Інтегрований урок "Фізика у ліриці Дмитра Павличка"

 

Чернівецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №37

Чернівецької міської ради

 

 

 

 

 

 

 

( Інтегрований  урок

з української літератури  та фізики

у 11-Б класі)

 

 

Кузик Н. І.

вчитель української мови

та літератури

Андрійчук С. С.

вчитель фізики

 

 

 

 

 

 

 

 

           Чернівці

                2016

  Завдання уроку

• навчальна (література):

• проаналізувати ідейно-тематичний зміст поезій Д. Павличка,
• розкрити сутність алегоричних образів,
• формувати вміння і навички логічно висловлюва­ти свої думки, робити самостійно висновки, дати можливість заглибитись у художній світ інтимної лірики Д. Павличка;

• розвивальна:

• розвивати комунікативну (РМ), соціальну (ро­бота в групах), інформаційну (вміння здобувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел) компетенції, аналіз та синтез мислення учнів, їх увагу та уяву, зв'язне мовлен­ня полікультурну (розширення кругозору)

• виховна:

• виховувати в учнів уміння тонко сприймати поезію,

• перейнятись настроями ліричного героя, зрозу­міти красу поезії митця

Мета уроку

• освітня (фізика):

• увести поняття спектр, дисперсія світла; ознайо­мити учнів з історією

відкриття даного явища,

•  наочно продемонструвати процес розкладання вузького світлового променя на складові різних кольорових відтінків,
• виявити   розбіжності   цих   елементів   променя світла,

• продовжити формування наукового світогляду учнів.

Тип уроку: урок  вивчення та первинного закріплення  нових знань

Методи навчання: бесіда, розповідь, пояснення, експеримент (інформаційно-розвиваючий)

Вимоги до базового рівня підготовки з україн­ської літератури: уміти робити аналіз поезії, визнача­ти художні засоби, явище дисперсії.

Обладнання: мультимедійний проектор, відеоматеріали з дисперсії кольору, поурочні картки, портрет Дмитра Павличка, музичне оформлення (пісні на вірші Д. Павличка), «Букет настрою» (мобільний: до та після вивчення теми), зображення калини, трикутної призми.

Випереджальне завдання:

•   «лірикам»: підготувати матеріали щодо пісенної творчості Дмитра Павличка,

зокрема його поезій «Дзвенить у зорях небо чисте» та «Два кольори», теорії літератури (аналіз ліричного твору), написан­ня синквейну.

•   «фізикам»:

• підготувати матеріал щодо заломлення й розсію­вання світла;
• досліди Ньютона із заломлення світла в трикут­ній призмі;
• знайти цікавий матеріал, що описує багатоколір­ність навколишнього світу.

                                                  

Епіграф до уроку: Поезію творить любов, а не злоба

                                                                              Д.Павличко

                                                Природу не можна застати неохайною і 

                                                неодягненою, вона завжди прекрасна.

                                                                  Р. Емерсон (американський філософ XIX ст.)

Перебіг  уроку

Учитель літератури. Добрий день, доро­гі наші учні та присутні гості. Тема нашого уроку звучить трохи незвично для вас: «Фізика в ліриці Дмитра Павличка».

1. Перевірка готовності учнів до уроку;

2. Створення оптимально сприятливої атмосфери на уроці;

3. Проведення діагностики «Букет настрою». Кожен учень обирає картку з певним кольором, що співпадає з його настроєм, складається  « Букет настрою» (настрій класу на початку уроку)

Учитель літератури   Перед тим як почати наш урок, ми хочемо дізнатися з яким настроєм ви завітали до нас? Для цього буде проведено діагностику вашого настрою. У вас у поурочних картах є додаток «Кольористика настрою»,  у якому описано, якому настроєві який колір відповідає . Також  на ваших партах лежать різнокольорові квіти. Візьміть квітку того кольору, що відповідає кольору настрою. Пропонуємо командам «розмалювати» наш букет.

Кольористика настрою                                 

•                   Жовтий колір — гарний

•                   Жовтогарячий -  дуже гарний
•                   Червоний - радісний
•                   Зелений - спокійний
•                   Синій - сумний
•                   Коричневий - тривожний
•                   Чорний - поганий
•                   Білий — байдужий

 

4. Ознайомлення з  метою уроку

Учитель фізики: Сьогодні на уроці ми з вами спробуємо пояснити, як можна пов'язати такі, здавалося б не сумісні поняття як літерату­ра, поезія й фізичне поняття «дисперсія».

Учитель літератури. Протягом уроку ви повинні оцінити роботу опонентів у картках, що лежать у вас на партах.

 

 

 

 

Картки для оцінювання роботи опонентів

П. І. учасника команди	Взаємооцінка		Самооцінка		Оцінка учителя
	Література	Фізика	Література	Фізика	Література	Фізика
					;

 

 

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

— Шановні друзі, зверніть увагу на епіграфи нашого уроку (озвучування епіграфів).

Тихо звучить музика.

Учитель літератури. За десятки століть історичного розвитку людство підкорило чимало висот у різних галузях життя. Та нерозгаданою залишається таємниця душі, у якій незгасним вогнем горить священне і неподоланне почуття любові. Служіння їй є вищим змістом людсько­го існування, адже саме воно зумовило духовний злет людства.

Любов постає перед нами у різних іпостасях: в усмішці матері, у лопотінні дитячих голосів, у сонячних бризках літньої днини. А в юності вибухає коханням, єдиним, незабутнім, непов­торним.

Учитель фізики. Усім відомо, що без любо­ві ми не могли б жити. А одна дуже розумна лю­дина сказала: «Без фізики нам не прожити!». Це значить, що ліричні, інтимні почуття йдуть поруч із точними науками, адже у всіх сферах життєді­яльності людини ми натрапляємо на прояви фізи­ки в тій або іншій формі.

Ф.: Як фізику та лірику зв’язати нам в одно

Бо світу без різниці все, бо світу все одно

Л.: Что так красиво по небу летит клин журавлей,

И что подъемной силою их движется крыло.  

Ф. Як захід сонця і світанок вже мільйони літ

Тепло своє землі дають і нам життя без бід.

Л. Пусть квантами зовут его учёные умы,

Но знаем, обладает он и свойствами волны.

Ф. Как нежных чувств волна даёт душе тепло?

Вдруг боль в груди прошла, и стало хорошо,

                                 Л. І розум твій нестримано бунтує в голові,

                                 Л.+ Ф. І ось на світ з’являються вірші

Учитель літератури: Справді, здавалось би, ну яке відношення має фізика до такої найбільш не фізичної галузі як література. Література, поезія, усна народна творчість на перший погляд такі далекі від точної науки фізики

                        Ну, як нам красу полів, лісів і рік!

Й красу дощу і білий, ніжний сніг!

І  сніжних гір, що линуть в небо!

І що птахам для їх польоту треба!

Лиш однією формулою пов’язать ? Ну, як?!

Учитель физики:

              Людській душі підвладна - доречність!

Формулою  не опишеш безкінечність,

Тих образів, що нам приносять почуття,

Коли  нове на світ  з’являється життя.

Учитель фізики:

Діти, сьогодні на уроці ви будете опонентами, будете працювати в командах.

Команди мають свої назви. Ми пропонуємо викласти назви своїх команд на макетах.

Учні попередньо були розподілені на дві команди «Лірики» та «Фізики». На відповідних малюнках на за допомогою заздалегідь підготовлених карток вони викладають назву своєї команди.

Учитель літератури: Діти, зверніть увагу на епіграф нашого уроку: «Поезію творить любов, а не злоба». Ці слова належать надзвичайно талановитій людині, поету Дмитру Павличку. Його поезія— це глибинні роздуми про загальнолюдські істини: любов і ненависть, добро і зло, правду і кривду, вічність і мить. Любов стояла і стоїть біля витоків життя, робить добро, стверджує у людині людське, вивищує нас перед злом.

Саме тому вірші Дмитра Павличка не старіють, невтомно випромінюють любов і щедрість душі..

 Поет  виявився справжнім майстром інтимної лірики, майстром, який не тільки розуміє усі тонкощі людської душі, а й може звичайними рядками розбудити в серці своїх читачів цілу гаму почуттів. Думаю, для нього найкращими ознаками його визнання були сміх чи сльози шанувальників його слова.

 Теми кохання, цієї вічної теми  Д. Павличко торкався у багатьох поезіях. Розглянемо деякі з них.

ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель літератури. Запрошуємо до слова команду «Лірики»

1. Виступ «Ліриків»

1-й учень. Ми пропонуємо вам прослухати ліричну пісню «Дзвенить у зорях небо чисте», яка написана на слова  Дмитра Павличка

відео «Дзвенить у зорях небо чисте»

1-й учень. Ця лірична мініатюра з Павличкової книги “Таємниця твого обличчя” (1974, 1979 рр.) — збірки любовної поезії, гідна стати поруч з Франковим “Зів’ялим листям”. Вірш "Дзвенить у зорях небо чисте...»  пройнятий сумними настроями.

У його основі лежить розгорнута метафора: душа ліричного героя то зеленіє серед зими, то цвіте від радості кохання, то стоїть, у снігах, сягнувши піку життя.

2-й учень. Душа, що в самотності «неначе дерево безлисте», переживає благотворні метаморфози, коли до неї приходять щаслива доля і справжня дружба. Але тільки тоді, коли в ній оселяється довгождане кохання, розквітає по-весняному:

                     Як надійшла любов справдешня,

                     Хлюпнула пригорщу тепла,

                     Моя душа, немов черешня,

                     Понад снігами зацвіла.

3-й учень. Митець переконаний у животворній силі кохання. Тому Д. Павличко силою свого окриленого слова звеличує прекрасне, вірне, відкрите для добра і радості почуття любові, що сильніше за смерть і муки, заздрощі й лицемірство, віддалі й час. Він закликає нас вслухатися в мелодію власного серця, щоб не пропустити в ній перших мажорних переливів, що передують коханню, оновленню і весні. А це значить, що інтимна лірика Павличка несе і нестиме світло чистих почуттів ще не одному поколінню.

4-й учень. Відзначаючи філософічність твору, тяжіння до образів-символів і вишуканість форми , літературознавець А. Макаров пише: «Незважаючи на градацію теплих, радісних відтінків, оповідь у цілому справляє трагічне враження. Дерево пробуджується до життя вночі, взимку, серед синьої темряви й снігу. Це символ пізньої любові. Його квіти відчувають своїми пелюстками синій холод часу, в його плодах немає сміливих кольорів сонця».

5-й учень. Світ такий багатобарвний, безкінечний, первозданно-чистий, а людина — його часточка — прагне «щасливої долі», «любові справдешньої», «дружби, що живе в літах". Ліричний герой збагачений життєвим досвідом, нагадує

то тополю, то черешню, то яблуню — тобто пройшов різні етапи буття, але цей досвід запізні лий, бо душа — «неначе дерево безлисте» серед снігів і холоду, що прозоро співвідноситься із завмиранням, завершенням земного існування.

Учитель фізики: Дякуємо «Лірикам». Ми з вами прослухали чудовий вірш Дмитра Павличка «Дзвенить у зорях небо чисте», тож спробуймо пояснити стан душі поета, які емоції вирували в його душі, адже не дарма говорять, що наш настрій це «дзеркало душі». Вам слово — «Фізики»!

2. Виступ «Фізиків»

Постановка проблемної ситуації («Фізики» - «Лірикам»):

1.  Ми вже знаємо, що дзеркала бувають пласкі, сферичні й криві. Дзеркало відбиває світлові промені, і ми одержуємо уявне зображення предмета.

А якщо дзеркало - це стан, то згадаймо, що таке дзеркало.

• Дзеркало – це поверхня, що відбиває світлові промені.

2.  Чому ми з вами бачимо ті або інші предмети?

- Тому, що світлові промені, відбившись від предмета, потрапляють до нас в органи зору.

3.   Спробуймо пояснити з погляду кольору такі рядки у вірші:

                          Дзвенить у зорях небо чисте,

                         Палає синім льодом шлях.

 Коли ми говоримо, що небо чисте, якого воно кольору? А якого кольору лід? Чому небо блакитне?

1.    Сонце посилає на Землю промені білого кольору, а повітря прозоре.

        Чому ж небо, що ми бачимо ясної днини - блакитне?

А справа в тому, що променям Сонця доводиться пробиватися через атмосферу — повітряну оболонку Землі. А повітря хоч і прозоре, але це не порожні Повітря утворюється з різних молекул, містить водяну пару й часточки пилу Коли світло зустрічається із цими мікроскопічними частинками, вони його розсіюють. Частинки повітря найсильніше розсіюють довжину хвилі синього кольору. Тому нам небо здається блакитним.

Вид неба із землі залежить від часу доби, пори року й погоди.

Безхмарні небеса вдень мають блакитне забарвлення, тому що повітря, а точніше зважені частинки розсіюють короткохвильове (синє) світло сильніше довгохвильового (червоного). Завдяки цьому, якщо подивитися на ділянку неба позо,сонцем, ми побачимо блакитний колір. Це виникає внаслідок змішування незначної кількості червоного, жовтого й зеленого кольорів і великої кількості синього й фіолетового.

Під час сходу й заходу сонця на небі з'являються відтінки жовтого, оранжевого і червоного. Розсіюванні світла пояснюють й червоний колір заходу. На а танку і коли заходить сонце світлова хвиля в атмосфері проходить по дотичній до земної поверхні набагато більший шлях, ніж удень. Через це більша частина синього й навіть зеленого світла розходиться в сторони,  у той час як пряме світло сонця, а також освітлювані  ним хмари й небеса поблизу горизонту, забарвлюються   в червоні тони.

Уночі синій колір неба змінюється практично чорним. У цей час можуть бути чітко видні Місяць, зорі т інші астрономічні об'єкти. Зоряне небо — сукупність світил, видимих уночі на небесному зводі.

Відеоматеріал «Чому небо блакитне».

Учитель фізики. А ви ніколи не замислювалися над тим, чому ми бачимо небеса блакитними, траву зеленою, чому ми можемо бачити гарні квіти, дивні картини, а світ, у якому ми живемо багатобарвний, як часто говорять — райдужний?

Сьогодні на уроці ми розглянемо дуже цікаве й незвичайне явище, завдяки якому можна бачи­ти наш навколишній світ кольоровим.

Як сказав Й. Ґете, «усе живе прагне світла».

Спочатку я пропоную згадати, що відбуваєть­ся зі світловими променями, коли вони проходять через трикутну призму. Хто з вас допоможе від­новити в пам'яті хід променів у призмі?

3. Презентація «Призма»

«Фізики»

Демонстрування учнем ходу променів у трикутній призмі за допомогою моделі на дошці.

Дає пояснення, за якими законами відбувається відхилення світлових променів під час проходження через трикутну призму.

Ми знаємо, що в однорідному середовищі світло поширюється прямолінійно, не заломлюючись. Якщо світлова хвиля переходить із одного середовища в іншу, що відрізняється за густиною, світлові промені заломлюються.

 Розгляньмо заломлення світлових променів у трикутній прозорій призмі.

Припустімо, що світловий промінь падає під довільним кутом на границю розділу двох середовищ (повітря — скло). Відновлюємо перпендикуляр у точку падіння променя на межу розділу двох середовищ. Оскільки промінь переходить із оптично менш густого середовища в оптично більш густе, кут заломлення буде меншим від кута падіння, це пов'язане зі зміною швидкості поширення світлової хвилі. Заломлений промінь потрапляє на другу межу розділу середовищ, і в цьому випадку він переходить із оптично густішого середовища в оптично менш густе, швидкість поширення світлової хвилі збільшується й промінь заломлюється таким чином, що кут заломлення стає більшим від кута падіння.

Основна властивість світлових променів, які заломилися, пройшовши через трикутну призму, полягає в тому, що заломлений промінь, що вийшов, відхиляється до основи призми.

4. Диференційоване завдання

Розмістити трикутні призми в чорному ящику, знаючи хід падаючих і заломлених променів.

Ми вже знаємо, що заломлений промінь, що вийшов, у трикутній призмі відхиляється до її основи. У нашому випадку:

     Команда «ФІЗИКИ»                                                        Команда «ЛІРИКИ»

                                                                                                                           

                                                

 

Учитель фізики: Шановні «лірики», спробуйте тепер ви розмістити призми за відомим ходом заломлених променів. Хто з вас спробує?               

Добре, із цим заданим ви впоралися, але ми тільки наблизилися до того, щоб відповісти на запитання: «Чому мир багатобарвний?» Над цим питанням учені уми замислювалися давно, вису­ваючи різні гіпотези. Кому ж з них першому вда­лося відповісти на це питання?

1666 року Ньютон провів ряд дослідів і зробив геніальні припущення. У своїй праці «Оптика» він описав свої дослідження так:

«Я помістив у дуже темній кімнаті біля круг­лого отвору (близько третини дюйма шириною) в етапні вікна скляну призму, завдяки чому пу­чок сонячного світла, що входило в цей отвір, міг заломлюватися догори до протилежної стіни кімнати й утворював там кольорове зображення сонця... Мені було дуже приємно спостерігати за живими та яскравими фарбами, що вийшли при цьому».

5. Первинне закріплення матеріалу на практиці

Учням роздають трикутні призми.

Учитель   фізики. Що й чому ви бачите, розглядаючи   пофарбовані   в  райдужні  кольори краї призми?

. • Відповідь «фізиків»

Проходячи через трикутну призму, світловий промінь заломлюється, тому що переходить із оптично менш густого середовища в густіше, а по­тім заломлюється, повторно переходячи з оптично більш густого середовища в менш густе.

Ми знаємо, що під час переходу світлового про­меня з одного середовища в інше з різними густинами змінюється швидкість світла, а швидкість світла в різних середовищах пов'язана з показни­ком заломлення середовища. Тоді виходить, що швидкість світла й показник заломлення якось пов'язані з кольором.

Учитель фізики. Справді, показник за­ломлення залежить від довжини світлової хвилі, а кожному кольору відповідає певна довжина хви­лі. Ця властивість дістала назву дисперсія.

Який висновок ми можемо зробити? Що таке дисперсія?

Відповідь фізиків:

• Біле світло утворено зі світлових хвиль різного кольору. Залежність показника заломлення світла від довжини хвилі називають дисперсією світла. Це явище використовують в оптичних приладах.
• «Фізики» — «лірикам»
• — Шановні «лірики», ви бачите, що на призму потрапляє біле світло. Після заломлення в призмі Ньютон показав, що біле світло розкладається на сім основних кольорів. Щоб запам'ятати ці кольори існують приповідки, наприклад:
• Чарівниця Осінь Жар-птаху Закликає Бабин Сад карбувати.
• Чомусь Осіння Журба Завжди Буяє Сумними Фар­ами.
• Чоловік Охоче Жінку Заміж Бере Собі Файну.
• Чи Омелько Жити Зможе Без Своїх Фантазій?
•  Чи Обжене Жвавенького Зайчиська Байдикуватий Ситий Фокстер'єр?
• Червоні Окуляри Жанки Заважають Бачити Сяйво Фіалки.
• Чому Обізнані Життям Завжди Балакають Смішні Фрази?
• Червоний Орел Живе За Байраком Серед Фіалок.
• Чому Олені Живуть Зимою без Своїх Фантазій?
• Чим Образив Жайворонка Золотавий Блиск Святко­во Феєрверку.

Учитель фізики. А зараз подивіться уважно на рисунок і скажіть, які за кольором промені заломлюються більше, а які — менше?

На малюнку видно, що червоний колір заломлюється слабко, а фіолетовий - сильніше, ніж інші. Це пов'язане з тим, що показник заломлення не залежить від кута падіння світлового пучка, але він залежить від його кольору. Це було відкрито Ньютоном. Це явище ми спостерігали, коли розглядали райдужне забарвлення країв трикутної пластини.

Учитель фізики. Шановні «фізики», сформулюйте опонентам запитання, спираючись на малюнок і пояснення, яке ви почули.

• Фізики» — «лірикам»
• Який висновок можна зробити про ступінь заломлення променів?
• Колірні промені відрізняються між собою за ступенем заломлюваності. А це значить, що кожній кольоровості відповідає своя довжина й частота хвилі.
• «Фізики» — «лірикам»

Де ми натрапляємо на явища дисперсії?

• Поява веселки (заломлення світла в крапельках води

•   райдужні мильні бульки;

•   північне сяйво.

• «Фізики» — «лірикам»

У нас сьогодні незвичайний урок, ми намагає­мося об'єднати фізику й літературу. Про диспер­сію теж можна висловитися поетично.

Відеоматеріал «Дисперсія».

Учитель літератури. Не менш прекрас­ними є рядки Павличкових поезій. Саме про їхню ліричність, красу нам повідомить команда «ліри­ків». Надамо слово «лірикам».

6. Виступ «ліриків»

1-й учень. Багато Павличкових текстів по­кладено на музику. Особливо плідним є співавтор­ство поета з композитором Олександром Білашем. Завдяки їхній співдружності народилися пісні: «Впали роси на покоси», «Лелеченьки». «Пісня про Україну», «Явір і Яворина» («Я стужився, мила, за тобою...»). «Дзвенить у зорях небо чис­те», «Розплелись, розсипались, розпались...», а пісня «Два кольори» (1964 р.) стала справді на­родною.

2-й учень. Зі спогадів Дмитра Павличка: «Пісню "Два кольори" я написав 29 лютого 1964 року разом з композитором Олександром Біла­шем. Нам було нудно на комсомольському зібран­ні, а переді мною сиділа гарна жінка, у чорній хустці з вишитою на ній червоною трояндою. Це нагадало мені мою сорочку, і першу строфу я на­писав просто на коліні... Я відчув, що це початок пісні, так само як золотошукач відкриває крапли­ну золота.

Ми втекли із засідання, і в той же день разом з Сашком дописали пісню.

Пісня прозвучала, і почала співатися повсюди».

Учитель літератури. І справді, пісня зву­чала повсюди, і, навіть, за межами України.

До вашої уваги пісня «Два кольори» у виконанні незабутньої Квітки Цісик, співачки, що все життя мешкала в Америці, але в її серці завжди жила Україна.

 

Перший диск з українськими піснями «Kvitka» або «Songs of Ukraine» («Пісні України») був записаний 1980 року, другий «Two colors» («Два кольори») — 1989 року. За словами самої Квітки, ці альбоми не були бізнес-проектами, а скоріше родинною справою, це був подарунок для всіх українців, хоч би в якій частині світу вони жили, музика для душі, пам'ять про свою батьківщину. Співачка та її перший диск зібрали 1988 року багато нагород на фестивалі в Канаді, а 1990 року обидва альбоми були номіновані на премію «Греммі». Тож слухаємо цю перлину української музики.

 3-й учень. Тема кохання нерозривно пов’язана у нього з мотивом безмежної і відданої синівської любові до матері, до Батьківщини. У віршах вимальовується прекрасний жіночій образ – символ вічного відродження життя і материнського начала. Поет схиляється не тільки перед жіночою красою, але й перед мужністю, силою духу, вірністю. Життя кожної людини неповторне, сповнене проблем, та поруч з нами в усіх життєвих негараздах – мати. Саме їй присвячує поет відомий вірш «Два кольори»

4-й учень. Основний мотив твору — мотив дороги як символу людської долі і її перипетій і колізій, поєднаний із мотивом материнського благословення Поезія «Два кольори» близька до фольклорної традиції і символікою барв та чисел, і філософією життя.

5-й учень. Червоне та чорне — найпоширеніше поєднання кольорів в українській вишивці, яке асоціюється з радостями й печалями, злетами і смутками людського життя. У другій строфі пісні поет пояснює цю символіку:

Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба,

Два кольори мої, два кольори:

Червоне — то любов, а чорне — то журба.

6-й учень. Ліричний герой, пройшовши через життєві випробування, зберіг найдорогоцінніший скарб — "згорточок простого полотна". Вишита сорочка як часточка маминої душі, оберіг, "свої пороги" як початок і кінець людської долі, її духовні начала Д. Павличко поетизує за допомогою простих і довершених художніх засобів — народної символіки, нечисленних епітетів і метафор. Для поета важливий не зовнішній словесний візерунок, а глибина думок і почувань. Пісня хвилює, зворушує, бо, оповідаючи про власне життя, вишите матір'ю на шматку полотна, автор проектує його на вселюдські дороги, радощі й печалі.

 «Лірики» - «Фізикам»:

• Шановні друзі, завдання для вас:

У вас на столах лежить  текст вірша «Два кольори».

 Визначте :

• жанр твору (ліричний вірш);
• вид лірики (особиста);
• провідний мотив (Основний мотив вірша – мотив дороги як символу людської долі поєднаний із мотивом материнського благословення.

Ліричний герой, пройшов через життєві випробування. Зберіг найдорогоцінніший скарб -  «згорточок старого полотна». Вишиту сорочку – як часточку маминої душі, оберіг, «свої пороги» - як початок і кінець людської долі.);

Вірш написаний 5-стопним  ямбом із пірихієм; римування - перехресне

 - епітети мамине шиття,вишите життя

 - порівняння переплелись,як мамине шиття

 - символ-антитеза червоне-то любов,а чорне-то журба

 - метафори життя водило

- рефрен

- повтори кольори

 Висновок підводять “Лірики”

 - Вірш "Два кольори" споріднений з відомою "Піснею про рушник" А. Малишка щирістю почуттів, глибоко народними образами, національним колоритом Два кольори — дві тривоги, дві нитки душі, що з’єднують в одному візерунку пам’ять про батьків і турботу про дітей, про сучасне й майбутнє. Вони, як живі джерела, що передають від покоління до покоління скарби й багатство пам’яті свого роду, бо саме вони духовно єднають людину з рідною землею.

7. Виступ «Фізиків»           

                                Два кольори мої, два кольори,

                                Оба на полотні, в моїй душі оба,

                                Два кольори мої, два кольори:

                                Червоне – то любов, а чорне – то журба.

І знову колір,і знову емоції. Ми вже знаємо, що червоний колір – це світлова хвиля, що має найменший показник заломлення й найменше заломлюється в призмі. Якщо ви подивитеся на таблички «Кольори та емоції», то побачите, що червоному кольору відповідає радість, а значить, любов.

«Фізики»- «Фізикам»

         Чому ж заборонний сигнал світлофора черво­ного кольору?

— У випромінювання червоного кольору найкоротша довжина хвилі, тож людське око помічає червоний колір трохи раніше від будь-якого іншого. Раніше помічає — раніше передає сигнал у мозок, що дає можливість людині відреагувати швидше.

   А оскільки заборонний сигнал повідомляє про небезпеку, доцільно мінімізувати час його виявлення людиною.

 Учитель фізики. Добре, ми з вами розібрали, що таке кольори і як вони виходять.

Різнобарвну смужку, що утворюється після проходження світла через призму, Ньютон назвав спектром (від лат. spectrum, що означає бачення), а явище розкладання світла призмою — дисперсією (від лат. dispersio, що означає розсіювання).     

Спектр видимого світла — це розкладання білого кольору на 7 променів різної кольоровості.

        А що ж таке чорний колір і чому ми його ба­чимо?

Відповідь фізиків

•    Насправді білого кольору, як і чорного, у природі не існує.

Ми  вже знаємо, що біле світло має складну структуру. Якщо аркуш паперу відбиває всі падаючі на нього промені різних кольорів, то він буде здаватися білим. Трава й листя дерев здаються нам зеленими тому, що з усіх сонячних променів, що падають на них, вони відбивають лише світлові хвилі довжиною хвилі зеленого кольору, а решту поглинають. Ми ж бачимо з вами лише те, від чого відбиваються світлові промені, які після цього потрапляють до нас в органи зору.

Виходить, поверхня, яку ми бачимо чорного кольору, поглинає всі світлові промені.

Учитель літератури. Нам хочеться ознайомити вас із ще одним цікавим фактом.

    Учитель  фізики. Виявляється, ім'я, дане нам під час народження, має свій колір: кожний звук вібрує й пов'язаний з певною довжиною хвилі.

Учитель літератури.  Можна ефективніше використовувати особисту енергію та захистити себе від багатьох неприємностей, і зі здоров’ям також.

Учитель фізики. Склав цю таблицю Е. І. Гонікман. У ній він наводить дев'ять кольорів, кла­сифікація яких, на його думку, охоплює широкий діапазон значень кольору.

Учитель літератури. Ну що, давайте спробуємо «розмалювати» ім'я Дмитра Павличка? Для початку треба знайти у таблиці літери імені та цифри, що з ними збігаються. Числа, більші за дев'ять, потрібно скласти, бо в нашо­му розпорядженні кількість кольорів обмежена. (Тиха музика)

У цей час учитель фізики робить написи на дошці.

Червоний	1	А, І, С
Помаранчевий (оранжевий)	2	Б, Й, Т
Жовтий	3	В, К, У, Ь
Зелений	4	Г, Л, Ф, Е
Блакитний	5	Д, М, X, Ю
Синій (індиго)	6	Є, Н, Ц, Я
Фіолетовий	7	О, Ч, И
Рожевий	8	Ж, П, Ш
Золотий	9	3, Р, Щ

ДМИТРО

Д(5), М(5), И(1), Т(2), Р(9), 0(7)

5 + 5 + 1 +2 + 9+7 = 29 = 2 + 9 = 11 = 2

Отже, колір цього імені — помаранчевий.

Учитель фізики. Тепер подивімося, якого кольору в імені не вистачає.

Є — блакитний (5), червоний (1), жовтогаря­чий (2), золотий(9), фіолетовий (7).

Не вистачає жовтого, зеленого, рожевого. Для повноцінного життя людині необхідно доповню­вати «дефіцит» того або іншого кольору, купую­чи одяг того або іншого кольору, облаштовуючи інтер'єр, споживаючи певну їжу.

Учитель літератури. Увесь спектр кольо­рів поширюється на кожен рівень організму: сві­домий, емоційний та фізичний. Отже, прагніть гармонії в собі та навколо себе, не зволікайте, за­повнюйте білі плями. А тепер спробуйте «розфар­бувати» своє ім'я.

Учитель фізики. Сьогодні на уроці ви ді­зналися багато цікавого про колір.

Учитель літератури. Виявляється, що вивчення психологічного сприймання кольору покладено в основу спеціальної галузі — кольорології.

Учитель фізики. Сьогодні доведено, що кожний колір випускає властиву тільки йому певну вібрацію.

Вібрації чистих кольорів чинять відновлювальну дію на ті або інші функції організму, нор­малізуючи їхню діяльність.

Сьогодні кольоротерапія переживає друге народження. Спеціальна апаратура значно посилює терапевтичний ефект методу. До речі, кольоротерапію успішно застосовують в офтальмології. Наприклад, якщо 2-3 рази на рік проводити лікування впливом кольору на око, то вікова далекозорість найближчим часом вам не загрожує. Успішно лікується косоокість, знімають астенопатію — зорову стомлюваність, що виникає тих, хто багато працює з комп'ютером.

Однак щоб правильно застосовувати ліки, тобто колір, необхідно знати його характеристики. Відомо, що кольори діляться на теплі й холодні. До теплих належать червоний, жовтогарячий і жовтий, до холодних — блакитний, синій, фіолетовий. Зелений посідає проміжне положення.

Зелений — колір спокійний, тож, щоби не перейматися про засвоєння цих тем, ми пропонуємо закріпити вивчений матеріал.

IV. ПОЧАТКОВЕ ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

Учитель літератури. До вашої уваги пропонуємо виконати вправу «Точка зору».

Вправа «Точка зору»

• Чи справдилися ваші очікування від уроку?
• Що особливого сподобалося?
• Що нового ви відкрили для себе у поезіях про кохання, піснях Д. Павличка?

• Як ви вважаєте, чи кожна людина здатна на справжнє високе кохання?
• Чи може спромогтися на високий душевний порив зріла, літня людина?

Учитель літератури. Отже, ми можемо підбити попередній підсумок. На уроці опановано незаперечну істину: у людському житті тісно по­єднані і лірика, і фізика.

 V. ПІДСУМОК УРОКУ

Учитель   фізики.  Сьогодні  ми дізналися про дивовижне явище — дисперсію світла. З його допомогою ми пояснили  веселку, колір предметів, що нас оточують.

Учитель літератури:  Із почутого на уроці, можемо зробити такі висновки: два кольори – дві тривоги, дві нитки душі, що з’єднують в одному візерунку пам’ять про батьків і турботу про дітей, про сучасне й майбутнє. Вони, як живі джерела, що передають від покоління до покоління скарби й багатство пам’яті свого роду, бо саме вони духовно єднають людину з рідною землею.

А матусям велике спасибі за вічну любов, щедру незміряну ласку, за тепло, довгі недоспані ночі, за всю доброту і пісню, сорочку, залишену в спадок.

Рефлексія. Вправа  «МІКРОФОН»

Кожен учень вибирає для себе записану на картці фразу, яку потрібно продовжити.

1.               Я сьогодні на уроці...

2.               Більш за все мені сьогодні запам’яталось…
3.               Після вивчення тем уроку,  я знаю...
4.               Найцікавішим  було…

 Учитель літератури: Ми сьогодні побували в чудовій країні кохання й пісні Д.Павличка, який нам залишив золоті злитки інтимної лірики, неперевершених пісень. Вони хвилюють, змушують радіти й переживати, будять у нас найсвітліші емоції, викликають прагнення осмислити взаємозв’язок людини і природи, з’ясувати, що любов – це великий дар, нею треба дорожити.

Учитель фізики: А дізнавшись, що таке дисперсія і які властивості світлової хвилі, ми змогли пояснити, чому людина сприймає світ, у якому вона живе, різнобарвним.

Провести діагностику «Букет настрою».

Учитель літератури: Ось ми бачимо на дошці як змінився наш букет. У ньому стало набагато більше яскравих, теплих кольорів, а значить ви поглибили свої знання, а настрій ваш — поліпшився.

Учитель фізики:  Тепер ви розумієте, що наш світ розмаїтий різнобарвний, що не можна відокремити фізику від лірики. Усе у світі взаємозалежне. Ми приєднуємося до вашого, а тепер і нашого букету

Учитель прикріплює зелені листки до кольорів.

Діти, якого кольору наші листки? Правильно, зелені. А зелений колір – це колір спокою. Тож ми спокійні за вас: теми уроку ви знаєте на відмінно!

ІV. Домашнє завдання

Українська література:

Інтимна лірика Д.Павличка. Вивчити напам’ять один із віршів. За бажанням скласти висловлювання на одну із тем:

• «Лист Д.Павличку»
• «Читаючи поезії Д.Павличка про кохання…»

Фізика:

• Вивчити теоретичний матеріал до теми (за підручником)
• За бажанням написати міні-твір на тему: «Чому я бачу світ багатобарвним?»

 

1) Ямб U _ Океан Ельзи – Сосни Ти вийшла заміж за весну, ти вийшла заміж за весну. Мені лишила осінь і запах твоїх сосен.	U _/ U _/ U _/ U _/ U _ /U _ /U _/U _/ U _ /U _ /U _ /U U _ /U _/ U _ /U
2) Хорей _ U Плач Єремії – Вона Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато,  Вип’єте – холодного вина.  Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: “життя прекрасне”.  Так, життя – прекрасне, а вона…	_ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ U U/_ U/ U U/ _ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _
3) Дактиль  _ U U Тартак – Наше літо Сонце пече, річка тече Влітку на вулиці так гаряче Сонце пече, річка тече, Влітку на вулиці так гаряче	_ U U/ _ U U/ U _ _ U U/ _ U U/ _ U U/ _ _ U U/ _ U U/ U _ _ U U/ _ U U/ _ U U/ _
4) Амфібрахій U _ U Океан Ельзи – Все буде добре І все буде добре  Для кожного з нас.  І все буде добре,  Настане наш час	U _ U / U _ U U _ U/ U _ U _ U / U _ U U _ U/ U _
5) Анапест U U _ Друга ріка – Відчиняй Відчиняй я стою на порозі  Я вже тут, я вже дома, привіт  Не питай де я був позавчора  Вчора вранці, сьогодні, торік.	U U _/ U U _/ U U _/ U U U _/ U U _/ U U _ U U _/ U U _/ U U _/ U U U _/ U U _/ U U _

 

Запам’ятайте 5 розмірів:

ямб U _, хорей _ U, дактиль _ U U, амфібрахій  U _ U, анапест U U _.

Гарної поезії і музики вам!

 

 

 

Настрій	Колір	Квітка
Гарний	Жовтий колір
Дуже гарний	Жовтогарячий
Радісний	Червоний
Спокійний	Зелений
Сумний	Синій
Тривожний	Коричневий
Поганий	Чорний
Байдужий	Білий