Конспект уроку з біології для 8 класу на тему "Значення травлення. Система органів травлення"

Тема. Значення травлення. Система органів травлення.

Мета. Сформувати знання про загальний план будови органів травлення та функції травної системи людини, ознайомити із методами вивчення травної системи; розвивати вміння працювати з моделями та муляжами, удосконалювати навички роботи з підручником, порівнювати та формулювати висновки; виховувати працелюбність та цілеспрямованість учнів на прикладі наукових відкриттів та пошуків вчених-біологів, формувати науковий світогляд, творчу активність, прагнення дбайливого ставлення до власного здоров’я.

Обладнання. Таблиця «Травна система людини», муляжі зубів, органів травлення, презентація.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Терміни і поняття. Травлення, травна система, травні органи, травні залози, ротова порожнина, слинні залози, зуби, язик, глотка, стравохід, шлунок, тонкий кишечник, товстий кишечник, печінка, підшлункова залоза, ферменти.

Очікувані результати. Учень називає органи травної системи, травні залози;

характеризує функції органів травлення, будову і функції зубів; розпізнає на малюнках, фотографіях, муляжах органи травлення, елементи зовнішньої будови зубів; застосовує знання для профілактики захворювань зубів та органів травлення; висловлює судження щодо значення знань про будову та функції травної системи для збереження здоров’я.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

   Прийом «Світ прекрасного»

Розгляньте картину української художниці Людмили Скрипченко  «Український натюрморт», назвіть продукти харчування, зображені на картині та вкажіть їх компоненти. ( очікувані відповіді: сало – жири, хліб –вуглеводи, вітаміни В₁, В₁₂, картопля – вуглеводи, вітамін С)

•      Поясніть українське народне прислів’я: «Коли хліб на столі, то стіл — престіл, а коли хліба ні кусочка, тоді стіл лиш гола дошка».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Дивуй»

• Людина з’їдає за рік в середньому 500 кг їжі.
• Загальна довжина травної системи дорослої людини становить близько 9 метрів.
• Потрібно близько 72 годин, щоб перетравити святкову вечерю. Першими перетравлюються вуглеводи (хліб, пироги, печиво, кекси), потім перетравлюються білки (наприклад, смажена курка), і найдовше перетравлюються жири, включаючи соуси та вершки з тістечок.

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

• Які системи органів зображені на малюнках?
• Яким тваринам вони належать?
• Як ускладнюється травна система в процесі еволюції тваринного світу?
• Чи здогадались ви, що ми будемо вивчати сьогодні на уроці?

Формулювання теми та завдань уроку.

V. Сприйняття та засвоєння нових знань

1) Метод «Мозковий штурм»

- Що вам відомо про процес травлення? (Збираються ідеї, записуються на дошці, потім формулюється і записується визначення поняття Травлення)

2) Пояснення вчителя, складання опорної схеми

Травна система складається із органів травлення та залоз. Травна трубка поділена на органи для того, щоб створити різні умови для перетравлення компонентів їжі. Ці умови створюють травні залози, що виробляють травні соки, які містять ферменти і деякі інші речовини, необхідні для травлення.

   В кожному відділі травної системи створюється особливе хімічне середовище – лужне, кисле чи нейтральне, і тільки за наявності відповідних умов можливі повноцінні процеси травлення їжі.

   Відділи травної системи відрізняються за будовою, проте загальний план будови стінки травного тракту в усіх них той самий. Внутрішній її шар утворений слизовою оболонкою, що складається з епітеліальної тканини. За нею йдуть шари гладеньких м’язів, які оточує сполучна тканина.

   Деякі клітини епітелію виділяють травні соки й слиз, який огортає їжу й полегшує її проходження по травному тракту. Слиз захищає від перетравлення епітеліальну тканину. Наступний шар — м’язовий, представлений кільцевими і поздовжніми м’язами, їх скорочення забезпечує рух їжі по травному тракту та її перемішування. За м’язовим шаром розташована серозна оболонка — це зовнішній шар стінки травного тракту. Вона утворена волокнистою сполучною тканиною і є частиною очеревини. Очеревина захищає травний тракт і зменшує тертя відділів під час скорочення, за допомогою її виростів шлунок і кишечник прикріплюються до задньої стінки черевної порожнини. Усі шари стінки травного тракту пронизані густою мережею кровоносних судин і нервових закінчень.

   Травний канал починається ротовим отвором, за яким слідує порожнина рота, де їжа піддається механічній обробці і починається її хімічне перетворення під впливом секрету, що надходить з слинних залоз. Є три пари великих слинних залоз та безліч щічних слинних залоз. В ротовій порожнині міститься язик, який перемішує їжу та сприймає смак їжі смаковими рецепторами; зуби пережовують їжу.

   Потім ротова порожнина переходить у звужену частину травного тракту - глотку і стравохід, через які проводиться харчова грудка в шлунок.    Стравохід – це м’язова трубка, по якій їжа завдяки скороченню гладеньких м’язів переміщується в шлунок.

   Шлунок – це розширена ділянка травної системи, тут їжа піддається подальшим хімічним перетворенням під впливом шлункового соку, виділень залозами шлунка. Цікаво, що стінки шлунка складають три шари гладеньких м’язів, а вхідний і вихідний отвори утворені коловими м’язами – сфінктерами.

   Шлунок переходить у тонку кишку - найбільш вузьку і довгу частину шлунково-кишкового тракту. Тонкий кишечник поділяється на три відділи: дванадцятипалу, порожнисту та клубову кишки. У тонкому кишечнику відбувається значне хімічне перетворення поживних речовин. В дванадцятипалу кишку надходить сік підшлункової залози, дуже багатий ферментами, також виливається жовч, яка продукується печінкою. У тонкому кишечнику відбувається всмоктування поживних речовин завдяки особливій будові стінок: вони мають вирости-ворсинки із кровоносними та лімфатичними судинами, куди й всмоктуються перетравлені поживні речовини.

   Тонка кишка переходить в більш широкий по просвіту відділ травного каналу - товсту кишку. Тут немає ворсинок, але стінки кишки продовжують всмоктувати воду, мінеральні солі,  формуються калові маси. У товстому кишечнику живе велика кількість мікроорганізмів, які синтезують вітамін В₁₂, К, сприяють розщепленню целюлози, знищують хвороботворні організми.

   Травний канал закінчується заднім прохідним отвором, через який видаляються з організму неперетравлені частини їжі.

Травна система

            Органи                                                           Залози

   Ротова порожнина                                                       Слинні залози

    Глотка                                                                          Залози слизової  оболонки шлунка

    Стравохід                                                                     Підшлункова залоза

    Шлунок                                                                        Печінка

    Тонкий кишечник                                                       Залози слизової  оболонки кишечника

    Товстий кишечник

VІ. Осмислення зв’язків і взаємозалежності у вивченому матеріалі

1)   Метод «Дослідницька лабораторія» (робота в групах: за матеріалом підручника ст. 29-30, муляжами зубів, малюнками на слайдах)

Завдання для 1 групи. На які групи поділяються зуби? Скільки зубів різних типів у дорослої людини?

Завдання для 2 групи. Яка зовнішня будова зуба? Які функції відіграє кожна частина зуба?

Завдання для 3 групи. Які особливості зовнішньої будови зубів різних типів? Встановіть взаємозв’язок між будовою зубів різних груп та функціями, які вони виконують.?

Завдання для 4 групи. Яка внутрішня будова зуба? Як будова зуба пов’язана з функціями, що виконує зуб?

Завдання для 5 групи. Які найпоширеніші хвороби зубів? Складіть пам’ятку для запобігання хвороб зубів.

  Учні повідомляють досліджений матеріал.

Цікавий факт.  Під час жування їжі щелепні м’язи розвивають на кутніх зубах зусилля до 70 кг, а на різцях – до 20 кг.

  2) Методи дослідження фізіології травлення   (Метод учнівських міні-проектів – випереджаюче завдання)

Роль Івана Петровича Павлова у вивченні травлення

   Іван Петрович Павлов (1849-1936) примножив скарбницю світової науки, досліджуючи вищу нервову діяльність людини та  фізіологію травлення. Він  -  перший серед росіян і серед фізіологів, хто отримав Нобелівську премію. Цією високою нагородою науковець був нагороджений в галузі медицини і фізіології у 1904 «За роботу з фізіології травлення».

  Павлов займався своїми дослідженнями майже двадцять років, з 1891 року по початку 1910-х років. Успіхи його досліджень залежали від розроблених ним методів:

• метод фістул – сполучення порожнини певного органа із зовнішнім середовищем через отвори (застосував для встановлення рефлекторної природи слиновиділення);
• метод удаваного годування – для встановлення рефлекторної природи шлункового соковиділення;
• метод ізольованого шлуночка – для встановлення гуморальної природи шлункового соковиділення;
• метод умовних рефлексів – дослідження формування умовних слиновидільних рефлексів.

Сучасні методи дослідження травлення

• Метод зондування – введення трубки для взяття шлункового соку;
• метод ендоскопії – введення приладів із світловодами для огляду порожнини;
• метод ультразвукової діагностики – отримання зображень органів на екранах за відбиттям ультразвукових хвиль;
• скануючи томографія – отримання зображень окремих шарів досліджуваних органів на екранах моніторів;
• радіоелектронні методи – введення «радіопілюль» - пристроїв з датчиками;
• рентгенографія – отримання тіньових зображень органів на рентгенівській плівці за допомогою рентгенівських променів.

VІІ. Узагальнення і систематизація знань

Робота в групах за методом «Бумеранг»

   Учні  продовжують працювати у вже створених групах, кожна з яких має скласти  одне запитання з використанням нових термінів і задати його іншій групі, якщо відповідь неправильна, то «бумеранг» повертається до того, хто його пускав.

Вправа «Правильна послідовність»

   На слайді зображені органи травної ситеми (пронумеровані), їх потрібно назвати та розмістити в правильній послідовності.

VІІІ. Підведення підсумків уроку, рефлексія, оцінювання діяльності учнів

Обговорення цитати

Людина живе не тим, що вона з’їдає, а тим, що перетравлює. (Бенджамин Франклін)

Вправа «Склади синквейн»

Приклад синквейна:

Травлення

Необхідне, важливе.

Живить, лікує, допомагає.

Потрібне для функціонування організму.

Властивість живого.

ІХ. Домашнє завдання

 Опрацювати параграф 7; відповісти на запитання 8-10 (ст.31);

 скласти біологічну казку «Подорож бутерброда по травній системі» (за  бажанням).