Конспект уроку розвитку критичного мислення у 2 класі. Тема уроку: "Край, в якому я живу. Славетні українці. Художник І. Г. Авраменко.

Конспект уроку з розвитку критичного мислення у 2 класі

вчитель початкових класів

Петричко Інна Олександрівна

Вчитель вищої категорії

Дніпропетровська область м. Кривий Ріг

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №120

 

Освітня галузь: ЯДС (природознавство, математика, читання, мистецтво)

Урок підготувала: вчитель КЗШ №120 Петричко І. О.

Тема: Славетні українці. Край, в якому я живу. І. Г. Авраменко.

Мета:

1. Продовжувати ознайомлювати учнів з творчим шляхом відомих криворіжців. Художник Іван Гаврилович Авраменко.

2. Формувати читацькі компетентності: удосконалювати техніку свідомого виразного читання, складання діалогу, вчити учнів стежити за логікою описування подій  вміння визначати головну думку  та пояснювати її.

3. Розвивати критичне мислення, увагу та пам'ять. Навчати розуміти свої емоції.   

4. Виховувати спостережливість, терпіння, вміння слухати, доводити справу до логічного завершення та удосконалювати свої художньо-естетичні вподобання.

Обладнання: презентація «Музей-майстерня І. Г. Авраменка»,картки з

                       завданнями, дидактичний матеріал, іграшкові музичні інструменти, музичний супровід: фонова музика, уривок із музичної композиції «Мелодія» Мирослава Скорика.

 

Хід уроку

І.Організаційний момент.

Ранкове коло. «Музичний кошик». Діти беруть з кошика картку з назвою ноти, стають у коло, по черзі говорять: «Привіт, я нота ДО». Наступний учень «Привіт, нота ДО, я нота ЛЯ, всім гарного настрою»…

 

Рухалка «Пензлик, фарба, папір». Слова-оклики: сонечко (діти ходять по класу), дощик (об’єднання в групи).

1. Робота у групах.

Рухалка об’єднала дітей у 3 групи.

• Діти, а що може відбувається в природі, коли пройшов дощик, вітерець відніс хмаринки і вийшло сонечко? З’являється веселка (райдуга).
• Як одним словом можна назвати дощ, вітер, сонце, хмари, веселку – явища неживої природи. А ще вода, каміння, земля, повітря.
• А до живої природи, кого ми віднесемо? (Рослини, тварини, людину).
• Виконайте колективне завдання: об’єднайте явища живої та неживої природи.
• Це ви працювали колективно, а тепер кожен самостійно працює з КАРТКОЮ 1. «Допоможи дощику донести краплинку», «Пробіжи по веселці».
• Діти, який у нас настрій, коли ми дивимось на хмаринку? Сумний (чому, продемонструйте). А на веселку? Веселий (чому, продемонструйте).
• Рухалка біля парт: Вчитель виголошує: Хмаринка (сум на обличах, звуки дощу по парті…), Веселка (радість, танці…).
• Коли ви малювали веселку, дехто запитував: «А який колір наступний»? Тож пригадаємо лічилку назв кольорів.

 

ІІ. Мовна розминка. Лічилка про кольори.

Чапля Осінь Жде Завзято Буде Сани Фарбувати.

Повторити хором декілька раз. Окремо кожна група з рухами на кожне слово.

 

ІІІ  Повідомлення теми й мети уроку

1. Складання асоціативного куща.

• Друзі, назвіть останнє слово яке ви промовили – фарби.

 

 

Які бувають?            В яких професіях використовуються?       За складом?   

 

 

 

 

Де зберігаються? Де можна придбати?

 

2. Бесіда.

• А ви любите малювати? І я люблю. То ми з вами також художники?
• Тоді, ви легко відгадаєте мою загадку:
•  

Він зустрічає вас ще біля входу до школи.

Його картини споглядаєте щоперерви.

Дехто з вас мешкає на вулиці з його ім’ям.

Були на екскурсії у музеї.

• Так, молодці, це художник Іван Гаврилович Авраменко.

 

3. Перегляд презентації, демонстрація портрету художника.

 

4. Робота з Карткою 2. Виконайте математичні вправи.

Розв’язок виразів та задачі.

 

 

1. Розв’яжи вирази.

 

 

+ +  + +      =                 Х  5   =  ?  (25)

 

 

 

 

Х -   =   19

 

 

  Х   - =   31

 

2. Задача.

Хлопчик та дівчинка разом намалювали 25 малюнків. Хто з дітей намалював більше малюнків та на скільки, якщо відомо, що хлопчик намалював 11 малюнків?

 

Перевірка розв’язання завдань.

 

ІV. Актуалізація знань.

Друзі, ми з вами добре знаємо картини Івана Гавриловича, знаємо, що він художник, були в його музеї, але сьогодні поговоримо про…

1. Додай слово-пару, дай відповідь: хто, що робить?

БУДІВЕЛЬНИК – ….

ПЕКАР - …

ХУДОЖНИК –

ПИСЬМЕННИК –

ІV. Сприймання  й усвідомлення  нового матеріалу. Усвідомлення змісту.

Сьогодні ми поговоримо про Авраменка не художника, а письменника.

Опрацювання оповідання І. Г. Авраменка «Пісня про скрипку».

 

1. Передбачення за ключовими словами

А тепер уважно подивіться на ключові слова і передбачте, про що може йти мова у оповіданні.

• СКРИПКА
• ЗВУКИ
• МАЙСТРУВАТИ
• ГРАТИ
• НЕМАЄ СЛУХУ
• «ПИЛЯТИ » СКРИПКУ
• ПОРАЗКА

2. Колективне обговорення в групах.

А зараз прослухайте оповідання і порівняйте події зі своїми передбаченнями.

 

2.Первинне ознайомлення з текстом. Читання вчителем.

Демонстрація скрипки.

-  Чи сподобалось вам оповідання і чим?

- Назвіть головних героїв.

Зараз ви будете читати оповідання самостійно. У тексті вам зустрінуться слова, які важкі для читання або не зрозумілі.

 

3.Словникова робота

Радіонавушники

Майже справжня

Смичок

Талан

 

4. Релаксаційна пауза. Слухання музичного запису.

Давайте відпочинемо. Послухаємо музику.-

Діти, можливо  хтось з вас упізнав певні музичні інструменти?

 

5. Самостійне читання казки учнями вголос.

Гра «Долоня – плече».

 

6.Робота над аналізом змісту казки з елементами вибіркового читання. Характеристика дійових осіб.

 

1 група.

Технологія «Товсті/Тонкі запитання»

• Хто написав «Пісню про скрипку»?
• Про який музичний інструмент розповідається?
• Чи поганою людиною був дядько Афанасій?
• Як відбулося перше знайомство зі скрипкою (випадково почув гарні, мелодійні звуки)
• Чому Іван вирішив змайструвати саме скрипку (батько також майстрував музичні інструменти)
• Прочитати, як автор називає зроблену ним скрипку (майже скрипка).
• Чому автор називає свій витвір «майже» скрипкою (вона не грає).
• Чи образився Іван на свого сусіда Афанасія (не образився), чому, прочитати.
• Які почуття переживав Іван, коли йому заборонили грати на своїй скрипці (біль, гнів, образу, злість, чому).

 

2 група

Технологія «Кубування». Робота в групах.

1 грань – перше знайомство зі скрипкою (випадково почув гарні, мелодійні звуки)

2 грань – Чому Іван вирішив змайструвати саме скрипку (батько також майстрував музичні інструменти)

3 грань – Прочитати, як автор називає зроблену ним скрипку (майже скрипка).

4 грань – Чому автор називає свій витвір «майже» скрипкою (вона не грає).

5 грань – Чи образився Іван на свого сусіда Афанасія (не образився), чому, прочитати.

6 грань – Чи поганою людиною був дядько Афанасій (ні, чому).

 

3 та 4 група – підготувати інсценізацію сюжету спілкування Івана з дядьком Афанасієм.  Як би ви себе повели на місці сусіда, на місці Івана. Скласти діалоги героїв.

 

Рухалка: діти піднімаються, йдуть до куточку відпочинку, обирають собі музичний інструмент, пробують на ньому грати.

 

7.Визначення головної думки казки.

- Назвіть, якими справами любив займатися Іван? (Майструвати радіонавушники, двигун іграшкової машини, писати вірші, малювати, читати, створив свою скрипку).

- Що в нього не вийшло? (скрипка).

- А якій справі він добре навчився, і став видатним майстром своєї справи? (Бути художником, створювати картини).

- Чи зразу він став відомим митцем?

- А щоб стати відомим майстром, що він для цього робив? (Багато та добре навчався, працював).

 

VІ. Підсумок уроку.

8. Мікрофон.

Отже, друзі, який висновок можемо зробити (треба вчитися, навчатися різним видам діяльності, не боятися нового, щоб вибрати цікаву, улюблену для себе справу).

9. Робота в групах.

- Діти, який настрій переважав на нашому занятті?

- А оповідання «Пісня про скрипку» сумне  чи веселе.

- Перегляньте запропоновані репродукцію картини, дайте відповідь:

якого кольору небо, хмари, чи є на картинах сонце, якого кольору трава, дерева, річка?

• Ці картини яскраві, сонячні?
• Який настрій нам дарують ці картини?
• Дякую, і в мене гарний настрій, тому, що ми з вами добре попрацювали.
• А яка музика вам дарує веселий настрій?

Рефлексія.

 

• Звучить музична фонограма, діти рухаються під музику.

 

А на уроці образотворчого мистецтва ми з вами створимо колективну композицію «Місто майстрів».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Пісня про скрипку»

Любий друже, історія, яку я хочу тобі розповісти відбулася тоді, колимені було стільки ж років, як і тобі.

Одного теплого літнього вечора я почув Її голос. Він бринів над дахами і линув далеко-далеко, кличучи мене за собою. Це звучала скрипка. Я стояв, ніби зачарований, і не міг наслухатися. Так мені до душі припали ці звуки.

А потім вирішив: теж буду грати на скрипці. Але де її взяти? Мабуть, це пішло від батька. Він був майстром музичних інструментів. Чого тільки я не робив! Від радіонавушників з коробки з-під сірників до двигуна для іграшкової машинки, від віршів - до малювання. І я вирішив сам зроблю скрипку.

І ось я Її зробив!Вона була майже справжньою, якщо не вдаватися до самого головного – до її звучання. Але я грав. Ото була гра! Я «пиляв» свою скрипку смичком кожного дня по кілька годин. Грав…Грав, аж доки…

До мене звернулися наші сусіди Арташови. У них в родині  всі грали на різних інструментах. То були чудові і добрі люди, і я вдячний долі, що вони свого часу опинилися поряд зі мною.

Так, одного разу, коли я «грав», не витримав дядько Афанасій. Він зайшов і мовив так, обережно: «Слухай, Іване, ти хороший хлопець. Ти дуже багато чого вмієш, і будеш, напевно, майстром. Але, вибач, грати музику у тебе не виходить. У тебе немає слуху. Не чуєш ти музику. Не ображайся. Малюй, майструй, а грати – це не твій талан».

То була моя перша поразка. Але я ще й досі люблю скрипку. Люблю її  все життя.Ось подивіться на неї. Візьміть Її в руки, погладьте, пригорніть до серця, і ви зрозумієте, чому скрипку не можна не любити.

Іван Авраменко. 2000р.