Конспект уроку "Розділові знаки при прямій мові"

Тема . Розділові знаки в реченнях із прямою мовою
Мета: систематизувати знання учнів про пряму і непряму мову як засоби передачі чужої мови; удосконалювати вміння знаходити слова автора і пряму мову, будувати речення із прямою мовою, правильно ставити розділові знаки; розвивати усне та писемне мовлення, культуру мовлення, навички самоконтролю; виховувати любов до рідної мови.
 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Наскрізна лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток»
Методи і прийоми навчання:  бесіда, метод вправ, метод роботи з підручником, робота в групах,«вільний мікрофон».

Обладнання: підручник, картки для індивідуальної роботи.

                                                           Хід уроку
І.   Актуалізація опорних знань учнів.

1.   Перевірка домашнього завдання.

2.   Бесіда.

— Що таке пряма мова й слова автора?

— Які розділові знаки слід ставити при прямій мові?

—  Наведіть приклад речення з прямою мовою.

 —  З якою інтонацією потрібно читати речення з прямою мовою?

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку.

 Спостереження над мовним матеріалом.

♦ Доберіть і запишіть заголовок до поданого тексту. Виконайте завдання.
  «Без верби і калини нема України», — каже образне народне слово. 

  Важко уявити нашу землю без верби. У нас її росте близько 30 видів.         Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.

   Під вербами молодь призначала побачення, освідчувалася в коханні.

   Про тиху, скромну вербу народ склав багато пісень.

 ♦ Знайдіть речення з прямою мовою.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 
1. Робота з підручником.  Опрацювання таблиці про розділові знаки при прямій мові.
2. Опрацювання теоретичного матеріалу. Робота в групах.
1). Пряма мова береться з обох боків у лапки…

2). Якщо слова автора стоять перед прямою мовою…

3). Якщо слова автора стоять всередині або після неї… 
4). Коли пряму мову передають у формі діалогу…
3. Представлення роботи в групах. Обов’язкове наведення прикладів.

1). Пряма мова береться з обох боків у лапки. Причому в лапки беруться також знак питання, знак оклику і три крапки. Крапка і кома виносяться за лапки.
2). Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться
двокрапка, а якщо всередині або після неї, то виділяються комою й тире і пишуться з малої букви. 
 3). Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після
слів автора замість коми ставиться крапка.
4). Коли пряму мову передають у формі діалогу, тоді кожну репліку починають з нового рядка, перед нею ставлять тире і не вживають лапок.
Інші розділові знаки ставлять, як при прямій мові.
ІV. Закріплення набутих знань. 
1. Робота з підручником. Виконання вправи з підручника (усно).
2. Тренування правильно ставити розділові знаки та малювати схеми речень.
Слова автора: «Пряма мова! (?)» А: «П!(?)«    Під'їхав юнак на коні і сказав: «Дай, дівчино, напитись мені!» (В. Сосюра). Питають друзі: «Що шукаєш ти?»
(А. Малишко ).
Слова автора: «Пряма мова». А: «П».    Я прощаюся з літом, і воно мені каже: «Прощай». (Л. Костенко).
«Пряма мова!(?)» — слова автора. «П!(?)» - а.    «Беріть черешні!» — звернувся хлопчак до Богдана. (М. Стельмах). «Куди ти йдеш?» — журилась мати. (А. Семенюк ).
«Пряма мова», — слова автора. «П», — а.    «Добрий вечір вам», — заспівав позаду дівочий голос. (М. Стельмах ).
 3. Вправа на картках.
Прочитайте, визначте пряму мову і слова автора. Поясніть уживання розділових знаків. Перепишіть. Накресліть схеми речень.
1. Пита земля мене, питають ріки: «Чи ти Вкраїні син, чи син навіки?» (Д.Пилипчук). 2. «Ти до землі всім серцем прихились», — мені шепоче рідна Україна. (І. Гончар). 3. «Чи ж буває Вкраїна без верби й калини?» — дивуються наші земляки. (В. Супруненко). 4. А мати кличе нас Дивіться діти он воду із Дніпра веселка позича. (А. Малишко).

♦    Визначте в реченнях звертання. Поясніть, чому вони найчастіше трапляються в реченнях із прямою мовою.
4. Усна вправа
Прочитайте речення. Усно перебудуйте їх на речення з прямою мовою. Новостворені речення вимовте з належною інтонацією.
1. Мати каже, що найбільше див у світі робиться на світанні. (М. Стельмах). 2. І сонечко тихенько запитало, чи тепло у душі моїй сьогодні. (О. Омельченко). 3. Із гордістю сина кажу я про те, що мати мені Україна. (М. Луків).
 5. Вправа на картках та творча робота
 Прочитайте речення. Визначте етикетні формули («слова ввічливості»). Складіть і запишіть три речення з прямою мовою, використайте в них формули етикету.
1. «Добрий ранок, тітко Ганно!» — гукає Мар'яна. (М. Стельмах). 2. «Здорові були!» — пробасив Василь. (О. Миронюк). 3. «Доброго здоров'ячка!» — скоромовкою відповіла молодиця. (М. Стельмах). 4. До косарів знімав шапку і кричав на все поле: «Бог на поміч вам!» (В. Земляк). 5. Встала вона, пирогів напекла, мандрівника до воріт провела... Ще й уклонилась: «Щасти тобі, доле!» (Л. Костенко).6.    «Добрий вечір вам!» — проспівав знайомий голос. (М. Стельмах). 7.    Шапку узяв і почав її м'яти: «Що    добраніч, пора вирушати...» (Л. Костенко). 8. «Ходи здоровий, ходи здоровий, ходи здоровий!» — тричі сказав садівник. (М. Стельмах).
♦ Поясніть лексичне значення слова етикет.

♦ Яких формул етикету найчастіше вживають сучасні школярі? Запишіть п'ять із них. Яка роль етикетних формул у мовленні?

 V. Підсумки уроку 
- На сьогоднішньому уроці ми з вами розглянули, як правильно розставляти знаки при прямій мові. Що нового ви дізналися, що вам запам’яталося?

«Вільний мікрофон».
 VІ. Домашнє завдання.
       Виконати вправу з підручника.