Конспект уроку "Правила вживання апострофа. Правильна вимова і написання апострофа".

Конспект уроку з української мови

5 клас

Правила вживання апострофа. Правильна вимова і написання апострофа.

Підготувала й провела

вчитель української мови

та літератури

Антонюк Н.А.

Тема: Правила вживання апострофа. Правильна вимова і написання апострофа.

Мета:

Навчальна:

- узагальнити  й систематизувати знання, здобуті в початкових класах,  засвоїти нові правила вживання апострофа, удосконалити навички правильної вимови й написання слів з апострофом;

- формувати  вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, визначати  головне, робити  висновки;

 Розвиваюча:

- розвивати навички самостійної та  групової  роботи;

- вихову­вати  товариські  взаємини, інтерес до  мовних  явищ;

- заохочувати  до  співробітництва.

Тип уроку: урок  засвоєння  нових  знань і  розвитку  умінь  та  навичок  з  використанням  інтерактивних  технологій..

Обладнання: картки, підручники, комп’ютер .

ХІД УРОКУ

І. Мотивація  навчальної  діяльності:

- Добрий  день,  діти!  Чи  гарний  у  вас  сьогодні  настрій?  Бачу  не  у  всіх!  Щоб  покращити  вам  настрій,  хочу  загадати  загадку,  а  ви  спробуйте  відгадати  її.

Я такий же, як знак розділовий,

І відомий шкільній дітворі.

Та в словах української мови

Я пишусь не внизу, а вгорі.

Спробуй лиш написати «ім’я» -

Одразу стану потрібним  я. (Апостроф)

- Правильно, діти, ви відгадали — це  Апостроф!

Цей  знак унікальний, бо ж не в кожній мові є! От в українській він є, а в російській його немає! І тому його не можна губити і забувати, бо від цього мова збідніє, стане незрозумілою.

ІІ. Повідомлення  теми  уроку:

- Сьогодні  на  уроці  ми  з  вами  працюватимемо  над  темою «Правила  написання  апострофа». Тема  ця  для  вас  не  нова, але  нам  доведеться  познайомитися  ще  з  кількома   правилами,  крім  тих, які  відомі  вам  з  початкових  класів.

- Сподіваюся, всі  ви  отримаєте  величезне  задоволення  від  уроку, вкотре  переконаєтеся, що   ви  багато  знаєте  і  вмієте. Тож  бажаю  всім  гарного  настрою  і  успіхів.

• Що таке фонетика?
• Що таке орфографія?
• Що таке графіка?
• Скільки звуків в українській мові?
• Скільки голосних звуків?
• Які букви завжди позначають два звуки?
• Коли звуки я,ю,є позначають один звук?
• Коли звуки я,ю,є позначають два звуки?

1. Каліграфічна хвилинка.

-Відкрили  зошити,  записали  число  і  тему  уроку.

Пишемо гарно й правильно букву У. Не випадково ми почали саме з неї.

• На яку букву починається назва нашої держави?
• На У. Україна. Яка орфограма є в цьому слові? («Велика буква»)

(Учні записують слово Україна.)

• Запишіть фонетичну транскрипцію цього слова.
• Скільки букв і скільки звуків у цьому слові?
•  

ІІІ.  Актуалізація  опорних  знань  учнів:

- Що  ви  очікуєте  від  сьогоднішнього  уроку?

(повинні  засвоїти  правила  вживання  апострофа, повинні  вміти  правильно  вимовляти  і  писати  слова  з   апострофом, вільно  користуватися  ними  у  мовленні. )

Апостроф (грец. αποστροφος — звернений набік) — орфограма небуквенна. Це графічний знак, який не позначає звука. За допомогою апострофа в українській мові відокремлюються голосні літери від попередніх губних приголосних та «р», наприклад: м'язи , бур'ян .

ІV. Опрацювання теоретичного  матеріалу 

С. 130 – читаємо правило.

Апостроф ставимо

1. після Б, П, В, М, Ф перед Я, Ю, Є, Ї

п’ять, б’ється, бездощів’я, м’ясо, м’ята, сім’я, міжбрів’я

2. після Р твердого

кар’єр, бар’єр, пір’я, подвір’я, ганчір’я, підгір’я, матір’ю, міжгір’я, сузір’я

3. після префіксів та першої частини складних слів, які закінчуються на приголосний

між’ярусний,трьох’ярусний, перед’ювілейний, об’ява, роз’яснення, під’їзд, пів’яблука, пів’їдальні, пів’ящика, дит’ясла

4. після К перед Я

Лук’ян, Лук’янова, Лук’яненка, Лук’янівка

               Апостроф не ставимо

1. після р м’якого

ряска, рядно, рябий, звірячий, буря, буряк, буря, бурячиння, гарячий

2. після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї (якщо перед складом немає Р, голосного)

         тьмяний         торф’яний               

медвяний         верф’ю    

морквяний         черв’як

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення орфографічних умінь з теми.

- А зараз виконаємо вправи.

• Вибірковий диктант.

( Я коротенько розповідатиму про Тараса Шевченка, а ви з моєї розповіді вибирайте слова з апострофом)

9 березня у бідній сім’ї , у глиняній хаті під солом’яним дахом  народився хлопчик на ім’я  Тарасик.  Хлоп’я часто гралося на подвір’ї або у бур’яні.  Він любив писати і малювати. Тарас Григорович з великою любов’ю описує Україну. Не маючи міцного здоров’я, він швидко покинув цей. Проте йому спорудили  1384 пам'ятники.

• Які слова ви виписали?

( Дев’ять, сім”я, солом’яний, ім’я, хлоп’я, подвір’я, бур’яні, любов’ю, здоров’я, пам'ятники).

1.Робота з лінгвістичним ключем.

Вправа 1.Записати спочатку слова з м’яким знаком, а потім ті, що пишуться без нього.

Жмен…ці, ін…ший, чорнесен…кий, зц…ілення, Ірпін…, жін…ці,  щиріст… .

Ключ. У кожному слові підкреслити другу від початку букву і прочитати назву села, де народився Т.Г.Шевченко.

Женьці, чорнесенький, Ірпінь, щирість, інший, зцілення, жінці.

Моринці

Зробити фонетичну транскрипцію цього слова.

Вправа 2.

Записати спочатку слова з апострофом, а потім ті, що пишуться без нього.

Зв…язок,  тьм…яні,  реп…яхи,  Солов…йов,  арф…яр,  пор…ядок,  бур…яни,  п…єдестал,  духм…яна.

Ключ. У кожному слові підкресліть останню букву і прочитайте назву села, де жив Шевченко.

Зв'язок, реп’яхи, арф’яр, бур’яни, п’єдестал, тьмяні, Соловйов, порядок, духмяна.

Кирилівка – поділіть це слово для переносу різними способами.

Вправа 3. «Ти – редактор»

На місці пропусків були помилки, що їх допустили учні. Які це помилки? Відредагуйте текст.

     Зійди в травні на Тарасову гору. І тебе зачаруют… співом солов…ї. Ці птахи тут особливі. В народі кажут…, що це єдине місце в Україні, де живе 12 видів солов…їв. Вони сюди ніби злетілися в гості до Тараса Шевченка. Як тіл…ки спаде надвечір…я, солов…ї тут змагают…ся своїм хистом. З кожного гаю лине своя полум…яна пісня. І над Тарасовою горою звучить багатоголосий пташиний хор.

     Слухають зачаровано цю солов…їну хвалу Кобзареві і Дніпро, що в…ється в підгір…ї, і широке українс…ке поле, і вся Україна!

Завдання 5. Гра  «Третій зайвий»

 Підкресліть «зайве» слово, поясніть свій вибір.

• Очеретянці, вишеньці, ніженьці.    
• Юність, сміється, умивається.
• Тонший, женьшень, менший.         
• Цвях, свято, черв’як.
• Батько, призьба, бризкати.              
• Цар, вчотирьох, Кобзар.
• Мавпячий, буряк, порядок.

Ключ.   У кожному «зайвому» слові підкреслити другу від початку букву – вийде назва Тарасової гори - ЧЕРНЕЧА.

Завдання 1

Прочитати, дібрати заголовок. Визначити тип мовлення тексту.

     З дитинства запали нам глибоко в душу назви двох сіл на нашій славній Україні: ………………. й  ………………. . Ще відтоді, коли ми вперше почули про Тараса Шевченка, хотілося поглянути на ті рідні села, де народився і жив Кобзар, уклонитися священній землі, долам і горам, дорогам і стежкам, які сходив Тарас малими босими ногами (За І.Цюпою).

VI. Підсумок уроку

 Рефлексія. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

• Чи сподобався вам урок?
• Які вправи були цікавими?
• Що не сподобалось?
• У кого виникали труднощі?
•  

VIII. Домашнє завдання

1. Повторити правила вживання апострофа й умови, за яких апостроф не вживається. Виконати впр. 289.

Вправа 1. «Ти – редактор»

На місці пропусків були помилки, що їх допустили учні. Які це помилки? Відредагуйте текст.

     Зійди в травні на Тарасову гору. І тебе зачаруют… співом солов…ї. Ці птахи тут особливі. В народі кажут…, що це єдине місце в Україні, де живе 12 видів солов…їв. Вони сюди ніби злетілися в гості до Тараса Шевченка. Як тіл…ки спаде надвечір…я, солов…ї тут змагают…ся своїм хистом. З кожного гаю лине своя полум…яна пісня. І над Тарасовою горою звучить багатоголосий пташиний хор.

     Слухають зачаровано цю солов…їну хвалу Кобзареві і Дніпро, що в…ється в підгір…ї, і широке українс…ке поле, і вся Україна!

Завдання 2. Гра  «Третій зайвий»

 Підкресліть «зайве» слово, поясніть свій вибір.

1. Очеретянці, вишеньці, ніженьці.      4. Юність, сміється, умивається.

2. Тонший, женьшень, менший.            5. Цвях, свято, черв’як.

3. Батько, призьба, бризкати.                 6. Цар, вчотирьох, Кобзар.

                              7. Мавпячий, буряк, порядок.

Ключ.   У кожному «зайвому» слові підкреслити другу від початку букву – вийде назва Тарасової гори.

Завдання 3

Прочитати, дібрати заголовок. Визначити тип мовлення тексту.

     З дитинства запали нам глибоко в душу назви двох сіл на нашій славній Україні: ………………. й  ………………. . Ще відтоді, коли ми вперше почули про Тараса Шевченка, хотілося поглянути на ті рідні села, де народився і жив Кобзар, уклонитися священній землі, долам і горам, дорогам і стежкам, які сходив Тарас малими босими ногами (За І.Цюпою).

Вправа 1. «Ти – редактор»

На місці пропусків були помилки, що їх допустили учні. Які це помилки? Відредагуйте текст.

     Зійди в травні на Тарасову гору. І тебе зачаруют… співом солов…ї. Ці птахи тут особливі. В народі кажут…, що це єдине місце в Україні, де живе 12 видів солов…їв. Вони сюди ніби злетілися в гості до Тараса Шевченка. Як тіл…ки спаде надвечір…я, солов…ї тут змагают…ся своїм хистом. З кожного гаю лине своя полум…яна пісня. І над Тарасовою горою звучить багатоголосий пташиний хор.

     Слухають зачаровано цю солов…їну хвалу Кобзареві і Дніпро, що в…ється в підгір…ї, і широке українс…ке поле, і вся Україна!

Завдання 2. Гра  «Третій зайвий»

 Підкресліть «зайве» слово, поясніть свій вибір.

1. Очеретянці, вишеньці, ніженьці.      4. Юність, сміється, умивається.

2. Тонший, женьшень, менший.            5. Цвях, свято, черв’як.

3. Батько, призьба, бризкати.                 6. Цар, вчотирьох, Кобзар.

                              7. Мавпячий, буряк, порядок.

Ключ.   У кожному «зайвому» слові підкреслити другу від початку букву – вийде назва Тарасової гори.

Завдання 3

Прочитати, дібрати заголовок. Визначити тип мовлення тексту.

     З дитинства запали нам глибоко в душу назви двох сіл на нашій славній Україні: ………………. й  ………………. . Ще відтоді, коли ми вперше почули про Тараса Шевченка, хотілося поглянути на ті рідні села, де народився і жив Кобзар, уклонитися священній землі, долам і горам, дорогам і стежкам, які сходив Тарас малими босими ногами (За І.Цюпою).