Конспект уроку з біології для 8-го класу на тему "Загальна характеристика сенсосорних систем."

 

Урок біології у 8 класі

Тема. Загальна характеристика сенсорних систем

Мета: дати уявлення учням про сенсорні системи, пояснити їх значення для організму людини та класифікацію сенсорних систем, ознайомити з структурою аналізаторів та їх властивостями; розвивати вміння учнів працювати з підручником та вміння робити ґрунтовні висновки; виховувати почуття відповідальності за збереження власного здоров’я.  

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: роздаткові картки, схеми малюнків, презентація.

Хід уроку

Слайд 2

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Конфуцій

І. Організаційний момент

 Почавсь урок, і час вже знову працювати.

Тож я бажаю вам сьогодні, оцінки - гарні заробляти.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слайд 3. Світанок… далеко за обрієм урочисто сходить сонце – рожево-жовте, ще не сліпуче. Щойно прокинулись пташки і заспівали, радісно зустрічаючи новий день. Із поля лине приємний запах духмяних трав. Холодна роса наче обпікає босі ноги, бадьорить… тільки-но зірваний молодий огірочок «наїжачивсь» своїми пухирцями й коле пальці. Він свіжий, солодкий – кращий за цукерку, а хіба можна передати словами його запах?

У глибині душі, мабуть, у кожного з вас виникає почуття любові до природи за її неповторну красу, за її незвичайний спів, приємний аромат та за можливість відчувати всі принади навколишнього середовища. Безмежне море почуттів, світлих думок викликає в нас довколишній світ, сповнений барвами, звуками, запахами та іншими відчуттями, які сприймає людина за допомогою чутливих сенсорних систем.

Слайд 3. Оголошення теми і мети уроку

IIІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя.  Природа обдарувала людину здатністю сприймати різноманітні подразники навколишнього та внутрішнього середовищ: запахи, звуки, кольори, світло, температуру. Завдяки цьому ми можемо сприймати і відчувати явища, які відбуваються в довкіллі чи у власному організмі й  відповідно на них реагувати. Слайд 5. Відбувається це завдяки особливим структурам, які в 1909 році рос. Фізіолог Іван Павлов назвав аналізаторами, або сенсорними системами.

Система чутливих нервових утворень, які сприймають і аналізують певний вид подразнень, що діють на людину, називається сенсорною системою. Робота з зошитом

Слайд 6.

Аналізатор

 

 

Периферична ч-на                             Провідна ч-на                          Центральна ч-на

(рецептори)                                  (чутливі нервові волокна)             (центри мозку)

 

Слайд 7. Завдання для варіантів

За матеріалом параграфа дати відповіді на запитання.

 І Варіант

Охарактеризувати рецептори, їх класифікацію.

ІІ Варіант

Ознайомити з функцією провідної частини аналізатора

ІІІ Варіант

Визначити роль центральної частини в роботі аналізатора

Опорний матеріал

1. Рецептор -

 

Види рецепторів

 

Зовнішні                                              Внутрішні

 

 

 

Види рецепторів

(від природи подразника)

 

Механічні                    Хімічні               Температурні          Больові          Світлові              

 

 

 

Види рецепторів

(за будовою)

 

Нервові волокна

Вони складаються з відростків чутливих нейронів, по яким інформація у вигляді електричного імпульсу йде до ЦНС. Швидкість проведення імпульсу дуже висока і становить -120м/с, тобто відстань в 1м імпульс долає за 0,008 с.

ЦНС

Слайд 9. Нервові шляхи від окремих сенсорних систем спрямовані в певні центри мозку. Нижчі центри можуть розташовуватися в спинному і довгастому мозкові, наступні за складністю — у проміжному мозку, а вищі — у корі великих півкуль. Тут кожна сенсорна система займає певну ділянку. Наприклад, у потиличній зоні розташовується корковий відділ зорової системи, у скроневій — слухової, у тім'яній — шкірної сенсорної системи. Особливі ділянки кори в лобовій, верхньотім'яній і скроневій зонах називаються асоціативними зонами. Вони забезпечують установлення тісної взаємодії між усіма сенсорними системами й беруть участь у процесах сприйняття образів.

Отже, саме у центральній частині відбувається розпізнавання подразників, формування відчуттів та образів. Адже образи, які народжуються в нашій уяві, народжуються внаслідок дії реальних подразників. Але інформація аналізується безпосередньо у ЦНС, поєднуючись з досвідом, особливостями характеру фізіологічним станом і навіть здоров’ям людини

 Пояснення вчителя. Найбільшу кількість відомостей про навколишній світ ми одержуємо завдяки зоровій і слуховій сенсорним системам. Крім того, існують смакова, нюхова, шкірна та інші системи. За допомогою кожної із сенсорних систем у людини виникають різні види відчуттів: світлові, звукові, запахові, температурні, больові тощо. Однак у звичайних умовах людина свідомо не може виділити якийсь окремий вид відчуттів. Кожного моменту часу в нас виникають цілі комбінації відчуттів — сприйняття. Людина сприймає світ як ціле, і образи зовнішніх предметів та явищ, які формуються в нас,— це результат об'єднаної роботи багатьох сенсорних систем. Це пов'язане насамперед із тим, що кожна ділянка людського тіла містить кілька видів рецепторів. Наприклад, у ротовій порожнині розташовуються не тільки смакові рецептори, але й температурні, больові тощо. І сенсорні системи працюють не ізольовано одна від одної, а в тісній взаємодії.

Робота з картками. Кожна сенсорна система має свій орган сприйняття і будову. Слайд 10-14

Саме цілісність всіх складових сенсорної системи забезпечує сприйняття, аналіз і реакцію на відповідний подразник. Тому ушкодження будь якої частини викликає втрату всього аналізатора.

Запитання до учнів

• Чому людина в якої пошкоджено зоровий нерв, а око функціонує, не може бачити?
• Чому у людини якої стався інсульт, зникає відчуття дотику?

Рефлексія

• Покажіть мені орган, яким ви відчуваєте холод, жорсткість, форму.
• Доторкніться руками до органа, яким ви відчуваєте запах парфумів.
• Помасажуйте руками орган, за допомогою якого ви бачите мене.
• Візьміться руками за орган, який дозволяє вам чути всі мої вказівки

 

Новинки науки

Аналізаторні функції можна тренувати, як м’язи. У праці вони досягають у людини сильної досконалості. Шліфувальник, наприклад, розрізняє просвіт у 0,002 мм. Сталевар через сині окуляри помічає найтонші відтінки розплавленого металу, ткаля визначає на слух коли закінчується нитка у човнику верстата. Лікар по шумах у серці і жорсткому диханню ставить діагноз. Мукомел на дотик визначає сорт борошна.

• Як на вашу думку, в роботі вчителя чи є якісь добре розвинені аналізаторні функції?

Слайд 15. Незалежно від діяльності природа наділила людину певними властивостями сенсорних систем. Тож давайте з ними ознайомимося.

Властивості аналізаторів

1	2	3	4	5	6	7	8	9
А Б В	Г Д Е	Є Ж З	И І Ї Й	К Л М	Н О П Р	С Т У Ф	Х Ч Ц Ш	Щ Я Ю Ь

 

121671849

• Адаптація – здатність пристосовуватись до сили подразника.(Цокання годинника, звикання до одягу) Дослід з копійкою
• Явище післядії – здатність зберігати сліди збудження після того, як подразник припиняє свою дію .Слухання музики
• Взаємодія – одночасна дія кількох аналізаторів при підвищені інтенсивності лише одного ( яскраве освітлення загострює слух, тому на концертах не гасять світло, уява їжі, яку відчули на смак) Інформація учнів
• Компенсаторність – властивість розширювати можливості аналізаторів, якщо порушений один з них. (Сліпі люди мають сильне відчуття дотику, в них краще розвинений слух) інформація учнів

• Чи відомі вам люди з такими можливостями?

Повідомлення учнів про людей з обмеженими властивостями, які досягли успіху чи стали відомими.

IV. Закріплення матеріалу

Вчитель. Та виявляється у людини є ще один вид аналізаторів, мало вивчений і зовсім не зрозумілий для свідомості. Але що це за відчуття ви дізнаєтесь давши відповіді на запитання.

Слайд 16. Запитання до учнів:

• Що ви знаєте про інтуїцію?

Інтуїція її ще називають шостим відчуттям або третім оком людини.

Інтуїція працює без свідомого плану і контролю за процесом, самопливом, саморегулюється мірками гармонії - підсвідомо.

Інтуїція - механізм і продукт сенсорного відображення гармонії в предметах і явищах.

Слайд 17.

Експеримент

• Чи хотіли б ви перевірити рівень і наявність цього не зовсім ще вивченого відчуття?

Інтуїція - це єдина варта уваги річ у світі» - говорив Альберт Ейнштейн.

Науковий факт

 «Море викинуло сотні людських тіл, але там не було знайдено жодного мертвого слона. Не було знайдено ані кішки, ані зайця... дуже дивно, що не було зареєстрованих випадків смерті серед тварин». Ці спостереження, які були зроблені урядовими чиновниками Шрі-Ланки після цунамі в Азії у 2004 році, викликали ряд цікавих питань.

Головне питання - чи володіють тварини здібністю передчувати близьку небезпеку? Як вони уникли цунамі? За хвилини до того, як море накрило більше двох миль землі, тварини відчайдушно кинулись бігти до узгір'я острову.

Мозковий штурм

1. Один фізик сказав «Око дивиться, а мозок бачить». Як ви це розумієте?
2. Завдяки чому людина сприймає навколишній світ?

Гра «Карусель»

Назвати по черзі кожен учень кілька слів, що він запам’ятав з уроку

V. Домашнє завдання

Опрацювати §69, дізнатися про цікаві факти про сенсорні системи

VI. Підведення підсумків уроку

Слайд 18.

Оцінювання учнів

Рефлексія

• Який існує зв'язок між девізом уроку і темою?
• Що було зрозумілим?
• Який висновок зробили для себе?
• Що на уроці сподобалось?

Слайд 19.