Урок "Русь-Україна за часів правління Володимира Великого"

Етапи уроку

Діяльність учнів

І етап уроку: орієнтаційно-мотиваційний

Дидактична гра:

Про кого йде мова?

Учні відповідають на текстові загадки, називаючи імена київських князів:

1. Походить із східнослов’янського племені полян. На старокиївській горі засновує місто Київ, яке стає центром об'єднання східнослов'янських племен у єдину державу

Кий

2. Проводив сміливу і далекоглядну політику, скеровану на зміцнення Київ­ської держави. Прийняв титул кагана. Здійснив походи на Візантію. Перший київський князь, який прийняв християнство

Аскольд

3. Підступно захоплює Київ, вбивши київського князя. Розширює владу Києва на землі сусідніх племінних княжінь. 3 Візантією, в результаті походів, уклав вигідні торгові договори. Смерть його залишається загадкою для істориків

Олег

4. Здійснював військові походи на древлян та уличів. Поширив владу на Тмутараканське князівство. Збільшив збір данини з населення. Під час збору по­люддя і знайшов свою смерть

Ігор

5 Відомстила за смерть свого чоловіка. Провела низку реформ, спрямованих на зміцнення Київської держави. Здійснила візит до Константинополя, де прийняла християнство

Ольга

6 Майже все життя провів у походах, метою яких було зміцнення Київської дер­жави та розширення ЇЇ кордонів. Загинув біля порогів Дніпра у битві з печенігами

Святослав

Перед учнями з'являється емблема уроку:

Квітне Київська держава,

Всі з’єднавши племена.

Від стрімких Карпат до Дону

Розіслалася вона.

Учням ставиться проблемне запитання:

• Що свідчило про розквіт Київської держави?

Дають відповідь на запитання:

1. Якою постає перед нами Київська держа­ва в результаті діяльності даних князів?

2. Як оцінюють Київську державу даного періоду літописець Нестор та відомі історики?

II етап уроку: операційно-виконавчий 

(у формі рольової гри відбувається ознайомлення з періодом діяльності Володимира Великого)

Підготовчий етап. За 1-2 тижні до уроку обираю учнів, які будуть на уроці виконувати такі ролі: князь Володимир, літописець Нестор, іноземні мандрівники, хроністи, посли

Хід гри

Звертаюся до учнів зі вступним словом і пропоную класу за допомогою машини часу побувати у Києві та Київській державі у 978-1015 рр., зустрітися з князем Володимиром, літописцем Нестором, який буде вести літопис подій даного

уроку, послухати розповіді та поставити запитання. Етнограф. Поява на світ Божий Володимира була подією незвичайною, яка внесла певне сум'яття у великокнязівську родину. Тому й ім'ям нарекли незви­чайним — Володимир, що означає «володар світу». В о л о д и м и р. А «князем-робочичем» називали мене у великокнязівській родині та серед бояр. Бо матір'ю моєю була знатна полонянка — дочка древлянського князя Малуша, що служила у княгині Ольги ключницею. Першою вихователькою була бабуся — княгиня Ольга.

Кожен учень отримує індивідуальне завдання:

а) князь описує державотворчі процеси за роки свого правління;

б) літописець Нестор — ведучий гри, використовує уривки літопису;

в) журналісти готують завдання для князя;

г) мандрівники дають опис історичної події чи характеристику князя

Етапи уроку

І с т о р и к. У підлітковому віці княжича було передано на виховання його дядькові, братові матері — дружиннику Добрині.

Н е с т о р. Року 970 Святослав посадив свого сина Ярополка в Києві, а Оле­га — у древлян. Тоді ж прийшли люди новгородські і попросили собі князя. Відмовилися Ярополк і Олег. Озвався тоді Добриня: «Просіть Володимира...» І взяли до себе новгородці Володимира, і поїхав Володимир з дядьком своїм Добринею у Новгород.

Хроніст. Після смерті Святослава, який не залишив заповіту, між його сина­ми розгорілася міжусобна боротьба.

Н е с т о р. 11 червня 978 р. «...став Володимир княжити в Києві одноосібно».

Історик. Князю дісталася тяжка спадщина. Країна була розорена постійни­ми війнами, наростала загроза з боку кочовиків-печенігів, що стояли за річкою Стугною, фактично під стінами Києва.

До того ж  і варяги, які допомогли у боротьбі з Ярополком, вимагали відкупу.

Хроніст. Одним з головних завдань князя Володимира було утримання величезної території Київської держави під владою Києва (20 різних племен і народів)

+ Червенську Русь ( ляхи)

+ ятвіги (983)

- 985 волзькі болгари

         печенігами

 Дослідницько-пошукова робота                               1.3 якими племенами воював Володимир?        

2. Які території приєднав?

Практична робота з контурною картою.

Етапи уроку

Діяльність учнів

Етнограф розповідає легенду про Кирила Кожум'яку.

Володимир. Кордони держави простягалися віл Карпат до Волги, від Балтики до Чорного й Азовського морів

Запитання:

1. Яку головну ідею народ вклав у цю легенду?

2.Згідно з легендою, на місці двобою виникло місто. Яке?

Хроніст. Треба відзначити, що у відносинах із сусідніми країнами київський князь спирався не тільки на військову могутність, а й на...

Н е с т о р « ..І жив з сусідами князями у мирі: з Болеславом Хоробрим, Стефаном Угорським, Андроником Чеським. Любов і мир були між ними».

Хроніст Зміцнивши міжнародне становите своєї держави, князь розпочав упорядкування внутрішнього життя

Пошуково-дослідницька робота

Із фактів, які вам стали відомі, зробіть висновки. Про що свідчить зовнішньополітична діяльність Володимира? (Розширення кор­донів, зміцнення міжнародного авторитету)

Робота з історичними поняттями

Унаочнення державної символіки князя Володимира.

Чи знайомі були жителі Русі з християнством до Володимира?

РЕФОРМИ

• АДМІНІСТРАТИВНА ( намісники (8) округів

волості;  урядники)

• ВІЙСЬКОВА  ( єдине військо)
• ОБОРОННА (будівництво фортець)
• ГРАДОБУДІВНИЦТВО ( нові міста)
• ГРОШОВА СИМВОЛІКА ( карбував монети,

тризуб – державний символ)

• РЕЛІГІЙНА ( 980 р. – створення язичеського

пантеону, 988 р. – хрещення Русі

Десятинна церква.

Дослідницька робота.

Чому постала необхідність нової релігійної реформи?

1. Язичництво зберігало племінний поділ країни.
2. Суперництво між князями.
3. Сусідні країни – християнські.

Нестор. Поставив ідолів на горбі над двором теремним: Перуна дерев’яного, а голова його срібна, а вус золотий, і Хорса, Дажбога, і Стрибога, і Сімарга, і Макош.

Етапи уроку

Діяльність учнів

Володимир. Осе приходили до мене болгари, хвалили закон свій. Після сих приходили жиди, а потім греки і багато говорили вони. Тож виберемо мужів добрих і тямущих і доручимо розізнати та роздивитися віру та службу в болгар, греків, німців.

Посол. І прибули ми до греків; нас привели туди, де вони служать Богові своєму, і ми не знаємо, чи такої краси – не вміємо сказати.

Хроніст. За легендою, року 988, повернувшись до Києва, князь віддає розпорядження…

Володимир. …Поскидати кумирів. Перуна кинути до Дніпра. А жителям Києва наступного дня з’явитись до річки Почайни. Хто не зайде в ріку, багатий чи убогий, буде моїм ворогом.

Робота з картиною «Хрещення Русі»

Що ви бачите на даній картині?

Хроніст. Це сталося 988 року. Слідом за цією подією почалося насильницьке запровадження нової релігії на землях Київської держави.

Практична робота з картою

 - Яке значення мало прийняття Руссю християнства?

1. Досягнуто рівноправності з європейськими державами.

2. Сформовані феодальна і державна ієрархії (зміцнення  влади великого князя)

3. На релігійному грунті відбувається консолідація східнослов’янських племен.

4. У чому полягає моральне значення основних заповідей християнства?

Християнська релігія сприяла гуманізації відносин у суспільстві.

Хроніст повідомляє про смерть Володимира.

Відповіді учнів:

«Не знаю чому, але вважаю..»

«Я не можу пояснити, але думаю…»

Творча робота учнів у групах.

Погляд історика: «Період князювання Володимира Великого на Київському столі є час найбільшого розквіту Київської держави». (Б. Греков)

Заслуховуються думки учнів стосовно проблемного питання.

ІІІ етап уроку – рефлексивно-оцінювальний

Результатом діяльності учнів повинні стати опорні схеми, побудовані в ході уроку.

Домашнє завдання:  § 6 с. 27-32 (підручник – О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. – Харків: Видавництво «Ранок», 2020).

Підсумок уроку підбивається за запитаннями:

• Що було головним на уроці?
• Що було цікавим?
• Що дізналися нового?
•  Чого навчилися?