Конспект уроку української літератури в 9 класі "Г.Сковорода. Життя і творчість. Підсумковий урок"

Конспект уроку української літератури у 9 класі.

 

Тема уроку: Г.Сковорода. Життя і творчість. Підсумковий урок.

Мета уроку: узагальнити і систематизувати знання учнів про життя і творчість Г.Сковороди, сприяти самостійному читанню позапрограмових творів письменника;

розвивати логічне мислення;

на прикладах творів письменника виховувати у дев’ятикласників прагнення жити за законами християнської моралі.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого.

Обладнання: виставка творів Г.Сковороди.

 

Хід уроку

 

І. Мотивація навчальної діяльності школярів.

    Оголошення теми та мети уроку.

1. Вступне слово вчителя.

         На попередніх уроках ми ознайомились із незвичайним життєвим шляхом українського філософа, педагога і письменника Г.Сковороди, а також із його творами.

         На сьогоднішньому уроці спробуємо узагальнити і систематизувати вивчене, а також визначимо, для чого ми вивчали твори Г.Сковороди і яке значення мають вони для кожного з нас.

         Саме тому своєрідним девізом цього уроку ми взяли слова письменника:«Більше думай, а тоді вирішуй» .

         Отже, починаємо нашу мандрівку шляхом життя і творчості Людини з великої літери – видатного філософа-просвітителя, письменника і педагога Г.С.Сковороди.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.     Конкурс-змагання між командами «Ерудит» і «Всезнайко» (робота у  великих групах).

Учні обох команд, отримавши завдання-запитання про життя і творчість Г.Сковороди, дають відповіді словами «так» або «ні». Виграє команда, в якої більше правильних відповідей.

 

Завдання для обох команд.

1.     Г.Сковорода народився на Черкащині. (Ні)

2.     Соціальний стан поета – син коваля. (Ні)

3.     М.Ковалинський для Г.Сковороди – улюблений учень і найперший друг. (Так)

4.     Після здобуття початкової освіти майбутній філософ багато подорожує.   (Ні)

5.     Поет і водночас музикант Г.Сковорода близько трьох років був співаком у придворній хоровій капелі цариці Єлизавети. (Так)

6.      Митець був звільнений з посади викладача Переяславської колегії за новаторство у педагогічній діяльності. (Так)

7.     У своїх байках письменник продовжив традиції Л.Глібова. (Ні)

8.     Шершень у творі «Бджола та Шершень» - уособлення зрадництва. (Ні)  

9.     Вовк став набиватися до собак у друзі – ця подія становить зав’язку байки «Собака і Вовк». (Так)

10.           Суть філософії «спорідненої праці» полягала в тому, щоб людина успадкувала рід діяльності своїх батьків. (Ні)

11.           «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним», - так висловилася героїня твору «Бджола та Шершень». (Ні)

12.           Згідно із власним заповітом видатного митця на його надмогильному камені висічено: «Світ ловив мене, та не спіймав». (Так)

2.  Пошукова робота (додому учням було дано завдання відшукати цікаві факти про життя Г.Сковороди. Той, хто виконав роботу вдома, робить невелике повідомлення, а вчитель оцінює його).

3.   Вікторина  «Чи знаєш ти твори Г.Сковороди?»

Учитель зачитує цитати, а школярі називають твори, з яких вони взяті. За правильну відповідь учень отримує «плюс». Тому, хто набере більше «плюсів», учитель ставить оцінку.

а) «Той безперервно стягає поля, 

Сей іноземних заводить телят…»

                   («Всякому місту -  звичай і права»).

         б) «Веселість серця – життя людини».

                                      («Бджола і Шершень»).

         в) «О, якби в дурні мені не пошитись…»

                                      («De libertate»).

г) «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».

                                      (« Бджола і Шершень»).

Ґ) «У рід, і багатство, і чин, і споріднення, і тілесні принади, й науки не спроможні утвердити дружбу».

                                      («Собака і Вовк»).

         д) «Ні ж бо, не злотне: зрівняти все злото,

                   проти свободи воно лиш болото».

                                      («De libertate»).

 

         е) «Я ж у полоні нав’язливих дум,

                   лише одне непокоїть мій ум».

                                      («Всякому місту -  звичай і права»).

є) «Найбільше ж не подобається нам дзеркало душі твоєї – хитрий погляд   твій…»

                            («Собака і Вовк»).

ж) «Ми прості, судимо не по одягу та словах, а по справах»

                            («Олениця та Кабан»).

з) «Високі посади… безсилі потішити дух».

                            («Розмова п’яти подорожніх»).

 

4.  Самостійна робота (в якості додаткового домашнього завдання учням було запропоновано прочитати твори Г.Сковороди, які не входять до шкільної програми.)

Бесіда:

- З якими творами ви ознайомилися вдома?

- Чим вони вас зацікавили?

 (Учні роблять повідомлення, учитель виставляє оцінки, коментуючи їх).

5. Завдання-рефлексія. На дошці записано закодоване у цифрах слово. Кожна цифра відповідає букві, яка знаходиться під цим номером в алфавіті.

Хто швидше розкодує це слово?

        

20

21

1

27

33

 

Ключ: праця

 

Запитання:

- що про працю говорив у своїх творах Г.Сковорода? (Учні дають відповідь, наводячи цитати з творів Г.Сковороди «Бджола і Шершень», «Розмова, звана алфавіт…» та ін.).

 

6. Асоціативний портрет людини, складений за творами Г.Сковороди.

     У центрі творів Г.Сковороди стоїть людина. Якою, на думку письменника, повинна бути вона? Що потрібне людині в житті?

 (Для допомоги учням на дошці попередньо записуються такі висловлювання письменника):

1.     «Ми народилися для справжнього щастя і мандруємо до нього».

2.     «Не будь нахабою і вискочнем».

3.     «Привчай себе задовольнятися малим».

4.     «Пізнавши себе, пізнаєш себе».

5.     «Будь добрий до всіх. Не ображай і ворога свого».

6.     «Дивись на те, що з тобою споріднене».

 

(Учні складають асоціативний портрет людини, зачитують і аналізують записане, приходячи до висновку, що автор мріяв побачити і виховував людину, яка жила б за законами християнської моралі).

 

любов до ближнього                     щастя                              доброта

вихованість                              ЛЮДИНА                          простота

 

 

 

скромність                                допитливість                       наполегливість

 

7. Метод «Мікрофон». У творах Г.Сковороди дуже багато афоризмів – висловів, що містять глибоку думку.

Кожен учень має можливість висловити свою думку з приводу того, які з висловів філософа йому найбільше імпонують? Чому саме?

Учні зачитують афоризми, які їм найбільше сподобались, і пояснюють їх значення на прикладах із життя.

 

ІІІ. Підсумок уроку:

а) виставлення оцінок, коментування їх;

б) Слово вчителя: більше двох століть відділяє нас від часу, коли жив, ходив по нашій землі, писав свої твори і навчав українців Г.Сковорода. Він залишив нам невелику, але дуже цінну спадщину – свої мудрі й цікаві думки, свої книги.

    Подумайте і скажіть, чи сьогодні є актуальними твори Г.Сковороди? У чому їх актуальність? Для чого ми вивчали ці твори і що з них узяв для себе кожен з вас?

 

Домашнє завдання: повторити давню українську літературу – поезію, драматургію, творчість Г.Сковороди; підготуватися до контрольної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. «ЕРУДИТ»

 

 

1.     Г.Сковорода народився на Черкащині.

2.     Соціальний стан поета – син коваля.

3.     М.Ковалинський для Г.Сковороди – улюблений учень і найперший друг.

4.     Після здобуття початкової освіти майбутній філософ багато подорожує.  

5.     Поет і водночас музикант Г.Сковорода близько трьох років був співаком у придворній хоровій капелі цариці Єлизавети.

6.      Митець був звільнений з посади викладача Переяславської колегії за новаторство у педагогічній діяльності.

7.     У своїх байках письменник продовжив традиції Л.Глібова.

8.     Шершень у творі «Бджола та Шершень» - уособлення зрадництва.

9.     Вовк став набиватися до собак у друзі – ця подія становить зав’язку байки «Собака і Вовк».

10.           Суть філософії «спорідненої праці» полягала в тому, щоб людина успадкувала рід діяльності своїх батьків.

11.           «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним», - так висловилася героїня твору «Бджола та Шершень».

12.           Згідно із власним заповітом видатного митця на його надмогильному камені висічено: «Світ ловив мене, та не спіймав».

 

 

 

 

ІІ. «ВСЕЗНАЙКО»

 

 

 

1.     Г.Сковорода народився на Черкащині.

2.     Соціальний стан поета – син коваля.

3.     М.Ковалинський для Г.Сковороди – улюблений учень і найперший друг.

4.     Після здобуття початкової освіти майбутній філософ багато подорожує.  

5.     Поет і водночас музикант Г.Сковорода близько трьох років був співаком у придворній хоровій капелі цариці Єлизавети.

6.      Митець був звільнений з посади викладача Переяславської колегії за новаторство у педагогічній діяльності.

7.     У своїх байках письменник продовжив традиції Л.Глібова.

8.     Шершень у творі «Бджола та Шершень» - уособлення зрадництва.

9.     Вовк став набиватися до собак у друзі – ця подія становить зав’язку байки «Собака і Вовк».

10.           Суть філософії «спорідненої праці» полягала в тому, щоб людина успадкувала рід діяльності своїх батьків.

11.           «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним», - так висловилася героїня твору «Бджола та Шершень».

12.           Згідно із власним заповітом видатного митця на його надмогильному камені висічено: «Світ ловив мене, та не спіймав».

Список  літератури:

 

1. Давня українська література: Хрестоматія/Упоряд. М.М.Сулима. – 2-ге вид., перероб. І доп. – К.: Освіта, 1993. – 670 с.
2. Шевчук В. О. Пізнаний і непізнаний Сфінкс: Григорій Сковорода сучасними очима. — К.: Пульсари, 2008. — 525 с.
3. Чижевський Д. Філософські твори: У 4 т. — Т. 1: Нариси з історії філософії на Україні. Філософія Григорія Сковороди. — К. : Смолоскип, 2005—402 с.
4. Горбач Н. Невідомий Григорій Сковорода. — Л. : Логос, 2002. — 151 с.
5. Філософія Г.Сковороди: Сковорода-містик // Хроніка 2000. — 2000. — № 2 (39-40). — C. 455- 474.
6. Журнал «Дивослово». – №5. – 2013.