Тема. Виразне читання поезії Р. Бернса
Мета: поглибити знання учнів про поезію Р.Бернса; вдосконалювати навички виразного читання; сприймати й аналізувати поетичний текст цілісно; розвивати уяву і фантазію, виховувати любов до прекрасного.
Обладнання: додаток (7 слайдів): портрет письменника, ілюстрації до творів, завдання для роботи в групах.
Тип уроку: розвиток мовлення.
Перебіг уроку
У всіх людей одна святиня, Куди не глянь, де не спитай. Рідніша їм своя пустиня. Аніж зелений в пустині рай. Микола Чернявський (слайд 1)
І. Мотивація навчальної діяльності.
1. Словникова робота. Робота в зошиті (слайд 2).
Рима (від грецького rhythmos – «розміреність», «плавність») – це повтор звуків, що пов'язують закінчення двох або більше рядків у поетичному творі.
Ритм – це упорядковане чергування ненаголошених і наголошених складів у рядку.
Інтонація – основні виражальні засоби мовлення, які дають можливість відтворити ставлення мовця до певного предмета чи співрозмовника. Види інтонації: оклична, питальна, розповідна, таємнича, схвильована, мрійлива…
2. Слово вчителя. Інтонація враховує силу звучання голосу (гучність), зміну висоти тону, темп (швидкість) мовлення, паузи (зупинки). Саме зміни інтонації роблять усне мовлення виразним і яскравим. Окличну або питальну інтонацію речення визначають розділові знаки в кінці речення. На паузи між реченнями так само вказують розділові знаки у кінці речень. Розділові знаки в середині речення також визначають інтонацію та позначають паузи. Найважливіше за змістом слово під час вимови виділяють посиленням голосу. Таке виділення слова називають логічним наголосом. Від того, на яке слово в реченні падає логічний наголос, залежить сприйняття вираженої реченням думки. Міміка й жести мають відповідати змісту й настрою тексту, бути доречними, виразними. їх завдання полягає в тому, щоб:
– підсилити вираження думки;
– підкреслити щось важливе, на чому читець прагне зосередити увагу слухачів;
– висловити ставлення автора до зображеного, дати йому оцінку;
– переконати слухачів у правильності цієї оцінки.
3. Робота в групах (слайд 3).
Завдання для групи І. Прочитайте вірш. Подумайте, які почуття викликає у героя спогад про Батьківщину. Складіть словник почуттів ліричного героя. (Захоплення волелюбним народом, гордість; глибока відданість Батьківщині; відчуття болю і туги, сум за краєм, з яким він у розлуці). 151
Завдання для групи ІІ. Прочитайте вірш. Подумайте, чи змінюється настрій у вірші. Якщо так, то як? Складіть словник настроїв ліричного героя. (Змінюється. Радість — гордість — печаль — туга).
4. Робота над пам'яткою «Правила виразного читання віршів напам'ять» (слайд 4).
1. Назвіть ім'я автора та назву вірша.
2. Читайте напам'ять текст вірша, чітко вимовляючи слова та правильно відтворюючи зміст (слідкуйте за інтонацією).
3. Розставте логічні наголоси в тексті.
4. Спробуйте передати думки і почуття, що наповнюють текст. Пам'ятайте, що своїм читанням ви показуєте, наскільки зрозуміли твір.
5. Пам'ятайте про паузи, про висоту вашого голосу при читанні, не поспішайте та не кричіть.
6. Будьте щирими, в міру емоційними, намагайтеся розкрити глибину думок і почуттів автора та його ліричного героя.
7. Доречно використовуйте жести та міміку.
8. Намагайтеся при читанні відтворити інтонаційний малюнок вірша.
9. Не забувайте про риму й ритм вірша - вони роблять поезію музичною.
5. Підготовка до виразного читання вірша (слайд 5) .
– Який темп потрібно обрати для читання: повільний, середній, швидкий?
– Які слова потрібно виділити голосом, читаючи їх з більшою силою?
– Які картини ви будете уявляти, читаючи вірш Бернса? (Картини карпатських гір.)
6. Виразне читання напам'ять поезії Роберта Бернса.
ІІІ. Підсумок уроку.
1. Інтерактивна вправа «Мікрофон» (слайд 6).
– Коли я читав (читала) вірш напам’ять,..
– Найкращим читцем вірша Р. Бернса був (була)…
– Читання напам’ять допомогло мені…
– Мене зацікавили різні думки щодо…
2. Слово вчителя. Найголовнішою темою поезій Р.Бернса була тема зображення краси природи рідної Шотландії. Поняття «батьківщина» і «природа» були для нього єдиним цілим. Він чув «музику землі», і вона надихала його на створення чудових картин природи. Для поета природа - це джерело натхнення до творчості. У вірші «Моє серце в верховині» поет зображує любов до рідного краю. Сила його почуття така, що де б не був поет, думкою він завжди лине на батьківщину. Всі його мрії про рідні гори. Любій верховині належать його серце і душа. Не всі народи так уміють шанувати своїх поетів, як шотландці. С. Маршак згадував: «Коли мені довелося об'їжджати міста, містечка і селища, пов'язані з біографією поета, мене наввипередки пригощали читанням його віршів і цілих поем люди, різні за віком, званням, соціальним станом - похилий шахтар і старий рибалка, агент компанії швейних машин і молода дівчина». Сьогодні, коли шотландці проголошують тост за улюбленого поета, вони навіть не називають його на ім'я, а говорять коротко і просто: «Безсмертній пам'яті!» - і всім присутнім зрозуміло, що мова йде про Роберта Бернса.
Домашнє завдання (слайд 7).
Для всіх учнів.
1. Прочитати уривки з поеми Г. Лонгфелло «Пісня про Гайявату».
2. Повторити поняття «поема», жанрові ознаки поеми.
Індивідуальне завдання.
Підготувати повідомлення про головного героя «Пісні про Гайавату».
Для всіх учнів*.
Прочитати поезію Д. Родарі «Листівки з видами міст». Розказати про свої враження.
Індивідуальне завдання. 152
Підготувати стисле повідомлення про Д. Родарі.