Українська література 11 клас «Література рідного краю – це крапля та, що думає й співає в океані вічному життя».

 

 

Українська література

11 клас

«Література рідного краю –

це крапля та, що думає й співає в океані вічному життя».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку: «Література рідного краю – це крапля та, що думає й співає в океані вічному життя».

Мета: дати учням відомості про творчих людей рідного краю, про тих, чиї твори не ввійшли у шкільні підручники, але дають можливість старшокласникам зрозуміти, що літературна палітра має широкий спектр;

формувати у школярів активну життєву позицію, прагнення заглибитись у таїну слова, знайти «мажорне у буднях сірих днів», сприяти всебічному розвитку, духовному збагаченню та самореалізації особистості у світі;

виховувати національно свідомого громадянина України засобами художнього слова.

Обладнання: презентація, звукозапис пісень, підручник «Хрестоматія земляцтва. Літературна Шаргородщина», вирізки із газет, поетичні збірки. 

Тип уроку: нестандартний урок  (урок-роздум)

Ми - не безліч стандартних «я»,

а безліч всесвітів різних.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

- Доброго дня! Шановні юнаки та юнки. Нашу роботу ми розпочнемо із знайомства один з одним. Мене звати Тетяна Михайлівна. Я належу до тих щасливих людей, для кого професія приносить моральне задоволення. Мені подобається проводити уроки, спілкуватися з вами, мої дорогі учні. Для мене це не тільки професія, а щось набагато більше: життя, мрії, сподівання. Представтеся й ви і в кількох словах розкажіть про себе.

(відповідь учнів)

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

(звучить спокійна мелодія)

Урок у нас сьогодні незвичайний , адже епіграфом до нього будуть слова (слайд) « Ми - не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.»

Цей вислів спонукає кожного поміркувати над тим, чи це справді так. Адже зовні ми схожі, нас багато що обʼєднує, скажімо, територія, національність, мова, суспільні обставини, в яких живемо. То чи не помилковим є твердження Василя Симоненка – поета-шістдесятника, з творчістю якого ви вже знайомі через його твір, що став кодом нації, людяності, любові Всевишньої до матері, до Вітчизни, імʼя якій – Україна.

(звучить уривок з пісні «Лебеді материнства»)

Щойно прозвучав уривок з пісні-заклинання, пісні-переконання, пісні-молитви про найсвятіше – матір і Батьківщину, яка у кожного з нас одна, яку не обирають, її можна зректись, зрадити, але, коли твоє тлінне тіло покладуть  навіть в іншу землю, душа, що прийде на сповідь до Всевишнього, для нього ідентифікуватиметься за місцем твоєї появи на світ, бо ти «не безліч стандартних «я»…»

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Слово вчителя з елементами бесіди.

То ж повернімось до слів, що мають стати змістом нашого уроку.

У мене, щодо цього вислову є власна позиція.  Проте, я б хотіла почути і вашу, адже ви вже зовсім дорослі – ще одна-єдина мить, ще тільки ЗНО – і ви абсолютно самостійно прийматимете будь-яке рішення. То, хто ми – безліч стандартних «я», а чи безліч всесвітів різних?

– Яка позиція в … щодо цього питання?

– Як міркує з цього приводу …?

 – Що думає …?

Я свідома того, що ми всі з цього приводу маємо власну позицію, однак підгрунтя одне – кожен із нас - неповторна особистість - із власними переконаннями, бажаннями, мріями, бо кожен – це «у буднях сірих днів мажорний звук».

 

Теорія літератури. Робота з епіграфом.

 Тема нашого уроку «Література рідного краю – це крапля та, що думає й співає в океані вічному життя» випливає з епіграфа, адже саме він є стержнем, основою, ідеєю літературного твору.

• Давайте зʼясуємо, що ж таке епіграф?

(Відповідь учня, слайд)

Звірте, будь ласка, визначення сказане вашим однокласником з визначенням, що є на слайді.

Отже, епіграф – це …

Ви переконалися, яке велике значення має епіграф. Чому саме ці слова стали епіграфом нашого уроку, уроку літератури рідного краю? Для нас письменник це щось віддалене, це людина особлива, невідома. Я ж хочу вас переконати в протилежнім. Це звичайна, земна людина, яка живе поруч з нами , але закохана в небесні ноти «з колиски й до труни», яка сприймає весь світ по-особливому, «вміє бачити зорі навіть у буденних калюжах життя», бо кожен із нас це окремий всесвіт.

ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Робота в зошитах.

А тепер, будь ласка, відкрийте свій зошити і запишіть

2 грудня

Класна робота,

тему та епіграф уроку.

Ознайомлення з метою уроку.

Сподіваюсь, що ви знаєте, як правильно записати епіграф?

Робота з підручником.

У вас на партах лежить підручник «Хрестоматія земляцтва. Літературна Шаргородщина», з передмовою до якого пропоную вам ознайомитись.

Будьте добрі, відкрийте підручники на сторінці 3 і прочитайте звернення.

(учні читають вголос)

Пропоную вам оглянутися навколо себе і побачити те незвичайне, незбагненне, прекрасне, сокровенне, що, мов «оголений нерв», вийшло на суд людський з-під пера наших земляків.

Читаючи передмову, ми почули про те, що є такий вид діяльності як проект. Сьогодні кожен, бажаючи бути успішним, має навчитись створювати проекти.

Завдання «Вікно в Інтернет»

У кожної групи на парті лежать завдання, будьте добрі, використовуючи свій мобільний телефон, знайдіть відповіді на поставлені вам питання. Робота триватиме 1-2 хв.

• Прошу. Хто готовий відповісти?

Отож, ми зʼясували, що таке проект, які є види проектів, і що таке літературний проект.

Дослідження проектних завдань.

(захист міні-проектів)

На сьогодні ви мали випереджувальне завдання, а саме: створення міні-проекту про життєву і творчу долю поетів-земляків.

Тож слово має група, що працювала над проектом «Живу я рядків дивиною і тим, що в рядки не лягло.»

Всі ж решта, будь ласка, запишіть у зошит тему проекту та тезово зміст.
Надіюсь, ви знаєте, що таке тези?

• Я дуже дякую за змістовну і гарну розповідь про Петра Перебийніса.

Запрошую 2 групу, проект якої «І жеврів через небо Шлях Чумацький, мов путь, що випала мені.»

(обговорення проекту)

• Дякую.

Третя група презентує проект «Я так багато встигнути ще мушу.»

• Дякую.

І ще один проект про внутрішній світ людини, яку ви дуже добре всі знаєте, яку багато разів бачили «Талісманом залишусь небаченим.»

Ми переглянули дивовижні долі людей, почули їх поезії. Як бачимо, ці люди різні за професією, адже тут і професійний поет, і священник, і підприємець, і державний службовець, але такі близькі за покликанням. Дякую всім за змістовні проекти, за вміння переконати усіх присутніх у тому, що «ми - не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.»

 - А чи можна на цьому поставити крапку у   вивченні творчості письменників-земляків?

Чи підручник «Хрестоматія земляцтва. Літературна Шаргородщина» розповів про всіх, для кого поезія - то стан душі. Звичайно, ні.

Робота періодичною пресою.

Я пропоную вам переглянути вирізки з газети «Шаргородщина» за останні місяці і ознайомитися з поезіями нових сьогоднішніх авторів, ситуація в країні, яких змусила сказати своє слово, вилити свою тривогу, свій біль, свій крик, який має почути край.

Прошу, зачитаймо окремі з них.

«Україно» Л.Ясніцька, «Пробач, що я живий» А.Садовий, «Живе народ з тривогою…» В. . Струк, «Щастя не буває багато»  Д.Ясинецька.

Слово вчителя.

Урок, на жаль чи на щастя, має межі. Вмістити все в 45 хв. неможливо. Проте, я і не ставила за мету зробити це. Я прагнула переконати вас у тому, що «ми - безліч всесвітів різних» і тільки, пізнаючи один одного, створюємо неповторну мелодію, що зветься - Життя, а ще – хотіла запросити Вас до співпраці, пробудити бажання, продовжити роботу над книгою «Літературна Шаргородщина»,  доповнивши її новими іменами. Знаю, що й серед вас є ті, хто прагне думку в слово перелити, бо ж недарма кажуть, що у 16-18 років кожен стає поетом.

(власну поезію читає учениця)

Творіть, пишіть, читайте, пізнавайте, доторкайтесь до струн душі поета, бо «без пісні і праці не родить жито, без пісні і праці вода не біжить, без пісні і праці - не можна жити, нікого любити.»   

Здається, сказано все, проте не можу не сказати про Володимира Забаштанського, нашого земляка, жмеренчанина. Адже завтра Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями.

Так сталося,що в 17 літ втратив він руки і очі. Але не зламався.

Навчатиметься на вечірніх курсах, закінчить Київський університет журналістики, одружиться. На диктофон буде записувати свої поезії. Видасть близько 20 поетичних збірок.

V. Підсумок уроку.

•                  Діти, попереду у вас довге і невідоме життя. По-різному воно складеться у кожного з вас, але памʼятайте, як би не склалася доля – завжди залишайтесь нестандартним «я», а всесвітом, у якому є Україна. За неї, її спокій, її щастя помолимось разом із титаном духу – В. Забаштанським.

(звучить молитва на слова В.Забаштанського)