Конспект уроку ЯДС 3 клас за ідручником Н.Бібік "Вода в природі"

26. Вода в природі. Різноманітність водойм. Три стани води

Мета: продовжувати формувати уявлення про поширення води в природі, різноманітність водойм, стани води; формувати уявлення про умови переходу води з одного стану в інший; розвивати навички дослідницької діяльності, мислення, спостережливість, вміння порівнювати й робити висновки, виховувати бережне ставлення до природи, бажання її досліджувати.

Обладнання: ілюстрації, глобус, склянка з водою, кубики льоду, підручник, робочий зошит.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка знань, умінь і навичок учнів.

1. Фронтальне опитування.

— Що таке речовина? Скільки речовин є на Землі?

— Наведіть приклади тіл, що складаються з однієї речовини.

— Наведіть приклади тіл, що складаються з кількох речовин.

— У яких станах можуть перебувати речовини? Наведіть приклади речовин у різних станах.

— Які основні властивості притаманні речовинам?

— Наведіть приклади речовин, які існують у природі.

— Наведіть приклади речовин, які створила людина.

2. Індивідуальне усне опитування.

— Які основні властивості притаманні речовинам?

— Опишіть властивості одного з тіл природи, про яке ви дізналися (на вибір).

— Для чого люди використовують речовини?

III. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

— Щоб дізнатися, про що йтиметься на сьогоднішньому уроці, вам потрібно відгадати загадку.

• Мене п'ють, мене ллють, усім я потрібна. Хто я така? (Вода.)

— До якої природи належить вода?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про місцезнаходження води в природі, стани води й умови її переходу з одного стану в інший, навчитеся показувати на глобусі та карті частини Світового океану.

Тема сьогоднішнього уроку: «Вода в природі. Різноманітність водойм. Три стани води».

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда з елементами узагальнюючої розповіді та використанням ілюстрацій з метою формування уявлення про поширення води в природі.

— Розгляньте глобус. Які кольори переважають на ньому? (Синій і блакитний кольори.)

— Пригадайте, що позначають на карті синім і блакитним кольорами. (Синім і блакитним кольорами на карті позначають водойми.)

— Який висновок можна зробити?

Більша частина земної поверхні вкрита водою — найпоширенішою й найдивовижнішою речовиною на Землі.

— Розгляньте малюнки в підручнику на с. 71 і дайте відповідь на запитання. (Відповіді учнів.)

Вода є всюди: в океанах, морях, річках, озерах, ставках, водосховищах, каналах, болотах, ґрунті, глибинах Землі, льодовиках, повітрі.

Вода входить до складу всіх організмів. Зокрема, у людському організмі вода становить понад половину маси тіла. Наприклад, якщо маса вашого тіла 26 кг, то у вас міститься 20 кг води і лише 6 кг твердих речовин. В організмах рослин води ще більше. У цьому можна переконатися, якщо витиснути сік із натертого на тертці яблука. Проведіть вдома такий дослід і подивіться, чого залишиться більше — рідини чи твердої речовини.

— Що змінилося б на Землі, якби зникла вся вода? Чому?

Якби зникла вся вода, загинуло б усе живе на Землі, тому що багато рослин і тварин живуть лише у воді (водорості, риби, кити, дельфіни); вода входить до складу живих організмів. Живі організми постійно витрачають воду, тому її кількість потрібно поповнювати.

2. Бесіда з елементами узагальнюючої розповіді та практичної роботи з метою формування уявлення про водойми, у яких перебуває вода в природі, та вміння працювати з картою.

Більшість запасів води на Землі міститься у водоймах. Найбільша водойма на Землі — Світовий океан. Світовий океан — це весь водний простір, який розташований за межами суходолу. Це безперервний водний простір, який ділиться суходолом на п'ять частин — океанів.

— Виконайте практичну роботу на с. 71 у підручнику.

Світовий океан складається з 5 частин — океанів: Тихий, Атлантичний, Індійський, Південний, Північний Льодовитий. У місцях, де океани вдаються у сушу, утворюються моря. Усі океани й моря з'єднані між собою протоками. Як видно на карті, чітких меж між океанами не існує.

— Кому з вас доводилося бути на морі та пробувати морську воду? Яка вона на смак? Чи можна її вживати? Вода в морях та океанах на смак гірко-солона. У ній розчинено багато солей. Для вживання непридатна.

— Де на Землі міститься прісна вода?

Прісна вода міститься в прісних озерах, річках, струмках, болотах, підземних водах. Сніговий покрив і льодовики — це теж прісна вода. Випадає на Землю у вигляді різних опадів.

— Чому потрібно берегти й економно використовувати прісну воду?

Для вживання придатна лише прісна вода, у якій дуже мало солей, смак їх не відчувається. Такої води на Землі дуже мало.

3. Робота в парі (групі) з елементами узагальнюючої розповіді та демонстрацією досліду з метою формування уявлення про умови переходу води з одного стану в інший.

— У яких станах перебуває вода в природі?

— Наведіть приклади води в рідкому стані. (Дощ, роса, туман.)

— Наведіть приклади води у твердому стані. (Лід, сніг, іній.)

— Наведіть приклади води в газоподібному стані. (Водяна пара.)

— Попрацюйте в парі (групі) та виконайте завдання на с. 72 в підручнику. (Кожна пара чи група опрацьовує одну ілюстрацію і презентує свої міркування про умови переходу води з одного стану в інший.)

1. Щоб утворилися бурульки (лід), потрібно, щоб вода замерзла, тобто перейшла з рідкого стану в твердий. Це відбувається, коли температура повітря знижується. Замерзання води в природі відбувається за температури 0° під час охолодження. За таких умов замерзають водойми, у хмарах утворюються сніжинки.

2. Щоб сніг розтанув, потрібно, щоб вода з твердого стану перейшла в рідкий. Це відбувається, коли температура повітря підвищується. Танення снігу та льоду в природі відбувається за температури 0° під час нагрівання. За таких умов у природі скресають водойми, тане сніговий покрив.

3. Щоб вода випарувалася, потрібно, щоб вона з рідкого стану перейшла в газоподібний. Це відбувається в природі постійно, за будь-якої температури. Водяна пара завжди є в повітрі. Проте ми її не бачимо, бо вона безбарвна й прозора.

4. Щоб утворилася роса, потрібно, щоб водяна пара перейшла в рідкий стан. У природі це відбувається, якщо водяна пара охолоджується біля земної поверхні. За температури 0° під час охолодження водяна пара може переходити в твердий стан, тоді утворюється іній.

— Попрацюйте в парі (групі) й виконайте завдання на с. 73 в підручнику.

Влітку калюжі висихають швидше, ніж восени, тому що чим вища температура повітря, тим більше випаровується води.

— Розгляньте малюнок у підручнику на с. 73, поміркуйте та дайте відповідь на запитання. Чому тріснула скляна банка, ущент заповнена водою, яку залишили на морозі? (Відповіді учнів.)

Це відбувається тому, що під час замерзання вода розширюється. Лід стає легшим за воду.

— Щоб переконатися в цьому, візьмемо склянку з водою та опустимо в неї кубики льоду. Що ви спостерігаєте? (Відповіді учнів.)

Лід не тоне у воді, тому що він легший за воду. Саме тому, коли замерзають водойми, лід не опускається на дно, а міститься на поверхні. Завдяки такій властивості водойми не замерзають до самого дна й організми можуть переживати зиму, опускаючись на дно.

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Виконання завдання в робочому зошиті.

Виконаймо завдання в робочому зошиті на с. 34.

— Що пропонується зробити в завданні 1? (Доповнити схему.)

Вода в природі міститься в повітрі, водоймах, організмах, льодовиках, підземних водах, хмарах.

— Що пропонується зробити в завданні 2? (Заповнити таблицю.)

1. Тихий океан. 2. Атлантичний океан. 3. Індійський океан. 4. Південний океан. 5. Північний Льодовитий океан.

— Що пропонується зробити в завданні 3? (З’єднати лініями.)

За температури 0° під час охолодження вода переходить з рідкого стану в твердий.

За температури 0° під час нагрівання вода переходить з твердого стану в рідкий.

Якщо водяну пару охолодити, вона переходить з газоподібного стану в рідкий.

2. Робота в парі (групі).

— Про яку воду йдеться в народному прислів'ї: «У решеті води не наносиш»? А яку воду можна носити в решеті? (Воду в рідкому стані в решеті не наносиш, а в твердому стані — можна.)

VI. Підсумок уроку. Рефлексія.

— Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці? Відповідь розпочніть словами «Сьогодні на уроці я дізнався / дізналася, що.».

VII. Завдання додому.

Опрацювати статтю в підручнику на с. 71-73. Виконати запропоновані дослідження.