Конспект уроку на тему "Пристосувальні риси будови й життєдіяльності голонасінних

ЗЗСО “Ліцей села Овадне”

 

 

 

 

 

 

 

 

Пристосувальні риси будови й

життєдіяльності голонасінних

 

(урок біології у 6 класі)

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель географії та біології

 Мороз А.П.

 

 

 

 

 

 

 

 

2023

 

Тема: Пристосувальні риси будови й життєдіяльності голонасінних

Мета: формувати в учнів поняття про середовище життя та пристосувальні риси будови голонасінних рослин на прикладі сосни звичайної і ялини європейської, знайти спільні та відмінні риси в будові та в процесі жеттєдіяльності.

Основні поняття та терміни: голонасінні рослини, хвойні рослини, середовище життя, пристосування до середовища життя, хвоя, шишки (стробіли)

Обладнання: таблиця “Голонасінні рослини”, фотокартки, пагони сосни та ялини, шишки

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Бліцопитування»

1.          Злиття двох статевих гамет називається … (Запліднення)
2.          Перенесення пилкового зерна на насінні зачатки називається… (Запилення)
3.          Чоловічі статеві органи папоротеподібних … (Антеридії)
4.          Жіночі статеві органи плауноподібних … (Архегонії)
5.          Статеве покоління вищих спорових рослин … (Гаметофіт)
6.          Статеві органи папороті розвиваються на … (Заростку)
7.          Провідна тканина голонасінних представлена … (Трахеїдами)
8.          Статеві органи у голонасінних знаходяться в … (Шишках)
9.          На нижньому боці листка папороті розміщені спорангії, які зібрані в… (Сорусах)
10.     Для запліднення насінних рослин…(не потрібна вода)
11.     Голонасінні отримали таку назву тому, що…(їхнє насіння не покрите стінкою зав’язі)
12.     Насінна шкірка насінини голонасінних утворюється…(з покривів насінного зачатка)
13.     Чоловічий гаметофіт представлений....(пилковим зерном)
14.     Жіночий гаметофіт – це…(ендосперм з архегоніями)
15.     Розвиток гаметофітного покоління відбувається на…(спорофіті)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

 

 

 

                                                Хвойні

 

 

 

Сьогодні відомо близько 800 сучасних видів голонасінних рослин. Це дерева, рідше чагарники і здерев’янілі ліани, переважно вічнозелені рослини. Голонасінні поширені на всіх континентах. Розмножуються вони насінням, але в них відсутні квіти і плоди. Більшість видів голонасінних належать до класу Хвойні. Назва класу походить від листків, що мають вигляд голок, які ще називають хвоя. Типовими представниками класу Хвойні в Україні є сосна звичайна і ялина європейська. Чим відрізняється сосна від ялини і що в них спільного?

  Повідомлення теми, мети уроку.

Прийом «Сніжна грудка»

Перелічіть терміни, які можуть бути використані при вивчені даної теми. (Голонасінні, хвоя, смоляні ходи, пилкові мішки, спорангії, стробіл, шишки. крилоподібні додатки, запилення, пилкове зерно, насінний зачаток, запліднення, ендосперм, зигота, зародок)

IV. Вивчення нового матеріалу

 

1. Пристосувальні риси будови та життєдіяльності хвойних :

(Робота з підручником)

•                     їх розмноження не залежить від наявності води;
•                     більшість – високі стрункі дерева (секвоя – висота до 100 м, d = 12 м);
•                     рослини-довгожителі (сосна довговічна – 5000 років);
•                     назва походить від форми їх листків – хвої. Хвоя має частіше голчасту форму, рідше лускову. Вона покрита товстою шкірою та шаром воску. Продихів дуже мало, вкриті виступом воскового шару. Вічнозелені, не скидають хвою. Така будова листків, а також їх невеликі розміри дали можливість пристосуватися до меншого випаровування взимку.

Легенда “Чому сосна не скидає на зиму листя?”

Було це під осінь, давним-давно. Пташки відлітали у вирій, де завжди тепло і зелено і є що поїсти. Одна пташка скалічила собі крильце і не могла відлетіти. Вона залишилася одна і мусила перебувати зиму в нашім краї. Найкраще мені буде в лісі, - думає собі пташечка. Гарне, густе листя дерев допоможе мені й дасть раду, коли сніги випадуть і вдарить мороз. Першим ділом вона звернулася до берези.

- Прекрасна березо, - сказала пташечка, - у мене зламане крило, дозволь мені оселитися у твоїх гілочках, щоб почекати, доки мої товариші повернуться.

- Ні, - відповіла береза. – Ми тут у лісі маємо своїх лісових птахів, яким мусимо допомагати…

Просила про допомогу скалічена пташечка й у дуба, і в бука, і в граба та в ліщини, але всі вони не прийняли її під свій захист. Зажурилася пташечка і вирішила піднятися у гори. Аж тут почувся голос:

- Пташечко маленька, куди ти хочеш летіти?

- Я й сама не знаю куди, голод і холод докучають мені, - сумно відповіла пташечка.

- Тоді йди до мене, - сказала молода сосна. – У моїх гілочках буде тобі тепло, можеш сидіти цілу зиму…

Так оселилася пташечка на гілочках привітної сосни, смерека дала їй захист від холодного північного вітру, а ялівець годував своїми ягодами…

Одного дня подумав північний вітер.

- Чи можу я заморозити листя всіх дерев? – спитав вітер морозу, який володів землею.

- Ні, - сказав зимовий цар. – З дерев, які дали бідній пташині притулок і оселю, не можна листків стрясати.

Від того часу із сосни, ялини, смереки, ялівцю не опадає листя, стоять вони вічнозеленими і влітку і взимку та захищають птахів від негоди.

•                     практично в усіх хвойних у коренях, стеблах та листках є смоляні ходи, в яких міститься бальзам (живиця) – суміш легких духмяних речовин та смоли;
•                     хвойним властивий верхівковий ріст; мають два типи пагонів

 

2. Середовище життя та пристосувальні риси хвойних:

А. Сосна звичайна (повідомлення учня)

Сосна звичайна належить до родини Соснові. Сосна – чемпіон серед видового складу українських лісів. Вона займає 2/3 від площі всіх лісових насаджень.

Сосна росте на Поліссі та в лісостепу і на піщаних ґрунтах уздовж річок заходить у степ, рідше на сфагнових боолотах Любить сонце, хоча добре почувається у затінку, швидкоростуче дерево. Сосна звичайна живе до 400 років та сягає 40 метрів заввишки. Чистий ліс із цих рослин називають сосновим бором. Унас ростуть в суміші з ялиною, на півдні – з дубом, липою.

У сосни добре розвинені не тільки головний корінь, а й бічні. Вона стійка до морозів, добре протистоїть вітрам.

Сосна має видовжені та вкорочені пагони. Темно-зелені колючі хвоїнки сосни ростуть по дві на вкорочених пагонах. Хвоя має невелику площу і продихи сховані у товщу листка (взимку вони закриваються воском), а це забезпечує майже повне зупинення випаровування вологи взимку. Сосна – вічнозелене дерево.

Насіння сосна утворює на 12-15-му році життя

 

Б. Ялина європейська (повідомлення учня)

Ялина європейська (звичайна) – тіньовитривала рослина, нижні гілки в неї не відпадають, розвиває густу пірамідальну крону. Ялина більш вимоглива до природних умов, росте на більш родючих і достатньо зволожених ґрунтах. Її коренева система менш розвинута, ніж у сосни, і розміщена близько до поверхні, тому сильні вітри можуть «вирвати» ялину з коренем. Листки голчасті – хвоя, розміщені поодинці на пагоні, зберігаються на дереві сім-дев’ять років. Шишки в ялини – 10-15 см і розвиваються протягом одного року. Тривалість життя – 300-500 років. Утворює чисті ліси або з домішкою берези, сосни; на півдні ростез кленом, липою, дубом.

 

В. Ялина срібляста (повідомлення учня)

Батьківщина – Південний захід Північної Америки. Висота – 20-30 (іноді до 45) метрів, а ширина – 6-8 (іноді до 12) м. Тривалість життя – 400-600 (іноді до 800) років. Вік ялини можна порахувати по «поверхах» гілок, додавши до суми ще 3-4 роки, так як молоді паростки утворюють перший рівень гілок тільки з 3-4 року життя.

Стовбур прямий. Кора блідо-сіра, пізніше стає червонясто-коричневою. Пагони міцні, короткі, голі, товсті, помаранчево-коричневі, з віком стають сіро-коричневими.

Коренева система глибока, на менш родючому ґрунті – більше поверхнева. Ялина срібляста вимоглива до родючості й вологості ґрунту. Світлолюбна. Зимостійка (без ушкодження переносить температуру - 40˚С). Росте повільно, особливо в перші 10-15 років життя. З віком темп росту збільшується. Ріст триває все життя. Розмножується насінням і зимовими черешками.

 

3. Розмноження хвойних (випереджуюче завдання).

 

4. Виконання лабораторної роботи № 15 (лабораторні практикуми).

 

Висновок: що спільного і що відмінного у сосни звичайної і ялини європейської?

Діаграма Вена

 

 

 

 

V. Систематизація та узагальнення знань, умінь і навичок

•             Визначити систематичне положення сосни звичайної та ялини європейської

Імперія    Клітинні

Надцарство   Еукаріоти

Царство   Рослини

Підцарство   Вищі рослини

Надвідділ     Насінні рослини

Відділ   Голонасінні

Клас   Хвойні

Родина   Соснові

Рід   Ялина    (Сосна)

Вид   Ялина європейська   (Сосна звичайна)                  

 

•             Сосна та ялина різні за своїм рівноцінним виглядом, але є ознаки, за якими вони об’єднуються в один відділ Голонасінні.

1. Розмножуються насінням
2. Дерев’янисті форми
3. Насіння має запас поживних речовин і захищене оболонкою
4. Органом розмноження є шишки
5. Внутрішнє запліднення без води
6. Голкоподібні листки – хвоя
7. Вітрозапильні
8. Насіння розвивається відкрито

•             Прийом «Розумний куб» в поєднані з прийомом «Різнокольорові капелюшки». (Додаток 1)

 

VI. Підсумок уроку. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про різноманітні хвойні рослини

 

 

 

 

А. Сосна звичайна (повідомлення учня)

Сосна звичайна належить до родини Соснові. Сосна – чемпіон серед видового складу українських лісів. Вона займає 2/3 від площі всіх лісових насаджень.

Сосна росте на Поліссі та в лісостепу і на піщаних ґрунтах уздовж річок заходить у степ, рідше на сфагнових боолотах Любить сонце, хоча добре почувається у затінку, швидкоростуче дерево. Сосна звичайна живе до 400 років та сягає 40 метрів заввишки. Чистий ліс із цих рослин називають сосновим бором. Унас ростуть в суміші з ялиною, на півдні – з дубом, липою.

У сосни добре розвинені не тільки головний корінь, а й бічні. Вона стійка до морозів, добре протистоїть вітрам.

Сосна має видовжені та вкорочені пагони. Темно-зелені колючі хвоїнки сосни ростуть по дві на вкорочених пагонах. Хвоя має невелику площу і продихи сховані у товщу листка (взимку вони закриваються воском), а це забезпечує майже повне зупинення випаровування вологи взимку. Сосна – вічнозелене дерево.

Насіння сосна утворює на 12-15-му році життя

 

 

 

 

.

Б. Ялина європейська (повідомлення учня)

Ялина європейська (звичайна) – тіньовитривала рослина, нижні гілки в неї не відпадають, розвиває густу пірамідальну крону. Ялина більш вимоглива до природних умов, росте на більш родючих і достатньо зволожених ґрунтах. Її коренева система менш розвинута, ніж у сосни, і розміщена близько до поверхні, тому сильні вітри можуть «вирвати» ялину з коренем. Листки голчасті – хвоя, розміщені поодинці на пагоні, зберігаються на дереві сім-дев’ять років. Шишки в ялини – 10-15 см і розвиваються протягом одного року. Тривалість життя – 300-500 років. Утворює чисті ліси або з домішкою берези, сосни; на півдні ростез кленом, липою, дубом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В. Ялина срібляста (повідомлення учня)

Батьківщина – Південний захід Північної Америки. Висота – 20-30 (іноді до 45) метрів, а ширина – 6-8 (іноді до 12) м. Тривалість життя – 400-600 (іноді до 800) років. Вік ялини можна порахувати по «поверхах» гілок, додавши до суми ще 3-4 роки, так як молоді паростки утворюють перший рівень гілок тільки з 3-4 року життя.

Стовбур прямий. Кора блідо-сіра, пізніше стає червонясто-коричневою. Пагони міцні, короткі, голі, товсті, помаранчево-коричневі, з віком стають сіро-коричневими.

Коренева система глибока, на менш родючому ґрунті – більше поверхнева. Ялина срібляста вимоглива до родючості й вологості ґрунту. Світлолюбна. Зимостійка (без ушкодження переносить температуру - 40˚С). Росте повільно, особливо в перші 10-15 років життя. З віком темп росту збільшується. Ріст триває все життя. Розмножується насінням і зимовими черешками.

 

 

 

 

 

 

 

 

А. Застосування ялини

Кора ялини є джерелом дубильних речовин. Внутрішню частину кори використовують для виготовлення борошна. З деревини ялини виготовляють музичні інструменти (скрипки й віолончелі). У давнину з неї виготовляли свої інструменти такі майстри, як Аматі, Страдіварі, Гварнері. Деревина також використовується в будівництві, виробництві паперу, пластику, штучного шовку, дров. Під час перегонки деревини одержують смолу, каніфоль, вар, скипидар. Екстракти хвої й весняних пагонів використовуються для лікувальних ванн, готування мазей, бальзамів. Ялина виділяє фітонциди, які вбивають бацили дифтерії; ялина має декоративне значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Б. Застосування сосни

Деревину сосни використовують як будівельний матеріал, для виготовлення щипкових музичних інструментів; целюлоза застосовується в паперовій промисловості. З деревини одержують дьоготь, деревний оцет, активоване вугілля, а з живиці – скипидар і каніфоль. Скипидар далі застосовують у виробництві лаків, фарб, пластмас, кіно- і фотоплівки, а також у медицині й фармації. Каніфоль є основою для лікарських мікстур.

З гілочок сосни шляхом перегонки з водяною парою одержують «лісову воду» - дезодорант для приміщень.

Хвоя йде на виготовлення вітамінного борошна для тварин, одержання ефірних масел, хлорофілу й вітаміну С.

Сосновий екстракт використовується в парфумерній промисловості.

Сосна служить для закріплення пісків і застосовується в садово-парковому будівництві. Має санітарно-гігієнічне значення (фітонциди).

Із шишок сосни роблять настойку, що полегшує подих; використовується для лікування туберкульозу; є дезінфікуючою речовиною. Відвар шишок використовують для очищення крові в разі хронічного запалення бронхів, ревматизму; для лікування рахіту, подагри, пітливості, алергії, цинги, захворювань печінки.

Із хвої сосни одержують вітаміни, ефірні масла й хлорофіло-каротинову пасту, що застосовують для лікування опіків, виразок, шкірних захворювань.

З насіння сосни одержують олію, а з деревини – активоване вугілля. З кори одержують дьоготь, що входить до складу всім відомої мазі Вишневського, мазей для лікування екземи, лишаю, корости.

Живиця йде для одержання скипидару (використовується в медицині для лікування ревматизму, невралгії та ін.) і каніфолі (основа лікарських мікстур; застосовується для виготовлення лаків, мила, сургучу тощо).

Фітонциди сосни вбивають збудників туберкульозу.

 

 

 

 

Легенда “Чому сосна не скидає на зиму листя?”

Було це під осінь, давним-давно. Пташки відлітали у вирій, де завжди тепло і зелено і є що поїсти. Одна пташка скалічила собі крильце і не могла відлетіти. Вона залишилася одна і мусила перебувати зиму в нашім краї. Найкраще мені буде в лісі, - думає собі пташечка. Гарне, густе листя дерев допоможе мені й дасть раду, коли сніги випадуть і вдарить мороз. Першим ділом вона звернулася до берези.

- Прекрасна березо, - сказала пташечка, - у мене зламане крило, дозволь мені оселитися у твоїх гілочках, щоб почекати, доки мої товариші повернуться.

- Ні, - відповіла береза. – Ми тут у лісі маємо своїх лісових птахів, яким мусимо допомагати…

Просила про допомогу скалічена пташечка й у дуба, і в бука, і в граба та в ліщини, але всі вони не прийняли її під свій захист. Зажурилася пташечка і вирішила піднятися у гори. Аж тут почувся голос:

- Пташечко маленька, куди ти хочеш летіти?

- Я й сама не знаю куди, голод і холод докучають мені, - сумно відповіла пташечка.

- Тоді йди до мене, - сказала молода сосна. – У моїх гілочках буде тобі тепло, можеш сидіти цілу зиму…

Так оселилася пташечка на гілочках привітної сосни, смерека дала їй захист від холодного північного вітру, а ялівець годував своїми ягодами…

Одного дня подумав північний вітер.

- Чи можу я заморозити листя всіх дерев? – спитав вітер морозу, який володів землею.

- Ні, - сказав зимовий цар. – З дерев, які дали бідній пташині притулок і оселю, не можна листків стрясати.

Від того часу із сосни, ялини, смереки, ялівцю не опадає листя, стоять вони вічнозеленими і влітку і взимку та захищають птахів від негоди.

 

 

 

 

 

Імперія  ------------------------------------------ 

Надцарство   -----------------------------------

Царство   ----------------------------------------

Підцарство   ------------------------------------

Надвідділ    -------------------------------------      

Відділ   -------------------------------------------

Клас   --------------------------------------------

Родина   -----------------------------------------

Рід   -----------------------------------------------

Вид  -----------------------------------------------                 

 

 

 

Імперія  ------------------------------------------ 

Надцарство   -----------------------------------

Царство   ----------------------------------------

Підцарство   ------------------------------------

Надвідділ   -------------------------------------       

Відділ   -------------------------------------------

Клас   --------------------------------------------

Родина  ------------------------------------------

Рід   -----------------------------------------------

Вид  -----------------------------------------------

 

 

 

 

 

Імперія  ------------------------------------------ 

Надцарство   -----------------------------------

Царство   ----------------------------------------

Підцарство   ------------------------------------

Надвідділ   --------------------------------------     

Відділ   -------------------------------------------

Клас   --------------------------------------------

Родина  ------------------------------------------

Рід   -----------------------------------------------

Вид  -----------------------------------------------                 

 

                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• голонасінні
• хвоя
• смоляні ходи
• пилкові мішки
• спорангії
• стробіл
• шишки
• крилоподібні додатки
• запилення
•  пилкове зерно
•  насінний зачаток
• запліднення
• ендосперм
• зигота
• зародок

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

•        Білий .   Які нові знання ви отримали на уроці?
•        Чорний. Що на уроці вам заважало працювати?  Яку інформацію було важко запам’ятати?
•        Зелений. Ваша творчість. Скласти сенкан до слова «шишка», «ялинка».
•        Синій. Що корисного для подальшого життя ви винесли з уроку. Де і в яких ситуаціях ви можете використати це.
•        Червоний. В якому настрої ви перебували на уроці? Яким був настрій у вчителя? На розвиток яких рис характеру, здібностей вплинув цей урок?
•        Жовтий. Яку цікаву інформацію ви сьогодні почули на уроці? Який прийом вам найбільше сподобався?