Конспект уроку мистецтва для 11 класу з теми "Тема: Художня спадщина України. Архітектура. Храми Київської Русі. Замки й фортеці у Луцьку, Хотині, Олеську, Мукачеві "

                                                         Урок 24

Тема:  Художня спадщина України. Архітектура. Храми Київської Русі. Замки й фортеці у Луцьку, Хотині, Олеську, Мукачеві

Мета: 1) формувати знання про архітектурні пам’ятки України, відстежити ознаки хрестово-купольних храмів, розглянути найхарактерніші з них;

2) розвивати мистецькі компетентності учнів: творчу пам'ять, естетичні смаки, креативні здібності; формувати вміння сприймати, аналізувати й порівнювати твори світового мистецтва;

3) Виховувати ціннісне ставлення до української архітектури, представленої шедеврами Києва, Луцька, Хотина

Тип уроку: введення в тему

Форма організації пізнавальної діяльності: колективна, індивідуальна робота

                                                            Хід уроку:

1.Організаційний етап

      Мистецтво України — унікальне явище у світовій культурі, що в яскравій палітрі мистецьких образів утілює ментальні риси українців: героїзм і прагнення до свободи, ліричність та емоційність, гумор і життєвий оптимізм. Українці завжди прагнули досконалості в усьому — від краси в довкіллі, побуті, одязі до гармонії в душі.

-Які асоціації виникають, коли говорять: «живопис України», «архітектура України», «скульптура України» «музика України», «український кінематограф»?

    2. Мотивація навчання

     Українське мистецтво – це

• велич стародавніх храмів,
• духовна енергетика іконопису,
• неповторний ліризм пісенних мелодій;
• суворий епос кобзарських дум,
• диво вертепного дійства

• витонченість поетичного кіно.

Мистецтво українського народу зробило вагомий внесок у світову мистецьку спадщину: це перлини Київської Русі, муровані фортеці та замки, здобутки періоду козацько-гетьманської доби, твори різних видів мистецтва останніх століть, а також досягнення українських митців, які, незалежно від політичних і соціальних умов, творили й залишалися українцями. Київська Русь, що успадкувала духовно-естетичні ідеали своїх попередників, зокрема Візантії, об’єднала східних слов’ян під владою київських князів і досягла небачених висот у багатьох сферах духовного життя, зокрема в мистецтві. З прийняттям християнства культурний розвиток України-Русі піднявся на новий щабель: поряд із народним активно розвивалося професійне мистецтво  література, архітектура й монументальний живопис, іконопис, хорова та інструментальна музика. У часи тривалого зниження рівня розвитку, спричиненого монголо-татарською навалою, традиції першої Київської держави зберігалися в культурних осередках Галицько-Волинського князівства, яке стало опорою населення краю тоді, коли велич Києва занепала. Тут утворилося сприятливе середовище для проникнення нових західноєвропейських художніх ідей, що збагатили візантійську основу культури русичів. Культура ХV-ХVІ століть (польсько-литовської доби) була тісно пов’язана з гуманістичними ідеалами європейського Відродження. У цей час центрами національної культури та освіти служили монастирі та школи, Період дивовижного розквіту українського мистецтва – козацько-гетьманська доба (XVII–XVIII ст.). Під впливом західноєвропейського бароко в козацько-гетьманській державі народжується унікальний стиль – українське,  козацьке, бароко, – просякнутий творчістю українського народу й національними традиціями. У період класицизму вершинним досягненням українського мистецтва стали хорові концерти, які вплинули на загальний розвиток церковної музики. Справжній ренесанс пережило українське мистецтво на початку ХХ століття, що виявилося в архітектурі модерну, авангардистських здобутках в образотворчому та музичному мистецтві, розквіті театру, графіки та визначних досягненнях у кіномистецтві. Тривала еволюція українського мистецтва на перетині різних культурних шляхів зумовила самобутній розвиток українців як складової європейської спільноти. На зламі останніх століть в умовах творчої свободи, налагодження міжнародних зв’язків в українське мистецтво проникають потужні струмені західноєвропейського постмодернізму

Географічний центр Європи гіпотетично міститься на території нашої держави на Закарпатті біля кордону з Румунією. Тут розташовано геодезичний знак, на якому є напис латинською мовою: «Це постійне, точне, вічне місце, визначене спеціальним апаратом, виготовленим в Австро-Угорщині, в Європейській системі широт і довгот у 1887 році». Поряд поставили стелу з написом, що саме тут — центр Європи. На звання центру також претендують кілька інших місць у сусідніх країнах, адже цей статус залежить від способу обчислень і визначення європейських кордонів. Грецький міф про виникнення Європи відображено в українському мистецтві.

Із яких джерел можна дізнатися про стародавнє мистецтво України? Пригадайте  пам’ятки художньої культури України періоду Київської Русі, внесені до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

3.Етап засвоєння нових знань

   Археологічні знахідки на теренах України свідчать, що в процесі еволюції людини зароджувалися різні види мистецтва. Вершиною неолітичного періоду вважають славнозвісну трипільську культуру (V—ІІІ тис. до н. е.), що існувала на території сучасної України, а також Молдови й Румунії, задовго до появи єгипетських пірамід. Ці поселення вважають першими виявами цивілізації на території нашої країни та наймасштабнішими на теренах тогочасної Європи.

Її назва походить від першого місця виявлення археологічних пам’яток – с. Трипілля поблизу Києва. Серед творів мистецтва, що дійшли до наших часів, – переважно зразки кераміки та скульптури. Високий художній рівень притаманний керамічним виробам трипільських майстрів. Вони виразні за формами, зокрема є оригінальні біноклеподібні посудини, цікаві за колоритом, у якому домінують відтінки жовтого, інколи – червоного кольору. Посуд прикрашено складними за символікою рослинними й геометричними орнаментами, деколи – реалістичними зображеннями тварин і людей. У мистецтві трипільців поширення набула також і пластика. З глини ліпили скульптурні фігурки биків, кіз, собак, також жіночі статуетки, які символізували покровительку роду та землеробства (усередину вкладали зерна пшениці, що начебто мало впливати на родючість землі).

    На території сучасної України знайдено зразки культури та мистецтва скіфів – войовничих кочівників, які мали іранське коріння й переселилися з азійських степів у південноукраїнські (ІХ ст. до н. е.- ІV ст. н. е.). Мистецтву скіфів, що постало на перехресті Заходу і Сходу, властивий так званий звіриний стиль, у якому домінували анімалістичні жанри – зображення реальних і фантастичних тварин: оленів, пантер, коней, грифонів. Вироби з дорогоцінних металів, на яких нерідко зображено сцени з життя скіфів (побут, ритуали, полювання, бій), свідчать про вишуканий смак майстрів. До всесвітньо відомих шедеврів скіфського золотарства, виконаних із віртуозною майстерністю, належать знаменита золота пектораль у формі місячного серпа з Товстої Могили, золотий гребінь з кургану Солоха і позолочена срібна амфора з кургану ×  ортомлик.

  У VІ ст. до н. е. в Північному Причорномор’ї були засновані античні міста-поліси: Ольвія (неподалік від Миколаєва), Херсонес (сучасний Севастополь), Пантікапей  (сучасна Керч), Тіра (Одеська обл) та ін. Архітектура колишніх грецьких колоній орієнтувалася на античні зразки й сягала високого рівня.

Мистецтво Північного Причорномор’я – одна з найцікавіших сторінок стародавньої культури на теренах сучасної України. Грецькі міста-колонії стали не лише відомими торговельними, а й культур ними осередками. Громадські й житлові споруди міст прикрашали скульптурами богів і героїв, розписами з міфологічними сюжетами й сценами з реального життя. До наших днів дійшли залишки архітектурних споруд у Херсонесі, керамічні вази, характерні для античного мистецтва, прикраси, фрагменти мармурових статуй і рельєфів, теракотові статуетки з Ольвії. Україна отримала античний театральний спадок від греків, які заснували театри в грецьких колоніях Ольвії, Херсонесі, Феодосії. Археологи виявили біля сучасної Керчі майстерню, де збереглися залишки печей для обпалюван ня і відливання теракот (керамічних однорідних неглазурованих виробів з кольорової глини). Серед цих теракот – маски акторів у комедійних і трагедійних ролях.

Мистецтво Київської Русі — гордість і слава України. Контакти з візантійською культурою, а потім і прийняття християнства (988) вплинули на розвиток архітектури. Видатна пам’ятка світового зодчества — Софійський собор, закладений князем Ярославом Мудрим (1037). Архітектура пірамідальної композиції урочисто-святкова, що підкреслюється ритмом 13 бань. У Чернігові та інших містах розгорнулося будівництво мурованих храмів. Гармонійні форми давньоруського сакрального зодчества, що належали до типу хрестовокупольних, захоплювали сучасників своєю величчю.

Роздивіться архітектуру Київської Русі. Яка роль куполів у наданні величі давньоруським храмам?

У польсько-литовський період (ХІV— ХVІ ст.) культурний центр України перемістився до Галицько-Волинського князівства. Деякі фахівці називають цей період східнослов’янським Відродженням (стосовно Польщі, Литви, України, Білорусі) за аналогією з північним Відродженням, що продовжило ідеали італійського Відродження. На розвиток українського мистецтва впливали насамперед ренесансні традиції, що змінили візантійські, нерідко перемішуючись із романськими й готичними. Цьому сприяла географічна близькість до країн Центральної Європи. Ідеї Ренесансу відкривали нові обрії для вітчизняного мистецтва, якому вдалося зберегти й продовжити самобутні досягнення попередньої епохи Київської Русі.

Як і в Європі, на теренах України будували замки: в Хотині, Кам’янці-Подільському, Меджибожі, Олеську, Мукачеві та ін. Найстарішим є Луцький замок (сер. ХІV ст.). Усі споруди, навіть церкви, будували як фортеці. Оборонно-палацову архітектуру магнатських резиденцій Львівщини репрезентують такі замки: Підгорецький, Олеський, Золочівський, замок у місті Жовква. Історія цих пам’яток оповита містикою, сповнена легенд і таємниць

4.Етап закріплення засвоєних знань

Перегляд відео «Храми Київської Русі» (матеріали до ЗНО)

https://www.youtube.com/watch?v=zYXvYmClqOg

5.Етап перевірки засвоєних знань

Назвати шедеври храмової архітектури Київської Русі.

Самастійно розглянути матеріал підручника «Мистецтво» (10-11 клас) Л.Гайдамаки ст.59-62 (архітектурні пам’ятки Львова, Луцька, Мукачева)

6. Підсумково-рефлексійний етап

Мистецтво Київської Русі – одна з найвизначніших сторінок світової спадщини минулого. Вся українська культура будувалась на цьому міцному фундаменті.  Мистецькі традиції античності, візантійської культури також вплинули на її подальший розвиток. Та згодом культура України набула власних рис –  своєрідних, притаманних лише їй і впізнаваних іншими.

(Коротка ілюстраційна вікторина з теми)