21 травня о 18:00Вебінар: Дисграфія. Як працювати вчителю?

Конспект уроку " Є поети для епох. Ліна Костенко. Життєвий і творчий шлях. Особливості індивідуального стилю"

Про матеріал

Розробка уроку з української літератури для 11 класу про життєвий і творчий шлях відомої української поетеси-шістдесятниці Ліни Костенко та особливості її індивідуального художнього стилю на основі поезій "Страшні слова,коли вони мовчать...", "Українське альфреско"

Перегляд файлу

Наталія Пасєка,

учитель української мови та літератури

Калуської спеціалізованої

загальноосвітньої  школи І-ІІІ ступенів №2

з поглибленим вивченням англійської мови

Калуської міської ради

Івано-Франківської області

 Є ПОЕТИ ДЛЯ ЕПОХ!

ЛІНА КОСТЕНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ.

ОСОБЛИВОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ.

«СТРАШНІ СЛОВА, КОЛИ ВОНИ МОВЧАТЬ…», «УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО»

 

Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Ліни Костенко;

розкрити жанрове і тематичне розмаїття її творчості;

ознайомити з особливостями індивідуального стилю поетеси;

розкрити ідейно-художній зміст поезій «Страшні слова, коли вони мовчать» та «Українське альфреско»;

повторити вивчене про образи-архетипи;

розвивати усне мовлення, критичне мислення, вміння працювати в групах;

виховувати національну гідність і свідомість, любов до поезії.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форми роботи: захист міні-проектів, робота в групах.

Обладнання: підручник, ПК, мультимедійні  презентаціі, портрет Ліни Костенко.

Епіграф:

          Я не люблю нещасних. Я щаслива.

          Моя свобода завжди при мені…

                                                             Ліна Костенко

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Слово вчителя

Стоїть у ружах золота колиска.

Блакитні вії хата підніма.

Світ незбагненний здалеку і зблизька.

Початок є. А слова ще нема.

Ще дивен дим, і хата ще казкова,

і ще ніяк нічого ще не звуть.

І хмари, не прив’язані до слова,

от просто так – пливуть собі й пливуть.

Ще кожен пальчик сам собі Бетховен.

Ще все на світі гарне і моє.

І світить сонце оком загадковим.

Ще слів нема. Поезія вже є.

Дорогі мої одинадцятикласники, сьогодні я вас запрошую у дивосвіт поезії відомої української поетеси, яскравої представниці незабутнього й ще не до кінця усвідомленого «феномена шістдесятництва» Ліни Василівни Костенко. Наш урок пройде під гаслом «Є поети для епох». Цей вислів – це перефразовані слова самої Ліни Костенко. У своєму вірші про Кобзаря вона звертається до нас:

 Бо пам'ятайте, що на цій планеті,

 відколи сотворив її пан Бог,

 ще не було епохи для поетів,

 але були поети для епох.

Вивчаючи творчість Ліни Василівни, можна з гордістю та впевненістю сказати, що поети для епох не тільки були, але й є.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Слово вчителя

Ліна Костенко… Її називають «голосом народу»,   честю і совістю нашої епохи. Для багатьох вона уособлює альтернативну, тобто справжню Україну. Кажуть, що Костенко є частиною того  міцного магніту, що тримає український світ. Активна учасниця руху шістдесятників, Ліна Василівна завжди виважувала високе й відповідальне покликання митця на терезах сумління і ніколи не зраджувала своїх переконань.

Ця тендітна жінка – наша сучасниця, взірець безкомпромісності, високої національної свідомості та людської гідності.

ІV. Ознайомлення з епіграфом уроку

Слово вчителя

Ці слова без перебільшення можна назвати життєвим кредо Ліни Костенко. Незважаючи на те, що це тільки два рядки, але для тих, хто знає біографію поетеси,  в них сказано дуже багато. Сподіваюсь, що ви теж сьогодні в цьому переконаєтесь.

V. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1.Слово вчителя

Сьогодні ми працюємо в трьох групах:

І група – Біографи.

ІІ група – Журналісти.

ІІІ група – Літературознавці.

Кожна група мала випереджувальне завдання, над якими ми будемо працювати впродовж  уроку.

2. Презентація міні-проекту «Стежкою долі Ліни Костенко»  (Додаток 1).

3. Запитання до груп

- Що вам ще відомо про Ліну Костенко? Якою інформацією ви б хотіли поділитись?

4. Доповнення вчителя

Сила поетичного слова незбагненна. Ніжне й гнівно-обурливе, пристрасне й розчулене, воно обережно торкається найпотаємніших струн у наших серцях, викликаючи мелодії радості, смутку, любові і надії.

У кожного з поетів свій неповторний голос, своє особливе бачення світу. Читаючи вірші Т.Шевченка, Лесі Українки, В. Симоненка, І Драча та інших митців слова, ми уявляємо багатовимірність та різнобарвність того, що нас оточує, вчимося відчувати, сприймати напівтони й напіввідтінки, глибше усвідомлюємо неповторність кожної миті життя.

Українську поезію сьогодні важко уявити без Ліни Костенко. Її поетичний стиль має свої особливості: філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм та публіцистичність. У дивовижному за красою і силою поетичному голосі Ліни Костенко гармонійно поєднались ніжність жінки й твердість духу справжнього борця, філософська заглибленість у проблеми буття й пристрасна емоційність.

Ліна Василівна з когорти тих митців,  які не можуть дозволити собі писати будь-що, збиваючись на штампи, повторюючи кимось уже сказане. Літературознавець Григорій Клочек зауважив: «Поетів такого масштабу, як Ліна Костенко, народжується мало – один-два на століття. Вона наближена до істини. У неї абсолютний слух до «голосу віків».

Сама Ліна Василівна вважає, що в геніальних строфах завжди звучить не тільки голос автора, а й голос Бога.

Пропоную послухати поезію «Страшні слова, коли вони мовчать».

5.Обговорення поезії «Страшні слова, коли вони мовчать…»

 – Чому слова страшні, коли вони мовчать?

 – Зачитайте другу строфу і прокоментуйте її.

 – Чи можна останні два рядки поезії вважати крилатим висловом? Чому?

6. Робота в групах

Група  Біографи – визначити вид лірики, жанр, провідний мотив та віршовий розмір поезії «Страшні слова, коли вони мовчать».

Група  Літературознавці – визначити художні засоби.

Група  Журналісти – висловити враження від почутої поезії.

Слово вчителя

І справді, багато що повторюється у цьому світі – краса й потворність, зрада і самопожертва, навіть слова дуже часто втрачають своє первозданне значення. Але поезія – це дійсно неповторне явище. Торкаючись наших душ, вона пробуджує у них світлі і радісні почуття, робить їх благороднішими і чистішими.

Значення слова і суть мистецтва хвилювали і хвилюють багатьох митців. Ніколи осторонь цієї проблеми не стояла і Ліна Василівна, у неї завжди була і є своя думка з приводу розвитку української літератури, особливо сучасної.

7. Перегляд відеоролику «Ліна Костенко про сучасних митців та українську літературу».

Слово вчителя

Принциповість і прямота Ліни Василівни завжди лякали і дратували представників влади, людей з нечистим сумлінням, вони з величезним задоволенням у будь-який спосіб примусили б її мовчати. Але Ліна Костенко завжди користувалась у читачів такою великою популярністю і любовю, що чиновники просто боялись її чіпати. Хоча розчарування приходило до поетеси дуже часто, мабуть, саме у  такі хвилини народжувались  рядки:

Ми мовчимо – поезія і я.

Ми одна одній дивимось у вічі.

Вона не знає, як моє імя, -

Мене немає в нашому сторіччі.

Я не зійшла, посіяна в бетон.

Не прийнялась, морозами прибита.

Я недоцільна – наче камертон

У кулаці кошлатого бандита.

Про Ліну Костенко всім є що сказати. Усім, хто просто читав її вірші та поеми, хто має душу і має совість.

8. Міні-конференція «Ліна Костенко очима сучасників» (Додаток 2)

Слово вчителя

Ліна Костенко – це дійсно митець великого масштабу. ЇЇ вірші нікого з читачів не залишали байдужими, вони сповнені справжньою непідробною любовю – до людини, природи, рідного краю. Україна у ліриці Ліни Костенко найчастіше постає в архетипних образах, які несуть в собі одвічні моральні, етичні та естетичні цінності

9. Виразне читання поезії «Українське альфреско»

10.Словникова робота

Альфреско – настінний живопис водяними фарбами по штукатурці.

11. Обговорення поезії «Українське альфреско»

 – Ілюстрацію до якого твору вам нагадує ця поезія?

 – Яка тональність характерна для цього вірша? Чому?

 – Чому поезія має таку назву?

12. Презентація міні-проекту «Образи-архетипи в українській літературі» (Додаток 3)

13.Робота в групах

Група Журналісти – визначити вид лірики, провідний мотив, віршовий розмір.

Група Біографи – художні особливості поезії.

Група Літературознавці – виписати образ-архетипи, пояснити їхнє значення.

Слово вчителя

«Українське альфреско» – це роздум про Україну, її минуле, сучасне, тривога за майбутнє. Глобальність мислення Ліни Костенко засвідчує, що в її особі український народ отримав поета, якого досі ще належно не оцінили.

Після довгого мовчання Ліна Василівна повернулась до читача своєю поемою «Берестечко», збіркою «Гіацинтове сонце», прозовим романом «Записки українського самашедшого», збіркою «Річка Геракліта». Але її все одно мало. Було так у віці минулому, коли її просто забороняли. І є так нині, коли вона сама себе забороняє. Її ідеали та цінності ніяк не монтуються з тими, що торжествують у наших реаліях. Тому дуже боляче читати рядки, які є криком душі митця такого масштабу:

Усе змінилось. Люди і часи.

Двадцятий вік уже за перелазом.

Глобальне людство хоче ковбаси,

А вже вона з нуклідами і сказом.

Упала тінь на батьківські гроби.

Вже й чорт гидує купувати душі.

В лісах тремтять налякані гриби.

З дерев стрибають підозрілі груші.

Епоха зашморгнулась, як Дункан.

Спиніться, люди. Хоч поставте кому.

Поезія потрібна дивакам,

Поети не потрібні вже нікому.

14. Щоденник подвійних нотаток

(Доведіть або спростуйте тезу)

Цитата                                                                Судження?

Поезія потрібна дивакам,

Поети не потрібні вже нікому.

                          Ліна Костенко

VІ. Підсумок уроку

Сьогодні ми з вами спробували привідкрити завісу життя і творчості геніальної нашої сучасниці, торкнулись душею її поезії. Звичайно, що кожен із вас чув про Ліну Костенко, був частково знайомий із її творчістю. Сподіваюсь, що сьогодні ви свої знання поглибили. Пропоную закріпити вивчене, створивши асоціативний портрет поета.

Асоціативний портрет

Ліна Костенко?

(На основі здобутих на уроці знань та отриманої інформації  складіть асоціативний портрет  Ліни Костенко)

Оцінювання

VІ. Домашнє завдання

1.Вивчити напам’ять один із віршів.

2. Написати лист Ліні Василівні Костенко, або скласти інтерв’ю з поетесою.

 

 

 

Додаток 1

1.Свій міні-проект ми назвали «Стежкою долі Ліни Костенко»

2. Ліна Василівна Костенко – найпомітніша постать на поетичному олімпі української літератури другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Її називають «жінкою-легендою», «голосом народу», «казкою казок», «пілігримом вічності». А ще про неї кажуть, що вона «Блакитна троянда поетичного саду України».

 3.Біографія поета – в його поезії. Так і в Ліни Костенко: зовнішню канву її життя легко викласти в кількох рядках стислої довідки. Народилася 19 березня 1930 р. на березі Дніпра – в містечку Ржищів, що на Київщині у родині вчителів. На все життя Ліна перед собою мала приклад батька – Василя Костенка, поліглота-самородка, адже він знав 12 мов, педагога від Бога. Коли Ліні Костенко виповнилось 6 років, сім’я перебралась жити до Києва.

 Одного страшного дня її батька було арештовано та забрано від сім’ї на цілих десять років, а маленька Ліна стала дочкою «ворога народу». З початком війни для Ліни та її мами настали жахливі й «сумні біженські мандри», про які вона пізніше напише у поезіях «Мій перший вірш, написаний в окопі», «У Корчуватому, під Києвом».

4. Після закінчення школи Костенко вчиться в Київському педінституті, а через деякий час – у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького, який і закінчує в 1956 році з відзнакою. Друкуватися Ліна Костенко почала вже в 16 років. Вона була однією з перших і найбільш помітних у плеяді молодих українських поетів, які виступили на рубежі 50-60-х років.

5. Після повернення з Москви додому Ліна Костенко могла пересвідчитися, що і в Україні дедалі сміливіше розправляє плечі молоде покоління – «шістдесятники». Саме з долею українського «шістдесятництва» тісно переплелась духовна біографія Ліни Костенко. У 1957 році у київському видавництві «Молодь» вийшла її перша збірка поезій «Проміння землі», а наступного року – збірка «Вітрила». Вони викликали неабиякий інтерес  у читача й критики, а книга «Мандрівки серця», яка вийшла в 1961 році, не тільки закріпила успіх поетеси, а й засвідчила, що в літературу прийшов самобутній і надзвичайно обдарований митець.

6. Починаючи з 1961 року, Ліну Костенко піддавали нищівній критиці за «аполітичність».  Дві збірки її поезій «Зоряний інтеграл» та «Княжа гора» були буквально «розсипані», так і не дійшовши до читача. Для Ліни Костенко почалися роки опали та вимушеного мовчання».

7. Та навіть у той складний час Костенко вголос заявила про те, що пора «Україні позбутися рабського комплексу». А коли почалися нові репресії проти української інтелігенції, Ліна Василівна рішуче виступила на захист заарештованих Алли Горської, Івана Дзюби, братів Богдана і Михайла Горинів. А у 1968 році, вона єдина з членів Спілки письменників уголос протестувала проти вводу радянських військ у Чехо-Словаччину, розцінюючи це як спробу радянського союзу збройно утримувати соціалістичний табір держав у своєму підпорядкуванні.

8. Відсутність Ліни Костенко в літературному процесі України не тільки деформувала сам цей процес, але й глибоко торкнулася душі поетеси. Проте вона не здавалася, боролася  і здобула перемогу над негнучким режимом! Через стільки років, у 1977 році, виходить у світ перша, після 16-річного мовчання, поетична збірка «Над берегами вічної ріки». Далі були роман у віршах «Маруся Чурай» (1979), поетичні збірки «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), «Вибране» (1989).

9. За роман «Маруся Чурай» і поетичну збірку «Неповторність» Ліна Костенко була удостоєна в 1987 році Державної премії ім. Т. Г. Шевченка. «Нагороду, освячену іменем Шевченка, – сказала лауреатка, – розглядаю так, щоб витримати суворий і вимогливий погляд великого поета нашого народу» .

10. Крім поетичних збірок, Ліна Костенко є авторкою кіносценаріїв «Дорогою вітрів» та «Перевірте свої годинники», але ні перший, ні другий фільм на екрани не вийшов. «Дорогою вітрів» був зняти з плану знімання, а «Перевірте свої годинники» був так перероблений, що Ліна Костенко відмовилась від авторства.

За творами Ліни Костенко Харківський театр «Р.S.» зробив на сцені постановки під назвою «Горохове плем’я» та «Циганська муза».

11. На початку 90 років Ліна Костенко вийшла з лав Національної спілки письменників України і почала систематично їздити в Чорнобильську зону, збирати матеріал для прозових творів у майже безлюдних селах. В одному з інтерв’ю Ліна Василівна сказала:

«Часто запитують: чи не страшно? Мені нічого не страшно. У зону їдуть не ті, що співають «Ще не вмерла…». Хто любить Україну, той їде туди, де вона вже вмерла. Зона як мати. Ми не любимо матір від того, що вона померла. Навпаки – любимо ще більше».

Зі слів дочки Оксани Пахльовської, Ліна Василівна дуже любить ліс і вважає, що ліси – це єдине місце, де вона може відпочити і полікувати душу.

Виразне читання поезії Лін Костенко «Мене ізмалку люблять всі дерева».

12. У 1990 році в Америці відбувся Всесвітній конгрес «Ліна Костенко – поет і мислитель». Ліну Костенко запросили читати лекції про літературу в американських університетах, а її творчість відзначили премією Фундації Антоновичів.

13. Крім цієї премії, Ліна Костенко є лауреатом багатьох інших премій та нагород.

У 1995 році мисткиню було нагороджено Міжнародною літературною премією імені Франческа Петрарки за книгу «Інкрустації», що вийшла італійською мовою. У дипломі зазначено: «Спеціальна премія світовій поетесі Ліні Костенко».

У 1998 році Світовий конгрес у Торонто нагородив Ліну Костенко своєю найвищою відзнакою – медаллю Святого Володимира.

У 2000 році Ліна Василівна стала першим лауреатом Міжнародної літературної премії імені Олени Теліги «За справжнє лицарство в житті, подвижницьку діяльність в імя України».

Цього ж року Ліну Костенко було нагороджено Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.

У 2012 році Ліна Костенко відмовилася прийняти нагороду Золотий письменник України, а також відмовилась від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу».

14. 19 березня 2010 року громадськість України відзначала високий вісімдесятилітній ювілей Ліни Костенко. З нагоди цього свята видавництво «Либідь» надрукувало роман «Берестечко» як подарункове видання.  Основна частина цього роману була написана ще протягом 1966-1967 років.

15. Чимало поезій Ліни Костенко покладено на музику. У 2010 році було видано книгу «Гіацинтове сонце» з компакт-диском, на якому записано пісні відомого лікаря Ольги Богомолець на слова Ліни Василівни.

16.У 2011 році вийшов друком перший прозовий роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого», який спричинив неабиякий ажіотаж і призвів до скандалу і припинення туру Ліни Костенко Україною.У лютому цього ж  року видано поетичну збірку Ліни Костенко «Річка Геракліта», куди увійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій.

17. Ліна Василівна – це особистість, яка ніколи не стояла і не стоїть осторонь від свого народу. Саме вона є нашим літературним сподвижником, саме вона одна із тих, хто своїм словом запалює у наших серцях справжній патріотичний дух, у її словах звучить голос правди:

Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.

І наше діло праведне й святе.

Бо хто за що, а ми за незалежність.

Отож нам так і важко через те.

18. На даний час Ліна Василівна Костенко живе і працює у Києві. Вона є почесним професором Національного університету «Києво-Могилянська академія» та почесним доктором Чернівецького національного університету.

Глобальність мислення, уся геніальність Ліни Костенко засвідчують, що Україна отримала поета, якого досі ще належно не оцінила.

19. Доля Ліни Костенко не проста, адже її муза любить правду, а правда не всім подобається.

Вірш Ліни Костенко  «Ти знов прийшла , моя печальна музо…». 

 

Додаток 2

Міні-конференція «Ліна Костенко – очима сучасників»

1. Оксана Пахльовська, письменниця, культуролог, професор Римського університету «Ла Сап’єнца», донька Ліни Костенко:

«Мамина поезія з самого початку, від перших віршів, була бунтом. Бунтом особистості. Повстанням духу. І слава, що до неї приходила, стала не популярніс-тю, не модою. Вона була вистражданою надією людей на своє відродження, на можливість повернутися до себе, на можливість відродження вже нібито виродженої і остаточно приборканої нації».

Ліна Костенкоавтор, який у кожній своїй книжці трудно ставить останню крапку. У неї надвисокі вимоги насамперед до себе. Вона сама вибирає, коли друкуватися.

2.Ольга Богомолець, доктор медичних наук, медик світового рівня, виконавиця пісень на слова Ліни Костенко:

Ліна Костенкко – це геніальна жінка. Вся моя творчість пов'язана з Ліною Василівною, я її шаную, поважаю, для мене її книга вибраного –  це моя жіноча біблія.

3. Дмитро Стус, кандидат філологічних наук, редактор журналу «Київська Русь», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка:

Моя Ліна Костенко… Це, може, не така Ліна Костенко, яка є насправді, але це ніби символ української жінки. Вона нонкомформістична. Вона жіночна. Вона чуттєва. Вона абсолютно цілісна. Це жінка, яка (якщо говорити сьогоднішніми категоріями) знає, що таке кохання, відчуває його й абсолютно байдужа до того, що зараз рекламується ЗМІ. Це людина, яка не просто поневажає, а зневажає все несправжнє й синтетичне. Ось і все…

4. Ігор Пасічник, ректор Національного університету «Острозька академія»:

Творчість Ліни Костенкоце відображення цілої епохи. Це єдина наша сучасниця серед українців, яка справді заслуговує на Нобелівську премію. І мені соромно, що ні уряд, ні ми як співвітчизники нічого не робимо для того, щоб популяризувати її творчість у світі й віддати належну шану жінці, яка є символом України.

 

5. Іван Малкович, поет, видавець:

І  в поезії, і в житті Ліна Костенко вражає своєю особливою афористичністю. Коли свого часу в останній момент у філармонії відмінили моновиставу за «Марусею Чурай», Ліна Костенко прийшла до директора філармонії, підвела його під люстру (щоб краще видно) і «відляпасувала» йому фізію. Той нерозумний директор подав на неї в суд, – зрештою, це відома історія. Але найбільше мені подобається те, що було далі… Ліну Костенко викликали в суд і запитали, чи не заперечує вона того, що дала ляпаса директорові філармонії. «Заперечую», – сказала Ліна Василівна. «Як, ви це заперечуєте?». «Так, заперечую! –  відказала вона. –  Бо я дала не одного, а два ляпасиза себе і за Марусю Чурай».

6. Павло Вольвач, поет:

Ліна Костенко — категорія вічна. Змінюються «рухомі естетики сучасності», накочують одне на одне покоління, а вона лишається. Лишається масштаб таланту й особистості.

7. Борис Олійник, поет, голова українського Фонду культури:

Стосовно Ліни Костенко, я скажу без жодного перебільшення: вона унікальне явище в українській літературі, яка за будь-яких змін кон’юнктури моменту завжди була собою й вела лінію, аби Україна зайняла своє гідне місце у світовому співтоваристві.

8. Сергій Якутович, народний художник України:

Коли читаєш лірику Ліни Костенко – чманієш від суто чоловічої безпорадності перед Жінкою – Сфінксом. Адже чоловік – людина дії. Жінка – людина мудрості, спостережливості й безмежного знання своєї істоти та природи наколо.

9. Юрій Андрухович, поет, прозаїк, есеїст:

Ліна Василівнапредставник класичного, романтичного уявлення про поета. Поет у контексті Ліни Костенкостворіння, покликане сказати людям щось надзвичайно важливе. А щоб мати таку здатність, потрібно бути вищим над усім цим.

10. Володимир Яворівський, письменник, народний депутат, голова Національної спілки письменників України:

В особі Ліни Костенко маємо геніальну, дивовижну українську поетесу. Скільки вона зробила! Це людина, яка денно і ночно могутньо працює на Україну, на українську духовність. Ми повинні гордитися, що маємо митця такого масштабу.

 

 

Додаток 3

Образи-архетипи в українській літературі (найпоширеніші)

Рушник – символ подружньої вірності, щасливої долі, чистоти почуттів українців, гостинності.

Калина – символ боротьби нашого народу за свою національну незалежність; символ дівочої вроди.

Барвінок – символ невмирущої памяті про покійних; незайманості.

Вареники – символ продовження роду.

Вишня – символ України, рідної землі, дівчини-нареченої.

Шлях – символ складного нелегкого життя.

Вишиванка – символ щасливої долі, чесності та любові.

Мальва – символ найдорожчого – любові до рідної землі.

Лелека – символ поваги до батьків, сімейного благополуччя, щастя.

Зозуля – символ суму та вдівства; нерозважливої матері.

Хата – символ тепла, затишку, святості, добра й любові.

Човен – символ розлуки.

Зоря – символ дівчини-красуні; кохання.

docx
Додано
15 червня 2018
Переглядів
671
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку