Конспект уроку позакласного читання за романом А.Дюма "Три мушкетера" 7 клас

Про матеріал
Опрацювання роману з використанням методу "Синергія" (за групами: «Біографи», «Текстологи», «Літературознавці», «Історики», «Кіномани», «Ерудити» )
Перегляд файлу

Урок позакласного читання. Александр Дюма

«Три мушкетери»

 

Мета: повторити відомості про жанрову специфіку історичного роману та роману пригод (теорія літератури); зацікавити учнів особистістю письменника, познайомити із захоплюючим сюжетом роману, показати мужність та благородство Д’Артаньяна, розвивати навички усного монологічного мовлення; виховувати зацікавленість історичним минулим, вміння аналізувати вчинки героїв, давати їм власну моральну оцінку.

Тип уроку: за методом проекту.

Обладнання: портрет А.Дюма, примірники роману «Три мушкетери», ілюстрації, карта середньовічної Франції, аудіо запис пісні у виконанні М.Боярського.

Один за всіх, і всі за одного! –

Це відтепер наш девіз.

А.Дюма, «Три мушкетери»

 

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення теми, мети уроку

Сьогодні ми з вами пригадаємо славетний роман «Три мушкетери» Александра Дюма, спробуємо визначити його місце в літературі і в нашому житті.

 

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

Всі учні класу були поділені на групи: «Біографи», «Текстологи», «Літературознавці», «Історики», «Кіномани», «Ерудити», які отримали випереджальні завдання. Свої звіти про виконану роботу ви будете здавати за таким планом:

  1.                      Повідомлення про письменника.
  2.                      Персонажі (вигадані, прототипи).
  3.                      Сюжет твору
  4.                      Історія створення і публікації
  5.                      Екранізація.
  6.                      Цікаві факти.

А для початку пропоную вам пригадати взагалі, що називається романом?

Що таке історичний роман? Який роман ми називаємо пригодницьким? Як ви вважаєте, до якого жанру ми можемо віднести роман «Три мушкетери»? Доведіть, що це історико - пригодницький роман переказом епізодів, цитатами з роману.

 

 

ІІІ. Робота в групах

  1.                      Демонстрування карти Франції ХУІ-ХУІІ ст.

Звучить пісня у виконанні М.Боярського з кінофільму «Три мушкетери».

Слово вчителя: Роман відомо в багатьох країнах. Як ви гадаєте, в чому причина популярності роману? (Головні герої викликають гарячу симпатію; з ними трапляються цікаві пригоди; під час читання легко засвоюються відомості з історії).

Наша перша група повідомить нам про цікаві моменти життя і творчості А.Дюма.

 

Група «Біографи»: Повідомлення про життя та творчість А.Дюма.

Александр Дюма (1802-1870) – французький романіст. Після смерті батька, республіканського генерала, сім’я Дюма жила в провінційному містечку Віллер-Котре неподалік від Парижа. Александр Дюма навчався в сільській школі, потім працював писарем у місцевого нотаріуса. Він мріяв стати драматургом. У травні 1823 року, без належної освіти, без коштів, без зв’язків, приїхав завойовувати Париж. Його кар’єра розпочалася з роботи писаря. Але Дюма сповнений енергії, займається самоосвітою. Його улюблені письменники – Вільям Шекспір та Вальтер Скотт. На початку 30-х років Дюма знаходиться  в опозиції до липневої монархії, співчуває республіканцям.

У 30-40 роках у Франції формується пригодницька література. Це твори Поля Лакруа, Ежена Сю та інші, а найталановитішим серед творців цього жанру  став автор «Трьох мушкетерів» -  А.Дюма.

У цей час п’єси Дюма з тріумфом ішли на сценах паризьких, а незабаром і російських театрів. Російська публіка знайомилася з перекладами його творів, які друкувалися в журналах. Мало хто знає, що одним із перших перекладачів творів А.Дюма був В.Г.Бєлінський, великий російський критик говорив про могутній, енергійний талант письменника.

1858р. письменник приїздив до Петербурга, потім здійснив подорож  Росією та Кавказом. 1858 р. І.І. Панаєв писав у нарисі «Петербургская жизнь», опублікованому в журналі «Современник»: «Пан Дюма користується в Росії майже такою ж популярністю, як у Франції, як і в усьому світі між любителями легкого читання».

Найбільшою популярністю в читачів користується роман А.Дюма «Три мушкетери», який був написаний 1844року. Книга присвячена пригодам завзятого юнака на ім’я Д’Артаньян, який покинув рідний дім, щоб стати мушкетером, та трьох його друзів-мушкетерів: Атоса, Портоса та Араміса. Історія Д’Артаньяна продовжується в двох інших романах-трилогії: «Двадцять років потому», «Віконт де Бражелон, або Десять років потому».

 

Слово вчителя: У ХІХст., в атмосфері реакції та приниження людської гідності, романи А.Дюма з їх веселими, мужніми героями, які переборюють всі труднощі, з романтикою пригод, викликали загальне захоплення.

Зараз нам друга група розповість про систему образів твору, які герої були вигаданими, а які – дійсно існували.

 

Група «Літературознавці». Система образів: головні герої та їх прототипи

В романі діє багато персонажів, але найголовнішими можна назвати Д’Артаньяна, Атоса, Портоса і Араміса.

Образ Д’Артаньяна створений Дюма на основі реально існуючої людини. Це - Шарль де Батц-Кастельмор, граф Д’Артаньян (1613-1673) – гасконець та мушкетер, який також загинув під час облоги Маастріхта, як і книжковий герой. Але він жив не за добу Рішельє, а за часів Мазаріні (в 1626 році йому було не 18, а тільки 13 років), маршалом не був, а носив титул графа, тоді як персонаж – менш знатний, хоча і став маршалом. Справжній Д’Артаньян став мушкетером 1644 року, довіреною особою Мазаріні під час Фронди, брав участь в арешті Фуке, загинув 1673 року.

Прізвиська-псевдоніми трьох мушкетерів були створені з імен реально існуючих особистостей.

Атос – Арман де Силла д’’Атоз д’Отвьєль (1615-1643), помер від ран ще до того,як Д’Артаньяна було зараховано до мушкетерів.

Портос – Ісаак де Порто – став мушкетером 1643 року.

Араміс – Анрі д’Арамітц – дворянин, аббат в сенешальстві Олорон; його зарахували до мушкетерської роти, якою керував його дядько,1640 року. Під кінець життя він усамітнився в свої володіння разом з дружиною та 4 дітьми.

Міледі – її прототипом вважається графиня Люсі Карлайл, покинута коханка Бекінгема, яка з-за ревнощів стала агентом Рішельє.

На початку уроку ми говорили про те, що роман «Три мушкетера» - це історичний роман. Для підтвердження цього можна додати, що в творі разом з видуманими персонажами: графинею Вінтер, графом Рошфором, Констанцією Бонасьє, Планше, Грімом, Базеном, Мушкетеном, Кетті тощо – діють рельні історичні особи. Це – кардинал Рішельє, Людовік ХІІІ (король Франції), Анна Австрійська (королева Франції), герцог Бекінгем, капітан де Тревіль, месьє де Ля Порт, герцогиня де Шеврез, Джон Фельтон (вбивця Бекінгема).

 

Слово вчителя: Пригадавши і назвавши більшу частину діючих персонажів, ми можемо пригадати і сам сюжет твору. В цьому нам допоможе третя група.

 

Група «Текстологи»: Сюжет твору

Дія роману триває з квітня 1625 року, коли Д’Артаньян вирушає з рідного Тарба до Парижа з метою стати королівським мушкетером, до кінця 1628 року – падіння фортеці Ла-Рошель. Це час правління Людовика ХІІІ (1610-1643), але фактичним правителем Франції з 1624 до 1642 року був перший міністр кардинал Рішельє. Уже відійшли в минуле кровопролитні релігійні війни, залишився тільки останній бастіон гугенотів – Ла-Рошель. Але в країні було неспокійно: знатні пани стиналися один з одним; «король воював з кардиналом, іспанці вели війну з королем. Але крім цієї боротьби - …то таємної, то відкритої – були ще й жебраки і гугеноти, бродяги і слуги, які воювали з усіма». До цієї картини можна додати два штрихи, пов’язані з дією роману: король і кардинал ворогували приховано, а мушкетери короля і гвардійці кардинала – відкрито; Ришельє заборонив дуелі (щоб країна не втрачала своїх захисників), але тепер дуелянти просто уникають свідків.

Д’Артаньян прекрасно вписується в цю картину. На перших сторінках роману це – 18-річний юнак, майже дитина, але в нього залізні м’язи, він спритний і вправний. Батько навчив його досконало володіти шпагою, дав у спадок чесне дворянське ім’я, не заплямоване жодним із предків протягом 500 років, а під час прощання – кілька цінних порад: «Не підкоряйтеся нікому, крім короля й кардинала… Тільки мужністю…дворянин у наш час може пробити собі шлях… не бійтесь несподіванок і шукайте пригод…» до цього він додав 15 золотих монет, листа до капітана мушкетерів де Тревіля, свого давнього товариша, й старого коня дивної жовтої масті, а мати написала рецепт бальзаму, який швидко загоює рани. Не так уже й мало, якщо пригадати, що наш герой – гасконець, уродженець півдня, отже, людина хоробра, з гарячим темпераментом і миттєвою реакцією. У нього відкритий погляд, риси гарного обличчя свідчать про розум і хитрість. Уже в дорозі він наражається на поєдинок з удвічі старшим Рошфором (бо той глузував з його коня), після чого успішно застосовує матусин рецепт.

У Парижі, на прийомі у де Тревіля, Д’Артаньян, побачивши у вікно Рошфора, прожогом збігає сходами, щоб негайно поквитатися з ним, але…налітає по черзі на трьох друзів-мушкетерів: Атоса, Портоса і Араміса -  і приймає їх виклик на дуель – одного й того ж дня, на тому самому місці, тільки в різний час. Мушкетери прийшли разом, бо були секундантами один в одного. Та замість дуелі сталася сутичка з гвардійцями кардинала. Тих було п’ятеро проти трьох мушкетерів, і юнак зробив вирішальний вибір – приєднався до останніх, отже, став ворогом кардинала. Власне він, ще не будучи мушкетером, приніс перемогу своїй стороні, а другого дня четвірка провчила ще двох гвардійців. Д’Артаньян став другом мушкетерів і запропонував девіз: «Один за всіх і всі за одного». Ворог одного став спільним ворогом усіх. Кардинал Рішельє поскаржився на витівки мушкетерів королю, той пожурив де Тревіля, але потайки пишався тим, що на нього служать такі люди. За сорок пістолів, які король подарував Д’Артаньянові для заохочення за його перші подвиги, четвірка друзів жила цілий місяць.

Незабаром Д’Артаньян зазнав радощів першого кохання – до Констанції Бонасьє, дружини свого квартирного хазяїна і довіреної служниці королеви. А через деякий час він заради своєї коханої рятує від безчестя королеву: вирушає в небезпечну подорож до Лондона за діамантовими підвісками, які король подарував своєї дружині Анні Австрійської. У королеви – таємний роман з англійським міністром лордом Бекінгемом, саме йому вона і подарувала свої підвіски на згадку про себе. За порадою Рішельє (шпигуни якого вистежили закоханих) король готується дати бал і хоче побачити на Анні свій подарунок. Четверо друзів беруть відпустку, їдуть разом. Але через різні несподіванки (випадкові чи внаслідок змови) вибувають один за одним, і тільки Д’Артаньян прибуває до Лондона і виконує своє завдання. Отже, намір Рішельє помститися Бекінгему, якого кардинал вважав своїм суперником, залишився нездійсненим: королева з’явилася на балу в підвісках.

У другій частині розповідається про облогу Ла-Рошелі, союзника ворожої Англії. У чому бачить автор  причину цієї кампанії? «Для Рішельє справа була не тільки в тому, щоб звільнити Францію від ворога, але також і тому, щоб помститися супернику… Рішельє знав, що, перемігши Англію, він тим самим переможе Бекінгема, … і, з рештою, що, принизивши Англію перед Європою, він принизить Бекінгема перед королевою». Три мушкетери і Д’Артаньян, який тепер також став мушкетером, виявляють під час війни неабиякі здібності вдачі та героїзму. А кардинал задумав вбивство Бекінгема, і з цією метою відправляє до Лондона свого агента – Міледі. В цій жінці Атос впізнав свою колишню дружину, графиню де ля Фер, відому отруйницю і спокусницю. Мушкетери попередили Бекінгема про небезпеку, і Міледі заарештували, тільки вони приїздила до Англії. Але потім їй вдалося спокусити Фельтона, який заради неї вбив свого лорда.

Неможливо перелічити всі поєдинки і пригоди героїв, всі пастки, які їм вдалося уникнути. Але були в їх житті і трагічні події. Повернувшись до Франції, Міледі розпочинає помсту Д’Артаньяну та його друзям. Вона пробирається до монастиря, в якому укривається кохана Д’Артаньяна, Констанція, і отруює її. Дівчина помирає на руках у свого коханого. Мушкетери вирішують покінчити з Міледі раз і назавжди. Вони вистежили її, схопили і засудили «судом Лінча» до страти.

Друзі очікували суворого покарання за свої вчинки. Але Ришельє був великодушним, й навіть подарував Д’Артаньянові патент на звання лейтенанта мушкетерів.

Троє інших мушкетерів вийшли у відставку: Портос одружився, Араміс став абатом, а Атос оселися наодинці.

 

Слово вчителя: Ми бачимо, що загальний зміст роману – оптимістичний: якщо людина чесна, має ясний розум, волю, впевнення в собі і у своїй правоті, вона може й повинна активно втручатися в життя, захищаючи правду і добро.

Четверта група нас ознайомить з цікавими історіями створення цього захоплюючого роману та історіями публікацій.

 

Група «Історики»І. Історія створення і публікацій роману

У передмові до книги Дюма писав, що підставою до створення роману стали мемуари, які знайшлися у Французькій національній бібліотеці. Пізніше з’ясувалося, цим джерелом натхнення були «Спогади пана Д’Артаньяна, капітан-лейтенанта першої роти королівських мушкетерів». Але книга була написана зовсім не Д’Артаньяном, а створена письменником на ім’я Гасьєн де Куртіс де Сандра, яка була опублікована в Кельні(1700) через 27 років після смерті мушкетера. Цю книгу Дюма взяв у Марсельській муніципальній бібліотеці … і забув її повернути, про що є свідчення численних листів з рекламаціями, які адресовані бібліотекою і залишилися без відповіді.

Історію з підвісками Дюма взяв в «мемуарах» Ларошфуко, де згадується про те, як графиня Люсі Карлайл (донька графа Генрі Нортумберлендського) на балу зрізала діамантові підвіски у герцога Бекінгема. А про викрадення Констанції писалося в «Мемуарах» пана де Ла Порта, камердинера Анни Австрійської.

Дюма, який постійно використовував працю, так званих «літературних негрів», працював над романом «Три мушкетери» разом з Огюстом Маке (1813-1886). Цей автор допомагав йому і у створенні «Графа Монте-Кристо», «Чорного тюльпану», «Намисто королеви». Пізніше Маке подав у суд і вимагав визнати 18 романів, які були написані у співавторстві з Дюма, як його особистих творів. Але суд визнав, що його робота була не більше, як підготовча.

 

Слово вчителя: За жанром – це пригодницький роман, і ми ще раз переконалися, що і створювався він , так би мовити, з пригодами.

Відомо, що сюжет роману ліг в основу багатьох художніх фільмів та мультфільмів. Про це нам розповість п’ята група.

 

Група «Кіномани»  Екранізація роману про трьох мушкетерів

За мотивами книги було знято багато фільмів та мультфільмів, загальна кількість яких складає 97 екранізацій. Найперший фільм з’явився 1898 року у Великобританії, він був німий. Фільми виходили в різні роки, знімалися різними режисерами, мали навіть різні назви, але всі вони розповідали про мужніх, відданих справі і державі мушкетерів. В колишньому Радянському Союзі першим, в 1938 році, режисером Іваном Івановим-Вано було знято мультфільм «Три мушкетери», а 1979 року режисером Георгиєм Юнгвальд-Хилькевичем – музичний телесеріал «Три мушкетери», в якому роль Д’Артаньяна зіграв Михайло Боярський. Роман Дюма так захопив режисера, що він знімав продовження цих захоплюючих пригод: 1992 рік – «Мушкетери двадцять років потому», 1993 рік – «Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років потому». 2009 року Г.Юнгвальд-Хилькевич знімає ще одну історію «Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні». 

Знавці кіно виділяють франко-італійську картину режисера Бернара Бордери (1961) «Три мушкетери», в якому роль Д’Артаньяна виконав Жерар Барре. Є також прихильники і голлівудської версії Стівена Херека (1993) та багатьох інших.

Слово вчителя: Слід відзначити, що пригодницькі твори завжди привертали увагу будь то читачів, чи глядачів. Сподіваємось, що 97 – це не кінець. До всього почутого сьогодні наша шоста група додасть ще декілька цікавих фактів.

 

Група «Ерудити»  Цікаві факти

  1.                      Розповідь роману починається у квітні 1625 року, а облога Ла-Рошеля відбулася 1627 року. В цей період  справжньому Д’Артаньяну було неповних 12 років, а Портосу – 10. щоб ввести ці події в роман, Дюма «зістарів» своїх персонажів.
  2.                      Оскільки Дюма платили в газеті порядково, він винайшов Грімо – слугу Атоса, який говорив виключно одно складно. Таким чином, рядок, на якому стояло лише одне слово «так» або «ні», оплачувався також, як і повна думка. До часу написання «Двадцять років потому» видавці дозволили все сплачувати Дюма послівно, і Грімо одразу став більш красномовним.
  3.                      Спочатку у рукописі стояло ім’я Д’Артаньяна – Натанієль. Але воно не визвало задоволень у видавців і було викреслено. 
  4.                      В протиріччя своєму іменню, Анна  Австрійська(1601-1666) була іспанкою, хоча й нащадком австрійської династії Габсбургів. Донька короля Іспанії Філіпа Третього, вона вийшла заміж у 14 років за такого ж молодого Людовіка ХІІІ (1601-1643) для скріплення політичного союзу між двома католицькими  державами.
  5.                      Коли Бекінгема було вбито Джоном Фелтоном (тут Дюма не відхиляється від правди), говорять, що на тілі мертвого, під камзолом, близько до серця, знайшли мініатюрний портрет Анни Австрійської.
  6.                      Розповідь починається «в перший понеділок квітня 1625року». Але, приїхавши до Парижа, Д’Артаньян у приймальні пана де Тревіля чує як Портос  обурюється стратою графа де Шале. Насправді, Шале було страчено за змову проти кардинала 1626 року. Це одна з численних мілких хронологічних помилок Дюма.

        

Слово  вчителя: Не претендуючи на виявлення історичних закономірностей, взаємного зв’язку та взаємного впливу подій, письменник знаходив у минулому благородні, діяльні характери, яких не бачив у сучасності, і піднімав читача над буденністю.

 

 

І\/. Рефлексія

 

«Мікрофон». Продовжте речення: «Сьогодні на уроці я дізнався (здивувався, відчув, уявив)…»

Слово вчителя: Хотілось повернутися до епіграфу нашого уроку: «Один за всіх, і всі за одного!- Це тепер наш девіз.»

Три мушкетери: Атос, Портос і Араміс - друзі Д'Артаньяна, в усьому йому допомагали. Вони пов'язані з ним нерозривними узами `і загальними пригодами, які уособлюють собою привабливий для Д'Артаньян світ, де правлять честь, шляхетність і порядність - на противагу світу кардинала Рішельє. Дюма наділяє мушкетерів усіма можливими позитивними якостями, деколи перетворюючи їх в застиглі втілення цих якостей замість живих і динамічних характерів. Однак зв'язує їх справжнє товариство, їх вірність кодексу честі і справжній аристократизм. Це зробило мушкетерів легендою, яка не втрачає своєї влади над читацькою свідомістю і до сьогодення.

 

\/. Домашнє завдання

 

  1. Читати твір для наступного уроку додаткового читання.
  2. . Скласти пам’ятку «Яким повинен бути справжній друг».

 

 

doc
Додав(-ла)
Іванова Олена
Додано
28 серпня 2025
Переглядів
915
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку