20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Конспект уроку "Публій Овідій Назон. «Сумні елегії» "

Про матеріал
Публій Овідій Назон (43 р. до н. е. – бл. 18 р. н. е.). «Сумні елегії» («Життя поета» (IV, 10)). Життя та творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми «Метаморфози» (огляд). Конфлікт митця з владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у «Сумних елегіях». Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору (в межах циклу «Сумні елегії»). Вплив античності на розвиток світової літератури й культури. Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів із життям і творчістю римського поета Овідія на матеріалі уривків з його творів; працювати над виразним читанням, проаналізувати елегію «Зима на чужині», «Метаморфози», допомогти усвідомити зміст, художню довершеність та значення його творів, вплив античності на розвиток світової літератури й культури; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички аналізу поезій, виразного читання, зв’язного мовлення, образне та творче мислення, комунікативної: розвивати навички роботи в групі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та уміння критично оцінювати теоретичний матеріал; вміння знаходити потрібну інформацію в Інтернеті; загальнокультурної: формувати стійкий інтерес до літератури, учити орієнтуватися у життєвих ситуаціях, оцінювати вчинки та дії інших людей і власні; виховувати любов до батьківщини, здатність до співчуття, прищеплювати учням чуйність, повагу до чужих почуттів.
Перегляд файлу

Публій Овідій Назон (43 р. до н. е. – бл. 18 р. н. е.). «Сумні елегії» («Життя поета» (IV, 10)). Життя та творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми «Метаморфози» (огляд). Конфлікт митця з владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у «Сумних елегіях». Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору (в межах циклу «Сумні елегії»).  Вплив античності на розвиток світової літератури й культури.

                                                             ( 8 клас)

Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити  учнів  із  життям  і  творчістю  римського  поета  Овідія  на  матеріалі  уривків з   його  творів; працювати над виразним читанням, проаналізувати елегію «Зима на чужині», «Метаморфози», допомогти усвідомити зміст, художню довершеність та значення його творів, вплив античності на розвиток світової літератури й культури; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати  навички  аналізу  поезій,  виразного  читання,  зв’язного  мовлення,  образне  та творче мислення, комунікативної:  розвивати навички роботи в групі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та уміння критично оцінювати теоретичний матеріал; вміння знаходити потрібну інформацію в Інтернеті; загальнокультурної: формувати  стійкий  інтерес  до  літератури, учити орієнтуватися у життєвих ситуаціях, оцінювати вчинки та дії інших людей і власні; виховувати любов до батьківщини, здатність до співчуття, прищеплювати учням чуйність, повагу до чужих почуттів.

Обладнання: портрет, презентація, підручник, мапа Румунії та України, фонозаписи музичних творів(фрагмент опери К.Глюка «Орфей і Еврідіка, Р.Штрауса «Метаморфози»), ілюстрації П.Пікассо до «Метаморфоз», фото статуї з піску «Нарцис».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь та навичок

Форми та методи уроку: бесіда, вправа «Музична пауза», прийом «Відстрочена увага» творча робота, ОЛС, прийом «Незакінчене речення», пошуково - дослідницька робота у групах,  прийом «Мікрофон», метод «Асоціативний кущ», метод «ПРЕС».

Епіграф:                                    Буду в людей на устах, і якщо таки можна покластись

                                                   На прозорливість співця – возвеличений, житиму вічно

                                                                                  Овідій «Метаморфози»

 

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

З’ясування емоційної готовності до уроку

1.Вправа «Вітер дме»   (учитель читає речення: Вітер дме для того, хто готовий до уроку; Вітер дме для того, хто хоче працювати. Учні, які можуть сказати слово «так», піднімаються.)

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

1.Вправа «Музична пауза».( учні слухають музику).

Вчитель. Сьогоднішній урок ми почали з чарівної музики.

  • Чи сподобалася вона вам?
  • Які почуття викликала?
  • Які образи, картини виникли в вашій уяві?

2.Прийом «Відстрочена увага» (вчитель пропонує цікавий незвичайний факт, відгадка якої відкривається під час роботи над матеріалом).

      Для того, щоб стати відомою фігурою у поетичному світі у часи Октавіана Августа, необхідно було мати унікальний талант, тому що віршування у ті часи вважалося вельми модним заняттям, яке практикувала більша частина римської аристократії.

ІІІ. Опрацювання навчального  матеріалу

1.Пошуково – дослідницька робота (випереджальна домашня робота)

 (учні по черзі озвучують схему відомостями з біографії поета)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Словникова робота

Еле́гія  - журлива пісня, скарга; хоч етимологічне значення може мати й інші джерела: фріг. elegn - очеретина, очеретяна сопілка) - один із жанрів лірики медитативного, меланхолійного, часом журливого змісту.

Елегія – жанр лірики журливого змісту. У римській поезії в елегії починають переважати особисті переживання  самотності. Розчарування, страждання.

4. Робота над текстом  «Сумні елегії». «Життя поета»

Вчитель. У чотирьох книгах віршів простежуються трагічні мотиви: розлука із сім’єю, туга за Батьківщиною, ненависть до чужини, прохання про милосердя, прославлення поезії як єдиної опори в тяжкому житті.

Перша книга «Скорботних елегій» розповідає про почуття відчаю, яким Овідій був охоплений перед від’їздом з Рима, особливо засмутило його прощання з дружиною, друзями і слугами, з усією домівкою.

- Знайдіть у тексті епізод прощання поета з родиною і зачитайте.

(Як виринає в душі скорботної ночі картина,

Що в ній останні я хвилі у Римі пробув,

Як пригадаю цю ніч, коли все я найближче покинув,

Ще і сьогодні з очей котяться сльози рясні…

Люба дружина, ридаючи, міцно мене обіймала,

Сльози по щоках її, наче та злива, текли…)

 Вчитель. Розповідає поет і про подорож до місця заслання. Гнітюче враження справив на нього морський шлях з його хвилями й страшними бурями (І, 2). В інших елегіях цієї книги Овідій знову згадує про від’їзд, висловлює упевненість у вірності дружини, яку він порівнює з Пенелопою, розмірковує про долю поета, який змушений писати під ревіння шторму, коли «хвиля хлище і лист заливає», порівнюючи його з нападами диких племен.

- Що розповідає автор про людей серед яких він перебуває?

(Варвари зліва живуть, грабунок там верховодить,

І не вщухають війна, кровопролиття, розбій.

Хоч і шаліє зима, збиваючи хвилю на морі,

Більше хвилюється все ж остраху повна душа).

Вчитель.  Перебуваючи в цілковитій залежності від волі принцепса, поет намагається виправдатися перед Августом. Друга книга складається з єдиної великої елегії (578 рядків). Поет доводить свою невинуватість, висловлює щирий жаль із приводу своїх помилок, але водночас нагадує, що з ним слід рахуватись, бо його поетична слава вже широко розійшлася по країні:

Але ж імення моє світу відоме всьому.

Скільки-то світлих умів знає Назона…

     Поет запевняє принцепса у своїй вірності. Виправдовуючи «Науку», він подає своєрідний перелік літературних геніїв Греції та Риму, які зовсім не цуралися еротичної теми. У кінці він просить не повернення до Рима, а поліпшення елементарних життєвих умов:

Ближчим, благаю тебе, і легшим зроби те вигнання,

Кару й провину мою вирівняй на терезах.

      Три останні книги написані вже в 10—12 pp. н. е. В них Овідій оповідає про чужу країну з незвичними для нього законами, мораллю і звичаями, ті труднощі, які доводиться йому долати і до яких він ніяк не може звикнути, про суворих людей, серед яких він живе. У цих віршах відсутня всяка манірність чи навіть натяк на бажання «погратися» красивими словами. Все, про що тоді писав Овідій, ішло з глибин його стражденної душі, кожне слово було щирим і правдивим. Вірші поета пройняті справжнім страхом, що поєднується з відчаєм. Найбільше його лякає непривітна й холодна природа, яка доводить теплолюбного римлянина до розпачу. Та особливо жахали Овідія напади диких племен:

Чи над простором морським, чи над розливом ріки,

То через Істру рівнину, сухим Аквілоном закуту,

Варвар ураз наліта, ворог на бистрім коні…

Дикий руйнуючи край, нищачи люд навкруги.

 Хто утікає, лишаючи дім: на полях беззахисних

Необоронене скрізь ворог добро забира,

 Сіл нужденне добро -  і рипучі вози, і худобу…

Тих полонених женуть, скрутивши їм руки за спину;

Бачать востаннє вони рідні оселі й лани…

        Поет відчуває нестямний страх за власне життя. Пізніше він писатиме, що ніколи в житті не брав зброї в руки, а тут, щоб захистити себе, потрібно було боронити місто, і він неодноразово пліч-о-пліч стояв з іншими мешканцями і бився з ворогами.

5. Завдання творчо – аналітичного характеру.

- Доведіть, що поезія написана в формі послання. (Може, і досі хто пам’ятає вигнанця Назона.. В дальній країні тепер я між чужинців живу…)

- Який настрій елегії? (Сумний, відчувається розпач героя. Адже в ній розповідається про вигнанця, котрий живе між чужинцями)

- Що автор розповідає про своє життя?

- Як Овідій описує землю чужинців?  (Поет нарікає на клімат: холодну зиму, під час якої «падає сніг і лежить, під дощем і сонцем не тане», «по хвилі, холодом скутій, тепер кінські копита дзвенять». У цьому краї немає яблук, не росте віноград: «Тож не оброблена скрізь, дика, мов пустка, земля». Та для поета край заслання – ще й духовна пустка. Він не поважає людей, серед яких йому довелося жити: вони «коли ворога бачать або і не бачать, - бояться»).

- Якою постає річка Істр? (Скутою кригою, непривітною)

- Якими зображені люди? (Автор називає чужинців варварами, дикунами. Він описує ворожі набіги диких племен на мирні села)

- У чому полягає особливість описів природи? (Автор не малює в деталях картини природи, а передає власне сприйняття окремих явищ)

- Які легенди згадує Овідій у поезії? (Автор згадує легенду про Леандра, котрий покохавши Геро, жрицю Афродіти, щоночі перепливав до неї через Геллеспонт (тепер Дарданелли), керуючись світлом маяка. Але однієї бурхливої ночі світло маяка згасло, і Леандр загинув у хвилях. Наступного дня Геро, побачивши труп юнака біля берега, сама кинулася в море.)

- Які кольори переважають в описі? (Чорний та білий).

- Як закінчується елегія? (Елегія закінчується розпачливим наріканням на долю, яку, на жаль, не можна змінити «Горе моє!»)

- Визначте ідею поезії. (Поет не сприймає ані людей, ані клімат, ні землю, на якій доводиться жити,  своєю і дуже сумує за батьківщиною)

- Чим, на вашу думку, цікавий цей твір для сучасного читача? (Елегія дає чудовий етнографічний матеріал про життя людей на початку нашої ери.)

6. Творча робота.

Знайти у тексті і записати у зошит,  які художні засоби використовує Овідій у своєму творі.

Епітети: дальня країна, тепле повітря, хвилі плинні, море безкрає.

Порівняння: земля стає біла, мов мармуром, стиснуті льодом; необроблена, мов пустка, земля.

Метафори: Істр хвилями плинними запобігає війні; Борей, сніги заважають нам жити; небо тремтяче, і те ніби гнобить людей; отруту страшну бистре залізо несе.

7. Культурологічний коментар.(Виступ учня)

              Літературознавці називають місцем поховання Овідія румунське місто Констанцу. Але стосовно цього існує легенда. За однією з них, із його ім’ям пов’язана назва українського міста Овідіополь (Одеська область).  Мовляв, після просування Російської імперії на південь (ХІХ ст) якийсь офіцер знайшов старовинний надгробок із написом «Овідій». Там заклали фортецю, а згодом виросло місто. Можливо, це вигадка, можливо – реальність. Це свідчить про надзвичайну популярність, славу поета. Тож Овідій не помилився, написавши наприкінці «Метаморфоз» («Я житиму у віках»).

        За  доби  Середньовіччя  Овідія  шанували  поряд  з  Верґілієм,  а  його  ліричні  твори  дали поштовх швидкому розвиткові середньовічної любовної лірики.

    В  епоху  Відродження  найбільшу  популярність  мали  «Метаморфози»,  які  стали  невичерпним джерелом сюжетів для художників і  письменників.

  У  XVII-XVIII   ст.  на основі його творів було написано багато опер та балетів. Серед них Леся Українка (поема «Ніобея»), П.  Пікассо  (ілюстрації  до  поеми  «Метаморфози»),  П.  Рубенс  («Пейзаж  з  Філемоном і   Бавкідою»), Ш. Гуно (опера «Філемон і  Бавкіда»). Українською мовою «Метаморфози» перекладали І. Стешенко, Олена Пчілка, М. Зеров, у 1986 р. вийшов  повний текст «Метаморфоз» у   перекладі А. Содомори.

В Україні Овідій відомий дуже давно. Цитуваннями з Овідія підкріплювали свої настанови автори поетик, за якими викладали у Києво-Могилянській академії.   Творчістю Овідія захоплювався Г. Сковорода. Високо цінував талант поета Т. Шевченко, який у роки заслання неодноразово використовував у своїх творах скорботні  мотиви  останніх  книг  римського  митця.  Наприкінці  XIX  ст.  Овідія  перекладали  О.  Пчілка, О. Маковей. Пізніше його твори були перекладені М. Зеровим.

8. Відеоперегляд. Прослуховування та розгляд згаданих  творів мистецтва.

- Які почуття викликали у вас твори мистецтва?

- Який з них найповніше втілив задум поета?

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок.

1.Скласти ОЛС «Своєрідність поезії Овідія»

 

 2.Прийом «Мікрофон»

- Як ви розумієте слова Овідія, що служать епіграфом уроку? (У цих словах міститься оцінка величезного обсягу здійсненої роботи і сподівання на те, що праця буде гідно поцінована нащадками)

3. Вирішення проблемного запитання.

- Про які літа вигнання писав М.Зеров  і  чому «злобствує» Цезар?

4. Метод «Асоціативний кущ»

За допомогою «асоціативного куща» створити «психологічний портрет Овідія» на дошці.

 

 

 

 

 

 

 

4. Метод «ПРЕС».

 Доведіть, що «Зима на чужині» - це елегія..

  -Я вважаю.…

-Наприклад:….

 -Отже,….

5.Бесіда.

  • Про які факти життя Овідія ви дізналися на уроці?
  • У чому, на вашу думку, полягає трагізм його долі?
  • Перелічить твори поета.
  • Якою була тематика його поезій? Як вона змінилася під ударами долі?
  • Які проблеми порушує поет у  «Метаморфозах»?
  • Якими настроями пронизана елегія «Зима на чужині»? З чим пов’язані ці настрої?

V.Рефлексивно-оцінювальний етап.

1.Незакінчене речення «Я дізнався….», «Я відчув…», «Я зрозумів…».

2.Рефлексія досягнення визначених цілей.

-Чи досягли ми поставлених цілей? Як ми це робили?

VІ. Домашнє завдання. Позакласне читання. Овідій «Метаморфози («Потоп», «Філемон і Бавкіда»)

 

 

docx
Додано
21 серпня
Переглядів
32
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку