Конспект уроку в 11 класі за темою "Лірика Ш.Бодлера"

Про матеріал

Конспект уроку в 11 класі за темою "Лірика Шарля Бодлера", на уроці розглядаються риси лірики поета, аналізуються вірші, звертається увага на автобіографічні моменти в поезіях митця.

Перегляд файлу

                                        Конспект уроку

                         зарубіжної літератури в 11 класі

 

Тема: Шарль Бодлер. Життєвий та творчий шлях письменника. Збірка «Квіти зла». Традиційність і своєрідність вирішення проблеми «поет і натовп» у поезії «Альбатрос»

 

Мета: познайомити учнів із життям та творчістю Ш.Бодлера; розкрити роль поета у формуванні мистецтва символізму; розвивати навички виразного читання та аналізу поетичних творів, звя,зне мовлення. Сприяти розширенню кругозору школярів; виховувати прагнення розуміти мову мистецтва. Кращі людські якості.

 

                                          Бодлер… Цей король поетів.  Справжній бог.

                                                                                                     А.Рембо

 

                                          ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент. Оголошення теми, мети уроку.

Учитель на фоні музики читає слова М.Рильського (с.259-підручник)

 

       ІІ.Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Недаремно XIX століття називали  Золотим  Віком літератури. 1819 - народився Уолт Уїтмен, 1820 - Афанасій Фет, 1821 - Шарль Бодлер: щороку народжувався великий поет. Якщо ж пригадати, що того ж 1821 року народилися також Флобер і Достоєвський, то автор унікальної книги «Квіти зла» опиниться в цікавій компанії своїх ровесників -  дослідників природи зла.

    Шарль Бодлер, про якого ми сьогодні говоримо, стояв біля витоків французького символізму. Сам поет вважав себе пізнім романтиком, а історія літератури визнала його предтечею  символізму і митцем, у творах якого відображений декадентський умонастрій кінця XIX ст.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Питання:

1.Що таке неоромантизм? Представники.

Неоромантизм (від грецьк. — молодий, новий і фр. romantisme) -  умовна назва естетичних тенденцій, що виникли в літературі на межі XIX-XX ст. Течія раннього модернізму. На естетику неоромантизму здійснили вплив філософські концепції А. Шопенгауера та Ф. Ніцше, наукові відкриття З. Фрейда, взаємодія з реалістичними тенденціями.

Як і попередники, представники романтизму XX ст. -  неоромантики заперечували прозу «обивательського» життя. Вони оспівували мужність, подвиг, романтику пригод, часто обираючи тлом для своїх сюжетів екзотичні країни. Характерний неоромантичний герой - непересічна сильна особистість, нерідко наділена рисами «надлюдини», вигнанець, що протистоїть суспільній більшості, шукач романтики та пригод.

Сюжетові неоромантичного твору притаманні напруженість, елементи небезпеки, боротьби, таємничі або надприродні події.

Неоромантичні ознаки простежуються у таких авторів: Д. Конрад, Р. Кіплінг, Р. Л. Стівенсон, А. Конан Дойл, Е. Л. Войнич, Г. Ібсен, Джек Лондон, Максим Горький, Ю. Яновський, О. Кобилянська, Леся Україна, О. Олесь, М. Вороний, М. Хвильовий.

2. Що таке декаданс?

Декаданс – загальна назва кризових явищ п.ХІХ-п.ХХст., позначених настроями безнадії, розчарування, занепадом життєвих сил, естетизмом. Впливом декаденських настроїв позначена творчість О.Вайльда, М.Метерлінка, П.Верлена, Ш.Бодлера.

3.Розкрийте особливості символізму та його основні ознаки.

     Як літературна течія символізм сформувався у французькій поезії 70-80-х років XIX століття і розвивався аж до початку XX ст.

Символізм (гр. sуmbolon — знак, символ, ознака) — одна з течій раннього модернізму, в якій замість художнього образу, котрий відтворює певне явище, застосовується художній символ, що є знаком мінливого «життя душі» і пошуку «вічної Істини».

Термін запропонував французький поет Ж. Мореас у статті «Символізм» (1886). Домінуючою ознакою нової тенденції він вважав вияв «прихованої близькості до первісних ідей», підкреслюючи, що мистецтво прагне втілити ідею в чуттєву форму, перетворити первинні емоції на лінії, кольорові плями, звуки, яким надається символічного значення.

Символісти вважали, що сутність світу не можна пізнати за допомогою раціоналістичних засобів, бо вона доступна лише інтуїції і розкривається тільки на ірраціональній основі — через натяк, осяяння.

Ознаки символізму:

* поет - божество, творець загадкового світу символів та алегорій;

* пріоритет творчої інтуїції, що розглядалася як містичне прозріння;

*протиставлення реальності світу духовному, вічних ідей та символів;

* прагнення наблизитися до непізнаної таїни, Вічності, Сенсу всього сущого;

*у центрі твору — художній символ (знак прихованих процесів, що відбуваються в людській душі, відображення нелегких пошуків Істини);

* Краса — це Істина і форма Бога;

*сугестивність письма (натяки, навіювання смислів);

*складний метафоризм;

* метамова;

*музикальність;

* абстрактність образів;

* вишуканість, шляхетність лірики;

* намагання висловити невимовне.

Ідеї французьких символістів позначилися на творчості українських письменників: М. Вороного, Олександра Олеся, Д. Загула, Б. Лепкого, П. Тичини та ін.

Французькі символісти здійснили важливий крок у розвитку мистецтва, відкриваючи шлях до модернізму. Їх поезія відзначається високим змістом і довершеністю естетичної форми.

 

Слово учителя

      Більшість сучасників називала Бодлера аморальним, небезпечним богохульником, напівбожевільним. А поет Теодор де Басквіль говорив про нього інше: «Якщо можна назвати людину приємною, то найбільшою мірою це стосується Бодлера. Погляд його сповнений життям і думкою. Коли я слухав його швидку, вишукану мову, мову справжнього парижанина, мені здавалося, що з очей моїх спадає пов'язка, що переді мною відчиняється безмежний світ мрій, образів, ідей, величних пейзажів...». Артюр Рембо писав: «Бодлер... — це король поетів, справжній Бог».

Марина Цвєтаєва у вірші «Чарівник» робить сміливе порівняння:

Поміж Дияволом і Богом

Я весь роздертий:

Дві правди – два шляхи

Дві сили – дві безодні: Данте і Бодлер…

То чому ж такі протиріччя в оцінці особистості поета і його творчості? Про це нам допоможе дізнатися життєвий шлях поета.

IV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Повідомлення підготовленого учня з презентацією

Життєвий та творчий шлях Ш. Бодлера

Шарль-П’єр Бодлер народився 9 квітня 1821 року в Парижі. Його батько, Франсуа Бодлер, походив із селян, але в епоху Наполеона став сенатором. Коли народився син йому було 62 роки, а дружині, Кароліні, всього 27. Франсуа Бодлер був художником, і з раннього дитинства прищеплював синові любов до мистецтва, разом вони відвідували музеї та галереї. Батько знайомив Шарля-П’єра зі своїми друзями-художниками. Та коли хлопчикові було шість років, тато помер. Через рік мати вийшла заміж за генерала Жака Опіка. Стосунки з вітчимом у Шарля не склалися. Заміжжя матері спричинило тяжку психічну травму, пов’язану скоріше не з раннім сирітством, а зі «зрадою» матері (саме так Шарль сприймав цей її вчинок). Тому в період отроцтва юнак шокував батьків своєю поведінкою.

Утім думка про вітчима як про жорстоку людину була хибною. Він дійсно мав хист до військової кар’єри, адміністративної діяльності, був Великим командором ордену Почесного легіону. Та разом з тим Опік розумівся на мистецтві і пізніше Шарль Бодлер у своїх листах неодноразово ділився з ним своїми творчими планами, називаючи «татусем». Хоча в дитинстві хлопця дуже дратувало те, що Опік обмежував його бунтівну вдачу, намагаючись побороти схильність пасерба до непродуманих вчинків. Це ображало Шарля, але в дійсності для такої поведінки вітчима були підстави.

Бодлер крізь усе життя проніс світле почуття до матері. Він завжди писав їй ніжні листи, особливо після смерті Опіка, піклувався про її здоров’я, ділився з нею творчими планами, шкодував, що не може допомогти матеріально. Бодлера називали «проклятим» поетом, але він говорив, що не хоче бути проклятим своєю матір’ю.

Коли Шарлю виповнилося 11 років, родина перебралася до Ліона, де хлопчик почав відвідувати пансіон. Там трапилася пригода, що змінила життя Шарля. Одного разу до нього потрапила записка, що компрометувала його товариша. На вимогу викладача віддати записку Шарль порвав її і проковтнув. Коли його покликали до директора, він відмовився переказати зміст записки і заявив, що віддає перевагу будь-якій карі перед зрадництвом. За цей вчинок Шарля виключили з пансіону, і йому довелося навчатися в іншому закладі — колежі Людовіка Великого. Шарль закінчив його у 1840 році, одержав ступінь бакалавра і нарешті відчув себе вільним. Юнак відмовився продовжувати навчання і вирішив стати поетом.

У травні 1841 року батьки, намагалися відвернути Шарля від поганого впливу богемного кола, відправили його на о. Маврикій в Індійському океані, що юнак сприйняв як покарання. На острові Шарль мав працювати вчителем, але через рік він повернувся до Франції.

1848 року Бодлер брав участь у революції, яку сприйняв із захопленням, став до лав учасників барикадних боїв. У щоденнику «Моє оголене серце» він так згадує про себе 27-річного: «Моє сп’яніння від 1848 року. Якою була природа цього сп’яніння? Жага помсти. Природне задоволення від руйнування. Літературне сп’яніння; спогади про прочитане».

У творчій біографії важливе місце посідає творчість кінця 40-х років — першої половини 50-х років. Бодлер експериментує в прозі (новела «Фанфарло» (1847)), драматургії (п’єса «П’яниця» (1854)), пише нотатки про художні виставки, перекладає твори Е. По, присвячує йому два літературно-біографічних нариси («Едгар По, його життя і творчість» (1852) і «Нові нотатки про Едгара По» (1857)). Та все ж таки літературну долю Ш. Бодлера визначила його єдина поетична збірка «Квіти зла».

Після революції 1848 року поет пережив глибоку духовну кризу. Він переосмислює ці події, намагається осягнути все, що сталося, з філософської точки зору, змінюються погляди митця на світ. Якщо раніше він вважав, що світ — це збалансованість добра і зла, то тепер, на його думку, зло виявляється всесильним. Поет інакше побачив і людину. Бодлер стверджує, що людина має два прагнення: одне спрямоване до Бога (духовність, прагнення до внутрішнього вдосконалення), друге — до Сатани (тваринні інстинкти, насолода від власного падіння).

Увесь біль поета за духовний стан сучасного йому суспільства вилився у збірці «Квіти зла» (1857). Після її виходу Бодлер написав небагато: «Салон 1859 року» (1859), «Штучний рай» (1860), друге видання «Квітів зла» (1861), до якого ввійшли 35 нових віршів і 50 віршів у прозі (1857-1867), які було надруковано окремим томом під назвою «Паризький сплін» (1869).

На початку 1862 року Ш. Бодлер тяжко захворів. Його мучив головний біль, жар, безсоння, але він не здавався. У квітні 1864-го поет від’їжджає до Брюсселя, де читає лекції й домовляється про видання своїх творів. Однак лекції не приносять ні успіху, ні грошей, до того ж не вдається укласти контракт з видавцем. Поет працює над щоденником «Моє оголене серце», який мріє опублікувати окремою книгою, але робота не приносить задоволення.

4 лютого 1866 року під час відправи у церкві Сен-Лу в Наморі Бодлер втратив свідомість. Це було початком тривалої і тяжкої хвороби. 31 серпня 1867 року Ш. Бодлер помер. Його поховано в Парижі на цвинтарі Монпарнас.

  2.Розповідь учителя. про збірку «Квіти зла»

Бодлер залишив порівняно невеликий творчий спадок: збірку "Маленькі поезії в прозі", книгу статей про мистецтво та літературу "Романтичне мистецтво", яка була видана посмертно. Бодлеру також належать чудові переклади поезії і прози Е. По, з яких почалася слава американського романтика в Європі. Але вершиною творчості Бодлера залишається поетична збірка "Квіти зла", в якій схрестилися магістральні шляхи французької і всієї європейської поезії.

У назві збірки — парадокс, у ній протиставлено сподівання, ідеали, відчай та безнадія. Та чи завжди квіти — це символ радості? Адже з квітами людей проводжають в останню путь, приносять їх на могилу аж ніяк не на знак радості.

Назва збірки напрочуд містка і виразна, бо сфокусувала в собі не лише суперечності епохи, а й суперечності самого Бодлера. Збірка «Квіти зла» - вияв протиставлення Добра і Зла.

 Книга, що містить лише двісті сторінок невеликого формату, стала перлиною світової лірики.

Задум збірки визрів у 1846 році. Тоді цей твір мав називатися «Лімби», що означає «верхні кола пекла». Звичайно, виникають асоціації з Данте та його твором «Божественна комедія». Пеклом здавалося поетові сучасне життя, пекельні муки відчували як ліричний герой твору, так і сам автор. Але таку назву вже мала книга Теодора Верона. Письменник Іполит Бабу підказав іншу — «Les Fleurs du Mal» («Квіти зла»). Ця назва сподобалася Бодлеру, окрім того слово «lе Маl» має ще й інше значення — біль. Саме так називалася нова збірка поета, що з’явилася 1 червня 1855 року і містила лише 18 віршів.

Назва твору виявилася напрочуд влучною і виразною, відбивала всі суперечності, які переживав поет.

Книга має посвяту, вступ і складається із шести циклів: «Сплін та ідеал», «Паризькі картини», «Вино», «Квіти зла», «Бунт» і «Смерть». Усі вони об’єднані за проблемно-тематичним принципом.

Вірші у збірці мають здебільшого двопланову структуру, але на першому плані — предмети, емпіричні явища, конкретні деталі, а за ними ховається ідея, абстракція, що перетворює предметно-емпіричні образи на символи. Символіка поета звернена до «реальної свідомості», спрямована глибоко й експресивно виразити суперечливе духовне буття особистості.

Сучасники не сприйняли книгу Ш. Бодлера, звинуватили його в аморальності, а проти автора було висунуте судове обвинувачення в «образі суспільної моралі». Навіть його мати не зрозуміла книги сина і приєдналася до думки критиків. Суд над поетом відбувся 20 серпня 1857 року.

Зазначимо, що в той же час судили й іншого письменника — Г. Флобера, автора роману «Пані Боварі». Але у Флобера був блискучий адвокат і митця виправдали. А Ш. Бодлерові присудили сплатити штраф у сумі 300 франків. Видавець його збірки теж мав сплатити штраф — 100 франків. Окрім того, суд вимагав виключення зі збірки шести віршів, увесь тираж заарештували.

Бодлер був у розпачі і переживав тяжку депресію. Він написав зворушливого листа імператриці з проханням зменшити штраф. Імператриця відгукнулася на сповідь поета, і штраф зменшили до 50 франків.

Напередодні Різдва 1857 року Ш. Бодлер писав: «Я кілька місяців перебуваю в полоні жахливої апатії, що порушила все. Самотність без підтримки й без роботи — жахлива річ...».

Пройшов певний час, доки Бодлер почав писати.

3.Презентація учнями  віршів Бодлера зі збірки «Квіти зла» (за вибором учнів)

 4. Виразне читання поезії «Альбатрос».

(Учень або вчитель декламують вірш у перекладі Д. Павличка або М. Терещенка чи І. Драча.)

 5. Аналіз вірша.

-  Якими зображені матроси? (У перекладі Д. Павличка це люди, які розважаються на палубі корабля і задля розваг «піймали альбатроса». У перекладі М. Терещенка про них написано так: «Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів. безпечно ловить птиць, величних альбатросів». Вони жорстоко розважаються: «Той - люльку в дзьоб дає, а той сміється з нього, / Каліку вдаючи, іде за птахом вслід». Тобто, матроси змальовані як юрба веселих, жорстоких гуляк.)

-  А яким зображено альбатроса в небі та на палубі? (У Д. Павличка альбатрос — «король блакиті», у нього «великі білі крила», «прекрасний в небесах». У М. Терещенка — «величні альбатроси», «ясних висот владику». Але на палубі птах змінюється. У Д. Павличка — «він присоромлений, хода його смішна. / Волочаться за ним великі білі крила, / Як весла по боках розбитого човна», «Прекрасний в небесах, а тут — як інвалід!».)

-  Який прийом використовує автор при зображенні матросів та альбатроса? (Прийом контрасту. Але протиставлення тут набагато глибше. У вірші протиставляються два світи: романтичний і реальний, приземлений.)

-  Хто з героїв який зі світів уособлює? (Матроси — реальний, земний, ниций, морально недосконалий. Альбатрос — світ волі, високих ідеалів, мистецтва.)

-  До кого уподібнюється альбатрос? Чому? (Альбатрос уподібнюється поетові, котрий також протиставляється натовпу, що його не визнає.)

-  Який художній прийом використовує автор при змалюванні образу альбатроса? (Алегорію.)

-  У чому полягає особливість композиції? (Композиція вірша побудована на опозиціях, що допомагають показати два несумісні першоджерела: земне і небесне, вільний простір неба і замкнений корабля, високе і нице, альбатрос і матроси, поет і натовп.)

-  Подумайте, завдяки чому досягається композиційна єдність вірша? (Композиційна єдність досягається за допомогою центрального образу — альбатроса.)

-  Які образи вірша є символічними? Дайте їх тлумачення. (Образ альбатроса (символ поета), політ альбатроса (символ нестримного польоту фантазії митця), неба (символ творчої волі митця), «висота» і «блакить» символізують піднесені прагнення митця.)

-   Які кольори використовує автор? (Блакить, білий, темні, похмурі.)

-   Визначте тему вірша. (Тема вірша — місце поета та його призначення в суспільстві. У вірші розкривається трагедія митця в духовно ницому суспільстві.)

-   Яким, на думку автора, має бути поет? (Поет як альбатрос — володар гроз та грому, / Глузує з блискавиць, жадає висоти, / Та, вигнаний з небес, на падолі земному / Крилатий велетень не має змоги йти». Поет прагне до високого, він завжди залишається вільним у світі своєї уяви, але натовп його не розуміє.)

"Альбатрос" - найбільш програмний вірш Шарля Бодлера. Він входить в будь-яку поетичну антологію. "Альбатросом" представляють Бодлера і в тих виданнях, де кожен поет дається лише одним зразком його творчості.(презентація № 2, слайд 7)

На фоні музики читання напам’ять вірша «Альбатрос» учителем.

       5.Аналіз змісту поезії Ш.Бодлера «Альбатрос» .

- За допомогою якого образу досягається композиційна єдність твору?

- Що ми бачимо на першому плані?

- Як поступово змінюється сприйняття образу?

- Визначте, заповнивши таблицю, різницю між альбатросом у небі і на палубі (запис в зошитах). 

 

у небі

на палубі

величний

приборкане крило

ясних висот владика

знесилено ступає

велетень

зборканий каліка

плавець повітряний

незграбний і смішний

пролітає

кульгає

 

- Який прийом композиційної побудови вірша «Альбатрос» використовує автор?

- Знайдіть в тексті вірша слова, якими характеризує Ш.Бодлер птаха і поета (запис в зошитах).

 

птах

поет

величний

глузує з блискавиць

володар морських просторів

володар гроз та грому

ясних висот владика

жадає висоти

 

- Який реальний і символічний план вірша «Альбатрос»?

Учитель. Становище поета в тогочасному суспільстві бачиться Бодлеру безправним і трагічним. Поет приречений на нерозуміння. Дивовижне, воістину символічне втілення здобули ці думки у вірші "Альбатрос". Тут - усе символ: і Альбатрос - великий прекрасний сильний птах, і моряки, які спіймали його, щоб посміятися і познущатися з нього. Альбатрос - образ-символ поета. Бодлер називає птаха "королем блакиті". Йому, поетові, він співчуває, бачачи, як "волочаться за ним великі білі крила, як весла по боках розбитого човна". У руках моряків Альбатрос утратив свою силу й могутність: його "ходити по дошках природа не навчила". Але, попри увесь цей трагізм, у голосі автора немає приниженості. Навпаки, в останніх рядках вірша відчувається не лише гордість за поета, але й виклик тим, хто його принижує:
      Поет, як Альбатрос - володар гроз та грому,
      Глузує з блискавиць, жадає висоти,
      Та, вигнаний з небес, на падолі земному
      Крилатий велетень не має змоги йти.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

Проблемні завдання й запитання.

  •  Знайдіть риси модернізму у вірші Ш. Бодлера «Альбатрос». (Наявність образів-символів, кольорова символіка, непомітний перехід символу в настрій, настрою — в думку, думки — у почуття.)
  •  Дослідник І. Карабутенко писав: «Больове начало — лейтмотив книги [“Квіти зла”]. Чи згодні ви з такою думкою? Як вона втілюється у вірші «Альбатрос»? (Біль за митця, його розтоптану душу, нерозуміння поета оточуючими дійсно викликають біль.)

 VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

 VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати конспект (тези) уроку; повторити вивчену на уроці термінологію; вивчити напам’ять вірш Ш. Бодлера «Альбатрос».



Начало формы

 

 

Конец формыНачало формы 

 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Охтирько Анжеліка Віталіївна
    Важливо, що на уроці приділяється увага поняттям "неоромантизм", "декаданс", "символізм" і творчість Бодлера розглядається крізь призму цих напрямків
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
До підручника
Світова література (академічний, профільний рівень) 11 клас (Звиняцковський В.Я.)
Додано
7 січня
Переглядів
690
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку