"Василь Сухомлинський. Штрихи до портрета". Презентація

Іршавський ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 1 Іршавської міської ради

ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА Той, хто по-справжньому любить Батьківщину, — з усякого погляду справжня людина.

Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором'язлива.

В.Сухомлинський біля батьківської хати 28 вересня 1918 року— в родині теслі у селі Василівка на Кіровоградщині народився Василь Сухомлинський Тут пройшли його дитинство і юність. Як і всі селянські діти, він ходив в рідному селі в школу і в 1933 році закінчив семирічку. Однокласники згадували, що у Василя був чудовий характер. Він був енергійним, життєрадісним хлопчиком, дуже любив читати твори Т.Шевченка, П.Мирного.

1934 - 1938 р.р.— вчиться в педагогічному інституті та паралельно працює вчителем. З 1938 р. — завуч і вчитель української мови і літератури в селі Онуфріївка, нині райцентр на Кіровоградщині У липні 1941-го молодого вчителя української словесності Василя Сухомлинського мобілізували на фронт. Але довелося воювати недовго, бо був двічі поранений і довго лікувався.

Павлиська середня школа У 1948 році Василь Олександрович стає директором школи Слово — найтонший дотик до серця; воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом, і брудом…

Понад 35 років працював Василь Олександрович учителем і директором школи. Тридцять два роки вів педагогічний щоденник, у якому записував свої спостереження за поведінкою дітей. А потім його роздуми виливалися на папір, ставали книгами, статтями.

Всього він написав понад 70 томів цікавих розповідей для дітей: мініатюр-казок, оповідань, легенд, притч, новел.

Казки Сухомлинського – вічні, Цікаві, легкі, актуальні. Листи і поради всебічні, А постать його геніальна

Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне — приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і посіяти зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі

Я був на далекій чужині, Там небо таке ж голубе, Та тільки нема Батьківщини, Нема там, Вітчизно, тебе, Бо в ріднім краю над землею Чистіша і глибша блакить. І сонце Вітчизни моєї Яскравіше в небі горить. Я слухав пісні на чужині — Хороші думки в тих словах, Але то не крила орлині, Що є в наших рідних місцях. Пам'ятник Сухомлинському в Олександрії на подвір'ї педагогічного коледжу імені Сухомлинського

Пам'ятник на могилі Василя Сухомлинського, кладовище селища Павлиш Українська монета з серії «Видатні особистості України»

Директором Павлиської школи Сухомлинський працював до кінця життя. 1967 року в нього погіршилося здоров’я. Один із уламків снаряда, яким його поранило в легені під час війни, почав рухатися. Після важкої операції Василь Сухомлинський протримався ще три роки. Його не стало 2 вересня 1970-го.

Дякую за участь та увагу