Конспект уроку-пошуку з елементами роздуму «Ти знаєш, що Ти – ОКРИЛЕНА ЛЮДИНА?» (за творчістю Ліни Костенко, диптих «Чайка на крижині» та «Крила»)

Конспект уроку-пошуку з елементами роздуму

           «Ти знаєш, що Ти – ОКРИЛЕНА ЛЮДИНА?» (за творчістю Ліни Костенко, диптих «Чайка на крижині» та  «Крила»)

 

Мета:

• ознайомити учнів з цікавими фактами життя і творчості Ліни Костенко, навчити учнів інтерпретувати прочитаний твір, (формування власне читацької компетенції);
• висловлювати власні роздуми, створювати алегоричний світ прочитаного /комунікативно-мовленнєва компетенція/;
• вчити займати активну життєву позицію /соціальна компетенція/

 

Цілі:

• Учні знатимуть: зміст, тему, ідею твору, образи-символи; тлумачення літературознавчих понять алегорія, підтекст, диптих, персоніфікація.
• Учні вмітимуть: аналізувати образи, організовувати власні дослідження-проекти, аргументувати , впроваджувати проекти-висловлювання у власне життя.

 

Тип уроку: Урок--пошук з елементами роздуму

 

Обладнання: портрети, картина Юрія Михайліва «Чайка», схеми-таблиці, виставка «кольорових портретів малюнків-віршів», опорні маршрутні листки уроку, комп’ютер, слайди, магнітофон.

 

Методи, прийоми і форми роботи:

         «словесний настрій», учнівські повідомлення,  словникова робота, «займи позицію», виразне читання під музичний супровід, робота у групах, «деталізація», «дослідження поезії під мікроскопом», випереджувальні завдання, «акваріум», «мікрофон», «спільний проект», «синтез думок».

 

Оформлення дошки:

 ім’я уроку, епіграф уроку, «рухлива дошка», опорні слова уроку, сигнальні картки.

 

                   П е р е б і г        у р о к у

Організаційний початок (вчитель роздає кольорові чайки –символ уроку, маршрутні листки-плани, папір А-1 для групової роботи);

 

І.Мотиваційний етап.

Учитель зачитує строфу:

Твоя Доля – це Крила небесні,

Це та Чайка, що щастя зигиче

На ріднім плесі небеснім

Чи на змерзлій чужій крижині?

Діти, на вашу думку, про які поняття ми говоритимемо сьогодні на уроці, аналізуючи ще не знану вами поезію?

Діти називають слова-символи і прикріплюють їх до «рухливої дошки»: ДОЛЯ, ПТАХ, ЧАЙКА, ЩАСТЯ, РІДНЕ ПЛЕСО, ЧУЖА КРИЖИНА…

Який колір навіює вам майбутній урок?

ДОЛЯ – жовтогарячий, немов чорнобривці або кольоровий рушник;

ПТАХ – білий, сизий;

ЧАЙКА – біло-рожевий;

РІДНЕ ПЛЕСО – зелено –голубий, немов блакить неба і зелень левади;

ЧУЖА КРИЖИНА – сіро-прозорий,

КРИЛА – рожевий, білосніжний

Учні вимальовують на дошці ВЕСЕЛКУ кольорів, яка прокладає шлях до теми – поезії Ліни Костенко; додається музичний фон-релакс – політ  чайки.

Учитель: Чого ви очікуєте від уроку?

Діти наводять приблизні асоціації: навіювання краси,  натхнення,  наснаги…

Чи потрібні у житті ці точки опори? Для чого?

Чого побажаємо один одному?

Діти прогнозують появу Музи, Дару бачити красиве і правдиве, Вміння перевтілюватись…

Отож станьмо крильцем і візьмімось за руки – нехай тільки енергія Добра і Сонця полонить нас.

Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань «Незакінчене речення» «Людина, яка має крила, є…»; « Нема поля, то буде воля…»

 

ІІ. Цілевизначення і планування.

 

Для того, щоб упізнати тему уроку та ціль, створимо уявне «Дерево пізнання». Спробуймо творчо зобразити кінцевий етап нашого польоту.

Учитель з дітьми вимальовує «Дерево…», роблять запис у зошиті: тема,  ідея, образи, символи, вершина знань, основа поезії, теорія віршування, художні засоби – слова-фарби

 

 

 

 

 

 

 

 

Пропоную для детального розгляду поезії розділитись на творчі групи:

№1 - «кольористи-живописці»,

№2 -  «поети-дослідники»,

№3 -  «декламатори»,

№4 - «словесні художники».

     Для цього зі скриньки - крижинки витягнемо кольорові чайки з позначенням назви групи №1-синя, №2- червона, №3- жовта, №4- зелена.

 

Ш. Опрацювання навчального матеріалу

• Домашнє завдання кожного – це є перший політ на гілку «дерева…».

Ви готували повідомлення про символічне значення крил, добирали фразеологізми зі словом «крила».

Діти відповідають, демонструють написи висловлювань, наприклад, --- «Для мене той край найкращий, де виросли крила мої…»;

- «Сотвори собі острів – домівку своєї молитви, Де щоранку зоря сповиває воскресле дитя, Де стоїш у сльозах – тільки сонцем і небом политий, І скрізь очі твої білі хмари, мов чайки, летять…»/М.Чумарна/

Чи з’ясували  зміст поняття алегоричний образ?

Що таке персоніфікація?

(Робота зі словником літературознавчих термінів)

 

• представлення концепту теми.

 

Ось уже 80-ту весну відлопотіло чаїне крило Ліні Костенко – мужній, мудрій українці. Щось правдиве, істинне є у цій жінці, незламне, несхитне, безкомпромісне. Яка велич і стійкість, терпіння та любов!

Пропоную кожному з вас додати нових барв до життя поетеси, прочитавши  матеріал на сторінці 212 підручника.

Складаємо символ Сонця-поетеси, домальовуючи інформаційні промінчики.

 

 

 

 

 

 

 

 

Наступна гілка «Дерева…»- поезії для дослідження «Чайка на крижині» та «Крило»

Які, на вашу думку, подальші дії, які будуть доповнення до власних цілей ?(орієнтовані маршрутні листи вже роздані вчителем)

 

• в оголошення цілей, доповнення власними цілями;

Учні знатимуть

- зміст,  тему, ідею твору; 

- мовні особливості;

- місце алегоричного образу в творі;

- художні засоби мови, використані у вірші;

- його опис.                                               

Чого ви очікуєте від зустрічі з поезією Ліни Костенко?

Спробуйте згадати вірші, прочитані у 6-ому класі.

Діти коментують і виразно читають «Дощ полив», « Кольорові миші»; обґрунтовують власне ставлення до стилю та особливостей написання поезії. Учитель використовує прийом «Мікрофон»:

- яка тема віршів?

- у чому оригінальність?

- чи актуальні сьогодні?

-чи потрібні кольори життю?

-  І т. д

•  актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань (прийом «Очікування»)

група №1 «кольористи-живописці»

змальовує поему в символах-образах, доводить цитатним матеріалом, опираючись на текст, додає кольористики  віршу, згадавши художні засоби літератури;

група №2 «поети-дослідники»:

 група учнів підготує додаткову інформацію про написання поеми «Чайка на крижині», наголосить про композицію твору, заглибиться у художній аналіз твору.

Група №3 «поети-віршувальники»:

складає партитуру вірша, додавши музичне оформлення твору.

Група №4 «декламатори»:

відтворює образи в художньому виразному читанні.

 

Учитель пропонує зайняти групам свої позиції та запрошує в середину класу групу №2 (/використовуємо прийом «Акваріум»): діти зачитують завдання свого маршрутного листка і виконують його. Решта учнів прослуховують фонозапис вірша  «Чайка на крижині» та «Крила».

 

Група №2

Ми дослідили, опираючись на відомості з біографії Ліни Костенко, що «Чайка на крижині» - це поема

відображають цей етап на дошці, прикріплюючи наклейку, зачитують відомості про жанрову специфіку.

Дата написання – 1958 рік у збірці «Мандрівки серця», яка написана після відвідин м. Щеціна (Польща).

Учитель демонструє презентацію сказаного, використовуючи комп’ютер.

Діти наголошують про те, що у цей час вирішувалось наболіле для авторки:

переїжджати до Польщі , на Батьківщину коханого, чи залишатись в Україні?

Вже народилась донечка – Оксанка (тепер Оксана Пахльовська відомий вчений, перекладач, поетеса). Патріотизм, велика мужність, незламність – перемогли. Л.Костенко обирає Україну, а звідси – розлука  з рідною людиною. Такі життєві круговерті народжують Музу – з»являються поезії «Поїзд у Варшаву» і поема «Чайка на крижині», де ми спостерігаємо зболені роздуми, переживання і навіть сумніви.

     Діти демонструють своє бачення композиції поеми і виділяють окремі вірші для аналізу: «Чайка на крижині» та «Крило».

 

 

 

 

 

 

 

Тепер учасники групи №2 запитують у слухачі:

 які враження від почутого?

 самостійно оцінюють відповіді товаришів (прийом «Мікрофон).

Запрошуються у середину група №3 «Поети-віршувальники», які проектують свої завдання:

перше - визначимо зміст понять «диптих», «алегорія», «персоніфікація».

учасники групи прикріплюють наліпки із поясненнями за допомогою прийому «займи позицію», обґрунтовуючи власний вибір. Спостерігачі оцінюють відповіді, додаючи бонуси тим, хто відповів правильно;

 друге - шукаємо алегоричні образи-символи: ЧАЙКА – КРИГА –КРИЖИНА –ВЕСНА –ЗИМА- КРИЛА

Учні будують власні асоціації, інтерпретуючи вірші, наприклад, ЗИМА –ВЕСНА – прихід нового етапу в житті поетеси, складність ситуації, буремність думки – початок льодоходу, останній шанс – остання крижина, на якій сидить ЧАЙКА – чужоземка.

Чи вистачить у неї сили «удержатися»?

 

І нарешті по Одрі –

Темній, широкій -

На останній крижині

Самотня чайка пливе…

 

Ну, а що, коли їй та

удержать тебе несила?

Затріщить і відломиться…

Піде вода кругами…

 

     Цікавий діалог ЧАЙКИ з ЛЮДИНОЮ:

 

Дивна людино!

Я ж маю крила.

Нащо крилатим грунт під ногами?

 

Напевно, Чайка – це і є Ліна Костенко, а вона визначає кредо Людини – бути ОКРИЛЕНОЮ!

Отже, переходимо до розгляду персоніфікаціі

термін прикріплюється на дошці.

Учні-слухачі висловлюють власне бачення і змальовують уяву на папері.

 Учитель пропонує проглянути зміст поезії «Крила», і знайти тези поетеси про те, якою є окрилена людина, звідки джерела цього Дару?

Визначимо художні засоби в даних рядках ( прийом «дослідження під мікроскопом»

Робота з визначення художніх засобів

Як коли лютовала, стелила рядно ожеледиць	Метафора, персоніфікація
Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки	Метафора
По Одрі – темній широкій – на останній крижині самотня чайка пливе	Епітети
Дивно людино	Звертання
Нащо крилатим грунт під ногами ?	Риторичне питання
Землі немає, то буде небо	Антитеза, антоніми, протиставлення
А крила має . А крила має !	Повтор, анафора

 

До роботи приєднується група№4 «Художні декламатори», які зачитують цитати:

Вони, ті крила

Не з пуху-пір»я,

А з правди,

Чесності

І довір’я

 

У кого – з вірності у коханні.

У кого – з вічного

Поривання.

У кого – з щирості

До роботи.

 

У кого – з щедрості на турботи.

У кого – з пісні,

Або з надії,

Або з поезії,

Або з мрії…

Ми вважаємо, що останні рядки - це і є Вершина Дерева пізнання:

 

 

 

 

 

Діти складають «асоціативний ланцюжок» слів-символів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Група №2 наголошує про  поняття «диптих» і доводить, що дані дві поезії об»єднані однією темою та ідеєю, а тому це і є диптих.

Усі записують у словник термінів.

Учасники групи №4 і №3 братимуть участь у конкурсі визначення віршового розміру уривків з поезій.

Вчитель роздає картки з цитатами, діти визначають партитуру.

 

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап (озвучення висновків):

Отже:

-  чи досягли ми поставлених цілей?

•   Чи досягли вершини «дерева пізнання»?
•   Які нові літературознавчі поняття вивчили?
•   Яка ж тема та ідея вивчених творів?
•   Що відчуває героїня?
•   Чим зумовлена туга?
•   Хто є окрилена Людина?
•   Як розумієте вислів: «Золота клітка не для вільного птаха?», «Лиш маючи грунт під ногами, пускатися можна в політ!»
•   То «нащо крилатим грунт під ногами?»
•   Чи ви є окриленими особистостями?

Оцінювання учасників груп.

Користуючись листком оцінювання, учні самостійно оцініюють себе.

К Р И Т Е Р І Ї	Б А Л И
Я вмію підбирати аргументи і чітко їх висловлюю;
Я вмію робити логічні висновки;
Я вмію ставити запитання;
Я знаю теорію літератури;
У мене досконале мовлення.

 

Домашнє завдання:

- скласти твір-роздум «Окрилена людина», використавши висловлювання Ліни Костенко;

- за бажанням створити асоціативні портрети ЧАЙКИ, КРИЛ.

 

Побажаймо собі окриленої душі, відчуття власної людської гідності, почуття національного духу та патріотизму…

 

 А ми сьогодні були якими?

 

К       о н к р е т н і

Р       о з у м н і, р і ш у ч і

И (і)  і н т е л е к т у а л ь н і

Л       ю б л я ч і

О       к р и л е н і