Конспект уроку. Проблема влади грошей, бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Актуальність проблем, порушених у творі, для сучасного життя

Про матеріал
Мета уроку: Навчальна: на прикладі програмового твору І. Карпенка-Карого осмислити актуальність проблем комедії для сучасного життя, дослідити як вирішується проблема влади грошей. Розвивальна: розвивати навички роботи учнів в групах, виразного читання драматичного твору; вміння логічно мислити, спостерігати, узагальнювати, робити висновки. Виховна: формувати світогляд школярів, підприємницькі здібності; виховувати розуміння істинних духовних цінностей. Наскрізна змістова лінія: «Підприємливість і фінансова грамотність»
Перегляд файлу

                                                    Наскрізна змістова лінія:

«Підприємливість і фінансова грамотність»

Проблема влади грошей, бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Актуальність проблем, порушених у творі, для сучасного життя

(реалізація наскрізних змістових ліній)

Мета уроку:

Навчальна: на прикладі програмового твору І. Карпенка-Карого осмислити актуальність проблем комедії для сучасного життя, дослідити як вирішується проблема влади грошей.

Розвивальна: розвивати навички роботи учнів в групах, виразного читання драматичного твору; вміння логічно мислити, спостерігати, узагальнювати, робити висновки.

Виховна: формувати світогляд школярів, підприємницькі здібності; виховувати розуміння істинних духовних цінностей.

Наскрізна змістова лінія: «Підприємливість і фінансова грамотність»

Уміння:

-         презентувати власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні мовні засоби;

-         використовувати ефективні комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій;

-         самоорганізовуватися;

-         оцінювати економічні ініціативи та економічну діяльність.

Ставлення:

-         готовність брати на себе відповідальність;

-         розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Івана Карпенка-Карого, Текст трагікомедії «Сто тисяч», ілюстрації до твору, дидактичний матеріал, кінофільм.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Слово вчителя

 На початку уроку хотілося б вам сказати таку фразу: «Добре мати гроші і володіти речами, які можна купити за гроші. Але, при цьому, добре також час від часу перевіряти себе і переконуватися в тому, що ви не втратили тих речей, які за гроші не купиш».

На прикладi героїв трагікомедії «Сто тисяч» ми подивимось, чи це справді так.

Але перш, ніж ми перейдемо до етапу вивчення нового матеріалу, перевіримо, чи виконали ви домашнє завдання.  

2. Розгадування кросворда.

Розгадаймо кросворд, якщо дамо правильні відповіді, то прочитаємо назву п’єси, яку ми вивчали протягом кількох уроків та згадаємо героїв даного твору. Кросворд намальований на дошці, я зачитую питання, а ви даєте відповіді і вписуєте їх.

http://shkola.ostriv.in.ua/images/publications/4/17506/content/Untitled-1.jpg


1. На голові очіпок,
Спідниця і запаска –
Калитчина дружина
А ймення їй – Параска

2.Скупий і некультурний,
Натура така гидка
Усе це все поєднує
Хазяїн наш – Калитка

3.Любив він щиро Мотрю,
Не пара Пузирям.
Був добрим і правдивим,
Юнак цей звавсь – Роман

4.«Сто тисяч» - це комедія
І трішечки незвична,
А все тому, що називається
Ця п’єса – сатирична

5.У конюшню і на поле,
Молотити, їхать в млин.
Все це наймитська робота,
Зветься наймит просто – Клим

6.Скупий і жадний дуже,
Багатий селянин,
Любив він дуже гроші,
А звався – Герасим

7.В думках Калитки
Лише жила земля.
Він заздрив усі роки
Багатству Пузиря

8.Він звався Бонавентура,
Ледачий був і рвач
Він врятував Калитку –
Зажерливий копач


- То як називається п’єса, яку вивчили? Кого ми пригадали?

 

2. Перевірка домашнього завдання.

Прислів'я про гроші

• Срібло-золото тягне людину в болото.

• Грошей багато, а щастя мало.

• 3 золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.

• Гроші всюди хороші.

• За наші гроші ми всім хороші.

• У кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім дарма.

• У кого гроші є, тому й руку всяк дає.

• Хоч у голові пусто, аби грошей густо.

• Совісті менше — грошей більше.

• 3 грошима і в грязі чистий.

• Копійка любить, щоб її лічили.

• Щастя за гроші не купиш.

• Без грошей, як без рук.

      -  Отже, ми бачимо, що в одному випадку гроші – це зло, в іншому гроші – це необхідна річ для життя людини.

 

III. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

-  Як ви гадаєте над якою проблемою ми будемо сьогодні працювати? (Проблема влади грошей над людиною)

Сьогодні ми побачимо, як  вирішується проблема влади грошей. Будемо  розвивати вміння логічно мислити, спостерігати, узагальнювати, робити висновки.

 

IV. Сприйняття й засвоєння учнями нового навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Після скасування кріпосного права у 80–90 роках XIX століття на території України життя більшої частини селян почало різко погіршуватися. З’явилися ті (серед них були й сільські багатії), хто почав скуповувати землю в збіднілих селян та поміщиків, які не встигали пристосуватися до нового життя. Безземельні селяни за копійки йшли працювати на поміщиків, зазнавали несправедливості та знущань із боку так званих роботодавців.

-         Давайте згадаємо дійових осіб трагікомедії.

Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли із життя людини честь і мораль. І тоді з’являлися такі постаті, як Герасим Никодимович, Савка, котрі заради багатства готові піти навіть на злочин.

     Іван Карпенко-Карий дав своїм героям красномовні прізвища: Калитка – гаманець із грішми; Пузир – виріб із тонкої гуму, який при надуванні може луснути; Бонавентура – прізвище античного філософа, який відзначався красномовністю та афористичністю висловлювань, що підсилюють головну ідею трагікомедії.

 

2. Фронтальне опитування

Перша редакція комедії мала назву «Гроші».

-  Чому саме «Гроші»? Чому, на вашу думку, саме так назвав спочатку свій твір автор? (Дії дійових осіб повʼязані з грошима)

-  Дійсно, прочитавши твір, ми бачимо що найзаповітніша мрія Калитки - це…? (Для Калитки найважливіше — купити землю, отже, потрібні гроші).

- Яким чином характеризують Герасима Никодимовича Калитку такі  прислів’я: «Коли гроші говорять — правда мовчить»; «Хоч у голові пусто,  аби грошей густо»; «Від багача не жди калача»; «Багатий не любить давати. Совісті менше, а грошей більше»? (Усі дії та емоції Калитки підпорядковані жадобі збагачення).

- Якою є головна, на ваш погляд, вада Калитки? (Всі його вчинки спрямовані на здобуття грошей, гроші стають для нього найвищим авторитетом).

 - Як ця вада й намагання здійснити заповітну мрію відбиваються на оточуючих? (Він перетворює на пекло життя своєї родини та наймитів).

        - Чи щирою, на ваш погляд, була згода Герасима на те, щоб Роман одружився на Мотрі? Наведіть переконливі аргументи.

         - Розкажіть про те, як Герасим ставиться  до своїх найманих робітників. Знайдіть цитату, що свідчить про його жадібність.

       -  Схарактеризуйте відносини між Герасимом та його дружиною Параскою. Що лежить в основі їх стосунків? Хто цінніший для Калитки — коні чи  дружина?

- В чому Калитка бачить здобуття грошей? («Глянеш оком навколо – все твоє; там череда, там зеленіла пшениця, там колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…», «Мені потрібна невістка з приданим та грішми»).

          - Визначте позитивні риси Герасима Калитки. (Він хороший господар)

          Так, але якщо подивитись, навіть позитивні риси його вдачі пов’язані із жадібністю: він не п’є... за власні гроші, бо «від своєї горілки у грудях пухне».

          - Що втрачає головний герой через свою пристрасть до грошей? (Якщо тільки гроші керують людиною, то це основна причина всіх людських вад, жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Гроші зробили Калитку деспотом і лицеміром).

         Гроші, прагнення мати їх більше привело до морального падіння окремих героїв п'єси, руйнування їх сімей.

         - Якими словами прикривається лицемірно Калитка, коли здирає проценти з позики у Савки?

         - Як Герасим хоче розбагатіти за рахунок поміщика Смоквинова?

         - Над чим розмірковував Калитка після зустрічі з Гершком? («А тут знову — як його упустить случай: дать п'ять, а взять сто тисяч! Серце перестає биться, як подумаю: за п'ять — сто тисяч! Господи! Коли б тілько кум благополучно розміняв, а тоді й я Гершка обманю: на біса мені його факторство здалося? Сам куплю у Смоквинова землю. Аби тілько гроші...»)

       - Як Герасим зустрів Савку після обміну грошей? («Я кращого слова відроду не чув, як... Пташка защебетала перший раз весною, так радісно зробилось на серці від цього слова. Скажіть ще раз це слово, скажіть, куме! Савка. Годяться!»)

      - Що нового ви дізналися про натуру Герасима зі сцен купівлі фальшивих грошей, опису того, як куми (Савка і Калитка) ділили гроші?

      - Поділіться враженнями від сцени самогубства Герасима. Як характеризує героя його репліка після порятунку? (Коли одурений Калитка втрачає надію придбати землю сусіда Смоквинова, він намагається накласти на себе руки, а врятований, промовляє: «Краще смерть, ніж така потеря»).

       На інших персонажах п’єси також позначився згубний вплив грошей.

      - На кого ще вплинули гроші? (На Савку).

      - Як гроші чи їх відсутність вплинули на Савку? (Савка ладен запродати душу дияволові, тільки б розжитися грошима, тобто переступаються усталені моральні норми, своєрідне табу народу, Савка переступає закон (участь у шахрайстві), замахується на Чуже життя (Калитки)).

       - З чим пов'язаний ризик Савки під час обміну фальшивих грошей. Чому він йде на цей злочин? Відповідь вмотивуйте.

       - Чи є, на вашу думку, у Савки можливість урятуватися від згубного впливу грошей? Чому? (Є, буде здоровʼя – будуть гроші.).

      - А хто з дійових осіб власними силами шукає, як можна легко дістати гроші? (Копач).

         Отже, на прикладі багатьох персонажів І. Карпенко-Карий переконливо показав, як спотворюють людську душу гроші, якщо людина не вміє протистояти їх згубному впливу. Автор показує зміну стану душі — від працьовитого селянина, який любить землю, до моральної потвори. Трагікомічна кінцівка дає повне логічне закінчення історії руйнації душі героя.

       І на основі вищесказаного можна побачити, що Герасима, Савку і Копача обʼєднують «легкі гроші». Та на кожного з них гроші впливають по різному.

3. Робота в групах

     Проаналізуйте ставлення персонажів п'єси до грошей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Згрупуйте позитивні й негативні асоціації, викликані поняттям "Гроші, багатство".

 

Здобуття багатства

Використання багатства

Позитиви

Негативи

Позитиви

Негативи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Перегляд уривка фільму «Сто тисяч»

(монолог Герасима Калитки)

 

- Що ми дізнаємося про Герасима Калитку з його монологу?

(Герасим недоїдаючи, недопиваючи частинами скуповував землю і тепер має 200 десятин. Але на цьому він не зупиняється і мріє купити землю Смоквинова – 250 десятин. Але замало грошей – має 5 тис. крб., а треба ще 15 тис. крб.)

 Отже, Герасимові потрібні гроші.

5. Робота в групах

1 група. Охарактеризуйте героя за його діями (і позитивними, і негативними). Заповніть подану схему

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 група. Охарактеризуйте головного героя за його висловами. Заповніть подану схему, навівши найбільш влучні висловлювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Автор комедії «Сто тисяч» зобразив могутню силу грошей, що викорінює з душі людської все добре і святе.

 

6. Метод «Кейс»

        Уявіть себе Калитками. Припустимо вам дали новий шанс прожити ці дні ще раз.  Як би вчинили тепер. Але памʼятайте: головна мета Калитки купити Смоквинову землю. (Треба  було послухати Копача. Купувати землю «помалу, помалу і Ви порівняєтесь  з Жолудем…». Треба було укласти угоду з Гершком. Дати гроші під проценти Смоквинову. А потім викупити його землю).

 

V.  Закріплення і застосування вивченого матеріалу

 

1.Дискусійна сітка Алверманна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Мікрофон.

     Як прислів’я «Не май сто рублів, а одного друга» співзвучне за змістом із твором «Сто тисяч»?

     Чому гроші — це одвічна проблема суспільства? Відповідь вмотивуйте.

     Чи можна вважати комедію Івана Карпенка-Карого актуальною для ХХІ ст.? Обґрунтуйте свої міркування.

     До яких роздумів спонукало вас знайомство з комедією Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч»?

 

3. Складання інформаційного грона

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Слово вчителя.

     П’єса «Сто тисяч» є не тільки майстерною сатирою  на тогочасні суспільні події, а й одвічним нагадуванням нам про те, що герасими калитки існують. Та потрібно пам’ятати про те, що  справжнім багатієм є не той, хто має вдосталь грошей, а той, хто має здоров'я, друзів, можливість спілкуватися з рідними, зростати духовно. Такі багатства неоціненні, вони коштують набагато більше, ніж «сто тисяч».

VІ. Підведення підсумків уроку

  1. «Незакінчене речення»

 Прочитавши комедію, я

    відчув…,

    подумав…,

    зрозумів….

 

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

   Уявіть, що, вгадавши в лотерейному квитку потрібні цифри, ви стали власником мільйона гривень. Як поставитеся до виграшу? Які перші покупки або вкладення грошей зробите? Опишіть один день із вашого життя після того, як вам неймовірно поталанило і ви стали мільйонером.

 

docx
Додано
17 вересня 2023
Переглядів
529
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку