Конспект уроку на тему: "Ліна Костенко. Коротко про письменницю. Уявне і реальне в її поезіях. «Дощ полив…»"

План уроку

1.Інтерактивна вправа «Кольоровий настрій»

2. Перевірка домашнього завдання

3. Оголошення теми уроку

4. Ліна Костенко у форматі інтерв’ю

5.Аналіз поезії «Дощ полив»

6. Асоціації

7. Творча лабораторія

8. Фізкультхвилинка «Австралійський дощ»

9. Наукова лабораторія

10. «Розфарбовка»

11. Твір-мініатюра на тему «Дощ»

12.Тестові завдання

13. «Словесний настрій»

14. Оцінювання

15. Домашнє завдання

Тема:  Ліна Костенко. Коротко про письменницю. Уявне і реальне в її поезіях. «Дощ полив…»

Мета: ознайомити учнів з основними фактами біографії письменниці, її поезією; допомогти усвідомити ідейно-художній зміст програмового твору, його красу; розвивати навички виразного читання, уміння коментувати, пояснювати, уміння характеризувати образи поезії; виховувати почуття пошани до творчості Л. Костенко, любов до природи, високі моральні якості, прагнення духовно збагачуватись.

Цілі.

Учні знатимуть:

— основні факти біографії Ліни Костенко;

— зміст вірша «Дощ полив...».

Учні вмітимуть:

— виразно читати вірш, акцентуючи увагу на засобах виразності мови;

— характеризувати, за допомогою яких художніх засобів створено образи-персонажі поезії.

Тип уроку: урок  засвоєння  нових  знань.

Обладнання: портрет Л. Костенко, збірки її творів, пейзажні картини.

Теорія літератури: реальне, уявне.

Міжпредметні зв’язки: фольклор, образотворче мистецтво, українська мова.

Мистецький контекст: Б.Ступка «Крила»(театральне мистецтво).

НЛ – 1,2,3

Методи, прийоми, форми роботи: «Кольоровий настрій», асоціації, інтерв’ю з автором, робота в парах, «Словесне малювання», евристична бесіда, вибіркове читання, «Творча лабораторія», «Кольоровий спектр».

 

ЕТАПИ УРОКУ

 

І. ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ (5хв.)

1. Позитивне налаштування

            Доброго дня, дорогі діти! Мені приємно бачити вас. Сподіваюсь, що ви прийшли з гарним настроєм.

З'ясування емоційного стану учнів. ( Інтерактивна вправа «Кольоровий настрій»)

            А з’ясувати, який він, допоможе нам веселка, яка має сім кольорів.

            Погляньте та оберіть колір, що подобається вам саме зараз.

Якщо ви обрали зелений або блакитний колір, то ви готові до розв’язання серйозних задач та проблем.

Як що ви сьогодні обрали червоний – ви насторожені, але готові до «перетворення».

Якщо ваш вибір пав на синій та фіолетовий, то це свідчить про те, що на уроці ви впораєтесь з усіма завданнями, будете творчо мислити та працювати.

Вибір жовтого та оранжевого кольору свідчить про те, що ви готові до активної роботи.

            Діти, я не випадково обрала веселку символом настрою, адже вона кольорова, як ваші дитячі мрії.

         Тож нехай на сьогоднішньому уроці веселка сяє всіма своїми барвами! Бажаю всім успіху та вірю, що від нашого уроку у вас залишаться гарні враження, а ваш розум поповниться новими, корисними знаннями.

 

2. Актуалізація суб’єктного досвіду.

Прослуховування аудіозапису «Крила». Декламує Б.Ступка.

 

     Чи знаєте ви, який він, український пейзаж? Які слова треба дібрати, щоб змалювати неповторність рідного неба і задумливу велич нескінченних степів, мальовничі плавні, у яких ховаються великі й маленькі річки, і божественне золото полів, серед якого соромливими сапфірами виблискують волошки? Ліна Костенко знайшла такі слова. Можливо, вона їх і не шукала, а вони самі зродились із безмежної любові до своєї землі, із щирої вдячності до тих, хто працював на ній і боровся за неї, з віри в талант і душу свого народу.

 

        Діти, сьогоднішній урок буде присвячений поезії. Тож я вас прошу згадати, що таке поезія?

          Поезія– невеликий художній твір у віршах.

 

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (5хв.)

 

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОЇ ТЕМИ  (20хв.)

1. Представлення теми.

Цілевизначення.

Визначте завдання, над якими працюватимемо на уроці. Запишіть тему уроку.

Узгодження цілей уроку.

Ми:

• ознайомимося з окремими фактами біографії Ліни Костенко;
• засвоїмо зміст вірша «Дощ полив...»;
• навчимося виразно читати поезію ;
• розглянемо художні засоби, за допомогою яких створено образи-персонажі поезії.

2. Випереджувальне завдання «Інтерв’ю з письменницею».

 

3. Слово вчителя

   Любі діти, Ліна Василівна Костенко – це письменниця, яка стала надзвичайно популярною ще за ранніх років своєї творчості. Вона наразі живе і працює в Україні. І від недавніх пір активно почала писати прозу, тобто присвячує свій час не лише написанню поезій. Я хочу, щоб всі ми переглянули відео, де Ліна Василівна на одній з презентацій своєї . Хочу, щоб ви на власні очі побачили, яка це жінка, як вона говорить, тримається, як виглядає зараз.

   (відео з презентації книги Ліни Костенко)

4. Робота з підручником (ст.172)

• Читання статті про Л. Костенко.(ст.172, ІІІ абзац)  (1 хв.)

         Мовчазне вибіркове читання:

• поставити одне запитання до тексту, записати в зошит;
• дати відповіді на поставлені запитання (взаємоопитування).

 

5. Виразне читання поезії Л. Костенко «Дощ полив...».

1).  Історія написання і видання

Навіть звичайний дощ у поезії «Дощ полив...» перетворюється під пером Ліни Костенко на казкову пригоду, що докорінно змінює уявлення людини про можливе і неможливе, про реальне і нереальне. Адже й справді, якщо людина здатна побачити зорі у звичайній калюжі, то чому вона не може визбирувати блискавки в траві разом із кропив’яним дідком? Чому сад не може стати для неї величезною різнокольоровою парасолькою, з якої можна струшувати краплі?  Що може бути більш простим і звичним, ніж квасоля? Але навіть ця буденна рослина стає довершеним поетичним образом, якщо людина спроможна бачити прекрасне навколо себе.

 

Сільський пейзаж, створений авторкою, є взірцем поетичної майстерності. Народилася ця поезія в далекім 1956 році. Ввійшла до збірки «Проміння землі», яка побачила світ 1957 року.

2). Жанр: пейзажна лірика

Замальовка — найбільш компактний жанр художньої публіцистики, у якому  висловлені враження автора від події.

3). Словникова робота

Що означає вираз «полив’яний день»? (Блискучий, як полива — покриття на керамічних горщиках; водночас слово «полив’яний» співзвучне зі словом «политий», тобто омитий дощем.)

(Полив’яний — покритий поливою, особливою речовиною, якою покривають керамічні вироби; у вірші це слово вжите в переносному значенні: блискучий, гладенький)

3). Про що ця поезія? Тема твору.

•                 Тема: зображення змін у природі внаслідок дощу, який її оновив і омолодив.
•                 Ідея: уславлення дощу як життєдайної, цілющої сили.
•                 Основна думка: необхідність дощу як головної умови для розвитку природи.

4). Композиція

            6). Ключові образи (зорові, слухові).

7). Образ ДОЩУ у творі.

 Перегляньте ілюстрації, пейзажні картини, світлини із зображеннями дощу, прокоментуйте їх.

 

8). Прослуховування музичної композиції «Шум дощу».

 

9). Асоціації. Робота в групах.

Група 1

Дібрати дієслова для характеристики дощу.

Наприклад, дощ іде, періщить, бешкетує, шумить, підстрибує, дріботить, дзвенить, хлющить, сміється…

 

Група 2

Дібрати епітети для характеристики дощу.

Наприклад, дощ тихий, радісний, сумний, дзвінкоголосий, сумирний, срібний…

 

10). Виступ групи «Дослідники».

Цікавинка.

Чи знаєш ти, що...

... у Бразильському місті Пара дощі впродовж дня часто йдуть в один і той самий час. Тому мешканці, домовляючись про зустріч, кажуть: «перед першим ранковим дощем» або «після другого пообіднього дощу».

… у Португалії дощ є важливою причиною, щоб на виходити на роботу.

     Виступ групи «Фольклористи».

Народні прислів’я про дощ

• Чоловік — не глина, а дощ — не дубина, не розмочить і не поб’є.

• Добре дивитися на дощ, стоячи під дахом.

• Дощ у жнива — як п’яте колесо до воза.

• Дощ у пору — золото.

• Дощ іде, а гість їде.

Загадки про дощ

• Коли нема — чекають,

Коли прийду — тікають.

• Мене частенько просять, ждуть,

А тільки покажусь —

Ховатися почнуть.

• Довго нема мене — усе в’яне,

А як пройду — знов оживає.

• Він скрізь: у полі і в саду,

А в дім не попаде;

І я тоді лиш з дому йду,

Коли вже він не йде.

• Сонце вкрилося хмарками,

Хтось невидимий в імлі

Неба сірими нитками

Прошиває до землі.

Весела хвилинка

ГЛУХИЙ ДОЩИК

— Дощику, дощику, іди туди, де просять.

— Де косять? — недочув дощик та й побіг на косовицю.

— Дощику, дощику, іди туди, де чорно.

— Де вчора? — недочув дощик та й побіг туди, де лив учора.

— Дощику, дощику, іди туди, де ждуть.

— Де жнуть? — знову недочув дощик і швидко побіг на жнива.

Скринька пісень-закличок

ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ

Іди, іди, дощику,

зварю тобі борщику

в полив’янім¹ горщику,

поставлю на дубочку,

у зеленому садочку.

Вітер ізнявся,

дуб захитався,

горщик розбився,

а дощик полився —

цебром², відром, дійницею

над нашою пшеницею!..

Іди, іди, дощику,

зварю тобі борщику!..

Тобі каша, мені борщ,

щоб ішов великий дощ.

 

11. Фізкультхвилинка  «Австралійський дощ»
12. Символи у поезії. Їх значення.

Словесне малювання.

Створіть образний портрет дощу. (Дядько з вусами, що сидить за хмарами, з неба поливає день, роблячи його полив'яним, і розсипає блискавки. У нього добра усмішка, він великодушний і щедрий, дарує свіжість землі, оновлює її, з великого глека напоює ниви, поля.)

Відтворіть вигляд довкілля після дощу. (Дерева — мокрі, чорні, з прозорими краплинками на лис­точках, гілочках. Дороги — порожні, виблискують калюжами. Будинки — сірі, спохмурнілі, з вікон зацікавлені діти споглядають дощову феєрію.)

 Що то за «дідок старесенький, кропив’яний», який «блискавки визбирує в траві»? (Це може бути кропив’яний кущ, може бути гриб-дощовик, який здаля скидається на невеличку постать.)

На чому ґрунтується схожість саду і парасольки? (Крони дерев круглі, як і парасольки, під ними теж можна сховатися від дощу.)

Череду корів поетеса називає «розсипаною квасолькою», що «доганяє хмари у полях». Як ви гадаєте, чому? (Корови, мабуть, різної масті: рябі, руді, чорні й білі, тому здалека вони нагадують квасолини.)

 

13. Теорія : уявне, реальне.

Заповнення таблиці «Реальне і фантастичне у творі»

Реальне у творі	Уявне у творі

 

14. Представлення художньої замальовки «Дощ»

 

15. У науковій лабораторії. Робота біля дошки.

 

            Діти, ми працюємо у науковій лабораторії. Хто розповість про дощ як природне явище?

Я хочу нагадати, що дощ не завжди буває таким, яким ми його почули. Яким ще він буває? (Гроза і т.д.) Нам треба з’ясувати, де не можна переховуватися під час грози. Допоможе нам у цьому вірш Ліни Костенко «Дощ полив...». Пам’ятаймо: удар блискавки загро­жує лихом: може спричинити пожежу, зруйнувати будівлю, пошкодити лінію зв’язку, вбити людину чи тварину. У грозу краще бути в приміщенні, якнайдалі від електроприладів, бажано вимкнути мобільний телефон.

Правила поведінки під час грози	Ілюстрації з твору
Відомо, що в атмосфері розряди блискавки найчастіше влучають у високі поодинокі дерева. Шукати під ними захисту від грози — означає свідомо наражатися на небезпеку.	Струшується сад, як парасолька.
Нерозважливо поводиться той, хто під час грози біжить або купається.	... порожній шлях.
На луках не можна ховатися під скиртами сіна. Взагалі на будь-якій відкритій місцевості перебувати під час грози небезпечно.	... мокрі ниви.

 

16. Літературознавчий практикум. Робота в групі

Дослідити художні особливості поезії, образи, заповнивши таблицю

Епітети	Порівняння	Метафори	Образи
«день полив’яний», «дідок старесенький, кропив’яний», «порожній шлях»	«люди як нові», «сад, як парасолька»	«дідок блискавки визбирує в траві», «струшується сад», «корів розсипана квасолька доганяє хмари у полях»	дощ, день, люди, дідок, сад. ниви і шлях, корови, хмари

Результат колективної роботи

1. Пестливі слова — дідок, старесенький, парасолька, квасолька — створюють особливий настрій, підсилюють звукові образи.

2. Порівняння — люди як нові; сад, як парасолька — використовуються для увиразнення об’єктів.

3. Епітети — день полив’яний, мокрі ниви, порожній шлях — образно змальовують предмети.

4. Метафори — дощ полив, струшується сад, розсипана квасолька доганяє, все блищить.

 

17. Яким настроєм пройнята поезія? Яке почуття домінує?

(1. Гарним, бо після дощу «все блищить, і люди як нові». 2. Сумним — шкода дідка, старесенького, кропив’яного, який «блискавки визбирує в траві», а ще «порожній шлях» навіює почуття самотності.)

Який настрій у вас під час дощової погоди?

 На підставі даної поезії створіть кольоровий спектр вірша

 

18. «Розфарбовка». Створіть кольоровий спектр вірша. Робота біля дошки.

Вислови з твору	Колір
Дощ полив	Білий, прозорий
Все блищить	Зелений, яскравий, срібний
Дідок старесенький, кропив’яний	Коричневий, зелений, сірий
Блискавки визбирує в траві	Срібний, блискучий, зелений, смарагдовий
Струшується сад	Різноколірний
Мокрі ниви	Жовтий, зелений
Порожній шлях	Чорний, сірий
Корів розсипана квасолька	Чорний, рудий, коричневий, білий
Хмари у полях	Сірий, голубий, білий

 

19. Розмір вірша

 

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ (3хв.)

Твір-мініатюра.

Робота в групах

Побудуйте художню мініатюру, навіяну вивченим віршем (5-6 речень).

І гр. – позитивну

ІІ гр..- негативну

        

  Творче завдання.

Зважаючи на власний досвід, якими рядками ви б доповнили цю поезію? (Веселка, сонячна погода, спів пташок...)

 

 Експрес-опитування

•                    1. Як називала бабуся Ліну Костенко? («шура-бура», «моя голубочка»)
•                    2. Яка назва першої поетичної збірки Ліни Костенко? («Проміння землі»)
•                    3. Чому поетеса називає дощ полив’яним? Що означає це слово?
•                    4. Хто на все життя для поетеси став прикладом?
•                    5. Скільки років поетеса писала «в шухляду», тобто їй заборонялось друкувати свої твори?

 

2. Розв’язування тестових завдань

 

1. Внаслідок дощу все блищить і стають новими:

а) люди;

б) сади;

в) луки.

2. Блискавки визбирує в траві:

а) яскравий метелик;

б) дідок старенький, кропив’яний;

в) чоловік із парасолькою.

3. Із парасолькою у творі порівнюється:

а) чай;

б) нива;

в) сад.

4. «Розсипаною квасолькою» у поезії «Дощ полив...»:

а) є дощові намистинки на траві;

б) стадо корів;

в) зграя птахів.

КЛЮЧ:

3. Сенкан до слова «Дощ».

 

VІ. РЕФЛЕКСІЯ (1 хв.)

1. З’ясування емоційного враження від почутого.

Висловіть свій внутрішній стан одним словом. (Захоплення, здивування, умиротвореність, радість.)

• Чи захотілося вам прочитати інші твори Ліни Костенко? Вивчати їх ми продовжимо на наступному уроці.

2. «Словесний настрій»

Діти, чи змінився у вас колір настрою протягом уроку?

Який же він?

 

         Треба володіти великою фантазією та художньою майстерністю, щоб дощ заблищав новими, полив’яними барвами, щоб побачити, як «дідок кропив’яний» визбиру єблискавки в траві, а череда корів удалині здалася розсипаною квасолькою.

         Бажаю вам завжди палати, горіти, бути неповторними, індивідуальними, жити в кольоровому світі мрій – і вони обов΄язково здійсняться.

 

3. Оцінювання.

 

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (1хв.)

1.Обов’язкове загальне.

Знати відомості про Ліну Костенко. Навчитися виразно читати вірш «Дощ полив’яний...», вміти аналізувати його.

2.Обов’язкове на вибір.

1. Намалювати ілюстрації до твору.

2. Підготувати повідомлення про розвиток космічних досліджень.

3.За бажанням.

Вивчити вірш напам’ять.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтерв’ю з Ліною Костенко

 

Кореспондент:

Ліно Василівно, доброго дня! Ми почули, що ваше дитинство було нелегким. Та чи не втратили ви жагу до навчання, чи продовжили його?

 

Ліна Костенко:

 Після закінчення школи я навчалася у Київському педагогічному інституті, але навчання не приносило  задоволення моїй творчій душі, і я вступаю до Московського літературного інституту ім. Горького, який закінчила з відзнакою.

Кореспондент:

 А що Ви скажете про захист своєї дипломної роботи в літературному інституті?

 

Ліна Костенко:

 Моя перша збірка «Проміння землі». Вона і стала моєю дипломною роботою.

  Згодом побачили світ збірки «Вітрила», «Мандрівки серця», «Зоряний інтеграл». Потім моєму поетичному слову було оголошено заборону.

 

Кореспондент:

Ліно Василівно! Досить чисто зустрічається така фраза: «Багато років у поетеси пройшли у вимушеному мовчанні».

 

Ліна Костенко:

 ...Ні! Це не так! В студентських гуртожитках і серед справжніх шанувальників літератури мої вірші ходили по руках. Я писала.

 

 Кореспондент: Я знаю, що ви не любите мітингів, не любите виступати, а все ж таки виступаєте.

 

 Ліна Костенко: ...я, яка хотіла б тільки бути біля свого письмового столу, я відчуваю, усвідомлюю: настав час, коли мовчати мають право тільки мертві. І тому я приймаю запрошення виступати перед людьми.

 

Кореспондент:

 Скажіть, вірші, як люди? Ваші вірші мають свій характер?

 

Ліна Костенко:

Є вірші — квіти...

Вірші - дуби.

Є іграшки вірші.

 Є рани.

 

Кореспондент:

 Що це за «фантастична доля» історії віршованого роману «Маруся Чурай»?

 

Ліна Костенко:

 Насправді історія з цим твором розпочиналася не так легко й радісно. Звинувачення політичного характеру, затримали вихід роману не менше, як літ на шість... Лише після спеціальної ухвали  твір був випущений . За кілька днів восьмитисячний тираж було розпродано. Повторне видання через три роки вже накладом сто тисяч примірників в серії «Романи і повісті», так само швидко зникло з книгарень.

      Ця дівчина не просто так, Маруся,

 Це голос наш. Це - пісня. Це - душа.

 

Кореспондент:

 Я вважаю, що саме ці слова можна сказати і про вас, Ліно Василівно. Ви -  наша  пісня і душа, і щирість, і суддя, і захисник. Ви поетеса, яка живе і думає, радіє і сумує разом з нами, намагається щиро допомогти своїм словом, словом, яке відкриває зовсім інший світ, де на першому місці стоять лише добро, любов, милосердя і щирий патріотизм.

 

Кореспондент:

 Дякуємо Вам за цікаве інтерв'ю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

 

 ДОЩ