Конспект уроку на тему: "Українська народна лялька- оберіг. Виготовлення ляльки–мотанки".
Мета:
- Навчальна : сформувати в учнів уявлення про народну іграшку та матеріали, з яких вона виготовляється; , її функцію та різновиди
- Розвиваюча: - сприяти усвідомленню основного технологічного матеріалу виготовлення ляльки-мотанки; розвивати дослідницькі і творчі здібності особистості;
Виховна: створити оптимальні умови для виховання в учнів поваги до українських – традицій; пробудити почуття краси, зміцнити бажання відроджувати традиції народу, заохочувати до виготовлення оберегів.
Обладнання: зразки готових виробів , ілюстрації, фотографії
Інструменти та матеріали: тканина (різна за своєю фактурою), акрилові нитки, кольорові нитки, матеріали для оздоблення .
Форми організації пізнавальної діяльності учнів:індивідуальна, групова робота.
Міжпредметні зв’язки : історія, народознавство, образотворче мистецтво.
Поняття й терміни: лялька – мотанка, сакральний хрест.
Тип уроку:комбінований.
.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
1.Привітання.
2.Перевірка готовності до занять.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Вступне слово вчителя.
Відповідають учнів.
1.Гра «А в мене в дитинстві…» (учні розповідають про іграшки свого дитинства).
1. Якими ляльками ви гралися у дитинстві? Звідки вони у вас з'явилися?
2. Чи була у вас саморобна лялька?
3. Чи хотіли би ви мати таку ляльку, яка би вас оберігала?
III. Повідомлення теми і мети уроку. Як відомо, історія іграшки сягає ще в трипільську культуру. Чи хочете ви дізнатися, якою була іграшка тоді?
- Чому я вас запитала про ляльку – оберіг, здогадалися. Саме тому,що сьогодні ми познайомимося із прадавнім оберегом лялькою – мотанкою і навчимося її виготовляти.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Вчитель.
Народна лялька –мотанка – оберіг душі. Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й Роду, як могутній талісман та символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох традиціях культури земної кулі. Лялька різних народів відрізняється між собою ззовні і матеріалом, з якого зроблена, але суть і призначення ляльки –незмінні. А головне призначення ляльки у ті давні часи було – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. Ляльку – оберіг передавали з покоління в покоління впродовж років і віків, і були ляльки, про які складалися легенди, і потім передавалися від матері до дочки, як священний переказ. Є різновид ляльки, який у тій чи іншій формі знали на всіх континентах. Це мотанка, або вузлова лялька, виготовлена з м’якого матеріалу, шкіри або тканини і з ниток. В Україні її знають, як ляльку – мотанку, яка своїми витоками сягає в добу Трипільської цивілізації.
З глибини століть прийшли до нас традиції виготовлення ляльок з
латочок тканини. Іграшці надавалося магічне значення. Саморобні ганчіркові
ляльки робили безликими: обличчя замінював узор у вигляді хреста, ромба,
квадрата. По старовинних повірям, лялька з обличчям як би дивилася в душу
і могла нашкодити дитині, його наврочити. Тому, безлика лялька була
одночасно і оберігом.
Ганчіркових ляльок починали «вертіти» з п'яти років. Такі ляльки були в
будь-якій селянській сім'ї, в деяких будинках їх налічувала до сотні. Ляльки
робили з великим старанням, оскільки по ній судили про смак і майстерність
господині. Лялька-оберіг зображала людину, учила розуміти внутрішній світ людини.
З давніх-давен в українських родинах молода мати, чекаючи
дитину, робила ляльку-мотанку, яка уособлювала собою майбутнє дитя.
Перш ніж покласти в колиску новонароджену дитину, туди клали цю
лялечку, і вона ставала оберегом дитини, її захисницею, символом
дитини з усім родом, і цей зв’язок захищав людину, де б вона не була. Це
дуже нагадує про традицію, яка існувала в Древньому Римі, де з глини
виготовляли лари – символічні фігурки-зображення предків, і римлянин
завжди возив їх із собою, і де б він не був – з ним були його предки.
Учень 3 В Україні, ще на початку 20 століття дівчата, готуючи скриню з
весільним посагом, разом з рушниками та сорочками, клали туди своїх
ляльок. Кожна дівчина робила мотану ляльку, яку забирала із собою в нову
сім’ю. В родині чоловіка дозволялось молодій дружині, допоки в молодят
немає діток, гратись лялькою, і чим більше, вважалося, вона грається
лялькою, то швидше стане матір’ю, і тим здоровіші будуть діти. А коли
народжувалась дитина, то молода мати клала своїх ляльок до дитячої
колиски, щоб оберігали дитя від хвороб та поганих очей, а коли дитина
підростала, то ляльки віддавалась їй для грання. Іноді бабуся чи мати робила
ляльку нашвидкуруч, щоб «зайняти дитину», аби та не плакала. Тоді в
голівку дитячої ляльки зав’язувався шматочок хліба і для дитини це була і
іграшка, і заспокоєння, і перший образ, який вона сприймала. І разом з тим,
така «кукла» несла енергію любові.
Вчитель
Ми довідались про історію ляльки-мотанки як оберега. А зараз в зошитах
запишемо, які ще були види народних ляльок.
Словникова робота
Лялька з немовлям називалась мати
Лялька, що виготовлялася на щасливе життя називалась доля
Лялька, яку прикріплювали над колискою дитини - куватка
Лялька-подружка, котрій розповідали потаємні бажання - бажанниця
Лялька, яка символізувала достаток та добробут родини та в основу якої
насипали зерно – крупорушка
Ляльки, що символізували щасливе подружнє життя та злагоду між
чоловіком та жінкою - нерозлучники
Вчитель
Насправді ляльку-мотанку може зробити кожен. Для цього необхідно лише
трішки часу, фантазія. Пам’ятайте, лялька, зроблена власними руками,
значно тепліша та добріша, ніж куплена-пластмасова,
Вчитель.
Приступаючи до практичної роботи , нам необхідно повторити правила безпечної праці.
1. З якими небезпечними інструментами вам доведеться працювати?
2. Яких правил безпечної праці потрібно дотримуватись з голками, з ножицями?
V. Практична робота. Виготовлення ляльки-мотанки.
1. Вступний інструктаж вчителя. Повідомлення теми і завдання практичної роботи; ознайомлення з об’єктом праці (зразком); ознайомлення із засобами навчання з допомогою яких буде проводитися завдання (обладнання, інструменти, застосування); інструктаж з безпеки життєдіяльності під час роботи з ножицями.
2. Самостійна робота учнів з інструкційними картами.
3. Поточна консультація під час виконання самостійної роботи над виготовленням ляльки.
Перевірка організації робочого місця, дотримання правил безпечного поводження з ножицями під час самостійної роботи; правильності використання учнями навчально-технічної документації; концентрація уваги на найефективніших прийомах виконання операцій; контроль за дбайливим ставленням учнів до засобів навчання і раціональним використанням часу.
4. Заключний інструктаж вчителя. Учні роблять аналіз своєї роботи;
разом з вчителем розбирають типові помилки і способи їх усунення
(учні усувають помилки).
VI. Підведення підсумків уроку.
Вчитель.
- Підводячи підсумки, хочу сказати, що всі молодці, справилися із своїм завданням і заслуговують на високі бали.
VII. Домашнє завдання.
Підібрати інформаційні джерела, де містяться відомості про іграшки і знайти вироби-аналоги,
IХ. Прибирання робочих місць.