К О Н С П Е К Т № ___ у р о к у ф і з и к и
Клас – 9 Дата – ________. 20__ р.
ТЕМА Відбивання світла
МЕТА: Сформувати в учнів знання про явище відбивання світла та про закони, яким підпорядковане це явище. Розвивати в них уявлення про зміну ходу променів на межі поділу середовищ за умови, що друге середовище непрозоре. Вчити учнів правильно і точно виконувати малюнки на побудову кутів, використовуючи лінійку, транспортир.
ОБЛАДНАННЯ: підручник, кольорова крейда, набір дидактичних роз-даткових матеріалів, таблиці «Світлові явища», «Поширення світла», «Джерела та приймачі світла», шаблони для перевірки знань за допомогою експрес-контролю (варіант 1) та бланки відповідей для учнів.
ТИП УРОКУ: комбінований.
ХІД УРОКУ (ТЕХНОЛОГІЇ УРОКУ):
|
Колективна перевірка правильності розв’язання домашніх завдань.
№ 1. |
Що таке світловий промінь ? |
|
№ 2. |
Чому в хмарний день предмети не дають тіні ? Що виступає джерелом світла у такий день ? |
|
№ 3. |
Чи може вертикально поставлений стовп не відкидати тіні в сонячний день ? |
|
№ 4. |
Чи може велосипедист обігнати свою тінь ? |
|
№ 5. |
Як утворюється сонячне затемнення ? Зробіть малюнок на дошці. |
|
№ 6. |
Як утворюється місячне затемнення ? Зробіть малюнок на дошці. |
|
№ 7. |
Який фізичний зміст закладено в монгольське прислів’я: «У великого дерева й велика тінь» ? |
|
№ 8. |
Який фізичний об’єкт описано в загадці ? Йде слідом за тобою: Утікай – не утечеш, Доганяй – не доженеш… |
|
№ 9. |
М’яч освітлюють два джерела світла, як показано на малюнку. Нарисуйте області тіні і напівтіні. Зробіть малюнок на дошці. |
|
3. Актуалізація опорних знань.
Розповідь учителя.
До нас сьогодні на урок завітав «Сонячний зайчик». Демонстрація 1. Демонстрування сонячного зайчика за допомогою лампи і дзеркала.
4. Мотивація навчальної теми.
На основі спостережень і дослідів було встановлено закони відбивання світла, прикладом якого є отримання сонячного зайчика. Щоб краще зрозуміти утворення сонячного зайчика ми повинні вивчити нову тему.
5. Оголошення теми і мети уроку.
Темою сьогоднішнього уроку є «Відбивання світла». І на уроці потрібно набути знання про відбивання світла. Розвивати уявлення про зміну ходу променів на межі поділу середовищ за умови, що друге середовище непрозоре. Точно виконувати малюнки на побудову кутів, використовуючи лінійку, транспортир.
6. Пояснення нового навчального матеріалу.
Розповідь учителя.
Світло поширюється світловими променями. Явище відбивання світла можна спостерігати на межі поділу двох середовищ, наприклад, повітря і води. Приклад відбивання світла – «сонячний зайчик» від люстерка.
Виконаємо малюнки на відбивання світла від лінії розподілу двох середовищ. Вкажемо на малюнку падаючий, відбитий промені, кут падіння, кут відбивання.
Відбивання світла має два закони:
І закон відбивання світла |
Падаючий промінь α, відбитий промінь β і перпендикуляр, проведений до межі поділу двох середовищ через точку падіння лежать в одній площині. |
ІІ закон відбивання світла |
Кут відбивання дорівнює куту падіння. α = β. |
Кут ковзання (ω-омега) – це кут між падаючим променем та поверхнею поділу двох середовищ. За малюнком видно, що α + ω = 900.
Відбивають світло дзеркальні поверхні – дзеркало, поверхня води, відполіровані метали. Якщо відбиваюча поверхня гладенька (полірований метал, скло), то відбиті промені світла йтимуть паралельним пучком. Таке відбивання називають дзеркальним. Проте й аркуш білого паперу чи поверхня чистого снігу відбиває практично таку саму кількість світла, але ніяких зображень при цьому не бачимо. Це зумовлено нерівністю поверхні снігу чи аркушу паперу. Розглянемо малюнки із двома видами відбивання – дзеркальне та розсіяне (дифузне).
Дзеркальне відбивання Розсіяне відбивання
Утворення дзеркального відбивання
7. Закріплення вивченого навчального матеріалу.
7.1. Розв’язування задач.
№ 1. Кут падіння становить 400. Обчисліть кут відбивання та кут ковзання.
№ 2. Кут ковзання дорівнює 300. Обчисліть кут падіння та кут відбивання.
№ 3. Кут між падаючим променем і відбитим променями становить 1200. Яка величина кута падіння, кута відбивання і кута ковзання.
№ 4. Кут падіння світлового променя збільшили на 100. На скільки збільшився кут між падаючим та відбитим променями?
7.2. Виявлення явища відбивання у літературних текстах.
Решту свого відпочинку ми провели в пошуках предметів, зображення яких спостерігали у воді. Особливо нам сподобалося спостерігати подвійних лебедів. Вони витягали свої шиї і вгору, в повітря, і вниз, у воду. Та коли вони починали рухатися, то по воді йшли хвильки, і «нижні» лебеді викривлялися, змінювали свої форми і навіть зовсім щезали, аж поки вода знову не заспокоювалася.
Нарешті ми з Михасем дійшли висновку, що світло може відбиватися від гладких поверхонь, таких як дзеркало, спокійна вода. Коли ж я взяв гілочку і торкнувся нею води, то в усі боки пішли по воді хвилі. Дійшовши до боту човна, що був прив’язаний до берега, вони змінили свій напрям руху. На це Михась відгукнувся так: «Хвилі відбилися від борта так, як світло від дзеркала».
7.3. Навчальна колективна самостійна робота:
Варіант 1
№ |
Завдання |
Відповідь 1 |
Відповідь 2 |
Відповідь 3 |
1 |
Промінь світла, який іде від джерела світла до поверхні деякого тіла називається … |
Відбитий промінь |
Падаючий промінь |
Світловий промінь |
2 |
Кут між падаючим променем і перпендикуляром, про-веденим через точку падіння до поверхні тіла – це … |
Кут ковзання |
Кут відбивання |
Кут падіння |
3 |
Кут між відбитим променем і перпендикуляром, про-веденим через точку падіння до поверхні тіла – це … |
Кут відбивання |
Кут падіння |
Кут ковзання |
4 |
Відбивання світла буває … |
Розсіяне (дифузне) |
Дзеркальне |
Дзеркальне, розсіяне |
5 |
Падаючі паралельні світлові промені відбиваючись від поверхні, залишаються паралельними, то це … |
Розсіяне відбивання |
Дзеркальне відбивання |
Дифузне відбивання |
6 |
Падаючі паралельні світлові промені відбиваючись від поверхні, стають непаралельними, то це … |
Розсіяне (дифузне) |
Дзеркальне |
Дисперсія світла |
7 |
Кут між падаючим променем і поверхнею тіла називається … |
Кут відбивання |
Кут падіння |
Кут ковзання |
8 |
Кут відбивання дорівнює куту падіння (β = α). |
І закон відбивання |
ІІ закон відбивання |
ІІІ закон відбивання |
9 |
Кут ковзання позначають буквою … |
ω |
β |
α |
10 |
Кут падіння позначають буквою … |
ω |
β |
α |
11 |
Кут відбивання позначають буквою … |
β |
ω |
α |
12 |
Якщо кут ковзання ω = 400, то яка величина кута падінні α і кута відбивання β? |
β = α = 400 |
α = 500, β = 400 |
β = α = 500 |
8. Підсумки уроку.
8.1. Бесіда з класом.
- Що відбувається із світлом на межі поділу двох середовищ?
- Що таке падаючий промінь?
- Що таке відбитий промінь?
- У чому полягає суть І закону відбивання світла?
- У чому полягає суть ІІ закону відбивання світла?
8.2. Слухання вірша про тінь.
Надходить вечір чорногривий
і стелить тіні на путі.
Зоря у хвилі вечоровій
полоще пальці золоті.
В. Сосюра
9. Домашнє завдання: вивчити § 17, розв’язати № 1-5 (із § 17).
1