Конспект уроку "Воєнно-політичні події в 1649– 1651 р.р."

Про матеріал
Урок розроблений для вчителів при підготовці до уроків. Конспект має інтерактивні методи навчання.
Перегляд файлу

Тема : Воєнно-політичні події в  1649– 1651 р.р.

Мета: охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1649–1651 рр;   визначити зміст Зборівського та Білоцерківського договорів; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні події, працювати з історичними джерелами; виховати почуття патріотизму.

Основні поняття: Збаражо-Зборівська кампанія

Основні дати: 8 серпня 1649 р. – укладання Зборівського мирного договору;

18 - 30 червня 1651 р. –  битва під Берестечком; 5-6 серпня 1649р. – битва під Зборовом; липень-серпень 1649р. – Збаражо-Зборівська кампанія.

Історичні діячі : Ян Казимир, Б.Хмельницький, Д. Нечай, М.Кричевський, І.Богун, Іслам-Гірей, Джеджалій.

Обладнання: підручник, історичні документи

Тип уроку:  комбінований урок з використанням інтерактивних методів

Хід уроку

І. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

Метод «Мікрофон» (на виконання завдання надається 5-7 хв.)

     Яка з подій Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої 1648 – початку 1649 років справила на вас найбільше враження? Чому?

     Учитель. Річ Посполита за будь-яку ціну не хотіла допустити утворення української держави, тому, порушивши мирний договір, який був укладений у лютому 1649 року в Переяславі, почала готуватися до продовження війни. Сьогодні ми з вами розглянемо наступний етап національно – визвольної війни.

ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

План

  1. Збаразько -Зборівська кампанія.
  2. Укладання Зборівського договору.
  3. Битва під Берестечком.
  4. Білоцерківський мирний договір.

ІІІ. Подання нової інформації

    Учитель. У лютому 1649р. на переговорах між польськими комісарами та Б. Хмельницьким було досягнуто угоду про перемиря. Однак уряд Речі Посполитої розробив новий план – завдати козацькій Україні удару об’єднаними силами польської та литовської армії.  Згодом поляки порушили перемир’я і розпочали наступ на Південно-Східну Волинь.

ІV . Інтерактивна частина

     Місцем розташування польських військ було обрано Збараж. Сюди ж направив свої війська і Б. Хмельницький.

    Робота з історичним документом

     Документ 1. М. Аркас про облогу Збаража

«Козаки й татари усе стискали облогу, і поляки один за одним кидали їм окопи й переходили ближче до міста. Козаки тісніше обступали їх і за ніч насипали такі високі вали, що з них на вибір можна було вціляти у кого завгодно з-поміж ворогів. ...Облога була така тісна, що навіть й продертися нікуди було. Вже й не стало харчів військового припасу, почали вже й падло їсти, а тут ще й вода у річці засмерділася, бо у ній гнили убиті люде і коні; туди стікала з дощовою водою і усяка нечисть... Воєвода Кисіль, що був при війську, просив Хмельницького помилувати поляків, випустити їх, але Хмельницький згадував їм такі тяжкі умовини, як віддати йому Вишневецького й інших начальників, а тоді нехай усе військо виходить і складе свою зброю йому до ніг. Тільки й надії було (у поляків), що на королівське військо. Раз-у-раз вони благали прийти короля скоріше». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 64)

Завдання до документа

  1.  Розгортання військових дій під Збаражем.
  2.  Чому облога Збаража була важливим етапом літньої воєнної кампанії   

    1649 р.?

  1.  Чому облога Збаража була важливим етапом літньої воєнної кампанії 

    1649 р.?

  1.  Якими були наслідки облоги для польських і українських військ.

 

      Відповіді на ці питання учні дають в ході виконання вправи «Коло ідей». На виконання вправи надається 15хв. Клас розбивається на чотири групи. Кожна група опрацьовує §15 ст. 103-104 за підручником О.В. Гісем та історичний документ, після чого учні залучаються до обговорення зазначених питань. Спочатку питання обговорюється в малих групах, після чого кожна група висвітлює один аспект обговорюваних питань. Групи висловлюються по черзі, поки не будуть вичерпані всі ідеї. Після цього підбиваються підсумки роботи.

      Учитель. Отже, чим завершився другий етап Національно-визвольної війни? — Зборівським миром, документи якого ми з вами зараз розглянемо й охарактеризуємо.

Зборівський мирний договір було укладено  8 серпня 1649 року. За його умовами:

• Під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств;

• Розміщувати свої війська на цій території польський уряд не мав права;

• Державні посади могли обіймати тільки православні;

• Був встановлений козацький реєстр кількістю 40 тисяч козаків;

• Усіх учасників війни було амністовано, і вони повинні були повернутися по своїх домівках.

 

     Метод «Мікрофон» (на виконання завдання надається 5-7 хв.)

     Яка ваша оцінка цього договору? Відповідь обґрунтуйте.

      Учитель. Умови договору не задовольнили інтереси обох сторін. І в Україні, і в Польщі Зборівський договір сприймався як угода, що давала змогу нетривалого перепочинку.

  Протягом другої половини 1650 р. польський уряд активно готувався до нападу на козацьку Україну. Головні польські сили зосередилися під Сокалем. Невдовзі польське військо переправилося на правий берег Стиру неподалік Берестечка і розташувалося там в укріпленому таборі.

Повідомлення учня про битву під Берестечком.

     Чи згодні ви з твердженням: «У Берестецькій битві не було переможця й переможеного, бо перемога поляків не означала, одначе, цілковитої поразки козаків»? Свою відповідь аргументуйте.

Відповідь на запитання відбувається методом «Коло ідей». Учням надається 5-7хв. для відповідей на запитання.

     Учитель. Після Берестецької битви, було укладено Білоцерківський договір у 1651році.

Зміст договору:

• влада гетьмана поширюється тільки на Київщину;

• козацький реєстр скорочується до 20 тис. чоловік;

  польська шляхта повертається до своїх маєтків, а селяни – до шляхти;

• Б.Хмельницький розриває союз із кримським ханством, позбавляється права дипломатичних відносин;

   старшину і полковників затверджує король;

• учасники повстання амністовані.

V. Підсумки уроків, оцінювання результатів.

Робота з таблицею «Зборівський та Білоцерківський договори»

Розмістіть наведені положення  договорів у відповідну колонку таблиці. На заповнення таблиці відводиться 15 хв.

Зборівський договір

Білоцерківський договір

 

Положення:

  1. Під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств;
  2. Під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств;
  3. Розміщувати свої війська на цій території польський уряд не мав права;
  4.  Державні посади могли обіймати тільки православні;
  5. Козацький реєстр скорочується до 20 тис. чоловік;
  6. Учасники повстання амністовані.
  7. Був встановлений козацький реєстр кількістю 40 тисяч козаків;
  8. Старшину і полковників затверджує король
  9. Б.Хмельницький розриває союз із кримським ханством, позбавляється права дипломатичних відносин;
  10.  Усіх учасників війни було амністовано, і вони повинні були повернутися по своїх домівках.

 

Домашнє завдання

Опрацювати §17 (ст. 112 - 115) за підручником О.В. Гісема.

 

doc
Додано
14 березня 2019
Переглядів
364
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку