конспект уроку "Речення з одним головним членом"

Відомості з синтаксису й пунктуації .                                  Урок 4

 

Речення з одним головним членом.

Мета: систематизувати знання учнів про речення; удосконалювати вміння відрізняти словосполучення від речення; розширити поняття про граматичну основу речення, її функції та способи вираження; удосконалювати навички синтаксичного розбору речення; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

О мово, диво калинове,

Солодкий щебет ранніх солов’їв,

Твоя, дитино, пісня колискова

І  материнське тепле й ніжне слово.

Добрий день , діти! Сьогодні ми з вами продовжуватимемо подорожувати країною Синтаксису, розкривати її ще незвідані нами таємниці.

ІІ. Активізація опорних знань.

Опитування проводиться методом «Інтерв’ю». (Діти, передаючи умовний мікрофон,  проводять опитування з теми «Речення, його граматична основа: підмет і присудок»).

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

IV. Мотивація навчальної діяльності.

Запис речень на дошці і визначення у них підмета і присудка.

Дерево пізнається за плодами. Кора дерево береже. Дерево з корінням менше боїться вітру. По голках судять про корінь дерева. Горобину пізнають по листю.

Діти порівнюють 1,2,3 з 4,5 реченням роблять висновки.

Робота з підручником

Опрацювання теоретичного матеріалу.

Речення,  граматична  основа  яких  складається  з  підмета  і присудка, називаються двоскладними.

Речення, які мають граматичну основу з одного головного члена (тільки підмета або тільки присудка), називаються односкладними.

Порівняйте:

Двоскладне речення                  Односкладне речення

Пахнуть сонцем дині спілі.             Пахне липою медово.

(Б. Олійник).                                          (В. Сосюра).

Мов хазяєчка хороша,                      Всі стежки

замела усе пороша.                          й дороги замело.

(Г. Демченко).                                         (А. Рибачок).

Пів-Полісся вода залила.                 Залило водою луки.

(Д. Фалькінський).                                          (В. Сосюра).

Ранок застає пароплав у                   Ранок. Туман.

вільному морі.                                                 (Ю. Шешуряк).

(Ю. Яновський).

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

 Прочитайте речення, визначте у кожному головні члени. Які з речень мають один головний член речення? Як називаються такі речення?

1. Світає. Край неба палає. Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає. (Т.Шевченко).

2. Ледь-ледь на сході і на півдні світлішає. 3. Співають півні. (Л. Вишеславський).

4 Подвір'я. Степ. Вкраїна. Русь. (В. Бровченко).

5. За­думалось поле. Утихло кругом... (Л. Боровиковський).

6. Замовкає річ. Вечір. Ніч. (П. Тичина).

 Дослідження – реконструювання.

Перебудувати речення з одним головним членом на речення з повною граматичною основою.

Наприклад: На галявині пахло свіжою травою. – На галявині пахла свіжа трава.

1.       У лісі мені дихалось вільно.
2.       Вітром нанесло гори піску.
3.       На луках батьком скошено отаву.
4.       Сьогодні чогось не спалось хлопцеві.

Лексична робота (Отава – трава, що відростає на місці скошеної).

Народознавча хвилинка.

Прослуховування тексту.

«Що це є Батьківщина?» - раз питалась Оля, а батько радо відповів на це питання: «Знай Батьківщина – це ріка, що серед поля, поза селом, ген попід лісом, тихо плине.

Це в нашому саду дерева, зілля, квіти. Це на ланах пшениця златокоса. Це той, що віє з піль, пахучий теплий вітер. Це на левадах скошена трава в покосах. Це наші всі пісні і молитви щоденні. Це рідна мова – скарб, якого ти не згубиш. Це небо, синє вдень, а серед ночі темне. Це, моя Олю, все що ти так щиро любиш.»

(Б.І. Антонович)

Діти, дайте відповідь на питання: «Що є для нас Батьківщина?», використовуючи матеріал тексту. («Ланцюжок асоціацій»).

У записаних реченнях виділити граматичну основу.

Батьківщина – це ріка серед поля.

Батьківщина – це ….

Пояснення вчителя.

Якщо обидва головні члени речення виражені іменником або дієсловом у неозначеній формі, між ними ставиться тире.

 

 

 

VI. Систематизація й узагальнення знань.

Комп’ютерне тестування.

 Інструктаж щодо роботи з ПК. Пам'ятка користувача-початківця

1) Увімкніть монітор.

2)  Завантажте файл («Таблиця»/«Тест»).

3)  Виконайте завдання.

4)  Оцінювання.

5)  Закрийте «вікно».

6)  Вимкніть монітор.

                                       Тестові завдання.

В роботі використана тестуюча оболонка TEST, призначена для перевірки теоретичних  знань учнів з будь-якого  предмету, де в текстовому вигляді задаються питання і дається до п’яти (краще від 1до 3) варіантів відповідей. Кожне питання виводиться на екран окремо, після відповіді на нього з’являється наступне питання.

1.       Речення є засобом:

Вираження почуттів;

Називання предмета, дії, їх ознак;

Вираження думки.

 

2.       Граматична основа речення – це:

Головне слово;

Підмет і присудок;

Присудок.

 

3.       Підмет найчастіше виражається:

Прикметником;

Іменником;

Дієсловом;

Числівником.

 

4.       Присудок відповідає на питання:

Хто?, Що?

Кого?, Чого?, Кому?, Чому?;

Що робить?, Що зробить?;

Який?, Чий?, Котрий?.

 

5.       У односкланому реченні є:

Або підмет, або присудок;

Підмет і присудок.

 

 

 

6.       Двоскладним називається речення граматична основа якого складається з:

Лише підмета;

Лише присудка;

Підмета і присудка.

 

7.       Укажіть речення, у якому граматична основа складається з підмета й присудка.

Чужим добром не забагатієш;

Лежачого хліба ніде нема.

Без труда не виловиш і рибку із пруда.

Роботящі руки гори звернуть.

8.       Визначте односкладне речення:

Не міряй усіх на свій аршин;

Язик до Києва доведе.

На похиле дерево й кози скачуть;

Скрипуче колесо довго їздить.

 

9.       Визначте, яке за порядком слово виступає в реченні в ролі підмета.

Чужий кожух не гріє. (нар творчість)

Перше;

Друге;

Третє;

Четверте.

 

10) Визначте, яке за порядком слово виступає в реченні в ролі присудка.

Без труда нема плода (нар. творчість).

Перше;

Друге;

Третє;

Четверте.

 

VII. Підсумок уроку.

І на закінчення уроку мені б хотілося почути ваше враження від сьогоднішнього заняття.

( Метод « Рефлексія », діти по черзі відповідають.

       На сьогоднішньому уроці я:

    -   дізнався…

-    зрозумів…

-    я не знав, а тепер знаю…

-    мені найбільше сподобалось…

-    я змінився (і т.д.))

 

 

 

VIII. Домашнє завдання.

Визначте межі речень, поставте потрібні розділові знаки, виділіть граматичну основу.

Осінь вона настає з тихим шелестом дерева скида­ють листя і оголюють сувору красу стовбурів і гілок скидають літнє вбрання калина й берізка шипшина й барбарис дивлячись на золотаво-багряне листя ми ка­жемо що прийшла золота осінь.

**Доповнюючи або переробляючи подані речення та словосполучення, написати коротку розповідь «Моя матуся».

Учила говорити перші слова. Над колискою співала. Навчила робити перші кроки. Відкривала світ. Що можна, а чого не слід. Навчила любити. Працювати чесно. Любити Україну.