Тема:В. Симоненко — «лицар на білому коні» в українській літературі.«Ти знаєш, що ти — людина?»,«Гей, нові Колумби й Магеллани»,7 клас
Мета: поглибити знання школярів про життєвий і творчий шлях В. Симоненка; проаналізувати його поетичний твір«Ти знаєш, що ти — людина?» , звертаючи увагу на його ідейно-художній та символічний зміст, жанр, образи; розвивати вміння учнів зв’язано й грамотно викладати свої думки, почуття, спостереження; робити висновки; збагачувати словник школярів; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття поваги до творчості В. Симоненка.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань школярів
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.Мотивація навчальної діяльності школярів
ІV. Основний зміст уроку
1. Вступне слово вчителя
Василь Симоненко — це народна совість в українському красному письменстві. Не судилося його таланту розкритися вповні, але те, що він створив, нетлінне. Слово його — справжнє коштовне надбання. Воно сяє всіма мальовничими гранями. Симоненко не думав про літературну славу — вона прийшла до нього посмертно й утвердилася навіки.
Його поезія витримала випробування протягом кількох десятиліть. Чим же бере за живе Симоненко? Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини, в її зачарований світ, самобутньою образністю поетичної мови, патріотичним звучанням своєї музи. Він — майстер слова високого класу.
2. Життєвий і творчий шлях В. Симоненка. (Хронологічна таблиця).
Дата Подія
8 січня 1935 Василь Симоненко народився в с Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі.
1942—1952 Майбутній поет навчався в школі: 4 класи — у Біївцях (1942—1946), решта — у сусідніх селах Єньківцях (1946—1947) і Тарандинцях (1947—1952).
1952 Закінчив із золотою медаллю середню школу в Тарандинцях, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка. Брав участь у літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ).
1957 Закінчив факультет журналістики Київського університету.
1957— 1960 Працював у газеті «Черкаська правда».
1960—1963 У газеті «Молодь Черкащини», власним кореспондентом «Робітничої газети», а також займався літературною творчістю.
1962 Василь Симоненко став членом СПУ. Він планував вступати до аспірантури Інституту літератури АН УРСР, вийшла єдина його прижиттєва збірка «Тиша і грім».
Середина 1962 Поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції ім. Т. Шевченка (м. Сміла). У зв'язку з тим, що влада всіляко боролась з Василем Симоненком, можна зробити висновок, що це побиття не було випадковим.
1963 Казка «Цар Плаксій і Лоскотон»
13 грудня 1963 Поет помер у черкаській лікарні (за офіційною версією, від раку), похований у Черкасах.
1964 Вийшла посмертна збірка «Земне тяжіння» (книгу було висунуто на здобуття Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка 1965р. (посмертно)
1981 З'явилася книга вибраного «Лебеді материнства» з передмовою Олеся Гончара.
25 грудня 2008 Національний банк України випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні присвячену поету.
17 листопада 2010 У місті Черкасах на вулиці Фрунзе, біля палацу одружень (історичний Будинок Щербини), був відкритий пам'ятник поетові. Автор монумента — Владислав Димйон.
3. Ідейно-художній аналіз поезії В. Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина?»
3.1. Звучить поезія «Ти знаєш що ти — людина?» в аудиозапису чи в майстерному виконанні вчителя.
3.2. Історія написання поезії.
Ставлення до людини як до гвинтика, яке принижувало людину, її гідність, убивало її творчий дух — це і змусило написати В. Симоненка вірш «Ти знаєш, що ти — людина?» Ця поезія належить його збірці «Земне тяжіння». Завдання кожної особистості, кожної людини — дати відповідь на питання, яке містить назва програмового вірша В. Симоненка.
3.3. Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.
3.4. Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.
3.5. Основна думка: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна.
3.6. Композиція.
Поезія починається з риторичних запитань, після чого В. Симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Автор твору наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід.
Вірш складається з чотирьох куплетів, кожний з який містить по п’ять рядків.
3.7. Проблематика твору.· людина і суспільство (призначення людини на землі);
· індивідуальність кожної людини;· швидкоплинність часу і життя.
3.8. Художні особливості поезії.
Повтори:Усмішка твоя — єдина,Мука твоя — єдина,Очі твої — одні.
Риторичні запитання:«Ти знаєш, що ти — людина?»«Ти знаєш про це чи ні?»
Риторичний оклик: «Гляди ж не проспи!»
Епітети: «люди добрі, ласкаві, злі», «усмішка, мука єдина».
Ідейно-художній зміст вірша В. Симоненка «Гей, нові Колумби й Магеллани»
4.1. Виразне читання програмової поезії.
4.2. Тема: звернення письменника до молоді, щоб вони вирушали у мандри і відкривали нове, ніким ще невідоме, цікаве, захоплююче.
4.3. Ідея: смисл життя людини — пошуки, мандри, прагнення самоствердитися; заперечення байдужості, пасивності.
4.4. Основна думка: створення руху вперед, романтичного пориву, пошуку відкриттів і самовідкриттів.
4.5. Художні засоби.
Звертання: «Гей, нові Колумби й Магеллани», «Кораблі!..», «Україно!..», «Друзі!..».
Риторичні оклики:
«Напнемо вітрила наших мрій!»«Кораблі! Шикуйтесь до походу!»«Мрійництво! Жаго моя! Живи!»
«Відкривай духовні острови!»«Нидіє на якорі душа!»«Півень землю всю не розгребе!»
«Шкварити байдужість на вогні!»
Риторичні запитання:«Хто сказав, що все уже відкрито?Нащо ж ми народжені тоді?»«Як нам помістити у коритоНаші сподівання молоді?»
Метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить».
Епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві».
Тавтологія: «відкрито вже відкрите».
V. Підсумок уроку
VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
VІІ. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять поезію В. Симоненка «Ти знаешь, що ти — людина?». Підготуватися до ідейно-художнього аналізу твору письменника « Лебеді материнства»