали за найкращу із дзвіниць Північно-Східної Європи, не збереглася до нас у первісному вигляді. Спочатку вона мала тільки три поверхи й тому була сильна та присадиста. Корняктівська вежа, заложена на квадраті (516 м2), здіймається включно з хрестом до висоти 65,52 м й поділена на чотири нерівні кондигнації.

      Сакральна споруда у Городку-Ягеллонському була заснована у XV ст., за часів польського короля Владислава Ягайла. Монастир був розташований над озером поряд з площею Ринок неподалік від королівського замку. Вхід у монастир розташовувався зі сторони млина, розташованого разом з тартаком. Під костелом була створена крипта для захоронення знаті та духовенства. До храму був прибудований одноповерховий будинок монастиря, прямокутної форми з внутрішнім закритим двориком. Частково збереглися таємні підземні ходи, які з'єднували монастир із королівським замком і Фарним костелом міста.

Францисканський монастир тривалий час перебував у складному фінансовому положенні, оскільки влада повноцінно не забезпечувала його всім необхідним. У 1431 році Владислав Ягайло надав два лани ґрунту від границі пасовиська і до передмістя Черлянського. За легендами, у стінах Францисканського монастиря, за заповітом, поховане серце серце короля Владислава Ягайла

      Бернардинський монастир (греко-католицька церква Святого Андрія Первозванного) – пам’ятка ренесансу, маньєризму і бароко 1600-1630 років – цілісний середньовічний монастирський комплекс з фортифікаційними укріпленнями.

Монастир бернардинів (це польський варіант ордену францисканців) збудовано за міськими мурами, тому тут міцні і високі фортечні укріплення, які добре збереглися з північного і східного боку. Історія монастиря сягає середині XV століття, утім власне цю пам’ятку збудували на початку XVII століття. Це була епоха надзвичайно швидкої зміни архітектурних стилів. Найславетніший будівничий Львова італієць Павло Римлянин 1600 року розпочав будівництво костелу у стилі звичного для нього ренесансу, але майстер, не завершивши справи, помер 1618 року.

Польському королеві Сигізмунду, який прибув на оглядини будівництва, первісний задум здався надто скромним. Тож вже учень і наступник Римлянина, швейцарець Амброзій Прихильний, будував споруду так, що захоплювало дух. Розкішний маньєристичний скульптурний декор, який проте не порушує мистецького почуття міри, є найціннішим спадком цієї пам’ятки: більше двадцятьох довершених скульптур становлять живу галерею колоритних постатей XVII століття. Вроцлавський архітектор Андрій Бемер завершив ансамбль монастиря бароковою вежею і оздобленням фасаду. Інтер’єр храму прикрашають численні різьблені вівтарі XVIII століття, стіни вкриті оригінальним фресковим розписом того ж періоду.

         Олесский замок (Львів) в плані має овальну форму і розташований на природному пагорбі заввишки близько 50 метрів. Замок пройшов три періоди будівництва :
1) кінець XIII - початок XIV віків, створення кріпосної стіни;
2) XV - початок XVI віків, будівництво усередині стін двоповерхової споруди;
3) кінець XVI - початок XVII віків, розширення замкових приміщень.

Деревяні церкви карпатського регіону:

https://ua-reporter.com/uk/news/derevyani-cerkvy-karpatskogo-regionu-svitova-spadshchyna-yunesko-foto

Церква Святого Юра (Дрогобич)

Церква Святого Дух (Потелич)

Церква Святого Духа (Рогатин)

Церква Святої Трійці (Жовква)

Церква Архангела Михаїла (Ужок)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Нижній Вербіж)

4. Етап закріплення засвоєних знань

Знайти матеріал про архітектурні памятки вашого регіону, дібрати фото

5. Етап висновків і підсумків

     Епоха Ренесансу в Україні була своєрідною; вона захопила західну частину країни (зокрема Львівщину), частково східну, але риси Відродження – масштабність, грандіозність – відбилися на культових і світських спорудах.

     Як дерев’яні церкви України зберігаються протягом багатьох століть? Усе завдяки спеціальній обробці деревини. Якщо у давнину визрівала думка спорудити храм, то доводилося чекати роками. Все тому, що попередньо деревину вимочували у соляному розчині кілька десятиліть! Це і робило майбутню споруду стійкою до опадів і навіть вогню. Тож завдяки цій технології та умілим рукам українських майстрів ми і зараз маємо можливість милуватися зразками сакрального мистецтва, які стали світовим надбанням.