Тема. Основи, їх склад і назви. Класифікація основ.
Лабораторний дослід №3 Дія лугів на індикатори.
Цілі уроку: розширити знання про класифікацію й номенклатуру неорганічних речовин на прикладі основ; розвивати вміння й навички складати формули неорганічних сполук за валентністю на прикладі основ, складати назви речовин за сучасною українською номенклатурою, розпізнавати класи неорганічних речовин, виховувати цілеспрямованість та любов до природи.
Тип уроку: поглиблення і розширення знань.
Форми роботи: групова робота, робота в парах, робота з опорною схемою, демонстраційний експеримент.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, зразки основ.
ХІД УРОКУ
II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань
Учні записують формули солей з назвами.
Звернімося до схеми класифікації органічних речовин. У ній залишився ще один клас неорганічних сполук, з яким ми повинні познайомитися на цьому уроці.
Демонстрація 6. Зразки основ
КОН, NaOH, Са(ОН)2, Сu(ОН)2 (свіжоприготовлений), Аl(ОН)3
• Що спільного у формулах основ, які є на вашому столі?
(Наявність групи атомів -ОН — гідроксильної групи)
• Який клас неорганічних сполук називається основами?
• Від чого залежить кількість гідроксильних груп в основі? (Від валентності металу)
• Як можна в загальному вигляді записати формулу основ? (Me(ОН)m, де m — валентність металу)
III. Засвоєння нових знань
Назви основ складаються за такою схемою:
Назва металу (валентність, якщо вона змінна) + слово «гідроксид».
Назвемо основи, які є на вашому столі, за сучасною українською номенклатурою та наведемо тривіальні назви цих речовин.
КОН — калій гідроксид (їдке калі)
NaOH — натрій гідроксид (їдкий натр)
Са(ОН)2 — кальцій гідроксид (гашене вапно)
Сu(ОН)2 — купрум(ІІ) гідроксид
Аl(ОН)3 — алюміній гідроксид
Один зі способів класифікації основ ґрунтується на їхній взаємодії з водою. Серед наведених у вас основ не розчинними у воді є Сu(ОН)2 і Аl(ОН)3.
Основи поділяються на такі класи:
• розчинні у воді (луги);
• нерозчинні (малорозчинні).
Познайомимося з таблицею розчинності.
У ній літерою «н» позначено нерозчинні речовини, «р» — розчинні, «м» — малорозчинні речовини, у тому числі й основи, солі й кислоти.
Поради щодо вибору безпечної побутової хімії
• Уважно читайте інформацію на етикетці продукції.
• Надавайте перевагу дитячій побутовій хімії – раціонально припустити, що її склад більш щадний, а ефект такий же як і у звичайних мил і порошків.
• Надавайте перевагу екологічно безпечній та органічній продукції – вона хоч і дорожча, але в її складі не зустрінеш вище перерахованих інгредієнтів.
• Надавайте перевагу імпортній продукції – закордонні стандарти набагато вищі за вітчизняні, така продукція хоч і дорожча, але безпечніша.
Чим можна замінити шкідливу побутову хімію?
• Сода – для чищення посуду і кухонних поверхонь.
• Порошок гірчиці – для чищення посуду і різних поверхонь, чудово дезінфікує, можна використовувати окремо або змішати з содою.
• Глина, пісок – для чищення посуду, широко використовується в сільській місцевості, де старожили й чути не бажають про побутову хімію.
• Рідке мило – розвести у воді для миття посуду і різних «домашніх» поверхонь. Також потрібно бути уважним до складу, але створене для очищення шкіри, воно більш ощадне до людського організму.
• Оцет – видаляє різні плями і накип, додає блиску поверхням.
• Сік лимона – видаляє іржу, додає блиску поверхням, дезінфікує.
• Бура – підійде для видалення складних забруднень, наприклад, для чищення кахлю, перешкоджає утворенню грибків і цвілі, після застосування рекомендується провітрити приміщення.
• Натуральні ефірні олії – можуть замінити кондиціонери для білизни, а жиророзчинні олії (наприклад, деякі з цитрусових) володіють і очищаючим ефектом.
• Крохмаль – використовується для чищення килимів, хутряних виробів тощо.
Іва́н Я́кович Горбаче́вський
Народився в сім'ї священика УГКЦ, пароха Збаража о. Якова Горбачевського (1817-14.7.1875, Збараж[2]) гербу Корчак[1]. З
ЗакінчивТернопільську Українську гімназію імени Івана Франка (входив до гуртка «Громада»).
Вивчав медицину у Віденському університеті (закінчив 1877 року, доктор медицини). Під час навчання голова студентського товариства «Січ»(1875–1877 роки)[3].
1883–1917 роки упродовж 35 років, був професором кафедри лікарської хімії Карлового університету в Празі. 1902–1903 роки (або 1903–1904роки[3]) ректор Карлового університету; декан медичного факультету в 1889–1890, 1894–1895, 1904–1905, 1911–1912 роках.
Разом з Іваном Пулюєм організував товариство «Українська громада» в Празі, створив фонд допомоги студентам.
Протягом 1906–1917 років член Найвищої Державної Санітарної Ради в Чеському королівстві, з 1908 — радник цісарського двору[3], член Палати панів австро-угорського парламенту, 1917–1918 рр. перший етнічний українець — міністр охорони здоров'я Австро-Угорщини. З 1910 року почесний президент Українського лікарського товариства. З 1919 року професор Українського вільного університету Відня, Праги (з 1921 р.). З 1924 року ректор Українського вільного університету.
В жовтні 1926 очолив оргкомітет Першого українського наукового з'їзду, який відбувся у Празі.
Автор понад сорока ґрунтовних наукових праць переважно експериментального характеру з біологічної хімії. Першим у світі (1882 р.[3]) здійснив синтез сечової кислоти з гліцину; одним з перших вказав, що амінокислоти є складовими білків; встановив шляхи утворення сечової кислоти в організмі. Відкрив фермент ксантиноксидазу (1888 р.[3]). Його заслугою стало також те, що запропонував нову методику визначення місткості азоту в сечі та інших речовинах.
Один із фундаторів української хімічної термінології на народній основі (праця «Увага о термінольоґії хемічній» (1905)).
Підготував 2 томи підручника орґанічної та неорґанічної хімії українською мовою; І-й «Орґанічна хімія» опублікований1924 року в Празі.[3]
За значні наукові заслуги вченого пошановано званням дійсного члена ВУАН (з 1925 р.) в Радянській Україні, дійсний член НТШ (1899 р.)[3].
Написав 4-томний підручник лікарської хімії чеською мовою (1904–1908 роки).
Вшанування
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Робота в парах
1. З допомогою таблиці розчинності виберіть по два приклади нерозчинних солей і основ, складіть їх формули й дайте назви.
Пари зачитують свої приклади, записують неповторювані формули на дошці, читають їх назви, виправляють помилки.
2. Для кожної з вибраних вами основ і солей розрахуйте кількість речовини в 100 г.
• Якою формулою необхідно скористатися для розрахунку? ( = m/Mm)
Оголошуємо результат через 5—7 хв.
• Чому маса речовин була однакова, а кількість речовини різна? (Тому що вони мають різний склад і різну молярну масу)
3. Усно складіть і назвіть формули основ, якщо до їх складу входять: Na, Fe(III), Ва, Sn(IV),Rb, Zn. (Метали записані на дошці.)
4.Робота з підручником. Вправа 57, 58 ст.36.
VI.Лабораторний дослід №3 Дія лугів на індикатори
VII. Домашнє завдання
2.Виконати вправу 60 ст.36.
3. Написати графічні формули сульфатної кислоти, азотної кислоти, хлоридної кислоти (Високий рівень)
Манявський НВК
Відкритий урок на тему:
«Основи, їх склад і назви. Класифікація основ».
Підготувала:
вчитель хімії
Монастирецька Н.Р
Жовтень, 2015 рік