Конспект уроку (Практична робота) з теми "Територіальне розташування та історичне походження рідного селища" (Вступ до історії, 5 кл.)

Практична робота: Територіальне розташування та історичне походження рідного селища

Завдання для практичних робіт:

позначити і надписати на контурній карті вказані учителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.

Знаю: територіальне розташування рідного міста/селища/села.

Розумію:  поняття «контурна карта»;  як історики визначають: територіальні межі (кордони)  історико-географічних регіонів України; межі населених пунктів (міст, селищ і сіл);

Умію:  позначити і надписати на контурній карті названі вчителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Хронологічний диктант (усно, на дошці)    Визначте століття і тисячоліття:

2004, 1878, 1242, 988, 1199, 1648, 1764, 500

Робота з лінією часу (робота на дошці, індивідуально)

Розташуйте вказані дати на лінії часу

Робота з картками (на дошці) індивідуально, перевірка класом

ІІІ. Перевірка д/з

1. Перевірка д/з за підручником
2. Бліц-опитування

1. Що таке історико-георафічний регіон?
2. Чим відрізняється історико-географічні регіони?
3. Що впливає на відмінності господарства та побуту населення різних регіонів?

Асоціативний кущ (за потребою і наявністю часу)

Карта

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Історична задача:

Ви запланували подорож Україною і вирішили відвідати наступні міста – Дніпро, Львів та Одесу. Вам потрібно вирішити, у якій черзі відвідати ці міста і як зручніше подорожувати – автобусом чи потягом. Що ви будете робити?  Відповіді учнів

Учитель (може задати уточнюючі запитання)

Яке місто найближче або найвіддаленіше від нашого регіону?  Звідки ви це дізналися?

А що допоможе вам більш точно дізнатися, яке місто найближче, де найближчі залізно дорожні станції?

Так, щоб добре спланувати подорож, ми повинні скористатися картою.  2017 р. президент нашої країни Петро Порошенко підписав угоду про безвізовий режим  з країнами Європейського Союзу. Безвізовий режим – це можливість для громадян України перетинати державні кордони країн ЄС без отримання спеціального дозволу – візи. Щоб зручно подорожувати як територією Європи, так і нашої країни, потрібно вміти користуватися картою, а також створювати на її основі власні маршрути. Такі навички ви можете набути під час роботи з контурною картою.

V. Вивчення нового матеріалу  + VІ.  Виконання практичної роботи

1. Контурні карти

Робота з терміном

Контурна карта – це карта, де нанесені тільки контури країн і основні об’єкти, процеси чи явища.

Слово вчителя

Під час роботи з контурною картою ви певною мірою стаєте картографом – тобто людиною, що створює карти. Для отримання кращого результату створення карти варто дотримувати декількох нескладних правил.
 

Пам'ятка «Як працювати з контурною картою»

1. Заповнюйте контурну карту після вивчення конспекту та відповідного параграфа підручника.

2. Читайте підручник вдумливо, намагайтеся запам'ятати назви історичних областей, місця битв тощо.

3. Виконуйте завдання в контурній карті послідовно.

4. Не заповнюйте контурну карту механічно, під час нанесення відповідних позначок намагайтеся пригадати суть подій та їхні наслідки.

5. Для розфарбування  контурної карти та нанесення знаків найкраще підходять кольорові олівці. Не використовують фарби (гуаш, акварель) чи фломастери.

6. Назви, зазвичай, нишуть ручкою чорним або іншим кольором. Назви цих об’єктів можна писати як у горизонтальному напрямку, так і у вертикальному.

Фізхвилинка

Карти – глобуса сестриці,

Ви на них лиш подивіться!

Карту можна розстелити,

І до стінки прикріпити.

З нею легко йти в похід,

Знайдеш швидко Захід й Схід.

Карт усіх знайдеш  без ліку -

Не врахуєш їх довіку.

Карти світу, островів,

Карти гір, річок, морів.

Карти різних є доріг,

Щоб ти ними їхати міг.

Білі плями є на картах, 

Що лежать у вас на партах.

Всі загадки розгадаю,

Розфарбую все до краю.

Учитель

Отже, почнімо працювати з «білою картою» - контурною.

Бесіда за контурною картою

1. Які географічні та історичні об’єкти позначені на даній контурній карті? (моря, річки, кордон України, назви країн-сусідів України, назви міст, кордони історико-географічних регіонів)
2. Що не позначено на карті? (назви історико-географічних регіонів, назви річок, морів…)

Робота в парах з контурною картою «Картограф»

1.Підпишіть найбільші річки України та моря, якими вона омивається.

2.Позначте кольоровим кружечком столицю України.

3.Підпишіть регіон, в якому ми проживаємо; його столицю.

2. Історичне походження рідного селища

Бесіда

Що ви знаєте про появу селища Сірогози та  походження його назви?

Учитель

Місцеві дослідники-краєзнавці вважають, що назву наше селище отримало від назви балки – Сірогози. Одна з версій стверджує, що береги балки густо обростали водяною рослиною – рогозом, і чумаки, які довго їхали з волами безводним сухим степом, бачучи нашу місцину, вигукували – «Сі рогози!». Тобто – ось ці рогози, що ростуть уздовж балки з водою.  Інша версія, більш поширена, стверджує, що татари, а згодом і чумаки, щоб не заблукати у степу, орієнтувались на величезні кургани. Одним з таких курганів був курган уздовж нашої балки. Влітку, коли степові трави висушує палюче сонце, верхівка кургану здавалась схожою на спину величезного лежачого жовтого бика – «сари огуз», говорили татари. Так курган отримав назву Огуз, а балка – Сари Огуз, або Сірогози.             

Тобто наша місцевість також отримала назву від географічного об’єкту – балки, та історичного – кургану. Так історія і географія рідного краю тісно переплелися й увічнилися в назві нашого селища.

Робота з контурною картою  (учителем зроблено означку кургану на контурній карті)

1. Знайдіть на території Таврії позначку кургану та відмітьте прапорцем місце розташування нашого селища.

VІІІ. Підсумки уроку

Прийом «Сьогодні на уроці я дізнався…»,    «Сьогодні на уроці я навчився..»

ІХ. Домашнє завдання

1. Позначте на контурній карті міста, які ви відвідали.
2. Дізнайтесь дату виникнення селища, вирахуйте, як довго існує наш населений пункт.