конспект уроку на тему: Образи фортепіанної музики

 Музичне мистецтво, 7  клас

1 семестр, тема № 1:    Образний зміст музики

Тема уроку № 15:          Образи фортепіанної музики

Мета:  сприяти розвитку поглиблення знань учнів про творчість  О. Скрябіна з опорою на прослухані твори та інтерес до творчості російського композитора; поглиблення знань про засоби музичної виразності, синтез мистецтв; розкрити сутність художнього напрямку кольоромузики; закріпити визначення понять музичний образ, прелюдія;  розвивати вокальні навички,  навички активного сприймання музичного твору, працювати над вокально - хоровими навиками (диханням, звукоутворенням),  над художнім виконанням пісні, розвивати уяву, кмітливість та критичне, проблемно – пошукове мислення учнів, виявляти у дітей вроджену здатність «бачити» музику  в кольорах; формувати інтелектуальну гнучкість (виконання творчих завдань) та розуміння учнями зв8язків музики з іншими видами мистецтва та життя; розвивати уміння учнів інтерпретувати ліричні образи у фортепіанній музиці; формувати творче ставлення до втілення емоційно – образного змісту музичного твору у процесі його виконання та слухання;   реалізовувати творчій потенціал особистості; виховувати любов до музики, культури  її слухання, а також  виховувати  естетичні смаки і потреби учнів; ціннісних орієнтирів у сфері музики, музичних інтересів; формувати потребу сприймати та виконувати високохудожні музичні твори; формувати почуття людяності.

Проблемне питання уроку?

•  Що ви візьмете з собою  у подальше життя  із сьогоднішнього уроку?

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: ілюстраційний матеріал -  портрет композитора О. Скрябіна; використання технічних  засобів  – мультимедійна апаратура – презентація Microsoft PowerPoint*, комп’ютер, фортепіано, тести.

Роздатковий  матеріал:  картки оцінювання, картки із текстом пісні, пам*ятки до уроку.

Список використаної літератури:

1.Навчально – методичний посібник для вчителя. Уроки музичного мистецтва 7 – 8 кл. О.В. Корнілова. 2.Поурочні розробки уроків.  3.Абдулін Є.Б. «Теорія і практика музичного навчання у загальноосвітній школі Посібник для вчителя». 4.Гродненська Н.Л. «Школярі слухають музику».  5. Костюк А.Г. «Естетичні аспекти сприймання музики». 6.Масол Л.М. «Методика навчання мистецтва».  7.Ростовський О.Я. «Методика викладання музики в основній школі». 8.Раввінов О.О. «Методика хорового співу в школі».

План  уроку:

1.Вхід у супроводі звучання пісні: «Най  буде так»  Дж. Леннона і П. Маккартні.

2.Музичне вітання: під музику групи «Бітлз» «Естудей».

3. Створення позитивної атмосфери.

3.Ознайомлення з темою уроку.

4.Сприймання музики. («О. Скрябін. Твір № 11. Прелюдія № 5, твір № 11. Прелюдія № 10 - слухання).

5. Творча робота.

6.Вокально -  хорова робота (вступна бесіда).

Розспівування.

-робота над піснею «Хай буде так»  дж. Леннона і П. Мкакартні;

-закріплення пісні (спів  пісні  всім класом).

7.Підсумок уроку (узагальнення матеріалу уроку).

8. Оцінювання учнів: (картки оцінювання)

8.Домашнє завдання – слухати музику за власним вибором. Розповісти  про її зміст і звучання. За бажанням – втілити засобами образотворчого мистецтва зміст музичних творів, що звучали на уроці.

9.Вихід  учнів з класу у супроводі звучання пісні: «Хай буде так» 

Дж. Леннона і П. Маккартні.

Хід уроку:

1.Вхід у кабінет у супроводі звучання пісні: «Хай буде так»  Дж. Леннона і П. Мкакартні.

2.  Музичне привітання: під музику  групи «Бітлз» «Естудей».

3. Створення позитивної атмосфери: За вікном справжнісінька зима: сніг, морозець,  передноворічні клопоти… Ой, холодна  в нас зима, холоднішої  нема  - грає срібними зірками, в’ється синіми димками,  снігом землю обійма.

А ми з вами в кабінеті музичного мистецтва, сьогодні 22 грудня 2012 року спробуємо завдяки цікавій  темі уроку: «Образи фортепіанної музики» створити  теплу, комфортну, святкову і  кольорову атмосферу.

Музика – ліки від усіх хвороб.

Симчіч інна Аліківна

4.Організаційний момент:  ( актуалізація опорних знань – перевірятиметься  протягом уроку). Сьогодні ми працюємо за картками оцінювання – паперовими ялиночка…та пам*ятками уроку.

Мета:  сприяти розвитку поглиблення знань учнів про творчість  О. Скрябіна з опорою на прослухані твори та інтерес до творчості російського композитора; поглиблення знань про засоби музичної виразності, синтез мистецтв; розкрити сутність художнього напрямку кольоромузики; закріпити визначення понять музичний образ, прелюдія;  розвивати вокальні навички,  навички активного сприймання музичного твору, працювати над вокально - хоровими навиками (диханням, звукоутворенням),  над художнім виконанням пісні, розвивати уяву, кмітливість та критичне, проблемно – пошукове мислення учнів, виявляти у дітей вроджену здатність «бачити» музику  в кольорах; формувати інтелектуальну гнучкість (виконання творчих завдань) та розуміння учнями зв8язків музики з іншими видами мистецтва та життя; розвивати уміння учнів інтерпретувати ліричні образи у фортепіанній музиці; формувати творче ставлення до втілення емоційно – образного змісту музичного твору у процесі його виконання та слухання;   реалізовувати творчій потенціал особистості; виховувати любов до музики, культури  її слухання, а також  виховувати  естетичні смаки і потреби учнів; ціннісних орієнтирів у сфері музики, музичних інтересів; формувати потребу сприймати та виконувати високохудожні музичні твори; формувати почуття людяності.

• Що ви візьмете з собою  у подальше життя  із сьогоднішнього уроку?

5.Перевірка Д/З:  додатковий матеріал про композитора О. Скрябіна, групу «Бітлз». (перевірятиметься протягом уроку).

6. Мотивація уроку:

Вчитель:  Ілюстрації  музичних інструментів: скрипка, акордеон, гітара, тарілки, саксафон.

А який інструмент звучить: на фортепіано звучить  «Хай буде так»  Дж. Леннона і П. Мкакартні.

   Так, дійсно, фортепіано.

•                   А ви любите фортепіанну музику?
•                   Фортепіано отримало назву від двох слів, що позначають динаміку звуку, голосно і тихо. Голосно – форте, тихо – піано. За часів Моцарта та Бетховена фортепіано суттєво відрізнялося. Цей інструмент у сучасному вигляді сформувався за часів молодого Бетховена. Фортепіано дало такі великі можливості для звукозображання, що в тодішніх слухачів складалося враження, наче грає цілий оркестр. Тоді ж з’явилися педалі, які дали змогу продовжити тривалість звуків. Більшість композиторів, що писали фортепіанну музику, були й піаністами-віртуозами. Наприклад, Бетховен, Ліст, Шопен, Рахманінов.

   Сьогодні ми поговоримо про піаніста і композитора Олександра Миколайовича  Скрябіна – одного із найвидатніших російських композитора 19 – початку 20 століття та образи його фортепіанної музики.

 А що ви знаєте про О. Скрябіна?  (перевірка Д/З)

Учень № 1: Розповідь про О. Скрябіна  (портрет композитора).

    З раннього дитинства Сашко Скрябін відрізнявся від однолітків незвичайною любов'ю до музики. Почуті твори, що сподобалися і запам'яталися хлопчикові, він прагнув зіграти на фортепіано, навіть коли ще не знав нот. Скрябін поступив до Московської консерваторії на дві спеціальності – композиція та фортепіано. Після випуску він здійснив концертну поїздку по містах Німеччини, Франції, Бельгії та Голландії. Це стало початком інтенсивної концертної діяльності Скрябіна, початком його слави. Він не був феноменальним віртуозом-піаністом, однак мав унікальний дар захоплювати слухачів. Звісно, у виконанні його власних творів ніхто не міг перевершити автора.

Учень № 2: На початку творчого шляху Скрябіна переважали малі форми фортепіанної музики: етюди, прелюдії, мазурки – як у Шопена. Потім він захопився більш складними формами, що повніше й багатогранніше відображають світ, – сонатами та симфоніями.

 У зрілий період творчості Скрябін ставив перед собою не лише музичні завдання. Він прагнув бути не тільки композитором, а й поетом і філософом; хотів охопити думкою увесь світ: природу, людське суспільство, світ людської душі. Композитор гостро відчував протиріччя свого часу і чекав змін, вірив у їхню неминучість. Усі надії Скрябін покладав на мистецтво. Не випадково його Перша симфонія закінчується урочистим хоровим гімном:

Прийдіть, усі народи світу,

Мистецтву славу оспіваємо...

 Вчитель: За своє сорокадвохрічне життя Скрябін написав 89 прелюдій (невеликих інструментальних п’єс). Жоден композитор із часів Баха не приділив такої великої уваги цьому жанру.  У схильності до жанру прелюдії неважко простежити риси органічної єдності Скрябіна - композитора та Скрябіна - піаніста.

Найпопулярніший цикл із 24 прелюдій, твір одинадцятий, створений у 1888-96 роках, відображає різноманітні життєві враження Скрябіна тих років.  Значення opus'a 11 визначають не тільки його високі художні якості, а й те, що він є короткою енциклопедію образів і прийомів письма раннього Скрябіна. Ці образи втілені у лаконічних формах, де настрій і думка злилися з привабливою природністю в єдине художнє ціле.

4.Теоретичний матеріал:

Прелюдія – невелика інструментальна п’єса.

Твір, або латинню опус, – це порядковий номер, який надають твору чи збірці творів автори під час публікації.

Розповідь про світломузику О. Скрябіна

Олександр Скрябін мав рідкісну здатність – бачити в кольорі музичні образи. Це спонукало його до пошуку поєднання музики та кольору в синтетичному творі мистецтва.

Так виник задум поеми "Прометей" для симфонічного оркестру, солюючого фортепіано, хору і... світла. Це було надзвичайне явище в музичній творчості – включити до симфонічної партитури світловий рядок. На жаль, технічні умови того часу (1910 рік) не дозволили цілком реалізувати цей задум, і лише в наш час цей дивний твір був виконаний так, як мріяв Скрябін.

Зал занурений у напівморок... З першим акордом оркестру, хитким і невизначеним, на величезному екрані виникають хвилі світла, що змінюють колір, – від похмуро-фіолетового до яскравого, мов ранкова зоря. Нічого схожого на різнобарвне миготіння світла сучасних дискотек і нічого конкретно-образного – ніяких зірок, хмар чи північних сяйв. Але з кожною новою музичною темою народжується і нове світло – кольорова хвиля. І присутні в залі вже не можуть зрозуміти: чи бачать вони музику, чи чують гру світла?..

У цій світломузиці – і неясні томління, і пориви вперед і вгору, і знову розчинення в мороці невизначеності. Наприкінці – радісне звучання всього оркестру, хору і сліпуче яскраве сонячне світло, що заливає увесь екран, усю залу.

У "Прометеї" ("Поемі вогню") Скрябін не переказує сюжет античного міфу про Прометея, а передає його суть. Вогонь, який Прометей викрав у богів і віддав людям, – це символ горіння творчої думки людини, завжди спрямованої в майбутнє.

Експерименти і творче завдання:

Під час слухання прелюдій № 5 і 10 із твору № 11ми проведемо експеримент і  виконаємо творче завдання.

Головним атрибутом свята Нового року звичайно є ялинка. І діти і дорослі завжди в очікуванні  чи буде вона горіти різнокольоровими вогниками?

Експеримент у тому, чи вплине інновація О. Скрябіна на нашу ялинку, чи буде вона переливатися різнокольоровими вогниками під час музики композитора?

Подивіться: у мене 2 кольори: блакитний  червоний, на дошці два образи: ліричний і драматичний зі словами синонімами, який колір і чому підходить до кожного образу?

5.Слухання музики: О. Скрябін. Твір 11. Прелюдія № 5.

(Діти, під час слухання твору, визначте, будь ласка,  її образний зміст).

Аналіз прослуханого твору.

Вчитель: П’яту прелюдію Скрябіна вважають найкращою серед творів, у яких утілений ліричний образ.  У ній панує спокійний, умиротворений настрій. Наприкінці прелюдії музика стає схвильованою, але все ж таки повертається до спокійного стану. У музиці відчутний поліфонічний діалог. Спокійна, плавна мелодія верхнього голосу „розмовляла” з ритмічно живішою, наспівною мелодією нижнього голосу.

    Сьогодні ми також прослухаємо Десяту прелюдію із твору 11 Олександра Скрябіна.

Прослухайте Десяту прелюдію Олександра Скрябіна і визначте її образний зміст.

Аналіз прослуханого твору.

Вчитель: Десята прелюдія Скрябіна – втілення драматичного образу, який має свій розвиток: сурово-зосереджений спочатку і трагедійно-патетичний наприкінці. Слухаючи Скрябіна, потрібно вжитися в кожен акорд, адже його музика мерехтить і переливається найніжнішими музичними фарбами.

І Скрябіна, і Шопена, якого цей композитор дуже любив, можна назвати поетами фортепіано.

6.Вокально – хорова робота:

1. Демонстрація пісні.

Ознайомлення з піснею.

Вчитель: «Хай буде так»  Дж. Леннона і П. Маккартні прозвучала  у виконанні вокально – інструментального ансамблю «Бітлз».

Учень № 3. Ансамбль «Бітлз» виник у Ліверпулі (Англія) у 1960 р. Молоді музиканти Пол Маккартні, Джон Леннон, Джордж Харісон  і Рінго Стар використали традиції американського рок – н – ролу й англійського фольклору. В перекладі з англійської «Бітлз» означає –  «жуки, ритм, кувалда», що означає, що жуки відбивають ритм кувалдою. Рок-гурт „Beatles” – символ молодіжної музики 60-х, кумири кількох поколінь, своєрідні „класики ХХ століття”. У 1965 році „Бітлз” нагородили орденом Британської імперії; це свідчить про визнання консервативним старшим поколінням англійців нової молодіжної культури.  Трагічна доля спіткала 40-річного Джона Леннона – його застрелив фанат на порозі власного будинку музиканта. Існувала епоха «Бітломанія». Ця пісня  одна з найкращих  у творчості ансамблю. Емоційний стрій пісні  вводить слухача  у зосереджений світ  поетичного споглядання про те, що людина повинна жити з надією і вірою. Віра  в цьому світі – наш маяк.

Бесіда:

• Яка основна думка пісні?  -  Який характер мелодії?

7.Розспівування:

- Спів звукоряду до мажор вверх  і вниз на легато і стокатто.

Робота над піснею «Хай буде так»  Дж. Леннона і П. Маккартні.

Розучування пісні по фразах за нотним текстом. Звертаю увагу на  ритмічний синкопований  малюнок пісні. Закріплення  1 куплета (спів зі словами усім класом).

Узагальнення уроку: Тести:

1.Образ, утілений у прелюдії О. Скрябіна № 5?

А. ліричний образ;

Б. трагічний образ;

В. драматичний образ

Г. епічний образ.

2.Образ, утілений у прелюдії О. Скрябіна № 10?

А. ліричний образ;

Б. трагічний образ;

В. драматичний образ

Г. епічний образ.

3. Позначте правильне твердження:

А.Прелюдія – велика інструментальна п’єса.

Б.Прелюдія – жанр поліфонічної музики.

В. Прелюдія – невелика інструментальна п’єса.

8.Підсумок уроку. Сьогодні ми ще раз звернулися до образів фортепіанної музики, а також познайомилися з життям і творчістю Олександра Скрябіна – одного з найвидатніших російських композиторів кінця ХІХ - початку ХХ століття.

• Що ви візьмете з собою  у подальше життя  із сьогоднішнього уроку?

 9. Оцінювання учнів. (картки оцінювання – паперові ялинки, порахуйте свою кількість правильних відповідей в картках оцінювання, вони і будуть вашим балом за уроку.)

10.Д/З:  обв’язкове:  слухати музику  О. Скрябіна за власним вибором, розповісти  про її  образ;  за бажанням –  скласти акровірш зі словом  Скрябін, наприклад:

С – Скрябін  віртуоз - піаніст

К  - креативний

Р – російський композитор

Я - яскравий

Б – багато написав прелюдій

І - інноваційний

Н – новатор кольоромузики

  Музичне прощання:

Учитель: -  До побачення!

Діти:  -  До побачення!

11.Вихід учнів у супроводі звучання пісні  «Хай буде так»  Дж. Леннона і П. Маккартні.

Додаток до уроку:

Учень № 1   З раннього дитинства Сашко Скрябін відрізнявся від однолітків незвичайною любов'ю до музики. Почуті твори, що сподобалися і запам'яталися хлопчикові, він прагнув зіграти на фортепіано, навіть коли ще не знав нот. Скрябін поступив до Московської консерваторії на дві спеціальності – композиція та фортепіано. Після випуску він здійснив концертну поїздку по містах Німеччини, Франції, Бельгії та Голландії. Це стало початком інтенсивної концертної діяльності Скрябіна, початком його слави. Він не був феноменальним віртуозом-піаністом, однак мав унікальний дар захоплювати слухачів. Звісно, у виконанні його власних творів ніхто не міг перевершити автора.

Учень № 2: На початку творчого шляху Скрябіна переважали малі форми фортепіанної музики: етюди, прелюдії, мазурки – як у Шопена. Потім він захопився більш складними формами, що повніше й багатогранніше відображають світ, – сонатами та симфоніями.

 У зрілий період творчості Скрябін ставив перед собою не лише музичні завдання. Він прагнув бути не тільки композитором, а й поетом і філософом; хотів охопити думкою увесь світ: природу, людське суспільство, світ людської душі. Композитор гостро відчував протиріччя свого часу і чекав змін, вірив у їхню неминучість. Усі надії Скрябін покладав на мистецтво. Не випадково його Перша симфонія закінчується урочистим хоровим гімном:

Прийдіть, усі народи світу,

Мистецтву славу оспіваємо...

Учень № 3. Ансамбль «Бітлз» виник у Ліверпулі (Англія) у 1960 р. Молоді музиканти Пол Маккартні, Джон Леннон, Джордж Харісон  і Рінго Стар використали традиції американського рок – н – ролу й англійського фольклору. В перекладі з англійської «Бітлз» означає –  «жуки, ритм, кувалда», що означає, що жуки відбивають ритм кувалдою. Рок-гурт „Beatles” – символ молодіжної музики 60-х, кумири кількох поколінь, своєрідні „класики ХХ століття”. У 1965 році „Бітлз” нагородили орденом Британської імперії; це свідчить про визнання консервативним старшим поколінням англійців нової молодіжної культури.  Трагічна доля спіткала 40-річного Джона Леннона – його застрелив фанат на порозі власного будинку музиканта. Існувала епоха «Бітломанія». Ця пісня  одна з найкращих  у творчості ансамблю. Емоційний стрій пісні  вводить слухача  у зосереджений світ  поетичного споглядання про те, що людина повинна жити з надією і вірою. Віра  в цьому світі – наш маяк.