Конспект уроку до підручника "Біологія для 8 класу" загальноосвіт. навч. закл. Соболь В.І.
Мета розробки сформувати в учнів поняття про внутрішнє середовище організму і його гомеостаз.
Містить інтерактивні вправи, що розміщені на сервісі —https://learningapps.org/4389250
Урок № 1
Життя не гірке. Воно солоне.
Як кров і сльози, як океан.
(Олег Денисенко)
Тема: внутрішнє середовище організму. Поняття про гомеостаз. Кров, її склад і функції. Лімфа.
Мета: сформувати в учнів поняття про внутрішнє середовище організму і його гомеостаз; поглибити знання учнів про значення крові; визначити функції і склад крові; розвинути в учнів поняття про кров як про тканину, яка відрізняється від інших тим, що не має власної форми; продовжити формувати понятійний апарат, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати і робити висновки; виховувати компетентну людину,яка вміє цінувати життя в усіх його проявах.
Основні поняття і терміни: внутрішнє середовище організму, гомеостаз,кров, лімфа, тканинна рідина,плазма крові, формені елементи крові, еритроцити, тромбоцити, лейкоцити, фізіологічний розчин.
Обладнання: таблиця « Кров. Склад крові», підручники, опорний конспект, мультимедійна техніка.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку:
(Учениця зачитує вірш «Країна життя»)
Організм наш мудрий, дивний,
Як велике місто, край.
Ідеальний прогресивний,
Мов комп’ютер, порівняй!
Систем тут різних є багато:
Опорно-рухова, травна,
І гуморальна, й видільна,
І ще нервова – головна.
Важливий орган, величавий,
Керує організмом, править.
У день він б’ється і вночі,
І серцем звуть його усі.
По судинах прямує кров,
В ній кисень їздить мов барон,
А ще поживні речовини,
Всі мінерали й вітаміни.
Еритроцитів тут багато,
І немаленька їхня хата,
Є туту гормони, ці хлоп’ята
Вас змусять плакать, реготати.
Така в житті відповідальна
Система нейрогуморальна.
А кров – то сила вічна, нова
І для людей обов’язкова!
(Учитель повідомляє тему та мету уроку)
Бесіда
— Які системи органів у тварин беруть участь у підтриманні сталих умов життєдіяльності клітин?
— Як відбувається еволюція транспорту речовин у тварин?
(Відповідь. У найпростіших, кишковопорожнинних, плоских червів перенесення речовин здійснюється за рахунок дифузії молекул і руху цитоплазми.
У тварин, що ведуть активний спосіб життя, мають складну будову та інтенсивний обмін речовин, з’явилися спеціальні системи внутрішнього транспорту речовин – кровоносна та лімфатична.
Гідролімфа кишковопорожнинних і нижчих червів, яка є внутрішнім середовищем, за своїм вмістом мало відрізняється від складу навколишнього середовища і є несталою. У членистоногих, молюсків та інших безхребетних тварин з’являється гемолімфа – рідина, що має відносну сталість складу, транспортує гази і містить дихальні пігменти (крім комах).
П’явки та головоногі молюски мають уже кров і міжклітинну речовину, які відрізняються одна від одної вмістом і функціями. До складу крові входять клітини, дихальні пігменти, білки, інші органічні речовини та мінеральні солі).
Проблемне запитання
— Чому іноді людина, поранена в руку чи ногу, гине навіть тоді, коли її внутрішні органи загалом цілі і здорові?
Організм людини має клітинну будову; клітини можуть жити тільки у рідкому середовищі, з якого вони дістають поживні речовини, кисень і куди виділяють продукти життєдіяльності. Клітини дуже чутливі до температури, хімічного середовища, концентрації солей, газів. Тому клітини мають стикатися з рідким середовищем, яке повинно мати постійний склад, без різких коливань. Одні речовини переходять з крові в тканинну рідину, звідти використовуються клітинами, з клітин продукти обміну виділяються спочатку в тканинну рідину, а потім у кров та лімфу. Що ж становить внутрішнє середовище організму?
Учитель пропонує учням зобразити реалізацію внутрішнього середовища у формі схеми.
(Робота учнів з підручником с.79, охарактеризувати кожну із складових внутрішнього середовища).
Уперше думку про те, що сталість внутрішнього середовища зумовлює життя і розмноження організмів, 1857 р. висловив французький фізіолог Клод Бернар: «Сталість внутрішнього середовища є обов’язковою умовою вільного життя». У 1932 р. американський фізіолог Волтер Кеннан увів термін «гомеостаз» (від грец. Homoios – однаковий і statis – стан) для визначення механізму підтримки сталості внутрішнього середовища. Гомеостаз забезпечують органи дихання, кровообігу, травлення, виділення, а регулюється він нервовою та ендокринною системами.
— Яку ж біологічну роль відіграє гомеостаз?
Порушення гомеостазу призводить до значних змін у роботі органів і різних захворювань, ось чому важливо слідкувати за такими показниками, як температура тіла, фізико-хімічний склад крові, артеріальний тиск. Усе це має велике значення для діагностики хвороб.
З давніх-давен люди вважали кров носієм життя і називали її «магічною рідиною». Нею клялися, скріплювали союзи та угоди, кропили землю,щоб одержати багатий урожай. Пройшли сторіччя, і вчені проникли в таємниці цієї дивовижної рідини, вивчили її функції та склад.
(Робота учнів в групах. Завдання і запитання для груп за §18)
(Відповідь схема:)
Схема 1
(Обговорення результатів роботи в групах).
Загальна кількість крові у нормі у чоловіків – 5,2 л, у жінок – 3,9 л. Через кожну ділянку тіла в середньому за добу проходить 200 тис. л крові. Вся кров поділяється на дві групи:
У селезінці зберігається до 16% крові, у печінці – 20%, у шкірі – 1-%. Втрата 1/3 частини крові організмом веде до загибелі.
4 Фізіологічний розчин.
Для нормальної життєдіяльності організму важливий кількісний склад солей плазми, бо вони визначають осмотичний тиск. Надзвичайно важливий і якісний склад цих солей. Ізотонічний розчин хлористого натрію не здатний довгий час підтримувати роботу зрошуваного органа. Серце, наприклад, зупиняється, якщо зі зрошуваної рідини забрати солі кальцію. Те ж відбувається при надлишку солей калію. Розчини, які за своїм якісним складом та концентрацією солей відповідають складу плазми, називають фізіологічним розчином. Мінеральні речовини плазми крові становлять приблизно 0,9%. Виготовлені розчини такої концентрації застосовують для підтримки життєдіяльності ізольованих від тіла органів, а також як замінники крові при її втратах. До них, окрім солей, додають ще глюкозу і насичують киснем.
(Робота учнів з мал.. 41,42 с.86-87 підручника)
Лімфа – безбарвна рідка сполучна тканина. За хімічним складом подібна до плазми крові. Складається з лімфоплазми та лімфоцитів. Утворюється лімфа з тканинної рідини. Розгалужена сітка лімфатичних судин утворює лімфатичну систему. У її різних місцях розташовані лімфатичні вузли, в яких утворюються лімфоцити. Вони відіграють важливу роль в імунітеті. У лімфатичних вузлах знешкоджуються мікроорганізми.
—https://learningapps.org/4389250
1)Опрацювати §17,18,19 с.86-87.
2)Відповісти на запитання після параграфів.
3)Творче завдання: напишіть невеликий розділ до дитячої енциклопедії про склад і значення крові в організмі.
VII. Підбиття підсумків уроку.
Вправа зворотний зв'язок.
На сьогоднішньому уроці я зрозумів…
Дізнався…
Використана література:
Інтернет-ресурси:
1