Конспект до уроку виробничого навчання гр. №16

Тема 2. Основи виконання робіт з художнього та художньо-декоративного оформлення вітрин, приміщень та будівель 

Тема 2.7 Визначення основних характеристик кольору 

Мета уроку

Навчальна: ознайомити учнів з професією, характером і змістом робіт, навальною майстернею. Поглиблено вивчити методи оформлення вітрин, приміщень та будівель.

Застосувати свої знання на практиці. 

Розвиваюча: сприяти розвитку творчої активності учнів, формуванню пізнавальних здібностей, розширенню кругозору і збагаченню словникового запасу, навчити учнів оперувати отриманими знаннями, застосовувати їх на практиці.

Виховна: формувати відповідальність за результати своєї роботи, сприяти підвищенню мотивації, а також виховувати в учнів уважність та наполегливість.

Тип уроку: урок вивчення складних трудових прийомів і операцій. 

Методи уроку. Розповідь, пояснення, бесіда, показ операцій і процесів, спостереження учнів, фронтальне опитування, навчально-виробничі завдання тощо.

Міжпредметні зв’язки. Основи трудового законодавство, план уроку, конспект уроку, електронна презентація, відео, картка завдання, інструктивна-технологічна картка Хід уроку (елементи уроку):

1.     Організаційна частина

Ø  Привітання із учнями, перевірка присутності учнів за журналом виробничого навчання;

Ø  Перевірка готовності учнів до уроку та дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо зовнішнього вигляду (наявність спецодягу).

Ø  Інструктаж з охорони праці та безпеки життєдіяльності.

-        Перед початком роботи учні повинні залишати верхній одяг у гардеробі.

-        Прибути в приміщення майстерні за 10 хв. до початку - Візуально оглянути своє робоче місце.

-        Виконувати те завдання, яке передбачено навчальним планом та програмою -     До навчання не допускаються учні, тільки в спец одягу.

               2.Вступний інструктаж

Ø    Повідомлення учням теми та мету уроку.

Ø    Цільова установка проведення уроку

Ø    Навчити правилами поведінки та безпеки в майстерні та училищі..

Ø    Актуалізація знань та досвіду учнів, необхідних їм для подальшої роботи на уроці.

                  3.Пояснення нового матеріалу    Виконання 12-ступеневого кольорового кола. Вивчаємо гармонійне поєднання кольорів.

Іноді ми сприймаємо предмет як кольорову пляму, а вже потім як об'єм. Кожен із нас має прихильність до певних кольорів, улюблену кольорову гаму. Однак у більшості людей сприйняття кольорів подібне, оскільки кольори мають об’єктивні якості; їх потрібно знати для створення гармонійного предметного середовища.

Колір — це властивість тіл викликати те чи інше зорове відчуття відповідно до спектрального складу відбитого або випромінюваного ними світла.

У 1676 році Ісаак Ньютон в одному зі своїх експериментів з трьохгранною призмою зумів розкласти біле сонячне світло на спектральні кольори. В отриманому спектрі він побачив усі основні кольори за винятком пурпурового.

Ньютон провів цей експеримент так: крізь маленьку шпаринку проникало сонячне світло, яке перетинало трьохгранну призму. В результаті промінь розкладався на смужку спектральних кольорів, які можна було побачити на екрані за призмою: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий. Якщо спектральні кольори зібрати в лінзу, то на іншому екрані знову біле світло.

Перша грунтовна наукова праця про колір з'явилася 1810 р. і належала відомому мислителю та природознавцю II. В. Ґете. Він уважав дослідження кольору одним з найбільших досягнень у житті. Саме він першим подав колірний спектр у кольоровому колі. Різко контрастні кольори, що розташовуються один навпроти одного (наприклад, фіолетовий і жовтий), він назвав додатковими.

Гете звернув увагу на таку особливість: якщо тривалий час дивитися на якийсь колір, а потім заплющити очі, у темряві з'явиться пляма протилежного — додаткового — кольору. Так, після розглядання червоного ліхтаря пляма буде зеленого кольору.

Ахроматичні кольори відмінні один від одного тільки за яскравістю, тобто вони відбивають різну кількість світла, що падає на тіло. Між найяскравішими - білими і найтемнішими - чорними кольорами є різні відтінки сірого кольору: світло-сірі, темно-сірі.

Людське око розрізняє в гамі ахроматичних кольорів близько 3000 відтінків.

«Чисті» (хроматичні) кольори спектра можна розділити на теплі (червоний, жовтогарячий, жовтий) і Хроматичні кольори — це ті кольори і їх відтінки, які ми розрізняємо в спектрі (червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий). Хроматичний колір визначається трьома фізичними поняттями: кольоровий тон, насиченість і яскравість.

Швейцарський художник, викладач «Баухауза» ІІоганнес Іттен пов'язував ставлення до кольорів із психічним станом людини. На основі вивчення того, яким кольорам віддають перевагу його учні, він навіть зміг передбачити їхні майбутні професії. Книжка Іттена

«Мистецтво кольору» до сьогодні є настільною для художників, дизайнерів, стилістів - усіх, чия діяльність так чи так пов'язана з використанням різних поєднань кольорів.

холодні (фіолетовий, синій, блакитний), а також на легкі та важкі.

Легкі кольори - прозорі, холодні, світлі, асоціюються з небом та простором.

Важкі кольори - темні, насичені, густі, до таких відносять: чорний, темно-сірий, фіолетовий, темно-червоний.

Проміжне положення займають жовто-зелені. Чистими кольорами майже не користуються, до них додають так звані ахроматичні тонн (білий, сірий, чорний).

1.                        Аналогічне (аналогова тріада) - поєднання кольорів із трьох сусідніх

по колу секторів. М'яке і приємне поєднання кольорів, часто трапляється в природі.

2.                        Додаткове (комплементарне) - поєднання кольорів із двох протилежних секторів.

Комплементарні кольори - контрастні кольори, які розташовані на протилежних кінцях кола. Дуже вдало використовувати контрастні поєднання можна для виділення деталей.

3.                        Контрастна тріада - додаткове поєднання, в якому до одного з кольорів додають два сусідніх сектори. Спокійніша альтернатива комплементарному поєднанню кольорів.

4.                        Рівновіддалене (класична тріада) - використовуються кольори з трьох секторів, рівновіддалених на колі. У такій схемі часто рекомендується вибирати один головний колір, а два інших - для акцентування.

5.                        Прямокутна схема - тут використовуються дві пари контрастних кольорів. Щоб схема виглядала гармонійно, головним має бути тільки один колір, інші три - допоміжні.

6.                        Квадратна схема - варіація прямокутної схеми, колір в ній знаходяться на однаковій відстані в колі.

Основні закони кольорознавства.

У дизайні широко використовують змішування локальних (чистих) кольорів. Основні чинники змішування кольорів сформульовані у вигляді трьох законів.

1-                       й закон: для кожного хроматичного кольору можна знайти інший хроматичний колір, який у результаті змішування в певній пропорції з першим дає ахроматичний колір (сірий). Така пара хроматичних кольорів називається додатковими кольорами. Наприклад: до червоних кольорів такими кольорами будуть блакитно-зелені: до помаранчевих - блакитні; до жовтих - сипі; до зелених - пурпурові; до жовто-зелених - фіолетові.

2-                       й закон: змішування двох не додаткових кольорів різних хроматичних кольорових тонів завжди дає новий тон. який лежить у кольоровому колі між кольоровими тонами змішуваних кольорів. Наприклад: змішуючи червоний і жовтий кольори отримаємо оранжевий колір, змішуючи червоний і синій - фіолетовий або пурпуровий. З другого закону випливає, шо із будь-яких трьох кольорів (наприклад, червоний, зелений, синій) розмішених на кольоровому крузі приблизно на однаковій відстані один від одного, можна одержати, змішуючи у визначених пропорціях, усі можливі кольорові відстані один від одного, можна одержати, змішуючи у визначених пропорціях, усі можливі кольорові тони.

3-й закон: результат змішування залежить від змішуваних кольорів, а не від спектрального складу світлових потоків, які викликають ці кольори. Завжди можна замінити спектральний оранжевий сумішшю червоного з жовтим і колір суміші від цього не зміниться.

Кольори впливають на наше сприйняття реального простору. Площини, пофарбовані в кольори «теплого» спектра, здаються нам ближчими, ніж рівновіддалені площини блакитних кольорів.

Темні кольори роблять предмети вагомішими, масивнішими, ніж світлі. Водночас теплі кольори пов'язуються з більшою вагою, ніж холодні. Колір впливає і на сприйняття величини: світла пляма на темному тлі здається більшою, ніж така сама темна на світлому.

У дизайні інтер’єру враховують особливості психофізіологічного впливу кольору на людину. Раціональне використання кольору сприяє кращій організації праці та відпочинку людини, зменшує втомлюваність, знижує травматизм, підвищує працездатність.

Червоний колір - збуджує, додає енергії. Стимулює роботу мозку, м’язову напругу, підвищує тиск крові та ритм дихання. Сильно впливає на настрій людей.

Жовтогарячий - яскравий, викликає радість, може і заспокоювати, і подразнювати. Сприяє покращенню травлення, прискоренню руху крові.

Жовтий - стимулює зір, мозок, створює веселий настрій, заспокоює нервове збудження.

Зелений - колір природи, спокою, свіжості, рівноваги. Заспокоює нервову систему, сприяє зниженню тиску крові, гармонізує життєву енергію.

Блакитний — створює відчуття легкості, свіжості. Виливає так само, як і зелений колір, полегшує хворобливий стан.

Фіолетовий - має позитивний вплив на серце і легені. Колір задуми. Коричневий - створює враження тепла, спокійний настрій, упевненість.

Сірий - холодний, діловий, навіює апатію та смуток.

Білий - легкий, холодний, благородний. Символ чистоти.

Чорний - у великій кількості важкий, різко знижує настрій; у невеликій кількості - красивий. гарно поєднується із яскравими кольорами.

У кожного з нас є свій улюблений колір. Але не завжди варто саме цим керуватися, добираючи та поєднуючи кольори. Адже саме гармонізація кольорів є основною властивістю виробу. Вдало їх поєднати досить важко. Тому краще в процесі художнього конструювання користуватися відповідними положеннями про гармонію кольорів.

Знаючи об’єктивні закономірності сприйняття кольорів, закони та принципи композиції, можна створити цілісний довершений виріб, а загалом - гармонійне предметне середовище.

4.Видача карток завдань.

              4.Поточний інструктаж та цільові обходи

•      Розподіл учнів за робочими місцями

•      Повідомлення про критерії оцінювання виконуваних робіт

•      Цільові обходи майстром робочих місць учнів

•      Прийом майстром виконаних робіт  Прибирання робочих місць.

               5.Заключний інструктаж

5.1. Підведення підсумків

Інструкційно технологічна картка до картки завдань №1 

Визначення основних характеристик кольору 

Отримати завдання від майстра(картка завдання №1)

1. Підготовчий етап до роботи.

 Переконатися чи усі матеріали до уроку присутні на робочому місці

ü  Конспект

ü  Ручка

ü  Лінійка

ü  Олівець

ü  Гумка

ü  Коректор

ü  Фарба (гуаш)

ü  аркуш ватмана А3

ü  Пензлики, палітра, баночка для води

ü  тарілка (або циркуль)

3. Порядок виконання роботи: 

Крок 2. Розфарбовуємо трикутники трьома основними кольорами: жовтим, червоним, синім. 

Крок 3. Розфарбовуємо трикутники трьома похідними кольорами: помаранчевий, фіолетовим, зеленим. 

Крок 4. Визначаємо теплі і холодні кольори у спектральному колі .

Крок 5. Додаємо у список нейтральні кольори: білий, чорний, коричневий, сірий. 

Крок 6. Визначаємо для кожного кольору в списку по 4 емоції, які він викликає. 

4.Відправити фото роботи на пошту ( nastasatemin@gmail.com)