Конспект уроку основ здоровя 8 класу "Отруйні гриби та рослини"

Тема. Основи безпеки харчування. Хвороби, до яких призводить неякісне, незбалансоване харчування. Перша допомога при харчових отруєннях і кишкових інфекціях

Мета:

• поширити уявлення дітей про корисну для здоров’я їжу, охарактеризувати захисні реакції організму людини; продовжувати формувати вміння розпізнавати ознаки харчового отруєння та хвороби, що з цим пов’язані;
• розвивати вміння дотримуватися здорового способу життя, будувати алгоритм першої  допомоги при отруєннях та кишкових інфекціях;
• виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань .

               ЕПІГРАФ:

Хто сто років хоче жити, тому харчуватися треба вміти

(Усна народна творчість)

Хід уроку

I. Організаційний етап

Привітання з учнями

Перевірка  готовності  до уроку

Облік відвідування

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Перевірка домашнього завдання

Складіть схеми до тем:

«Методи оздоровчих систем»;

«Основні складові оздоровчих систем»;

«Дієти можуть зашкодити здоров’ю»;

«Які функції забезпечує харчування?»

ІІІ. Сприйняття й первинне усвідомлення учнями нового матеріалу.

Розповідь вчителя з елементами бесіди

1. Спеціалісти з гігієни харчування на основі досліджень для збереження здоров’я рекомендують:
   • їжу добирати за кількістю, якістю, різноманітністю відповідно до потреб;
   • обмежувати вживання продуктів із високим вмістом холестерину;
   • стежити за масою тіла;
   • відмовлятися від шкідливих звичок;
   • підвищувати фізичну активність;
   • вживати свіжі продукти;
   • перевіряти продукти харчування на вміст шкідливих речовин.
2. При купівлі продуктів уважно вивчайте символи, нанесені на упаковку. Існують 3 категорії одного й того ж продукту:
   • Для внутрішнього споживання (в індустріально-розвинених країнах);
   • Для експорту в інші розвинені країни;
   • З найгіршими якісними параметрами – для вивезення в малорозвинені країни, в тому числі і в Україну. До цієї категорії відносяться 80% продуктів харчування, сигарет, напоїв, а також 90% медикаментів. На таких продуктах ставиться спеціальне маркування, яке вказує, що товар вироблений із використанням шкідливих для здоров’я консервантів.

Більша частина нашої їжі, яку ми вживаємо, складається з речовин спеціально доданих в неї перед вживанням. Якщо в продукті харчування містяться різні добавки, то для інформації про ці компоненти використовуються компонентні знаки: застосовують літеру "Е" з цифровим кодом.

Класифікація харчових добавок

Е100-Е182 Барвники - підсилюють або відновлюють колір продукту.

Е200-Е299 Консерванти - підвищують строк зберігання продуктів, захищаючи їх від мікробів, грибків, бактеріофагів, хімічні добавки, що стерилізують при дозріванні вин.

Е300-Е399 Антиокислювачі - захищають від окислювання.

Е400-Е499 Стабілізатори - зберігають задану консистенцію. Загущувачі - підвищують в’язкість.

Е500-Е599 Емульгатори - створюють однорідну суміш фаз, що не змішують, (наприклад, води й олії ).

Е600-Е699 Підсилювачі смаку й запаху.

Е900-Е999 Піногасники - попереджають або знижують утворення піни . У ці групи, а також у нову групу - Е1000 - входять глазурувателі , підсоложувачі, розпушувачі й інші добавки. Цей вид добавок повністю заборонений в Україні

Харчові добавки, заборонені в Україні

Е121 - Барвник червоний цитрусовий 2.

Е123 - Червоний амарант.

Е240 - Консервант-формальдегід.

Харчові добавки, не дозволені в Україні

Заборона цих добавок пов’язана з тим, що весь комплекс випробувань ще не завершений.

Е103, Е107, Е125, Е127, Е128, Е140, Е153-155, Е160, Е166, Е173-175, Е180, Е182. Е209, Е213-219, Е225-228, Ее230-233, Е237, Е238, Ее241, Е263, Е264, Е282, Е283. Е302, Е303, Е305, Е308-314, ЕЕ317, Е318, Е323-325, Е328, Е329, Е343-345, Е349-352, Е355-357, Е359, Е365-368, Е370, Е375, Е381, Е384, Е387-390, Е399. Е430, Е408, Е409, Е418, Е419, Е429-436, Е441-444, Е446, Е462, Е463, Е465, Е467, Е474, Е476-480, Е482-489, Е491-496. Е505, Е512, Е519, Е521-523, Е535, Е537, Е538, Е541, Е542, Е550, Е554-557, Е559, Е560, Е574, Е576, Е577, Е580. Е622-625, Е628, Е629, Е632-635, Е640, Е641. Е906, Е908-911, Е913, Е916-919, Е922, Е923, Е924, Е925, Е926, Е929, Е943, Е944-946, Е957, Е959, Е1000, Е1001, Е1105, Е1503, Е1521.

Небезпечні харчові добавки

Ті, що викликають злоякісні пухлини: Е103, Е105, Е121, Е123, Е125, Е126, Е130, Е131, Е142, Е152, Е210, Е211, Е213-217, Е240, Е330, Е447.

Ті, що викликають захворювання шлунково-кишкового тракту: Е221-226, Е320-322, Е338-341, Е407, Е450, Е461-466.

Алергени: Е230-232, Е239, Е311-313.

Ті, що викликають хвороби печінки й нирок : Е171-173, Е320-322.

Пропоную  разом розробити пам’ятку «Як надати першу допомогу при отруєннях та кишкових інфекціях» та алгоритм дій при них.

Пам’ятайте! При харчовому отруєнні треба діяти швидко і рішуче.

Пам’ятка дій при отруєнні

Методи ОС:

для покращення фізичних показників:

• фізичні вправи,
• дихальні вправи,
• оздоровче харчування,
• загартовування;

для покращення психологічних показників:

• релаксація,
• аутотренінг,
• арт-терапія,
• дельфінотерапія.

Основні складові ОС:

• Знання особливостей свого організму
• Прагнення щастя
• Загартовування
• Активний відпочинок
• Правильне харчування
• Планування часу
• Позитивне спілкування
• Самовдосконалення

Дієти можуть зашкодити здоров'ю, а саме:

• Зниження працездатності
• Швидка втомлюваність, сонливість
• Посилення стресу, розвиток депресії
• Зниження самооцінки
• Повторне набирання маси тіла
• Зниження опірності організму до інфекцій
• Порушення діяльності серцево-судинної, травної, видільної, статевої систем
• Уповільнення росту
• Випадіння волосся

Функції харчування:

• Енергетична
• Пластична
• Забезпечення організму ферментами та гормонами
• Регуляторно-пристосувальна
• Захисна
• Сигнально-мотиваційна
• Екологічна

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

Головоломка "Вислів Гіппократа"

Прочитайте вислів Гіппократа

всі; з; Людина; приходять; народжується; їжею; хвороби; здоровою.

(Людина народжується здоровою, всі хвороби приходять з їжею)

Отже, сьогодні на уроці ми ознайомимося з основами безпеки харчування, з хворобами, до яких приводить неякісне, незбалансоване харчування. Спільно змоделюємо ситуацію отруєння і виробимо алгоритм вашої поведінки та надання першої допомоги при отруєннях і кишкових інфекціях.

Дискусія. Ситуаційне завдання:

Чеські медики оприлюднили результати досліджень наслідків харчування суповими концентратами: супи швидкого приготування сприяють розвитку серцево-судинних захворювань.

Що таке безпечне харчування? Які основи безпечного харчування?

 Яке головне правило безпечної поведінки ви повинні виконувати?

Ви завжди повинні пам’ятати головне правило безпечної поведінки:

Передбачати - по можливості уникати - при необхідності діяти.

Робота в групах:

Завдання для груп:

1. Уважно прочитайте тексти.

2. Намалюйте міні-стіннівку з вивченої теми.

Група 1

Оздоровче харчування

Оздоровче (позитивне) харчування передбачає вживання так званих фізіологічно функціональних продуктів, що містять корисні для здоров'я людини інгредієнти, здатні підвищувати опірність організму до захворювань, поліпшувати фізіологічні функції, забезпечувати активне довголіття і мають становити основу нормального (повсякденного) раціону харчування широкого кола споживачів. Зараз основними функціональними інгредієнтами визнано харчові волокна, вітаміни (А, В, групи В тощо), мінеральні речовини (переважно кальцій і залізо), мікроелементи поліненасичені жирні кислоти, антиоксиданти (аскорбінова кислота, каротин, токоферол), олігосахариди (як субстрат для корисних бактерій), біфідобактерії, природним джерелом яких є фрукти та овочі. Згідно з теорією збалансованого й адекватного харчування, плодоовочеві продукти мають становити не менше  третини денного раціону. Фактичне споживання фруктів та овочів в Україні не перевищує 50 % фізіологічної норми.

Правильне харчування — основа здоров'я людини. Їжа, яку ми вживаємо, забезпечує розвиток і постійно відновлює клітини організму, є джерелом енергії, яку наш організм втрачає не тільки під час фізичних навантажень, а й у стані спокою. Продукти харчування — це регулятори обмінних процесів. Обмін речовин, який впливає на життєдіяльність людини, перебуває у прямій залежності від харчування.

Група 2

Основні правила харчування

1. Дотримання правильного режиму харчування. Оптимальним вважається чотириразове харчування з інтервалом 4—5 год. в один і той самий час, при цьому сніданок має становити 25 % добового раціону, обід — 35 %, підвечірок — 15 %, вечеря — 25 %. Вечеряти рекомендується не пізніше, ніж за 3 год. до сну.
2. Достатня, але не надмірна калорійність раціону. Кількість спожитих калорій повинна перекривати енергозатрати людини, які залежать від статі, віку, способу життя, а також характеру праці. Шкодить здоров'ю як надмірна калорійність, так і недостатня.
3. Правильне співвідношення основних компонентів харчування (білки, жири, вуглеводи). У середньому співвідношення кількості спожитих білків, жирів і вуглеводів має становити 1:1:4, а при фізичних навантаженнях - 1:1:5.

Група 3

Сучасні та традиційні системи харчування

Система харчування складається із сукупності певних ознак традиційно-побутової культури етносу:

• набір харчових продуктів;
• спосіб обробки продуктів і приготування страв;
• харчові обмеження, заборони і переваги;
• режим повсякденного харчування;
• асортимент обрядових страв, звичаїв, пов'язаних із приготуванням та споживанням їжі.

Традиційними способами обробки продуктів для приготування їжі були переважно варіння і тушкування, меншою мірою — печення та смаження, пряження. Заготівлю продуктів проводили також засобами термічної обробки (сушіння), безтермічної ферментації (соління, квашення) та в'ялення. Менш поширеним було коптіння, характерне передусім для деяких західних районів.

Кліматичні умови сприяли різноманітності рослинних компонентів, що споживалися в Україні: велика кількість зернових (жито, пшениця, гречка, просо, ячмінь, кукурудза, овес); бобових (горох, квасоля, боби), овочів (буряк, морква, пастернак, капуста, цибуля, часник, огірки, пізніше картопля тощо), а також фруктів, ягід та грибів. Досить розвинене наприкінці XIX — на початку XX ст. тваринництво сприяло збільшенню споживання м'ясопродуктів, здебільшого свинини, щоправда, у щоденному побуті переважно сала і смальцю.

Українській системі харчування, як і системі харчування кожного етносу, властиві звичаї, пов'язані з приготуванням повсякденних і ритуальних страв, харчові заборони, обмеження та переваги, певні смакові стереотипи в меню. Святкові страви готувалися за рецептами повсякденної кухні, але при цьому мали вищу калорійність завдяки м'ясним, рибним, жировим компонентам.

Традиційні страви: хліб, борщ, вареники, галушки, гарбузова каша, деруни, зрази, капусняк, картопляники, каша, кисіль, ковбаса.

Напої: варенуха, квас, мед, настойка, пиво, ряжанка, узвар, чай.

Але часи змінюються. Нині ми споживаємо не той набір продуктів, що в давні часи. Страви стали різноманітнішими, навіть у будні. А до святкового столу кожна господиня вибирає ще більш вишукані страви, намагається гарно їх оформити і подати на стіл у добротному посуді. Для святкового обіду чи вечері потрібно правильно скласти меню, яке задовольнило б смаки всіх запрошених.

Сучасні традиційні справи:

1. Закуски: рибні, м'ясні, салати, сири.
2. Святкова м'ясна або рибна друга страва з гарніром.
3. Десерт: морозиво, фрукти або солодка страва.
4. Кава, чай.

Група 4

Основи безпеки харчування

Якість і безпека продуктів харчування хвилюють не лише фахівців, а й пересічних громадян. Проте, на жаль, не всім відомо, що часто на наш стіл потрапляють продукти, які несуть загрозу здоров'ю, повільно руйнуючи його, є причиною майбутніх захворювань. Пестициди (хімічні речовини), які містяться в залишкових кількостях у рослинах, залишки антибіотиків та інших препаратів, які застосовують у ветеринарії, окремі препарати, які, попри заборону, використовують для підвищення продуктивності та продовжують терміни зберігання продукції, бактеріальні та грибкові токсини, що утворюються за неправильного зберігання, промислові токсиканти потрапляють у продукти під час вирощування та приготування.

Усі ці чинники щодня непомітно впливають на нас, потрапляючи в організм з їжею та рідиною. Накопичуючись, вони виснажують його захисні сили і часто спричиняють захворювання.

Принципи безпечного харчування

1. Раціональне харчування (кількісна і якісна повноцінність раціону) забезпечує високий рівень стійкості організму до дії небезпечних речовин.
2. Дефіцит будь-яких харчових речовин, особливо тих, які мають захисну дію, збільшує всмоктування ксенобіотиків (чужорідних речовин) у травному каналі й посилює їхній токсичний ефект. Доведено, що дефіцит білка у харчовому раціоні призводить до збільшення всмоктування у травному каналі важких металів і радіонуклідів, послаблює імунобіологічну реактивність кальцію, вдвічі збільшує всмоктування стронцію-90.
3. Враховуючи роль сірковмісних амінокислот (в обміні важких металів і радіонуклідів, у запобіганні жировому переродженню печінки), половина білків тваринного походження у добовому раціоні мають бути білками молока та молочних продуктів, яєць і риби.
4. Вживання біологічно активних речовин (вітаміни, біодобавки тощо).
5. Проведення комплексу заходів з охорони внутрішнього середовища організму та підвищення його стійкості до дії ксенобіотиків є дієвим і реальним шляхом збереження та зміцнення здоров'я населення, що мешкає у несприятливих екологічних умовах.

V.  Підсумок уроку

Презентація роботи груп

Кожна група протягом 4 хв. презентує свою роботу (табл. 1)

Таблиця 1

Картка самооцінки роботи

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал на с.48

Підготувати буклети з тем: "Як уберегтися від отруєння?", "Перша допомога при отруєнні", "Симптоми отруєння", "Найнадійніший спосіб уберегтися від отруєння грибами".