Конспект уроку "Скіфи"

Урок №______Дата:___________Клас: 6

Тема: Скіфи.

Мета: ознайомити учнів з праслов'янськими племенами, які населяли територію сучасної України - скіфами; розкрити особливості суспільного розвитку скіфів; визначити причини розквіту та занепаду державного утворення Велика Скіфія; розвивати вміння аналізувати, прослідковувати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки, працювати з картою та історичними джерелами; формувати стійкий інтерес учнів до вивчення історії; виховати почуття патріотизму

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання:  підручник, роздатковий матеріа, мультимедіа.

Основні дати:

VI ст. до н.е. - поява скіфів у Північному Причорномор'ї;

IV ст. до н. е. - скіфська держава досягла найвищого розвитку;

III ст. до н. е. - занепад Великої Скіфії;

II ст. до н. е. - Мала Скіфія припиняє існування під натиском готів.

ХІД УРОКУ

I.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. Перевірка засвоєних учнями знань методом бесіди (Опитування зі створенням асоціативного куща «кіммерійці»).

1. Бесіда «Кіммерійці»

2. Підсумок засвоєного матеріалу.

Повідомлення теми і мети уроку

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Вчитель: Сьогодні ми продовжуємо вивчати корені свого народу.

Бо коріння в нас є! Дуже глибоко в час простяглось…

         До сих пір хоронилось воно у минувшині сивій…

                    Та тримає нас міцно… Щоб нам в сьогоденні  жилось,

                                              На прадавній землі, де народ наш існує і нині…

ІІІ. СПРИЙМАННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ МЕТОДОМ РОЗПОВІДІ ВЧИТЕЛЯ

Вчитель:  Скіфи були другим кочовим народом, який оселився на стародавніх землях України після кіммерійців у VІІ ст. до н.е. Важливо сказати,  що саме Скіфи – перший народ, який створив протодержаву (Як ви розумієте поняття Протодержава?)  на теренах України.  Скіфи завоювали величезну для тих часів територію між Доном, Дунаєм і Дніпром, частину Криму (територію сучасної Південної і Південно-Східної України), утворивши там державу Скіфію.

Найґрунтовніше характеристику та опис життя і побуту скіфів залишив Геродот.  (Пригадаємо, хто такий Геродот?) Батько історії  особисто відвідав землі Скіфії і дуже гарно описав їх.

 Грецький історик  Геродот так описав « За Дунаєм починається Скіфія – Україна, простори якої простяглися на схід понад Чорним морем і на північ від нього та Дунаю. Скіфія – це край ранкового сонця. Скіфи казали, що вони діти «Борисфену» – Дніпра.

 Продовження з книжки «Брама Європи»(С. Плохій)  ст. 34

Це дуже реалістичний опис. Чорноземи в районі басейну Дніпра й досі вважають одними з найбагатших в світі, чим забезпечують сучасній Україні неофіційну назву «ЖИТНИЦЯ ЄВРОПИ».

Як ж виникли СКІФИ? Чи можливо це вибраний народ? З Біблії можна дізнатися, а саме Археєпископ Євсевій пише, що скіфи – українці є нащадками Гомера, сина Яфета, онука Ноя. Ці рядки ми можемо зустріти в Книзі Буття 10:2, Старий Завіт. Найвідомішим царем скіфів був Таргітай, або, як скіфи його називали Гет, власне він був  правправнук Ноя. Гет  означає могутній володар – воїн.

РОЗПОВІДЬ УЧНЯ

Пропоную послухати одну з легенд, появи народу скіфів.

Легенда про появу скіфів 

Давно це було, можливо тисячі-тисячі років тому. Жили у нашому краю скіфи, це такий давній народ, а над ними був цар, і звали його Аріант. І вирішив він порахувати своїх підданих, але як це зробити? Думав він, думав і придумав…Наказав цар зібрати всіх скіфів і до самого останнього, а було в нього багато їх: скіфи-орачі, землероби, скіфи-скотарі, мисливці, і «царські» скіфи. І наказав він їм принести свої стріли, кожному по одній. Далі наказав розпалити вогнище велике, до неба, зробити таку бронзову піч. І піч та жевріла цілий день і цілу ніч, а скіфи ламали свої стріли і кидали в неї наконечники від стріл. А коли порахував – виплавився в тій печі великий казан, який піднімався високо над землею. І покрив його цар чистим золотом, що сяяло і затьмарювало навіть сонце. Багато людей вже тисячі років шукають цей казан. Та кажуть люди, що розсипався він давно на маленькі частинки, які розкидані по всій землі. І стали з часом золотими злиткам. А тим, хто хоче знайти скіфське золото, являється одного разу олень з золотими копитами і вибиває іскри – тут і шукай! Або ж стоїть на курганах одинока стара груша – це теж такий знак, що тут золото закопане.

РОЗПОВІДЬ ВЧИТЕЛЯ

Називав Геродот наш край «Ексампей» - тобто священні шляхи» Скіфських легенд існує декілька варіантів. Зупинятися над кожною не будемо, бо кожна з них закінчується словами « священний  мудрий народ».

Скіф означає «білошкірий».  Про життя і звичаї скіфів  ми теж дізнаємося від Геродота: «…звуться вони кочівниками, (Поясніть поняття «КОЧІВНИК»?) бо в них немає хат, а живуть вони в кибитках, з яких найменші бувають чотириколісні, а інші – шестиколісні; вони цілком закриті повстю – цупким матеріалом, виготовленим з вовни, і зроблені подібно до будинків: одні з двома, інші з трьома відділами; вони непроникні ні для води, ні для снігу, ні для вітрів. У ці вози запрягають по дві й по три пари безрогих волів. У таких кибитках перебувають жінки, а чоловіки їздять верхи; за ними йдуть стада овець, корів і табуни коней. На одному місці залишаються стільки часу, доки вистачає трави для стад, а коли її не вистачає, переходять в іншу місцевість».

 ІV РОБОТА З ІСТОРИЧНИМ ДЖЕРЕЛОМ. ДОДАТОК 1

Завдання:

Прочитайте уривок з книги «Мельпомена» давньогрецького історика Геродота, і визначте, на які групи поділялися племена скіфів.

Геродот про населення Скіфії

Скіфи-хлібороби сіють хліб не для власного вжитку, а на продаж... Ці племена живуть... на захід від Борисфену.

На схід від цих скіфів-хліборобів, за річкою Пантікапом*, живуть уже скіфи-кочовики, які нічого не сіють і не орють... Ці кочовики на схід займають обшир на чотирнадцять днів дороги.

На південний схід простягається країна, що називається царською, і скіфи, які в ній живуть, найхоробріші та найчисленніші, і вони вважають інших скіфів своїми невільниками.

Отже, за свідченнями давньогрецького історика - мандрівника Геродота. Скіфи поділилися на:

- Скіфи – землероби;

- Царські скіфи;

- Скіфи – кочівники (власне скіфи)

 РОЗПОВІДЬ ВЧИТЕЛЯ Скіфське суспільство складалося з трьох основних верств: воїнів, жерців, рядових общинників (землеробів і скотарів). Кожна з верств вела своє походження від одного з синів першопредка і мала свій священний атрибут. Для воїнів це була сокира; для жреців – чаша, для общинників – плуг з ярмом. Геродот говорить, що особливою шаною у скіфів користувалися сім богів; саме їх вважали прабатьками людей і творцями всього сущого на Землі.

              Письмові джерела та археологічні матеріали засвідчують, що основу скіфського виробництва становило скотарство, оскільки воно давало майже все необхідне для життя – коней, м’ясо, молоко, вовну і повсть для одягу. Землеробське населення Скіфії вирощувало пшеницю, просо, коноплі та ін., причому хліб сіяли не тільки для себе, а й на продаж. Землероби жили в поселеннях (городищах), які розташовувалися на берегах річок і укріплювалися ровами й валами.

        Сучасні дослідники вважають, що перші паростки державності на території України з’явилися саме у скіфські часи. Скіфи створили самобутню культуру. В мистецтві домінував так званий «звіриний» стиль. Скіфи створили на той час велику і могутню Українську Державу, що простяглася від Дунаю до Дону.

  Населення Великої Скіфії

Панівне становище у Великій Скіфії посідали царські скіфи. їм сплачували данину інші скіфські й сусідські племена. Данина - це продукти землеробства (в основному пшениця) та ремісничі вироби. Зі Скіфії хліб «перекачували» до античних міст північного узбережжя Червоного моря. Активно велася работоргівля.

На теренах Правобережного та Лівобережного лісостепу проживали праслов’яни - скіфи-орачі (Правобережжя) і скіфи-землероби (Лівобережжя). Вони вели осілий спосіб життя й займалися переважно землеробством, яке завдяки застосуванню дерев’яного плуга швидко розвивалося. Надлишки збіжжя скіфи продавали грецьким містам-колоніям Північного Причорномор’я. Ці племена займалися ще й садівництвом, різними промислами, ремеслами: шили одяг, будували житло, виготовляли посуд.

Царські скіфи і скіфи- кочівники мешкали у понизов'ї Дніпра, у Криму, їх поселення простягалися далеко на схід - до Меотиди (Азовського моря) та Танаїсу (Дону). Часом скіфи вирушали в далекі походи, доходили навіть до Вавилонії та Єгипту. Жили родинами й племенами.

Важливий факт – Кожен скіф міг перелічити своїх пращурів на ім’я до шостого коліна

СКІФИ – ВОЇНИ, АБО ЦАРСЬКІ СКІФИ

Царські скіфи – це народ безстрашних борців, аристократів духу й завойовників світу.

Греки вважали скіфів справедливими людьми, тому що вся земля у них була спільна. Вони шанували людину незалежно від її національності, за розум та душевні якості й понад усе цінували міцну чоловічу дружбу.

                                          Роздрукована вставка

                       Як ви думаєте, що допомогло скіфам утворити державу?

РОЗПОВІДЬ ВЧИТЕЛЯ

Володарем перської імперії став Дарій. Він вирішив заволодіти цілим світом. Війна була джерелом збагачення. Україна славилася багатством природи, дарів неба, тому завжди була ласим шматком для загарбників. Дарій 5 років готувався до війни з Україною, яку мав здобути за 60 днів. Брат Дарія Артабан відмовляв від задуманого, доводив йому, що українців ще ніхто не перемагав і з ними важко воювати. Артабан нагадав Дарію, що перський правитель Кир втратив усю армію і сам поклав голову у війні лише одним плем’ям скіфів – масагетами, як же він хоче воювати з цілим народом скіфським.  Дарій не слухав.  З військом, що налічувало 700 тисяч воїнів на 600 кораблях вирушив через Дунай у Скіфію. Тим часом царські скіфи зібрали всіх правителів племен Скіфів і повідомили, що злочинний Дарій підкорив усі народи Малої Азії, звів міст через Босфор, перейшов Європу і вже підкорив гетів, одних із скіфів. Направляється на Царську Скіфію. Українці застосували нову та геніальну тактику війни. Вони вирішили уникати відкритого бою, а відходили, засипаючи на своєму шляху криниці, джерела та спалювали пасовища. Українці розділилися на три частини. Першу армію очолював Скопа – начальник скіфів – скотарів, який заманював персів у вигідні для себе місця. Другу і більшу – Ідантир, який вперше  в історії світу започаткував партизанську війну. Третю армію, яка займалася висиленням українських родин, табунів коней, отар овець, жінок з дітьми і старцями, вів Таксак.

Перси втратили частину війська, не вигравши жодного бою і не захопивши ніякої здобиччі. Скіфи вмудрилися навіть у табір Дарія відіслати вісника з дарами: птахом, мишею, жабою та 5 стрілами. Радник Дарія розтлумачив це так: « Якщо ви не сховаєтеся у небі, як птахи, чи в землі, як миші, чи у воді, як жаби, то всі згинете від наших стріл».

Безславно закінчилась війна для Дарія, він втік з території України. Майже мільйонна армія втратила силу.  З того часу скіфи здобули собі славу непереможного народу і ще сильніше укріпили свої етнічні землі в єдину могутню Українську державу.

Варто сказати і зазначити, що перший  у світі перепис населення відбувся також за часів скіфів, а саме Оріяпетом, управителем царських скіфів. Наймогутнішої слави Скіфія досягла в ІV ст. до н.е. за часів правління славетного царя Атея, який зумів об’єднати усі скіфські племена в одну могутню державу. Ця величезна держава об’єднувала 10 різних народів. Могутня імперія скіфів існувала впродовж 300 років із середини VІ до ІІІ ст. до н.е.

КУЛЬТУРА СКІФІВ

Скіфи виготовляли собі одяг із шкіри, носили широкі штани, мякі чоботи, на голові – гостроконечну шапку. Скіфи дуже любили золото. Його вони використовували не лише в пишності одежі чи в прикрасах, але і в побуті., тобто посуда була оздоблена золотом, зброя, навіть коней прикрашали золотом.

Коли вмирав скіфський цар, його набальзамовували пахучим зіллям і тіло 40 днів возили всією Скіфією, весь народ оплакував свого вождя. Потім спочилого царя везли у так би мовити родові усипальні, скіфські кургани.

Скіфський курган – поховання у формі штучно утвореного  земляного насипу. Чим більший пагорб, тим більше заслуг і слави в того, хто спочиває в ньому.

(записати визначення в зошит)

Найвідоміші серед них – Солоха й Гайманова Могила на Запоріжжі, Товста Могила й Чортомлик на Дніпропетровщині, Куль – Оба біля Керчі та ін.

Коли відбувалося поховання вождя, вбивали і ховали разом з ним одну з його жінок, конюха,оповісника, виночерпія, а також багато коней, іншої худоби, клали до могили військові обладунки, зброю, золоті чаші та прикраси, ставили їжу, питво в грецьких амфорах. Після похорону над могилою влаштовували поминальну трапезу і насипали високу могилу – курган.

СКІФСЬКЕ ЗОЛОТО

ДЕ СКІФИ ДОБУВАЛИ ЗОЛОТО?

Це питання неодноразово обговорювалося істориками та археологами. Як у курганах українських степів могло з’явитися золото, ще й такої високої якості? Є три основні версії:

1. Скіфи добували золото із Закарпаття. Мужіївське родовище — єдина золота копальня на території сучасної України. Проте, нещодавні дослідження довели, що хімічний склад скіфського золота та зразків із Закарпаття відрізняються.
2. Згідно з другою версією, скіфські майстри купували дорогоцінний метал у Греції. Ця теорія здається ще менш імовірною. У скіфів буквально був культ золота (вони використовували його навіть у побуті), тому скупити стільки матеріалу неможливо. По-друге, розвиток ювелірної майстерності в Скіфії навпаки показував грекам рівень місцевої культури, їхню рівноправність.
3. Третя версія з’явилася порівняно недавно, але викликає в істориків більше довіри, оскільки є підтвердження з архівів. У давнину аурум і аргентум могли видобувати в Нагольному кряжі, де й зараз є певний вміст дорогоцінних металів у жилах. Ймовірно, скіфи закинули видобуток через недостатньо розвинені на той момент технології, який потім відновила імператриця Катерина.

Коли розглядаємо питання, де скіфи добували золото, не можна забувати, що це був кочовий і войовничий народ. Як зазначають археологи, багато багатств кочові племена здобували після перемоги над іншими народами. Дорогоцінний метал перетоплювали та створювали власні скіфські золоті прикраси. Ще одне питання, яке непокоїть вчених, що за проба скіфського золота. Тут немає однозначної відповіді. Це залежить від того, де знайшли конкретний взірець чи групу прикрас. Наприклад, знаменита Пектораль виконана з 958 проби, а сережки підвіски з 925. Але, як показують археологічні розкопки, вироби переважно мають від 300 до 700 проби. Якщо прикраса має характерний червоний підтон, значить, майстри додали значну кількість міді. Насамперед це було зроблено з практичних міркувань. Золоті вироби носили в тому числі воїни, тому вони мали бути міцними, а аурум сам по собі м’який.

ВІДЕО «СКІФСЬКЕ ЗОЛОТО»

РОЗПОВІДЬ ВЧИТЕЛЯ

Занепад Великої Скіфії

Після смерті царя Атея держава занепадає (IV – III ст. до н.е.). Скіфський  степ між Доном і Дніпром у ІІІ – ІІ ст.до н.е. зайняли інші кочовики, зокрема сармати. Але самі скіфи не зникають: частина їх переселилися до Криму і створили нову державу – Малу Скіфію, що проіснувала до ІІІ ст.до н.е. і занепала під натиском готів.

ПІДВЕДЕННЯ  ПІДСУМКІВ.

Вчитель: «І слава про скіфів, як про непереможний народ воїнів, нестримних вершників з луками, облетить всі тамтешні народи і племена, проспівається  у віках і набагато переживе самих скіфів...» Як ви думаєте, про що говорять останні рядки «слава переживе самих скіфів»?

     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Повторити параграф 30,31, підготовка до практичної роботи.

Ст. 126 (4 завдання)

Додаток 1 до уроку №_____

Робота з джерелом

Завдання:

-         Прочитайте уривок з книги «Мельпомена» давньогрецького історика Геродота, і визначте, на які групи поділялися племена скіфів.

Геродот про населення Скіфії

Скіфи-хлібороби сіють хліб не для власного вжитку, а на продаж... Ці племена живуть... на захід від Борисфену.

На схід від цих скіфів-хліборобів, за річкою Пантікапом*, живуть уже скіфи-кочовики, які нічого не сіють і не орють... Ці кочовики на схід займають обшир на чотирнадцять днів дороги.

На південний схід простягається країна, що називається царською, і скіфи, які в ній живуть, найхоробріші та найчисленніші, і вони вважають інших скіфів своїми невільниками.

Додаток 1 до уроку №_____

Робота з джерелом

Завдання:

-         Прочитайте уривок з книги «Мельпомена» давньогрецького історика Геродота, і визначте, на які групи поділялися племена скіфів.

Геродот про населення Скіфії

Скіфи-хлібороби сіють хліб не для власного вжитку, а на продаж... Ці племена живуть... на захід від Борисфену.

На схід від цих скіфів-хліборобів, за річкою Пантікапом*, живуть уже скіфи-кочовики, які нічого не сіють і не орють... Ці кочовики на схід займають обшир на чотирнадцять днів дороги.

На південний схід простягається країна, що називається царською, і скіфи, які в ній живуть, найхоробріші та найчисленніші, і вони вважають інших скіфів своїми невільниками.