Презентація "Булгаков і Київ"

Київ займав особливе місце в житті та творчості письменника. Про це він сказав у ліричному нарисі «Київ-місто». Андріївський узвіз, 13, де впродовж тривалого часу мешкала родина Булгакова і де відбувалася дія «Білої гвардії» та «Днів Турбіних», перетворено на літературно-меморіальний музей, відомий в Європі. Час все розставив по своїх місцях, підтвердив слова «Рукописи не горять». Понині звуть його люди Майстром, шанують за незламний дух свободи і правди в роки тяжкої диктатури, пам'ятають його як людину, який розповів світові про свою любов до міста, пронесену через все життя.

Непростим було повернення Булгакова до читачів, непростим було й відкриття музею в Києві, першого і колись єдиного у світі. У Дім Турбіних, «відкритий» Віктором Некрасовим на Андріївському узвозі, приїжджають із різних міст, сіл і країн ті, хто вивчає, перекладає, читає Булгакова. Батьки приводять сюди дітей, а діти — батьків. Рідне місто склало шану письменникові… «Київ у Булгакова не в зображенні рідного міста, не в назвах київських реалій… Його модель світу була києвоцентричною. Він, якщо можна так висловитися, мислив Києвом», — скаже в книзі «Майстер і Місто» Мирон Петровський.

«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ», — скаже в оповіданні «Я убив» доктор Яшвін, у якому легко вгадати автора (українське «я ж він»).

Присутність Києва в структурі мислення й типології творчості письменника справді може й не "задавати" наявність у тексті київських реалій. Тільки про які б міста не писав Михайло Панасович, усі вони - Москва, Єрусалим і навіть Париж - здаються двійниками Києва-граду, що випадково забрели до чужих земель. Так, у "Театральному романі" ("Записках небіжчика") Максудову вказують на наявний у його романі київський пейзаж ("зоряні ночі українські", "рокіт Дніпра", "запахи акації" і "сріблясті тополі"), але всього цього, як стверджує Максудов, у його романі зовсім немає. Тополь, акацій і зоряних українських ночей у Максудова в "Чорному снігу" справді немає, однак Київ і київська тема є. Тільки вона, як і в самого Булгакова, в іншому - у відчутті катастрофи, що насувається, в апокаліптичних мотивах, у заграві за вікнами і крові на снігу. 

Літературно-меморіальний музей М.О. Булгакова в Києві Один з найбільш вражаючих музеїв Києва. Його відвідання не лише дає змогу познайомитись із біографією та творчістю Булгакова, але й залишає відчуття присутності в незвичайному, ілюзорному світі – світі героїв твору письменника „Біла гвардія”. Будівля, в якій знаходиться літературно-меморіальний музей Булгакова, обрана не випадково. Саме тут, у домі № 13 на Андріївському узвозі, мешкав майбутній письменник із родиною з 1906 по 1919 рік. Усім, хто знайомий з „Білою гвардією” Булгакова, також відомо, що саме цей дім описаний у безсмертному творі як помешкання його головних дійових осіб. Андріївський узвіз у романі названий Олексіївським, а Київ письменник називає „Містом”.

Будинок, в якому розташований музей, був зведений наприкінці 19 століття. Родина письменника прожила у ньому 13 років. Із часом у будинку змінювалось планування, він старів, а більша частина меблів та предметів побуту Булгакових зникла. Однак, завдяки зусиллям ентузіастів, будинок привели до ладу, максимально відновивши його первісне планування, зберегли кахлі печей, частину парадних сходів, паркет у двох кімнатах. Окрім того, рідні та близькі Булгакова передали майбутньому музею справжні речі, книги, фотографії, і у 1989 році музей Булгакова був відкритий. Сьогодні у ньому близько трьох тисяч експонатів, з яких 500 належали безпосередньо Михайлу Опанасовичу та його родині.

Експозиція музею не зовсім звичайна. Вона являє собою два світи, що паралельно існують та взаємодіють у стінах однієї будівлі. Перший світ – реальний, біографічний, пов'язаний з особою письменника і долею його сім'ї. Другий світ –вигаданий, літературний, в якому живуть герої роману "Біла гвардія". Предмети і речі першого світу справжні і виглядають натурально. Предмети другого світу, які письменник згадує в творі, пофарбовані в білий колір. Так творцям музею вдалося об'єднати реальність і художню вигадку.

Для огляду пропонуються сім кімнат другого поверху, які розташовані так само як і за життя Булгакова тут, і точно так само, як вони описані в "Білій гвардії", в будинку Турбіних. Це вітальня, їдальня, медичний кабінет, книжна та кімнати членів сім'ї письменника (вони ж - кімнати персонажів роману). На першому поверсі музею Булгакова знаходяться дві експозиційні зали і Літературна вітальня. Виставковими приміщеннями також служать підвал і веранда будинку. Верхній і нижній дворики будівлі - місце проведення фестивалів, зустрічей, спектаклів, творчих вечорів. Музей Булгакова організовує різні культурні заходи, серед яких - "Чаювання на булгаківській веранді" і "Журфiкс у Булгакових".

Київські адреси письменника вул. Воздвиженська, 10 (1891—1892); вул. Госпітальна, 4 (1892—1894 або 1895); вул. Кудрявська, 9 (1894 або 1895—1902); вул. Еспланадна, 30 (1902—1904); вул. Іллінська, 5/8 (1904—1905); вул. Кудрявська, 10 (1905—1906); Діонісівський (нині Бехтерєвський) пров.,4 (1906) Андріївський узвіз, 13 (1906-квітень 1913); Рейтарська, 25 (квітень-жовтень 1913); Андріївський узвіз, 38 (осінь 1913-літо 1914); Андріївський узвіз, 13 (осінь 1914-квітень 1916; жовтень 1916-березень 1917; лютий 1918-жовтень 1919). Після переїзду на Кавказ, а зрештою, і до Москви, неодноразово відвідував Київ — у вересні 1921 р., квітні-травні 1923 р., серпні 1928 р., серпні 1934 р., червні 1936 р. та серпні 1937 р. Під час приїзду до Києва у червні 1936 р. мешкав у готелі «Континенталь» (вул. К. Маркса, колишня Миколаївська, нині Арх. Городецького, 1-3).