Урок . ГІЙО МАПОЛЛІНÉР. ТЕМА КОХАННЯ У ВІРШІ «Міст Мірабо»

Урок №                                Дата                                    11клас

Тема. ҐІЙÓМ Аполлінéр. Тема кохання у вірші «Міст Мірабо» Мета:   ознайомити учнів з  головними  віхами життєвого і творчого шляху поета; формувати уміння характеризувати образи - символи поезій   «Міст  Мірабо»; розвивати філософське мислення; навички групової роботи; сприяти вихованню активної життєвої  позиції, ставлення до кохання.    

Обладнання:  комп’ютер, мультимедійний, дидактичний матеріал для групової роботи, словники-шпаргалки, відеозапис пісні «Міст Мірабо».

Тип уроку: урок формування та розвитку компетентностей.

Випереджальне завдання:індивідуальні завдання: підготувати повідомлення  «Марі Лорансен та Ґ. Аполлінер»,  робота у групах.

Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

Bonjour! Salut!                                                                                                          Саме так хочеться розпочати наш із вами урок.

II. Мотивація навчальної діяльності.

           Мандруючи сторінками зарубіжної літератури, ми завітали  до неймовірно красивої, багатої на таланти, неповторної країни. Так хочеться поринути в атмосферу пишності, відчути аромат п’янкої кави

  Слайд – шоу «Франція»                                                                                                    …Тріумфальна арка, Ейфелева вежа, Монмарт, затишні кав’ярні, мистецькі салони Франції приваблювали, надихали, манили до себе митців із усього світу.           Париж I десятиліття  XX століття переживає «прекрасну епоху», час надзвичайного розвитку мистецтва і культури.                                                                                                                                                

        І саме тут у кав’ярні «Під золотим сонцем», у кабаре «Верткий кролик» з’являється неординарна особистість, котрій притаманні великий розум і меланхолійність, дух товариськості і глибокої  самотності... Гійом Аполлінер.

       Хто він цей геній, який стверджував, що «…не треба шукати суму в моїй  поезії, а лише саме життя»?   

III. Оголошення теми уроку.

          У моє літературне завітали сьогодні  не менш талановиті відвідувачі, які допоможуть нам привідкрити таємниці цього великого генія, історію його кохання і їх зв’язок із мостом Мірабо.

  ( Оголошення теми, запис в зошит)

IV. Актуалізація опорних знань                                                                              1. Використовуючи твердження, відтворіть факти із біографії Гійома Аполлінера:  

Мене вразило…                               Мене схвилювало…

Я запам’ятав (ла )…                        Мене засмутило…

V. Основна частина уроку

1. Учитель :

            В ім’я кохання рицарі чинили подвиги, творили музиканти і художники, писали книги письменники, поети складали вірші. Коли заходить мова про це велике  почуття, на думку завжди приходить вислів: «Шерше ля фам». «Шукайте жінку»,- говорять французи. Жінку,  в ім’я  якої це зроблено, заради якої пережиті щасливі і не зовсім щасливі миті життя.

               Хто ж та жінка в ім’я  якої Гійом Аполлінер написав один із кращих своїх віршів.

       (Повідомлення про Марі Лорансен)

Кожен день Аполлінер змушений був йти мостом Мірабо на іншу сторону Сени, щоб зустрітись зі своєю Марі.

2.  Спільне завдання для груп

(Клас розділений на 3 групи. Кожна група обирає спікера, що оголошуватиме   результат виконаного завдання і підсумує в кінці роботу кожного із членів групи.)

3 хвилинне есе «Міст».  Інформація про міст Мірабо

(Всі члени групи складають твір, спікер зачитує)

3. Робота з текстом

                Дійсно, міст може бути символом єднання людей, закоханих, а може бути і символом розлуки. Чим же був міст для ліричного героя Гійома Аполлінера?

1.  Виразне читання. Аналіз поезії.

 Прослуховування:  https://www.youtube.com/watch?v=5HpWDUo_zZA

2. Створення асоціативного ланцюжка.

 (На дошці картинка. Завдання: написати  асоціації, що виникли після прочитання поезії)

3. Аналіз поезії                                      

                                   

4. Бесіда з класом

        Перші враження.

        Що здивувало?

1.     Чому цей вірш можна читати по-різному?

2.     Навіщо потрібно було поету відмовитись від розділових знаків?

(У кожної людини індивідуальне сприйняття будь-якого тексту, навіть у різному настрої людина по-різному розставить паузи. Щоб викликати читача на співпрацю. Передати раптовість, динамізм подій у світі. Поет відтворює „потік життя” як потік ріки: їх не можна зупинити, „поставивши коми”)

3.     Поясніть назву поезії. Чому автор говорить про міст? Який символічний зміст має це слово?

Слово „міст” багатозначне.

Міст – це й ознака цивілізованого міста, це й поєднання частин міста, міст прокладений через бурхливу річку як порятунок від „крутняви шаленої”, міст рук – це порятунок від самотності й від плинності почуттів. Але у назві вказує поет точне місце – такий міст тільки у Парижі. Значить, світ, про який говориться у вірші стосується не просто будь-якого ліричного героя , а сучасного героя –парижанина. Таке враження, що з клаптиків здогаду складається картина. Міст через бурхливу річку, міст від серця до серця, міст від автора до читача.

Можливо, для автора важливо показати сучасне йому місто, але за допомогою ритму (а саме ритму ткацького верстату), нагадати про вічні теми – любов і надію, зраду, самотність. Ритм сучасного життя у цивілізованому світі шалений. За цією крутнявою іноді губляться справжні почуття, але людина залишається людиною, надія в ній живе і автор пропонує зупинитися і тоді на почуття не буде впливати час, метушня. „Рука в руці – постіймо очі в очі” Кохання може врятувати людину від плину часу, від згубного впливу технократичного суспільства. Навіть, символ цивілізації – міст – стане порятунком для людини і з’єднає її з минулим і майбутнім, тобто зробить людину поза часом, „Нехай вода тече хлюпоче” „А я ще є” Є самодостатня людина, є почуття, є суб’єктивний неповторний світ.

Міст – це символ Вічності, зупинка в часі. Місце, де не діють закони Годинника життя.

4.     Що ви уявили, слухаючи вірш? Які звуки ви почули?

Читаючи вірш, кожний бачить світ ліричного героя по-своєму. Наприклад, можна намалювати картину, у центрі якої дві руки, під ними бурхлива ріка. А над  усім править величезний годинник. Зліва і справа видно висотні будинки. Все це відбувається у серці. Чути дзвін годинника, який невблаганно відлічує години й хвилини (до речі, хода годинника  дуже схожа на звук  роботи величезного верстата), шум великої ріки та стук двох сердець.

5.     Які предмети, образи, переживання зображені одночасно?

Одночасно зображені почуття ліричного героя, плин часу, урбаністична тематика, природа, уривки філософських думок

6.     Про що цей вірш?

Про життя: „Крутня ва шалена”, „Життя хода тягуча”

Про кохання „Так і любов біжить у тебе в мене”

Про надію „надія ж невгамовано жагуча”

Про час „Хай бє годинник, ніч настає”

Про Вічність „Під мостом Мірабо хай Сена плине”

Про суб’єктивний світ людини.  Що таке годинник? Неминучість смерті, закінчення всього? А може, наближення очікуваного, час стає повільним у серці героя – очікування таке довге? Можливо, годинник – це серце героя, яке відмірює радість і біль кохання?

7.     Що  об`єднає ці образи, мотиви та переживання?

Вони не зупиняються, струмують, тобто динамічні, „живі”

8.     Місце дії?

- на мосту, тобто у місті, у реальному світі. Це  Париж, міст над Сеною

– у серці героя

9.   Це початок кохання чи кінець? Доведіть.

        Скоріше кінець, „любов сплива”.

        Можливо, це тільки початок -  „любов біжить у тебе в мене”

        Але ж настрій песимістичний : „журба й втіха”, „життя хода тягуча”

        Це йде мова про життя і про те, що любов може минути, але „я ще є”. Можливо, ці слова  про  любов?

10.   У який час живе герой цього твору? Чому?

Герой  - дитина урбаністичної цивілізації, все, про що вона думає відбувається на фоні індустріального міста. Це світовідчуття людини поч. ХХ ст.

11.    Із якими видами мистецтва можна порівняти вірш?

Із живописом, музикою

12.   Чи автор і ліричний герой одна й та сама людина? Де знаходиться автор?

Автор і ліричний герой дуже схожі, але це різні люди. Автор показав свідомість сучасної людини, яка залишилась у поезії і живе своїм життям. Сам автор знаходиться ніби над часом, над Мостом Мірабо. Він запрошує читача встати поруч і подивитися на ліричного героя збоку. Здається, в останніх стрічках він говорить про себе, можливо й про нас, читачів  „А я ще є”

 

Паспорт поезії «Міст Мірабо»

 

Назва: «Міст Мірабо»

Автор: Гійом Аполлінер

Рік написання: 1912

Збірка: «Алкоголі. Вірші 1898 – 1913»

Жанр: ліричний вірш

Тема: кохання, що минає і швидко спливає.

Мотив: утвердження вічного життя,  цінності людського «я».

Проблематика філософська:

• кохання;
• життя та смерть;
• тлінність і вічність.

Провідні образи: ріка Сена, міст, кохання, вода, годинник.

Символіка:

Міст Мірабо: символ кохання, символ вічного, нетлінного, непідвладного часу

Одним із центральних є образ  Сени, що невпинно котить свої хвилі – це уособлення життя і часу, в якому, зрештою, все минає — і надії, і кохання, і розчарування.

вода символізує вічний рух, швидкоплинність почуттів і самого життя;

годинник, який визначає час, його плинність для всього земного, і саме годинник нагадує ліричному героєві про те, що все минає — і позитивне, і негативне,— а людина продовжує жити

Художні засоби: 

• антитези («вода бігуча - життя хода тягуча»);
• паралелізм («любов сплива як та вода бігуча»);
• рефрен:

 Хай б’є годинник ніч настає

              Минають дні а я ще є

Ці рядки є рефреном у вірші. Автор ніби нагадує читачеві, що навіть коли настає ніч – час темряви, час невідомого – це теж мине. І тим приємніше відчувати себе частиною нового дня. Не втратити оптимізму, віри у себе допомагає кохання. І хоча почуття не вічні, вони теж спливають, але їм на зміну приходять нові емоції і почуття. Тому й слід цінувати кожну миттєвість життя.

        Вірш Аполлінера сповнений музичності: завдяки використанню  алітерації («пл» - «сп» - «чт» - «хч») можна «почути» як вода плине, хлюпоче, шепоче. Образ води, яка у постійному русі, надає динамічності віршу.

        У вірші відсутні розділові знаки, що дає змогу читачеві самостійно визначити  його інтонацію і ритміку. І це зробити нескладно: смислове навантаження поезії з перших рядків наче «підказує» як потрібно її читати.

        Реальна картина, що постає перед нами (Сена, міст, закохані, годинник, ніч) висвітлена через внутрішній світ героя, що змінює реальне світовідчуття і створює нову реальність – сюрреалістичну.

Особливості: відсутність розділових знаків. Написаний верлібром.

Не знаючи біографії можна сказати, що автор самотній у цьому місті. Любить його, знає. Але шукає для себе таке місце, до якого не діставав би шум світу, де можна побути самому з поезією, яка і є тим мостом Вічності, порятунком, надією. Автор непересічна  індивідуальність, експериментатор, який постає проти усталених норм. Таким чином є рушієм  Духовного  Прогресу. Він цінує життя, шукає відповіді на питання, небайдужа людина.

 

5.  Робота в групах

 

Завдання. Уявіть собі, що сам П. Пікассо звернувся до вас з проханням створити портрет Гійома Аполлінера, які б фарби ви обрали для цього?  Чому? (важливо відмітити віхи життя та творчості кольором).

1 група    «Складання центона»

2 група     «Склади картину»

3 група     «Чи легко зберегти кохання?»

 

IX. Підсумок уроку.

Вірші Гійома Аполлінера  надихають на творчість, на його твори написано багато пісень. Одна із них прозвучить зараз.

• Звучить пісня «Міст Мірабо» - Марк Лавуан, актор, співак.

 

X. Домашнє завдання: Вірш напам’ять

                                                                                                            

Додаток 1

Словник – шпаргалка Футуризм  («майбутнє»)– течія авангардизму; заперечували стару культуру, мораль, були за докорінне оновлення мистецтва, експериментували в області слова. Кубізм – течія авангардизму; Кубізм відтворює світ не таким, як його бачить митець, а таким, яким він його мислить. Суб'єктивне бачення світу. Предмети розкладаються на геометричні фігури. Сюрреалізм (фр. «надреальне») – течія авангардизму; засіб пізнання реального через надреальне, підсвідоме. Суб'єктивне вираження підсвідомого   Верлібр (вільний вірш) — систему віршування, що з'явилася у французькій поезії наприкінці XIX століття. Верлібр позбавлений звичних ознак поетичного твору: рими, суворого ритму та поділу на строфи. Для верлібру характерні рядки різної довжини, різні дво- і трискладові стопи; ритм може мати перебої.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Складання центона

Центон – різновид літературної гри, вірш складений із рядків одного або кількох поетів.

Рядки мають бути дібрані таким чином, щоб увесь вірш об’єднувався загальним змістом, що має надати йому вигляду закінченого твору.