Конспект уроку "Світове господарство. Міжнародні економічні відносини"

Організаційні та смислові етапи

Тривалість, хв

Пізнавальні завдання

Діяльність вчителя

Діяльність учнів

1

2

3

4

5

2

Пропонує учням зайняти свої робочі місця і підготуватись до уроку, вітається з учнями, надає слово черговому учневі, котрий перевіряє присутність решти учнів на уроці, нагадує, що було на домашнє завдання.

Дякує учням.

Вітаються з вчите-лем, готуються до уроку, слухають чер-гового учня.

6

Повторити, згадати, що вивчали учні про світове господарс-тво  на уроках со-ціально-економічної географії,

Вчитель бере вступне слово і пропонує згадати інформацію про світове господарство та етапи його формування.

Отож, всі відклали зошити і згадаємо етапи формування світового господарства.

Зразок виступу учня.

      Формування світового господарства розпочинається в період великих географічних відкриттів XV—XVI ст.

Слухають вчителя. Відповідають на за-питання вчителя, оновлюють в пам’я-ті знання про світо-ве господарство.

1

2

3

4

5

Прийом «Фрон-тальна бесіда».

відновити в пам’яті інформацію особли-вості ринкової еко-номіки, причини та інструменти держа-вного регулювання, вплив державних за-ходів на загальний стан економіки.

       У його розвитку можна виділити декілька етапів. Перший етап тривав до середини XIX ст. У цей час починають складатися світові економічні зв'язки. Основним видом їх у цей період була зовнішня торгівля. Вона ще не мала систематичного характеру. Обмін був нееквівалентним, що давало можливість сильнішим і більш розвинутим країнам наживатися за рахунок слаборозвинутих. У торгових стосунках часто застосовувалася сила, грабіж. Не існувало міжнародних правових норм.

       Другий етап у розвитку світового господарства розпочався з середини XIX ст. У цей період поряд з міжнародною торгівлею розвивається нова форма економічних зв'язків — закордонні інвестиції, тобто розміщення капіталів в інших країнах з метою одержання більшого прибутку. Це стійкіша форма зв'язку. Вона існує постійно, бо капітал вкладається у виробництво на тривалий час — це означає, що за кордоном будуються фабрики, заводи. Відбувається будівництво портів, шляхів. Економічні стосунки стають регулярними. Поряд із цим виникає ще одна форма економічних зв'язків — міграція робочої сили.

З середини XX ст. формування світового господарства вступає в третій етап. Він триває й тепер. Це етап економічної інтеграції. Економічна інтеграція — це процес взаємного переплетення виробничих процесів різних країн, який вимагає проведення узгодженої економічної політики. Вона проявляється в тому, що

1

2

3

4

5

виробнича діяльність розвинутих країн за кордоном. Великі фірми будують за кордоном заводи, фабрики, виробляють продукцію і реалізують.

Розповідь учителя.

Як бачимо, світове господарство пройшло тривалий шлях свого формування і стосується воно кожного з нас безпосередньо. Ми користуємося речами, виготовленими в Туреччині, Польщі, Китаї, країнах Європи, п’ємо каву з Бразилії, чай з Індії. В Україні чимало вітчизняних товарів вироблені за її межами. Економічна інтеграція, інтернаціоналізація господарського життя – об’єктивний процес, який неможливо скасувати або зупинити.

Учні записують тему та план уроку в зошит.

Розповідь, поя-сння, перег-ляд мульти-медій-ної пре-зентації.

25

Учитель бере вступне слово і пропонує учням на протязі уроку записувати головне і використовувати для вивчення нового матеріалу ОІС і мультимедійну презентацію.

Сьогодні світове господарство охоплює понад 200 національних господарств, десятки впливових міжнародних організацій, тисячі великих ТНК.

Характерні риси сучасного світового господарства:

• розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва, передусім у формах ввезення-вивезення капіталу, робочої сили та технологій;

Учні слухають, конспектують. Під час  уроку працю-ють з додатковим матеріалом, спос-терігають за пре-зентацією.

1

2

3

4

5

• зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих у кількох країнах, насамперед у межах ТНК;
• економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основах;
• виникнення економіки відкритого типу в межах багатьох держав і міждержавних об’єднань.

Організуючою основою світового господарства є міжнародний поділ праці – вища форма суспільного поділу праці, що виражається в спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів продукції, послуг і подальшому обміні ними.

Спеціалізація окремих країн на виробництві певних видів продукції й послуг передбачає їх виробництво в розмірах, які набагато перевищують власні потреби країни-виробника. Так формуються галузі міжнародної спеціалізації. Тобто такі, які орієнтовані на експорт продукції й у першу чергу визначають «обличчя» країни в міжнародному розподілі праці.

Завдання.

Наведіть приклади галузей міжнародної спеціалізації для різних країн світу. Спробуйте пояснити, якими чинниками обумовлена така спеціалізація.

Охоплюючи всі країни світу, світове господарство й міжнародний географічний поділ праці видозмінюються

Учні відповідають на питання, харак-теризують ілюстро-ваний матеріал.

1

2

3

4

5

.

та ускладнюються, набуваючи нових форм.

Сучасне світове господарство має складну структуру: різнорівневу за ступенем розвитку. Багатополюсну за просторовою організацією, асиметричну – завдяки нерівноправності відносин.

Завдання.

Пригадайте, що таке типологія країн; із якою метою визначають певні групи та типи країн світу; які критерії поділу використовують.

Економічна потужність держави, ефективність використання її потенціалу, рівень розвитку науки й техніки та життя населення – головні критерії, які визначають місце країн у світі. Залежно від рівня економічного розвитку виділяють розвинені країни, країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються.

Економічно розвинені країни змагаються за сфери економічного та політичного впливу; країни, що розвиваються, ведуть боротьбу за стале існування, а країни з перехідною економікою – переживають непросту й часом болісну перебудову свого господарства на засадах ринку.

За структурою господарства розрізняють країни аграрні, аграрно-індустріальні, індустріально-аграрні, індустріальні та постіндустріальні. За ступенем інтеграції країн у світове господарство виділяють інтегровані та слабо інтегровані країни.

Завдання.

   Назвіть регіони, які характеризуються найвищим рівнем

1

2

3

4

5

економічного розвитку.

Однією із найважливіших закономірностей сучасного світового господарства є формування поліцентричної системи його територіальної структури. У сучасному світовому господарстві виділяють три головні економічні осередки: Європейський (на чолі з Німеччиною), Американський (із провідною роллю США), Азіатсько-Тихоокеанський (із провідною роллю Японії та посиленням Китайської економіки).

Особливістю світового господарства є його цілісність. Що забезпечується механізмом міжнародних відносин. Підтримується діяльністю потужних ТНК та міжнародних організацій.

Завдання.

Назвіть найбільш відомі міжнародні економічні організації.

Провідна роль у системі економічних організацій належить Економічній і Соціальній Раді, яку вважають одним із основних органів ООН. Вона є центральним форумом для обговорення міжнародних економічних, науково-технічних, соціальних проблем глобального масштабу. У 1964р. була створена Конференція ООН із торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), основною функцією якої є заохочення міжнародних економічних зв’язків, сприяння координації міжнародної торгівлі? oрганізація переговорів із метою укладення багатосторонніх торговельних угод тощо.

1

2

3

4

5

В останнє десятиріччя значно розширилася сфера діяльності Світової організації торгівлі (СОТ, World Trade Organization), яка сьогодні виходить далеко за межі власне торговельних відносин – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої є вже 154 країни, на частку яких припадає близько 96% обсягів світової торгівлі. СОТ є потужною та впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство в СОТ стало на сьогодні обов’язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.

Із метою сприяння розвитку міжнародних економічних відносин створено регіональні об’єднання.

Завдання. Назвіть відомі вам регіональні об´єднання на різних континентах.

Міжнародні економічні відносини – це складний комплекс виробничих, торговельних, фінансових, науково-технічних, валютно-кредитних зв’язків між країнами, який дає можливість ефективного використання ресурсів, збільшення світового обсягу товарів і послуг. Найбільш значущі форми міжнародних економічних відносин:

• міжнародна торгівля товарами та послугами;
• міжнародний рух капіталів;
• міжнародна міграція робочої сили;
• міжнародне науково-технічне співробітництво;
• міжнародний туризм;

1

2

3

4

5

• міжнародні валютно-кредитні відносини.

Здавна представники економічної науки намагалися зрозуміти природу міжнародних економічних відносин, прагнучи обґрунтувати необхідність і вигідність міждержавного обміну товарами та послугами.

А. Сміт у праці «Дослідження про природу та багатство народів» висунув теорію абсолютних переваг, згідно з якою абсолютна перевага країни у виробництві певного продукту означає, що ця країна здатна виробляти більшу кількість одиниць цього продукту з певного обсягу ресурсів за наявного рівня технології порівняно з конкурентами.

Концепція абсолютних переваг домінувала аж до початку ХІХ ст., доки не з’явилася інша думка, зокрема теорія порівняльних переваг Д. Рікардо.

У 1817р. Д. Рікардо опублікував свою працю «Принципи політичної економії та оподаткування», де обґрунтував теорію порівняльних (відносних) переваг, яка й до сьогодні залишається однією з найважливіших і незаперечних теорій економіки. Він показав, що абсолютні переваги є окремим випадком загального правила. Теорія порівняльних переваг використовує додаткову теорію альтернативних витрат. На думку Д. Рікардо, альтернативні витрати – це порівняння цін одиниць товарів на внутрішньому ринку, виражених через кількість робочого часу, витраченого на їх виробництво. Країна має порівняльну перевагу у виробництві продукту, якщо вона виробляє цей продукт із нижчою альтернатив-

1

2

3

4

5

ною вартістю, ніж потенційний торговельний партнер. Згідно з цією теорією країни експортують товари, які вони виробляють, із меншими витратами. Так, наприклад, країнам із надлишком праці вигідно виготовляти та експортувати товари, які потребують значних її витрат; країнам, що мають вільні капітали, вигідніше спеціалізуватися на виготовленні та експорті капіталомістких продуктів, імпортуючи трудомісткі з-за кордону.

Економічна ефективність, із якою країни здатні виробляти товари, змінюється з часом. Тому переваги – як абсолютні, так і порівняльні (відносні), що мають країни, є непостійними.

7

Повторити і закрі-пити пройдений на даному уроці мате-ріал.

Для закріплення вивченого матеріалу вчитель пропонує розв’язати задачу (див. Додаток 1).

Учні розв’язують задачі і роблять відповідні висновки.

1

2

3

4

5

3

Обговорюється, що вивчали на уроці і на над чим варто попрацювати.

Для підведення підсумків вчитель пропонує використати прийом «мікрофон», де учні по черзі висловлюють почуте на уроці.

Вчитель вислуховує думки учнів і підводить підсумок уроку.

Учні обговорюють вивчене на уроці і роблять висновки.

2

Вивчити тему «Що таке світове господарство» - т.9, п.9.1 підручника. Розв’язати задачу (Див. Додаток 2).

Учні записують домашнє завдання в щоденник,слухають вказівки до виконання задачі.

Країна

Витрати на виробництво 1 т, год

пшениці

бавовни

Альфа

16

10

Бета

8

20

Країна

Випуск телефонів

Випуск комп’ютерів

Родезія

1000

100

Вольта

500

400