КОНСПЕКТ УРОКУ «Роман «Майстер і Маргарита» як «роман-лабіринт» зі складною філософською проблематикою. Культурні та літературні джерела твору.Взаємодія трьох світів у творі"

КОНСПЕКТ УРОКУ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 11 КЛАСІ

ТЕМА: «Роман «Майстер і Маргарита» як «роман-лабіринт» зі складною філософською проблематикою. Культурні та літературні джерела твору. Взаємодія трьох світів у творі: світ радянської дійсності, біблійної давнини та фантастичної «дияволіади». Особливості композиції («роман у романі») та оповідної структури»

МЕТА: розвивати уміння на основі прочитаного художнього твору відбирати найістотніші факти для розкриття тем, розвивати уміння розуміти авторський задум, пробуючи аналізувати й узагальнювати текстовий матеріал; поглибити поняття про модерністський роман; удосконалювати навички учнів вести аргументовну дискусію та відстоювати власну позицію; допомогти усвідомити широту філософсько-етичної проблематики роману, значення системи образів для розкриття ідейного задуму твору; розвивати усне мовлення, логічне і образне мислення; виховувати свідоме ставлення до питань моральності, прагнення до гуманістичних ідеалів.

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ: модернізм, «роман у романі», «дияволіада», хронотоп.

ОБЛАДНАННЯ: підручник (11 клас, В.В. Паращич, Г.Є. Фефілова, М.В. Коновалова – Харків: вид-во «Ранок», 2019), текст роману, репродукції картин М.Врубеля, випереджувальні домашні завдання. Відео М.Врубеля  «Дияволи», О.Вінника «Плачуть ікони».

ТИП УРОКУ: Урок застосування знань, умінь і навичок.

 

Хід уроку

І. Психологічна настанова на урок.

Слово вчителя. У народі кажуть, що хвилина сміху рівнозначна склянці випитої сметани. Це корисно для здоров’я.  А що значить доброзичлива усмішка?

• Якщо посміхнутися перехожому – він посміхнеться у відповідь.
• Якщо посміхнутися небу і сонцю – розійдуться хмари.
• Якщо посміхнутися Всесвіту – трапиться щось казкове.

Посміхніться один одному! Нехай ці щирі посмішки стануть запорукою нашого успіху на уроці. Хороший настрій потрібен людині завжди, навіть тоді, коли мова йтиме про справи серйозні й, можливо, не зовсім веселі.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.     Вступне слово вчителя.  Художній твір завжди вдумливого читача провокує до вирішення певних проблем. Ви, учні одинадцятого класу, і ваші ровесники стоїте зараз перед вибором: ким бути? І мало кого переслідуватиме протягом останнього року навчання у школі інше: яким бути? І зовсім не задумуєтеся, що друге, можливо, важливіше набагато від першого. Саме уроки літератури прийдуть вам на поміч, коли ви шукаєте своє місце в житті. Бо художній твір – це життя в мініатюрі, бо, читаючи твір, ви теж вибираєте, формуєте особистісну позицію. Література вчить читача жити.

Філософ М.Бердяєв про формуючу світоглядну роль літератури сказав: «Треба мати внутрішню соціальність, щоб не бути роздертим зовнішнім середовищем». Отже, слід учитися «виживати» в соціумі.

У мистецтві є теми «вічні». Вони передаються із епохи в епоху наступним поколінням так і не вирішеними. Про що йдеться? Про нас, людей, які, хоч і наділені розумом, але не є досконалими у моральному плані.

Двадцять перше століття… А проблеми морального виховання, духовності на рівні першого тисячоліття. Це хвилює і сучасних митців слова. 

2. Виразне читання поезії сучасного київського поета Віктора Дона «Шедеври пишуться життям…».  (Додаток 1).

(Учень читає поезію)

Шедеври пишуться життям,

Ціною крові.

Душі й небесних сил тертям

У їх розмові.

Світи викрешують любов

У серці Сина,

І творить він шедеври знов,

Щоби спасти нас.

Чекає в білому вбранні

Нас за дверима –

Вже звів палаци неземні

Єрусалима.

Лише одна деталь сумна

Тривожить Сина:

Не виграна Його війна

З ім’ям людина.

•                   Що ж гнітить, турбує автора поезії в нашому житті? (Очікувана відповідь: За Новим Заповітом у світі весь час ведеться боротьба за душу людини, між Христом і дияволом. Дефіцит людських якостей – вічна проблема суспільства).

Слово вчителя.  Ви вже чули про роздвоєність людської душі, ніби оте подвійне «я», душа страждає від сумніву, не витримуючи випробувань. І саме у скрутну хвилину ми звертаємося до образу Спасителя, прагнемо захисту, допомоги. Велетенський чоловік діє десь над нами: він усе бачить і знає. Людина стає на шлях до істини. Від цього зло відступає. Але Бог недосяжний (бо це велика таїна, святість). Схематично це виглядає так:

(Робота з таблицею на дошці) (Додаток 2).

 

БОГ

Таїна

 

 

                  Добро:                                ЛЮДИНА                                 Зло:

                  Любов,                                                                            Підступність,

                  Щастя…                                                                         Жорстокість…

 

Слово вчителя. У репертуарі відомого співака О.Вінника є пісня «Плачуть ікони». Давайте подивимося відеокліп.  І текст пісні, і зображене в кліпі – тематично близьке до поезії В.Дона? (Перегляд відео №1).

• А з яким розділом роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита»він асоціюється у вас? (Очікувана відповідь: Перший розділ, суперечка Берліоза і Бездомного із незнайомцем біля Патріарших ставів).
• Що це був за час? (Очікувана відповідь: Радянська дійсність 30-х років, атеїзм, Соловки, «шпигуноманія» і т.п.).
• Чи можна було сподіватись, що у тоталітарному суспільстві СРСР влада буде прихильною до митців, які своїми творами підривають її устої? Що свідчить про це? (Очікувана відповідь: За життя письменника твір не друкували, а його творчість засуджували, критикували безжально).

Отже, питання про моральний вибір, взаємини особистості з владою повсякчас хвилювали людство, були в центрі уваги митців. Про це саме ми і будемо вести мову сьогодні на уроці, а точніше, як завдяки неперевершеному хисту письменника, який писав про пороки людини у суспільстві, художній твір «Майстер і Маргарита» став безсмертним.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя. Тема нашого сьогоднішнього уроку  «Роман «Майстер і Маргарита» як «роман-лабіринт» зі складною філософською проблематикою. Культурні та літературні джерела твору. Взаємодія трьох світів у творі: світ радянської дійсності, біблійної давнини та фантастичної «дияволіади». Особливості композиції («роман у романі») та оповідної структури». (Запис теми у зошити)

IV. Опрацювання нового матеріалу.

Людську душу розглядає і автор роману «Майстер і Маргарита» Михайло Булгаков. Ми повинні осмислити цей твір, розібратися у його лабіринтах, виокремити найголовніше, що стосується його побудови, наявності реальних життєвих фактів та їх зв’язку зі священою Євангелією.

1.     Робота над епіграфом уроку. (запис у зошитах)

Слово вчителя. З’ясуймо ідейний зміст епіграфа до уроку. Це слова нашої талановитої сучасниці, людини з великим життєвим досвідом, твори якої не друкувалися десятиріччя, бо у них поетеса гостро критикувала політику уряду. Ставлення до неї було таким, як у свій час до М. Булгакова.

«Христос, не знаю, може, де і є, зате в очах рябіє од пілатів». Ліна Костенко

• Поясніть, як ви його розумієте?

(Очікувана відповідь: поетеса говорить про наше сучасне життя, де процвітають невихованість, жорстокість серед шкільної молоді (булінг), і у колективах дорослих. Серед них є мстиві, заздрісні, улесливі, неврівноважені, хитрі. У декого бажання отримати похвалу начальства бере верх над совістю і здоровим глуздом).

• Вашим домашнім випереджальним завданням було дібрати епіграф до нашого уроку. Є бажаючі?

Очікувана відповідь:

1. Цитата із газети: «Суспільство- світ догори ногами: ні на що не здатні правлять здібними, розпутні вчать чеснотам чесних, а злочинці судять невинних».
2. А ось іще парадокс: хто говорить, що у нас свобода слова, хай спробує сказати, що її немає! (як у часи Пілата і Булгакова).

• Чи, справді, люди народжуються талановитими? Філософське питання. А чи чули ви такі вирази: «зарив талант», «похоронив талант»? Розшифруйте ці вирази. 

(Очікувана відповідь: Якщо і народжуються талановиті, то все одно цей талант треба розвивати, удосконалювати, постійно працювати над своїм хистом, щоб «не зарити» його. Г.Сковорода  радив «пізнати» себе, перш ніж робити життєвий вибір).

Я впевнена, що ви теж талановиті і зараз, ще раз перечитавши тему уроку, колективно визначимо його проблему. Раджу обмінятися думками і сформулювати її.

2. Робота в парах. Міні-дискусія.  

Яке основне завдання ми будемо виконувати на уроці?

Проблема: З’ясування авторської концепції побудови тексту художнього твору, мети її створення для реалізації творчого задуму – вічної проблеми людського існування.

 

3. Пошуково-дослідні випереджальні завдання.

«Основні джерела роману «Майстер і Маргарита»»

1.  Культурні джерела твору.
2. Книжкові й міфологічні джерела твору.

Висновки: Не можна глибоко осмислити твір письменника поза усвідомленням його творчої індивідуальності. Побачити автора у творі – крок до розуміння його духовного світу. Кожен з авторів має власні духовні орієнтири, своє бачення навколишнього світу.

Болісно й тяжко працював М.Булгаков над романом. Ми можемо тільки уявити, як все це відбувалося, й дізнаємося, коли відхиляємо ширму до його творчої лабораторії. Прослухавши виступи товаришів, ви переконалися, скільки сил і енергії було витрачено на цей прозовий шедевр.

4. «Мозкова атака»

• Скільки епох задіяні у творі? (Дві).
• З якою метою, по-вашому, автор вносить у свій роман (20-30 р.р. ХХ ст.) ще роман майстра про Пілата? (Автор утверджує думку, що сива давнина і сучасність знаходяться поряд. Переконує, що змінюються тільки епохи і життєві обставини, натомість сутність людини залишається незмінною).
• Як називається такий прийом автора? («Роман в романі»).
• Визначте жанр твору (Роман-міф)

 

5. Прийом «Коло думок»  (ситуативне завдання)

Слово вчителя. Опрацьовуючи матеріал підручника, ви, сподіваюся, звернули увагу, що однозначної думки щодо визначення жанру твору «Майстер і Маргарита» немає. Дають назви: роман-доля, роман-заповіт, роман-міф.  До останньої назви нас схиляють, зрозуміло, автори підручника, науковці.

Уявіть ситуацію: вам дозволено самостійно визначитися із жанром. Чи обрали б ви інші назви?

(Очікувана відповідь:

1.     По-моєму, всі вони підходять. Я б вибрала назву роман-доля. Адже він мене як читача навчає, як жити, щоб не спіткнутися у житті. Допомагає зробити правильний вибір, обрати долю.
2.     Роман-заповіт – це як «Заповіт» Т.Шевченка прийдешнім поколінням. Своєрідний наказ: зберегти, не втратити найцінніші здобутки поколінь – загальнолюдські цінності. Я б вибрав цей варіант.
3.     Як роман-міф твір себе повністю виправдовує. По- перше, сам автор називав себе письменником –містиком. По-друге, він створений на засадах, яких вимагав модернізм. Містика, фантастика, наскрізні мотиви сприяють проникненню у найпотаємніші куточки людської свідомості й життя.

По-моєму, твір розрахований на читача з високим інтелектом, яким був сам автор. Алюзивний характер його для деяких читачів може видатися справжнім «лабіринтом». Бо і така ж назва є. А письменник створив свій міф, трансформуючи біблійні мотиви у свою сучасність.)

 

6. Робота з підручником

Завдання: опрацювати таблицю «Складові композиції роману» (стор.43). Зверніть увагу на вираз «…«роман у романі», де час і простір відтворено у різних площинах». Як ви його зрозуміли? (висловлення гіпотези).

 

7. Словникова робота 

Для кращого розуміння виразу запишемо:

Хронотоп – дві частини слова – час і простір або площина.

Так визначаються у літературі ці поняття. У даному випадку одні й ті ж проблеми порушені у Євангелії й тексті художнього твору. Минулі події відтворюються не у площині «колись у певний час», та «десь у певному місці», а « «завжди і скрізь».

Міфологічний час не підлягає історичній хронометрії. У художньому творі може бути кілька хронотопів. Зараз ви самі визначте, скільки їх у нашому романі.

(Очікувана відповідь:

1. Москва 20-30 років.
2. Єршалаїм на початку нашої ери.
3. Космічний хронотоп: вічний часопростір, місячна доріжка, де герої «московські» та «єршалаїмські» зустрічаються.)

Слово вчителя. Отже, локальний художній простір у творі (Москва – Єршалаїм) розмикається засобами ретроспекції.

Ретроспекція – звернення до минулого, огляд подій, які вже відбулися. (запис у зошитах)

У кожного письменника є свої композиційні прийоми створення художніх образів, свій спосіб організації словесного матеріалу та ін. Усі авторські таємниці ще не розгадані. Так у творі М.Булгакова часові площини занадто віддалені. А нам все ж слід з’ясувати: що об’єднує ці хронотопи?  (Очікувана відповідь: між хронотопами існують проблемно-тематичні зв’язки, підпорядковані авторському задуму. Там все зв’язано і взаємообумовлено).

 

8. Прийом «Ланцюжок».

Завдання: назвати основні проблеми обох хронотопів.

- Бездуховність, корисливість, жадібність обивателів.

- Взаємовідносини добра і зла.

- Моральний вибір.

- Творчість і доля митця.

- Взаємовідносини митця і влади.

- Вірність і зрадництво.

- Самотність людини у суспільстві.

- Милосердя та його відсутність.

- Справедливість.

- Совість.

- Віра і невір’я.

 

Слово вчителя. Чи доводилося вам самим у житті (у школі), чи вашим рідним мати справу хоч з одною з озвучених вами проблем? Як ви її вирішували?

(Якщо є час, кожну проблему можна проілюструвати прикладами з роману. Така «наочність» допоможе зрозуміти як учні «орієнтуються» у тексті твору).

 

9. Творче завдання

У романі «Майстер і Маргарита» широко представлена «дияволіада». Нам відомі її джерела. Пропоную вашій увазі відео: картина М.Врубеля «Демон». Чи таким ви його собі уявляли? Висловіть власні враження. (перегляд відео №2)

(Очікувана відповідь: Диявол – це та істота, яка нібито воює з Христом за наші душі, за душу кожної окремої особистості. Кожен народ називає його по-своєму. М.Врубель бачить його ось таким. Людина міцної статури, мускулистий і сильний. Зображений у темній тональності, бо належить до темної сили. Погляд повний ненависті і презирства (напевно, до нас, людей), спопеляючий.

Як темна, ворожа сила, яка виграє війну над світлом, він ніби повинене би бути задоволеним. Але на обличчі втома. Може, йому самому вже обридло воювати? Невже й справді він мріє отримати кінцеву перемогу над людським світом будь-якою ціною?)

Слово вчителя. Справді, цей образ диявола – асоціації художника. Він є прикладом того, що художній світ залишається відкритим для інтерпретацій. Не може бути однієї загальної думки про зовнішній вигляд персонажа, як не може бути однакової інтерпретації образу чи однакової проблематики твору. Тільки митці своїм талантом спрямовують нас, читачів, у правильне сприймання власного духовного світу. Ви у цьому переконаєтеся, коли коментуватимете таблицю « «Фауст»  Й.Гете – «Майстер і Маргарита» М.Булгаков»

 

10.  Перевірка домашнього творчого завдання (коментування таблиці).

(Прийом «Редакційний кошик». До кошика кладуться завдання тільки лівої сторони таблиці, записані на картках. Учні виймають їх по черзі (нумерація вказана на картках) висловлюють власне розуміння різниці в інтерпретації Мефістофеля й Воланда.)

 

	«Фауст»	«Майстер і Маргарита»
1.	Мефістофель – демон-спокусник, дух зла.	Воланд – диявол, сила зла, показаний як сила справедливості («Я часть той силы, что вечно хочет зла и вечно совершает благо»
2.	Мефістофель спокушає Фауста речами: золотом, коханням, владою.	Воландові у Москві 30-х років не треба нікого спокушати.
3.	Маргарита – уособлення чистоти, жіночності, але жертва обставин, диявольського задуму.	Маргарита – символ кохання й відданості, вона не жертва, а рятівна сила Майстра. Навіть Воланд визнає її силу, називає королевою Марго.
4.	Фауст і Маргарита з’єднуються на небесах у світлі. Кохання Маргарити допомагає Фаусту здобути світло.	Маргарита допомагає Майстрові здобути винагороду –спокій (бо він був звичайною людиною, а не святим і не героєм)
5.	Мотив поєдинку змагання Мефістофеля і Фауста.	У романі Майстер і Воланд ні про що не домовлялися. Автор проголошує творчу незалежність митця. На Майстра ніхто не впливає, хоча і суспільство і Воланд втручаються в його долю.

 

• Отже, у чому новаторський підхід М.Булгакова? (Очікувана відповідь: Сюжет роману не новий, але біблійні мотиви наділені у М.Булгакова новими характерами і вирішують земні проблеми)

 

V. Домашнє завдання. (завдання роздається на картках) (Додаток 3).

1. Підготуватися до літературного диктанту за змістом роману.

2. Уміти орієнтуватися у змісті твору при характеристиці персонажів.

3. Скласти порівняльну таблицю «Євангеліївський Христос та Ієшуа М.Булгакова» (заповнити праву частину таблиці)

 

VI. Рефлексія власних досягнень (за анкетою). «Мікрофон» (Додаток 4).

1.	Що ми зробили на уроці?
2.	Що нового я дізнався?
3.	Як я працював?
4.	Що найбільше зацікавило мене, здивувало?
5.	Які форми роботи, на мою думку, були найефективнішими? Які хотілося б застосувати на наступних уроках?

 

VIІ. Оцінювання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Додаток 1).

Віктор Дон «Шедеври пишуться життям…»

Шедеври пишуться життям,

Ціною крові.

Душі й небесних сил тертям

У їх розмові.

Світи викрешують любов

У серці Сина,

І творить він шедеври знов,

Щоби спасти нас.

Чекає в білому вбранні

Нас за дверима –

Вже звів палаци неземні

Єрусалима.

Лише одна деталь сумна

Тривожить Сина:

Не виграна Його війна

З ім’ям людина.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Додаток 2).

 

БОГ

Таїна

 

 

                  Добро:                                ЛЮДИНА                                 Зло:

                  Любов,                                                                            Підступність,

                  Щастя…                                                                         Жорстокість…

 

 

(Додаток 3).

Домашнє завдання.

1. Підготуватися до літературного диктанту за змістом роману.

2. Уміти орієнтуватися у змісті твору при характеристиці персонажів.

3. Скласти порівняльну таблицю «Євангеліївський Христос та Ієшуа М.Булгакова» (заповнити праву частину таблиці)

 

 

(Додаток 4).

 

Рефлексія власних досягнень (за анкетою). «Мікрофон»

1.	Що ми зробили на уроці?
2.	Що нового я дізнався?
3.	Як я працював?
4.	Що найбільше зацікавило мене, здивувало?
5.	Які форми роботи, на мою думку, були найефективнішими? Які хотілося б застосувати на наступних уроках?