Конспект уроку на тему "Основи, їх склад і назви. Класифікація основ. Лабораторний дослід №3 Дія лугів на індикатори." 8 клас

Тема. Основи, їх склад і назви. Класифікація основ.

Лабораторний дослід №3 Дія лугів на індикатори.

 Цілі уроку: розширити знання про класифікацію й номенклатуру неорганічних речовин на прикладі основ; розвивати вміння й навички складати формули неорганічних сполук за валентністю на прикладі основ, складати назви речовин за сучасною українською номенклатурою, розпізнавати класи неорганічних речовин, виховувати цілеспрямованість та любов до природи.

Тип уроку: поглиблення і розширення знань.

Форми роботи: групова робота, робота в парах,  робота з опорною схемою, демонстраційний експеримент.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, зразки основ.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

 II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань

Учні записують формули солей з назвами.

Звернімося до схеми класифікації органічних речовин. У ній залишився ще один клас неорганічних сполук, з яким ми повинні познайомитися на цьому уроці.

Демонстрація 6. Зразки основ

КОН, NaOH, Са(ОН)2, Сu(ОН)2 (свіжоприготовлений), Аl(ОН)3

• Що спільного у формулах основ, які є на вашому столі?

 (Наявність групи атомів -ОН — гідроксильної групи)

• Який клас неорганічних сполук називається основами?

• Від чого залежить кількість гідроксильних груп в основі? (Від валентності металу)

• Як можна в загальному вигляді записати формулу основ? (Me(ОН)m, де m — валентність металу)

III. Засвоєння нових знань

Назви основ складаються за такою схемою:

Назва металу (валентність, якщо вона змінна) + слово «гідроксид».

Назвемо основи, які є на вашому столі, за сучасною українською номенклатурою та наведемо тривіальні назви цих речовин.

КОН — калій гідроксид (їдке калі)

NaOH — натрій гідроксид (їдкий натр)

Са(ОН)2 — кальцій гідроксид (гашене вапно)

Сu(ОН)2 — купрум(ІІ) гідроксид

Аl(ОН)3 — алюміній гідроксид

Один зі способів класифікації основ ґрунтується на їхній взаємодії з водою. Серед наведених у вас основ не розчинними у воді є Сu(ОН)2 і Аl(ОН)3.

Основи поділяються на такі класи:

• розчинні у воді (луги);

• нерозчинні (малорозчинні).

Познайомимося з таблицею розчинності.

 У ній літерою «н» позначено нерозчинні речовини, «р» — розчинні, «м» — малорозчинні речовини, у тому числі й основи, солі й кислоти.

Поради щодо вибору безпечної побутової хімії

• Уважно читайте інформацію на етикетці продукції.

• Надавайте перевагу дитячій побутовій хімії – раціонально припустити, що її склад більш щадний, а ефект такий же як і у звичайних мил і порошків.

• Надавайте перевагу екологічно безпечній та органічній продукції – вона хоч і дорожча, але в її складі не зустрінеш вище перерахованих інгредієнтів.

• Надавайте перевагу імпортній продукції – закордонні стандарти набагато вищі за вітчизняні, така продукція хоч і дорожча, але безпечніша.

Чим можна замінити шкідливу побутову хімію?

• Сода – для чищення посуду і кухонних поверхонь.

• Порошок гірчиці – для чищення посуду і різних поверхонь, чудово дезінфікує, можна використовувати окремо або змішати з содою.

• Глина, пісок – для чищення посуду, широко використовується в сільській місцевості, де старожили й чути не бажають про побутову хімію.

• Рідке мило – розвести у воді для миття посуду і різних «домашніх» поверхонь. Також потрібно бути уважним до складу, але створене для очищення шкіри, воно більш ощадне до людського організму.

• Оцет – видаляє різні плями і накип, додає блиску поверхням.

• Сік лимона – видаляє іржу, додає блиску поверхням, дезінфікує.

• Бура – підійде для видалення складних забруднень, наприклад, для чищення кахлю, перешкоджає утворенню грибків і цвілі, після застосування рекомендується провітрити приміщення.

• Натуральні ефірні олії – можуть замінити кондиціонери для білизни, а жиророзчинні олії (наприклад, деякі з цитрусових) володіють і очищаючим ефектом.

• Крохмаль – використовується для чищення килимів, хутряних виробів тощо.

Іва́н Я́кович Горбаче́вський 

Народився в сім'ї священика УГКЦ, пароха Збаража о. Якова Горбачевського (1817-14.7.1875, Збараж^[2]) гербу Корчак^[1]. З

ЗакінчивТернопільську Українську гімназію імени Івана Франка (входив до гуртка «Громада»).

Вивчав медицину у Віденському університеті (закінчив 1877 року, доктор медицини). Під час навчання голова студентського товариства «Січ»(1875–1877 роки)^[3].

1883–1917 роки упродовж 35 років, був професором кафедри лікарської хімії Карлового університету в Празі. 1902–1903 роки (або 1903–1904роки^[3]) ректор Карлового університету; декан медичного факультету в 1889–1890, 1894–1895, 1904–1905, 1911–1912 роках.

Разом з Іваном Пулюєм організував товариство «Українська громада» в Празі, створив фонд допомоги студентам.

Протягом 1906–1917 років член Найвищої Державної Санітарної Ради в Чеському королівстві, з 1908 — радник цісарського двору^[3], член Палати панів австро-угорського парламенту, 1917–1918 рр. перший етнічний українець — міністр охорони здоров'я Австро-Угорщини. З 1910 року почесний президент Українського лікарського товариства. З 1919 року професор Українського вільного університету Відня, Праги (з 1921 р.). З 1924 року ректор Українського вільного університету.

В жовтні 1926 очолив оргкомітет Першого українського наукового з'їзду, який відбувся у Празі.

Автор понад сорока ґрунтовних наукових праць переважно експериментального характеру з біологічної хімії. Першим у світі (1882 р.^[3]) здійснив синтез сечової кислоти з гліцину; одним з перших вказав, що амінокислоти є складовими білків; встановив шляхи утворення сечової кислоти в організмі. Відкрив фермент ксантиноксидазу (1888 р.^[3]). Його заслугою стало також те, що запропонував нову методику визначення місткості азоту в сечі та інших речовинах.

Один із фундаторів української хімічної термінології на народній основі (праця «Увага о термінольоґії хемічній» (1905)).

Підготував 2 томи підручника орґанічної та неорґанічної хімії українською мовою; І-й «Орґанічна хімія» опублікований1924 року в Празі.^[3]

За значні наукові заслуги вченого пошановано званням дійсного члена ВУАН (з 1925 р.) в Радянській Україні, дійсний член НТШ (1899 р.)^[3].

Написав 4-томний підручник лікарської хімії чеською мовою (1904–1908 роки).

Вшанування

• 1992 р. Тернопільський медичний інститут названий ім'ям Івана Горбачевського
• на фасаді вишу встановлено пам'ятну таблицю
• школа в рідному селі Зарубинці названа ім'ям Івана Горбачевського^[3].
• пам'ятник І. Я. Горбачевському на біля корпусу Тернопільського державного медичного університету на вул. Руській(2004, скульптор — О.Маляр архітектор — Р. Білик).
• інфекційна лікарня ім. Горбачевського в м. Херсоні

 IV. Закріплення вивченого матеріалу

Робота в парах

1. З допомогою таблиці розчинності виберіть по два приклади нерозчинних солей і основ, складіть їх формули й дайте назви.

Пари зачитують свої приклади, записують неповторювані формули на дошці, читають їх назви, виправляють помилки.

2. Для кожної з вибраних вами основ і солей розрахуйте кількість речовини в 100 г.

• Якою формулою необхідно скористатися для розрахунку? ( = m/Mm)

Оголошуємо результат через 5—7 хв.

• Чому маса речовин була однакова, а кількість речовини різна? (Тому що вони мають різний склад і різну молярну масу)

3. Усно складіть і назвіть формули основ, якщо до їх складу входять: Na, Fe(III), Ва, Sn(IV),Rb, Zn. (Метали записані на дошці.)

4.Робота з підручником. Вправа 57, 58 ст.36.

VI.Лабораторний дослід №3    Дія лугів на індикатори

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати  параграф 6 у підручнику

      2.Виконати вправу 60 ст.36.

       3. Написати графічні  формули сульфатної кислоти, азотної кислоти,   хлоридної кислоти (Високий рівень)

Манявський НВК

Відкритий урок на тему:

«Основи, їх склад і назви. Класифікація основ».

                                       Підготувала:

                                        вчитель хімії

                                                   Монастирецька Н.Р

Жовтень, 2015 рік