Конспект уроку «Словосполучення і речення. Просте речення»

Урок № 4

Методична мета: використання  міжпредметних зв'язків  на уроках  української мови 

Предмет:«Українська мова»

Професія: 8331 «Тракторист-машиніст с\г виробництва (кат. «А1», «А2»), електрозварник ручного зварювання, водій автотранспортних засобів (кат. «С»)».

     Тема програми:  «Узагальнення і систематизації найважливіших відомостей з синтаксису, пунктуації і стилістики »

Тема уроку. Словосполучення і речення. Просте речення .

Мета уроку:  повторити найважливіші теоретичні відомості з синтаксису, зокрема про будову словосполучення й речення як основних синтаксичних одиниць; формувати загальнопізнавальні вміння розрізняти словосполучення й речення, визначати головне і залежне слова у словосполученнях, головні та другорядні члени в реченнях; розвивати творчі вміння будувати синтаксичні словосполучення; виховувати любов до народної творчості, повагу  до  професіоналів.

Тип уроку:  комбінований .

Методи проведення:  бесіда, пояснення, розповідь, створення проблемних ситуацій, дослідницький метод, показ презентації, самостійна робота учнів.

Комплексно-методичне забезпечення:  конспект уроку,   таблиці «Словосполучення і речення  », «Просте речення», картки «Взаємодиктант»,  куб  із  запитаннями , підручник О.В.Заболотний, В.В.Заболотний  «Українська мова», О.Олійник «Українська мова», запис класичної музики, мультимедійний проектор, екран, комп’ютер,  відеоролик «Правопис ненаголошених голосних»

 Міжпредметні зв’язки:

 1.Українська література  

 2. Музика 

3.Правила дорожнього руху 

4.Будова автомобіля

6. Народознавство

7.Біологія

Хід уроку

 І. Організація класу.

Перевірка наявності учнів та готовності їх до роботи на уроці.

Ароматерапія.

     Ви вже, мабуть, відчули, що повітря класної кімнати насичене ароматом  м'яти. Японські психологи рекомендують насичувати повітря у робочих приміщеннях ароматом м'яти. Установлено, що пахощі м'яти   підвищують працездатність, зменшують сонливість, а також кількість помилок під час роботи. Бажаємо вам успіхів на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних  знань .

Інтелектуальна розминка «Мовний  двобій».

1.  Що називається словосполученням? 
2. Яку структуру воно має і як зв’язуються слова в ньому?
3.  Чим словосполучення  відрізняється від слова?

4. Які ознаки властиві реченню?

5. Що називається граматичною основою речення? 

 Підсумок.

ІІІ. Мотивація   навчальної діяльності .

Щоб  правильно і грамотно писати та говорити, ми  будемо працювати над темою сьогоднішнього уроку, адже це стане гарантом вашого професійного успіху.

  ІV.Оголошення теми і мети уроку .

Перегляд презентації«Словосполучення і речення. Просте речення ». Завдання уроку:

1) повторити найважливіші теоретичні відомості з синтаксису, зокрема про будову словосполучення й речення як основних синтаксичних одиниць;

2) формувати загальнопізнавальні вміння розрізняти словосполучення й речення, визначати головне і залежне слова у словосполученнях, головні та другорядні члени в реченнях;

3) удосконалювати вміння будувати  словосполучення та речення .

V. Вивчення нового матеріалу .

1. Повторення ключових питань.

     Повідомлення  мовознавця  про  словосполучення і речення.

Синтаксис — душа мови.

М. Рильський

1) Синтаксис, одиниці синтаксису.

Синтаксис (від грецьк.— syntaxis — побудова, зв’язок, сполучення) — розділ науки про мову, який вивчає будову словосполучень і речень. Одиниці синтаксису — словосполучення, речення.

2) Словосполучення. Поєднання слів, які не є словосполученням.

Словосполучення — синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв’язку: рідний край, пройшов півдороги, йдеш до рубежів.

 Поєднання слів, які не є словосполученням:

1) фразеологізм: байдики бити;

2) неповнозначне слово + повнозначне слово: на вулиці, попід вікнами;

3) однорідні члени речення (сурядний зв’язок): березень і квітень;

4) підмет + присудок: сонце сяє, випав сніг.

Словосполучення є будівельним матеріалом для речення, є його складовою частиною.

3) Речення. Головні члени речення.

Речення — синтаксична одиниця, яка оформлена інтонаційно, виражає закінчену думку про факт чи явище дійсності: Мене завжди хвилюють птиці у вечірньому небі. (О. Довженко)

Головні члени речення: підмет (хто? що?) називає предмет, про який щось стверджується або заперечується в реченні; присудок (що робить предмет? що з ним робиться? який він є?) стверджує або заперечує щось у реченні.

4) Другорядні члени речення.

Другорядні члени речення — означення, додатки, обставини — поширюють граматичну основу, пояснюючи підмет і присудок, або розширюють, доповнюють повідомлення, пояснюючи інші другорядні члени.

   2.Опрацювання таблиці  «Словосполучення і речення », «Просте речення»

3.Розглянути схему. Що нового ви дізналися про зв'язок слів у сло­восполученні? Зробити висновок, що таке узгодження, керування, прилягання. Порівняти свої твердження з теоретичним матеріа­лом, поданим у підручнику.

4.Робота з алгоритмом.

5. Робота зі схемою.

6. Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу

 VІ.  Закріплення  вивченого матеріалу

1. Творче  конструювання .

Із поданих слів складіть словосполучення. Визначте головні й залежні слова в словосполученнях. Із двома словосполученнями складіть два речення.

Нове,  комбайн;  ремонт,  трактор; справжній, водії.

2. Проблемне завдання.

З’ясуйте, наведені пари слів — це словосполучення чи речення? Обґрунтуйте свою думку. Поширте речення другорядними членами, запишіть, виділіть граматичну основу. Укажіть другорядні члени речення.

Тракторист працює. Колоситься   поле. Достигло зерно.

3.Заповніть та проаналізуйте таблицю.

4.Взаємодиктант (робота в парах). 

Учні отримують картки з реченнями. 

Записати речення під диктовку. Визначити головні та другорядні члени речення    

Картка 1

Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб – сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності української як й інших сусідніх народів. Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов'янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб символізували духовну єдність, злагоду, пошану тим, хто виявив її. Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією і в наш час.
(В. Скуратівський "Берегиня")

Картка 2

       Серед братів-місяців серпню належить особлива роль. Протягом року хлібороб працював, сказати б, на останній місяць. літа. Отож із серпнем – вінцем року – люди пов'язували свої найкращі, найпотаємніші надії. Не випадково в народі казали: "Один серпневий день рік годує". Тому хлібороби зрання й до пізнього вечора не мали перепочинку.
Як ми знаємо, кожен місяць мав свої перепочинкові дні-свята, котрими й регулювали працю з відпочинком. Лише для серпня народно-обрядова структура їх не передбачала. Для цієї пори року існувало золоте правило, що відобразилось у народному прислів'ї:  "У хліба короткі ноги, як утече, то й довгими не наздожеш". (За В. Скуратівським).

Зробити взаємоперевірку.

5.Метод «Сенкан». Скласти сенкан професійного спрямування. Пояснити, які  речення є простими.

Водій

_____________

_____________

   Звучить  класична музика

6. Дослідження-моделювання.

Запишіть словосполучення за поданими схемами,  визначте їх  тип . 

7. Творче  завдання .

Складіть по три словосполучення кожного виду на тему “Моя професія ”

1.               іменник + прикметник;
2.               іменник + іменник;
3.               дієслово + іменник;
4.               дієслово + прислівник;
5.               дієслово + займенник з прийменником;
6.               дієслово + іменник з прийменником.

8. Робота із загадками. (проаналізувати словосполучення )

1. У пору літню, в час осінній,
Навесні — в гарячий час —
Косять, жнуть вони і сіють,
Орють лан у котрий раз! (Хлібороби)

2. Бере билинку, 
А кидається мішком.( Комбайн )

3. Ріже, віє, шеретує, 
Зерно відбирає; 
Один сидить і керує, 
Другий помагає. ( Комбайн )

4. Не косар, а косить, 
Не молотарка, а молотить, 
Не віялка, а віє, 
Не з руками, а в'яже - 
Людям всю правду покаже.  ( Комбайн )

9. Робота з підручником. Списати, визначити головні та другорядні члени речення .

Вправа 7, с.232  (О.Олійник «Українська мова»)

Перегляд відеоролика «Члени речення»

VІІ . Підсумок уроку.

1.Метод «Кубування».(Ключові  запитання записані на гранях куба)

—Яка відмінність між складним реченням і простим? Наведіть приклад.

—Які члени речення називаються однорідними? Наведіть приклад.

—Чи утворюють словосполучення підмет і присудок? Чому? Наведіть приклад.

—Чи утворюють словосполучення однорідні члени речення? Чому? Наведіть приклад.

          VІІІ . Домашнє завдання.

1. Опрацювати теоретичний матеріал. 

2. Виконати вправу 9, ст. 233