Презентація має на меті познайомити учнів з біографією та творами В.О.Сухомлинського; розвивати спостережливість, допитливість, вміння давати оцінку вчинкам героїв оповідань, А також виховувати доброту, людяність, чуйність, любов до рідних та близьких людей, любов до природи, гордість за українську літературну спадщину.
В.Сухомлинський біля батьківської хати 28 вересня 1918 року— в родині теслі у селі Василівка на Кіровоградщині народився Василь Сухомлинський Тут пройшли його дитинство і юність. Як і всі селянські діти, він ходив в рідному селі в школу і в 1933 році закінчив семирічку. Однокласники згадували, що у Василя був чудовий характер. Він був енергійним, життєрадісним хлопчиком, дуже любив читати твори Т.Шевченка, П.Мирного.
1934 - 1938 р.р.— вчиться в педагогічному інституті та паралельно працює вчителем. З 1938 р. — завуч і вчитель української мови і літератури в селі Онуфріївка, нині райцентр на Кіровоградщині У липні 1941-го молодого вчителя української словесності Василя Сухомлинського мобілізували на фронт. Але довелося воювати недовго, бо був двічі поранений і довго лікувався.
Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне — приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і посіяти зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі
Я був на далекій чужині, Там небо таке ж голубе, Та тільки нема Батьківщини, Нема там, Вітчизно, тебе, Бо в ріднім краю над землею Чистіша і глибша блакить. І сонце Вітчизни моєї Яскравіше в небі горить. Я слухав пісні на чужині — Хороші думки в тих словах, Але то не крила орлині, Що є в наших рідних місцях. Пам'ятник Сухомлинському в Олександрії на подвір'ї педагогічного коледжу імені Сухомлинського
Директором Павлиської школи Сухомлинський працював до кінця життя. 1967 року в нього погіршилося здоров’я. Один із уламків снаряда, яким його поранило в легені під час війни, почав рухатися. Після важкої операції Василь Сухомлинський протримався ще три роки. Його не стало 2 вересня 1970-го.