Конспект уроку на тему "Утворення Галицько-Волинської держави"

Про матеріал
Мета: ознайомити учнів із новим етапом української історії — Галицько-Волинською державою, поглибити й систематизувати знання про Галицьке й Волинське князівства, їх об’єднання; сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів; робити висновки, давати характеристику історичним діячам, логічно мислити, швидко реагувати на запитання; формувати хронологічні та картографічні знання розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну точку зору, виховувати патріотизм на прикладах героїчної боротьби наших предків за свою незалежність і свободу, повагу до історичного минулого народу
Перегляд файлу

Утворення Галицько-Волинської держави

 

Мета: ознайомити учнів із новим етапом української історії — Галицько-Волинською державою, поглибити й систематизувати знання про Галицьке й Волинське князівства, їх об’єднання; сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів; робити висновки, давати характеристику історичним діячам, логічно мислити, швидко реагувати на запитання; формувати хронологічні та картографічні знання розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну точку зору, виховувати патріотизм на прикладах героїчної боротьби наших предків за свою незалежність і свободу, повагу до історичного минулого народу

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, атлас, тексти джерел, картки з тестовими завданнями.

Поняття: Галицько-Волинська держава, проект «доброго порядку», «боярська смута».

Персоналії: Роман Мстиславич, Данило і Василько Романовичі, Володислав Кормильчич.

Дати: 1170—1205 рр. — князювання Романа Мстиславича, 1199 р. — створення Галицько-Волинської держави, 1201—1264 рр. — роки життя Данила Галицького, 1238 р. — Дорогичинська битва.

Хід уроку

I. Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Робота з картою

Покажіть на карті територію Галицького та Волинського князівств. (Карта «Галицько-Волинська держава у першій половині ХІІІ ст.» (с. 11) атласу.)

Завдання

Пригадайте та назвіть особливості розвитку Галичини та Волині.

III.Вивчення нового матеріалу

1.Об’єднання Волинського і Галицького князівств.

Розповідь учителя

Незважаючи на міжусобні війни між окремими князями, Волинська і Галицька землі здавна підтримували якнайтісніші економічні та культурні відносини, які стали передумовою об’єднання Волині й Галичини в одному князівстві. Об’єднання Галичини і Волині було здійснено волинським князем Романом Мстиславичем, сином Мстислава Ізяславича. Скориставшись безладдям у Галицькому князівстві, він уперше зайняв його в 1188 р., але не зміг утримати його під натиском угорців, які також увірвалися до Галицької землі на заклик місцевих бояр. Остаточно Роман приєднав Галичину до Волині в 1199 р. після смерті галицького князя Володимира Ярославича — останнього представника династії Ростиславичів.

Творче завдання

Використовуючи історичні факти, підготуйте текст запису, який би ви зробили про цю подію в літописі. Поясніть, чому саме цю інформацію ви залишили б нащадкам.

(Далі буде доцільно зупинитися на постаті Романа Мстиславича. Увазі учнів пропонуються дві характеристики князя: одна — із літопису, інша — із художнього твору.)

Робота із джерелами

Прочитайте уривки із джерел і дайте відповіді на запитання.

Із Давньоруського літопису

Сей Роман Мстиславич, онук Ізяславів, на зріст був хоча не дуже великий, але широкий і понад міру сильний; з лиця гарний, очі чорні, ніс великий з горбом, волосся чорне і коротке; вельми ярий був у гніві; затинався, коли сердився, довго не міг слова вимовити; багато веселився з вельможами… Багато жінок любив, але жодна ним не володіла. Воїн був хоробрий і вмілий на військові виправи; найпаче [це] він показав, коли угрів велике військо з малим своїм розбив. Усе життя своє у війнах провадив, багато перемог здобув, а в одній був переможений.

З історичної повісті К. Гриневичевої «Шоломи в сонці»

А князь [Роман] був знатної постави, геройської вроди, увесь у залізі, з малиновою киреєю поверха, що лопотіла в бігу, як пера у лету. Груди були як щит, шолом двигався, немов золотостінна вежа. Владний обрис чола, високий ніс зо сміливою різьбою кості, вус тонкий, як мозок сепії над спеченими устами, доповнювала гострочорна прядь край лівого вуха… З-під чола в довгих бровах, суворих, жевріли очі зроду неситі і зроду бурні.

Увесь він здавався чуйністю, гнучкістю, небезпекою, утаємним замислом, хижою зупинкою, перемогою в її скритім первопочині. Не могло бути інакше, при оцій гордій рівновазі рамен, мірі пліч, при згибі темних рук під поводами. А кривий натиск стопи на стремена? Це була прикмета уродженого войовника.

1) Порівняйте дві характеристики Романа Мстиславича. Як вони характеризують князя як людину; як воїна?

2) Якими рисами наділяють Романа обидва автори? Яким вони бачили галицько-волинського князя?

3) Чи відповідають наведені характеристики вашому уявленню про князя Романа?

Складання історичного портрета

Складіть історичний портрет князя Романа Мстиславича, дотримуючись плану.

План

1) Соціальне походження.

2) Князювання Романа на Волині.

3) Роман Мстиславич — галицько-волинський князь.

4) Ваша оцінка діяльності князя.

Матеріал для складання історичного портрета

Роман Мстиславич

Роман ІІ Мстиславич (близько 1152 — 19 червня 1205 р.) — великий князь київський (1204—1205 рр.), князь новгородський (1168—1170 рр.), володимир-волинський (1170—1187 рр., від 1188 р.), галицький (1188 р., від 1199 р.) із династії Рюриковичів. Засновник Галицько-Волинського князівства і патріарх тамтешнього правлячого роду. Вважався сучасниками наймогутнішим з усіх руських князів кінця ХІІ — початку ХІІІ ст., за що був прозваний Великим. Роман II Мстиславич — син великого київського князя Мстислава II та Агнеси, дочки польського князя Болеслава III Кривоустого. У 1168—1169 рр. правив у Новгородському князівстві. Після смерті Мстислава II Ізяславича волинські землі були поділені між його синами: Роман Мстиславич отримав Володимир-Волинський, Всеволод — Белз, Святослав — Червен, Володимир — Берестя. Невдовзі, завдяки своїм особистим якостям, Роману Мстиславичу вдалося домогтися домінуючого впливу в усіх волинських землях. Після смерті останнього галицького князя з династії Ростиславичів — Володимира, сина Ярослава I Осмомисла, приєднав Галичину до Волині (1199 р.), створивши Галицько-Волинську державу. Здібний політик і добрий полководець, жорстоко приборкавши непокірних бояр, мав підтримку в міщанства. У двох походах 1201—1202 і 1203—1204 pp. його війська розбили половців та визволили чимало бранців. Вершиною його успіхів було взяття Києва та включення його до сфери свого впливу. У зовнішній політиці Роман Мстиславич підтримував тісний союз із Візантією та Угорщиною, мав тісні зв’язки з Римським Папою Інокентієм ІІІ, перемагав неспокійних сусідів — половців і литовські племена, намагався впливати на німецьких князів. Роман Мстиславич намагався подолати роздробленість Київської Русі. Був ініціатором зміни порядку престолонаслідування на основі принципу майорату. Проте передчасна смерть не дозволила реалізувати йому амбіційні плани. Роман загинув улітку 1205 р. в битві під Завихостом. Після його смерті Галицько-Волинське князівство до 1238 р. припинило своє існування як єдина держава. Сучасний Роману Мстиславичу літописець, оцінюючи його заслуги у справі з’єднання більшості руських земель, називає його «самодержцем усієї Руси».

Завдання

Доведіть, що утворення об’єднаного Галицько-Волинського князівства було подією великої історичної ваги.

Аналіз інформації

1) Історик Г. Хоткевич зауважував, що «Роман сильно боровся з боярством галицьким і ніколи не давав йому торжествувати над собою. Тому бояри ненавиділи Романа, але зате народ його дуже любив». Доведіть або спростуйте наведене твердження.

2) В «Історії Російській» В. Татищева вміщено цікавий документ, у якому йдеться про проект князя Романа, що відомий під назвою «доброго порядку» на Русі. У ньому князь пропонував у разі смерті київського князя його наступника обирати шістьма наймогутнішими князями (галицьким, володимиро-суздальським, чернігівським, рязанським, смоленським та полоцьким). Князі повинні були зобов’язатися не чинити нападів на волості інших, а у випадку такого нападу колективно приборкувати винуватця. Пропонував Роман запровадити й майорат із метою запобігання подальшому дробленню князівств.

а) Якою була мета політики «доброго порядку»?

б) Що таке майорат? Яким чином він міг запобігти подальшому дробленню князівств?

в) Поміркуйте, чому більшість князів не підтримала проект «доброго порядку». 

Характеризуючи зовнішню політику князя Романа, учитель пропонує увазі учнів такі завдання:

Робота із джерелами

1) Прочитайте уривок із Галицько-Волинського літопису і дайте відповіді на запитання.

Він [Роман] бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив [їх], як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив поганих ізмаїльтян, тобто половців…

а) Як наведене джерело відображає зовнішню політику князя Романа?

б) Із яким ворогом він вів запеклу боротьбу? Яким був результат цієї боротьби?

в) Що дало автору Галицько-Волинського літопису підставу для порівняння його з Володимиром Мономахом?

г) Чи відповідають наведені характеристики вашому уявленню про князя Романа?

2) Прочитайте уривок зі «Слова о полку Ігоревім» (звертання до князя Романа) і дайте відповіді на запитання.

А ти, буй-Романе, і ти, Мстиславе[1]!

Мисль одважна

Покликає ваш розум на діло.

Високо плаваєш ти, Романе,

В подвигах ратних,

Як той сокіл, на вітрі ширяючи,

Птицю долаючи одвагою.

Маєте ви залізні нагрудники

Під шоломами латиськими.

Та й не одна країна гунська,

Литва це й ятвяги,

Деремела[2] й половці

Списи свої покидали,

А голови преклонили

Під тими мечами булатними!

а) Як наведений уривок характеризує боротьбу князя Романа із зовнішніми ворогами?

б) Яке місце автор «Слова о полку Ігоревім» відводить Роману Мстиславичу в історії Давньоруської держави?

Аналіз інформації

Польський історик ХVІ ст. М. Стрийковський змальовував Романа як наймогутнішого князя Русі, переможця багатьох країн і народів. Сучасний український дослідник М. Котляр зазначає, що слава Романа в середньовічному світі була великою й супроводжувала ім’я князя через багато століть після його смерті.

1) Чим ви можете пояснити такі високі оцінки діяльності князя Романа?

2) Чому інтерес до цієї непересічної постаті не вщухає й через багато століть по його смерті?

Підбити підсумки діяльності князя Романа дозволить виконання таких завдань:

Аналіз інформації

1) Дослідники відзначають, що утвердження в Галичині й створення Романом могутнього Галицько-Волинського князівства висунуло його на одне з перших місць у князівській ієрархії Русі.

а) Чи поділяєте ви наведену думку? Свою відповідь аргументуйте.

б) Дайте власну оцінку діяльності князя Романа.

2) Галицько-Волинський літопис називає Романа Мстиславича «самодержцем усієї Русі».

а) Поясніть, як ви зрозуміли значення поняття «самодержець».

б) Чи достатньо підстав для такого твердження? Свою думку аргументуйте.

Проблемне завдання

Створення Галицько-Волинського князівства на чолі із «самодержцем усієї Русі» Романом Мстиславичем стало важливим етапом в історії української державності, адже на відміну від багатоетнічної Київської держави Галицько-Волинська ґрунтувалася на єдиній українській основі. Це дало підстави українським історикам назвати Романа «творцем першої національної Української держави», що як окремий політичний організм проіснувала до кінця ХІV ст. Аргументовано доведіть або спростуйте наведене твердження.

Учні під час розповіді вчителя розпочинають заповнювати таблицю «Становлення Галицько-Волинської держави».

Становлення Галицько-Волинської держави (початок таблиці).

Період

 

Політика

 

Князювання Романа Мстиславича (1199—1205 рр.)

 

— 1199 р. — об’єднання Волинського і Галицького князівств у єдину державу.

— Придушення галицького боярства завдяки підтримці середнього та дрібного боярства (його улюбленим прислів’ям було: «Не вбивши бджіл, не поласуєш медом»).

— 1202 р. — завершення боротьби за Київ (коли війська Романа підійшли до Києва, його жителі відчинили перед ними міські брами; Рюрик, який у цей час князював у місті, був змушений зректися київського престолу).

— Приєднання до свого князівства балтського племені ятвягів (хроністи переказували легенду: ніби князь дозволяв запрягати ятвягів у плуги й орати ними руські ниви; перекази стверджують, що якийсь полонений литовець, запряжений у плуг, застогнав, промовивши: «Романе, Романе, худим (бідним) живеш! Литвою ореш»).

— Активна зовнішня політика (підтримка тісних відносин із Візантією, успішна боротьба з половцями (літописець із цього приводу писав: «Кидався на поганих (половців) як лев, сердитий як рись, нищив їх як крокодил, переходив їхні землі як орел, а хоробрий був як тур, наслідуючи діда свого Мономаха»), укладення союзницької угоди з Угорщиною).

— Відмова князя прийняти корону з рук Папи Римського — Інокентія ІІІ.

— Виступ Романа з планом дотримання «доброго порядку» на Русі, згідно з яким слід було владнати князівські чвари, зорганізуватися для спільної боротьби з половцями, вибори великого князя київського здійснювати шістьма найбільшими князями на Русі; для обговорення свого задуму Роман запропонував провести з’їзд князів, але князі суздальський, смоленський та інші відмовили йому в цьому.

— 1205 р. — загибель Романа поблизу польського міста Завихоста під час походу проти польського князя Лешка Краківського

 

2.«Боярська смута»

Розповідь учителя

Після смерті Романа підняло голови бунтівне галицьке боярство, розгромлене, та не викоренене князем. Здавалося, колесо історії поверталося назад. Галицько-Волинське князівство розпалося. Галичина і Волинь надовго поринули у вир удільної роздробленості.

Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та виконайте завдання.

1) Випишіть у зошит риси, які характеризували історію Галицької та Волинської землі після смерті Романа.

2) Поясніть, чому цей період дістав назву «боярської смути».

3) Яка роль у цей період належала княгині Анні — матері Романових дітей, Данила та Василька?

4) Визначте наслідки періоду «боярської смути» для історії Галицько-Волинського князівства.

Синтез думок

У Галичині в період малоліття князів Данила і Василька на деякий час «вокняжився» боярин Володислав Кормильчич. Це єдиний випадок в історії Русі, коли князівський престол посіла особа, що не належала до князівського роду. Поясніть, чому таке стало можливим саме в Галичині.

Творче завдання

За часів, коли сіверські та белзькі князі за допомогою угрів і поляків роздирали на шмати колись єдине й могутнє Галицько-Волинське князівство, законні наступники його престолу жили в чужій стороні: Данило — в Угорщині, а Василько з матір’ю — у Польщі.

Напишіть невелике оповідання за темою «Багатолітня одіссея Романовичів по чужих краях». (Можна дати як домашнє завдання.)

Аналіз інформації

Події в Галичині та Волині в першому двадцятиріччі ХІІ ст. характеризуються безперервною боротьбою між Польщею, Угорщиною та місцевими боярами за землі та багатства князівства.

1) Наведіть факти, які підтверджують наведену думку.

2) Спрогнозуйте наслідки такого становища для галицько-волинських земель.

Мій конспект

Учні під час розповіді вчителя завершують заповнення таблиці «Становлення Галицько-Волинської держави».

Становлення Галицько-Волинської держави (закінчення таблиці)

Період

 

Політика

 

«Боярська смута» (1205—1238 рр.)

 

— Виступ боярства після загибелі Романа проти його спадкоємців — регентші княгині Анни та малолітніх княжичів Данила (4 роки) та Василька (1—2 роки); княгиня, рятуючи життя дітей, змушена була таємно залишити князівство й тікати до Польщі.

— Утвердження боярських ставлеників у князівстві: у Галичі осів Володимир, у Звенигороді — Роман, у Володимирі — Святослав (сини сіверського князя Ігоря Ярославича); спалах боротьби між братами за верховну владу, у яку втрутилися бояри, чернігівські князі, Польща й Угорщина; втрата влади Ігоревичами внаслідок посилення впливу іноземців.

— 1213 р. — захоплення влади боярином Володиславом Кормильчичем, який проголосив себе галицьким князем.

— 1214 р. — поділ Галицько-Волинської держави між Польщею та Угорщиною: Галицьке князівство отримав угорський королевич Андрій ІІ, а Перемишль, Берестейщину й частину Холмщини — польський князь Лешко; Данилу й Васильку дісталася у володіння лише Володимирська волость.

— 1218 р. — оволодіння Галича новгородським князем Мстиславом Мстиславичем (Удатним), із дочкою якого одружився Данило Романович.

— Початок боротьби Данила з 1219 р. за повернення батьківської спадщини (перший успіх — відвоювання у поляків Берестейської та Забузької земель).

— Участь Данила Галицького (у 22 роки) у битві на річці Калці в 1223 р. (За літописом: «Сам Данило, поранений у груди, відзначаючись хоробрістю, не відчував болю рани»).

— Продовження справи збирання «волинської вотчини» — приєднання Луцької, Пересопницької та Белзької земель.

— 1238 р. — відвоювання Перемишля та оволодіння Галичем

 

3. Боротьба Данила і Василька за відродження держави

Розповідь учителя

Повернення законних прав для Романовичів почалося з формального закріплення Василька в Бересті. Не бажаючи коритися белзькому князеві, берестяни звернулися до польського короля, під покровительством якого перебувала Анна з молодшим сином, щоб він дозволив княжичу повернутися на Волинь. Невдовзі повернувся на Батьківщину й Данило, щоправда, не з власної волі, а згідно з підступними планами угорського короля. Володар Угорщини захопив Галич, а щоб надати тому насильству законності, заявив, що в князівстві правитиме Данило. Княжичеві тоді виповнилося десять років, тож до нього приїхала матір. Вона виконувала роль регента при малолітніх синах, поки Данило не став правити самостійно.

Союзником Данила були, крім брата Василька, волинські бояри та найвпливовіші міщани. Вдалося порозумітися молодому князеві і з новгородським князем Мстиславом Удатним, якого запросили на князювання повсталі проти угорського поневолення галичани.

Данило підтримував Мстислава військами в походах проти угорців. Та невдовзі перед смертю Мстислав, не почуваючись особливо впевнено в Галичі, віддав місто угорцям. Утім, на той час Данило разом із Васильком зібрали під своєю владою всю Волинь, відвоювавши загарбані польським королем землі, мали союзницькі угоди з Литвою, польськими князями.

Лише в 1238 р. старший Романович нарешті оволодів Галичем. Із-поміж подій тих років привертає увагу битва під Дорогичином, що сталася того самого року. Тоді своєю перемогою Данило поклав край зазіханням німецьких рицарів-хрестоносців на західноукраїнські землі.

Прагнучи заволодіти всією батьковою спадщиною, Данило утвердився й у Києві. Однак столицю свою в Київ не переніс, залишив там намісником хороброго воїна, боярина Дмитра.

Таким чином, наприкінці 30-х рр. ХІІІ ст. Романові сини Данило й Василько відновили батькову державу. Василько як молодший залишився на Волині, в усіх важливих справах підтримуючи Данила. Старший Романович столицю Галицько-Волинського князівства переніс до тільки-но закладеного міста Холма.

Творче завдання

Ознайомившись із матеріалом підручника та спираючись на розповідь учителя, напишіть історичний твір за темою «Боротьба братів Романовичів за відродження Галицько-Волинської держави». (Можна дати як домашнє завдання.)

IV.Закріплення вивченого матеріалу

Запитання на закріплення

Тестові завдання

Укажіть заходи правління Романа Мстиславича. (Виберіть чотири правильні відповіді.)

1 об’єднання Галичини і Волині в єдину державу

2 боротьба з боярами

3 розгром рицарів-хрестоносців у Дорогичинській битві

4 завоювання в 1202 р. Києва

5 розроблення проекту «доброго порядку»

6 боротьба з монголо-татарами

7 укладення «Руської правди»

Відповідь: 1, 2, 4, 5.

Які риси характеризують становище в Галицько-Волинському князівстві після смерті Романа? (Виберіть три правильні відповіді.)

1 передача влади нащадкам Романа — його синам

2 початок боярської сваволі в князівстві

3 посилення центральної влади

4 розпад території на кілька удільних князівств

5 посилення чужоземного втручання

6 посилення та розквіт князівства

Відповідь: 2, 4, 5.

Установіть відповідність між іменами історичних осіб та їхніми характеристиками.

1 Роман Мстиславич

2 Володислав Кормильчич

3 Андрій ІІ

4 Лешко Краківський

А боярин, який незаконно посів галицький престол

Б галицький князь, який мав прізвисько «Осмомисл»

В волинський князь, який у 1199 р. об’єднав галицьку і волинську землі в єдине князівство

Г угорський король, який втручався в галицько-волинські справи під час «боярської смути»

Д польський князь, який у 1215 р. захопив західну частину Галичини та Волині

 

Відповідь: 1В 2А 3Г 4Д.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Сичкарова Екатерна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
21 березня 2019
Переглядів
19933
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку