Конспект уроку з біології для 8 класу на тему: "Зорова сенсорна система. Око."

Біологія 8 клас

Тема:  Зорова сенсорна система. Око. Лабораторне дослідження: виявлення сліпої плями на сітківці ока .

Мета: сформувати уявлення про анатомічну будову ока, механізм сприйняття світла, кольору, простору, механізм роботи оптичної системи ока; формувати поняття про природу зору; розвивати вміння доводити відповідність будови та функції, розвивати навички роботи із підручником, малюнками; виховувати бережли вставлення до свого організму.

Поняття: зорова сенсорна система, очне яблуко, склера, судинна оболонка, рогівка, райдужка, зіниця, кришталик, склисте тіло, сітківка

Обладнання: підручник, фото, зошити, навчальна презентація, ілюстрації.  

Тип уроку: комбінований урок Структура уроку:

1.                 Організаційний етап (4 хв)

2.                 Актуалізація опорних знань (5 хв )

3.                 Мотивація навчальної діяльності учнів (3 хв)

4.                 Засвоєння нового матеріалу (20 хв)

5.                 Закріплення вивченого матеріалу (5 хв)

6.                 Узагальнення і систематизація знань (5 хв)

7.                 Підведення підсумків уроку (2 хв)

8.                 Повідомлення домашнього завдання (1 хв)

Хід уроку

1.   Організаційний момент (4 хв)

Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці. Повідомлення теми уроку.

2.   Актуалізація опорних знань (5 хв )     

Фронтальне опитування

1.            Дайте визначення поняттю «сенсорна система»

2.            Які основні структурні елементи входять до складу всіх сенсорних систем?

3.            Які сенсорні системи людини ви знаєте?

4.            Що таке адаптація рецепторів?

5.            У чому полягає взаємодія сенсорних систем?

3.   Мотивація навчальної діяльності (3 хв)

Поміркуйте над висловом «У страха очі великі» Як ви його розумієте ? Як цей вислів можна поєднати з нашим сьогоднішнім уроком.

Відповідь: Діаметр зіниці змінюється і в результаті емоційних реакцій: за стану страху зіниця розширюється, а за гніву – звужується.

4.   Засвоєння учнями нового матеріалу. (20 хв)

Що таке зір людини? Із чого складасться зорова сенсорна система?

Найінформативніша серед усіх сенсорних систем - зорова. За підрахунками вчених, близько 90% уciєї iнформації про зовнішній світ ми отримуємо завдяки зору.

Зір - це фізіологічний процес, який дає змогу сприймати ступінь освітленості, форму, розміри та кольори навколишніх предметів, відстань до них і, таким чином, орієнтуватись у довкіллі. Людина завдяки зору здатна читати, писати, сприймати інформацію з екранів телевізорів, моніторів комп'ютерів, виконувати складні роботи тощо. 

Зорова сенсорна система включає око (орган, який сприймає світлові промені), зоровий нерв, підкіркові центри зору та зорову зону, розташовану в потиличній частці кори великих півкуль головного мозку. 

Яка будова оpгана зору? Орган зору людини складається з очного яблука (ока) й допоміжного апарату. Очне яблуко розташоване в заглибленні лицьової частини черепа - очній ямці. Таке розташування ока певним чином захищає його від ушкоджень. 

  Очне яблуко становить собою надзвичайно складний і чутливий оптичний апарат (мал. 1). Його стінки складаються з трьох оболонок. Зовнішня оболонка - фіброзна – досить щільна й підтримує форму очного яблука (майже кулясту). Спереду вона утворює прозору і проникну для світла рогівку. Її інша частина є непрозорою і має назву склера, або білкова оболонка. Прозора poгiвка нагадує лінзу, що заломлює світло. Вона наче вставлена в передню частину склери (мал. 1). Саме через рогівку світло потрапляє до інших частин ока. На відміну від рогівки, склера для світла непроникна. Рогівка містить механорецептори, тому дотик до неї спричинює моргання. 

  Середня оболонка ока - судинна, пронизана густою сіткою кровоносних судин. Ці судини постачають очному яблуку поживні речовини. Крім того, судинна оболонка містить темний пігмент, який надає їй забарвлення. У судинній оболонці розрізняють власне судинну оболонку, війкове тіло та райдужку. 

   Власне судинна оболонка забезпечує живлення різних частин ока. Передня її частина – райдужка - має вигляд вертикальної пластинки з круглим отвором у центрі. Райдужка дістала таку назву тому, що містить темний пігмент (меланін), який зумовлює колір очей: що більше пігменгу, то темніший їхній колір. За незначної кількості пігменту колір райдужки сірий, зелений або блакитний, за великої - карий. Колір очей у людини визначається спадково.

    У райдужці є отвір - зіниця, через який світло потрапляє всередину ока. Зіниця, подібно до діафрагми фотоапарата, може змінювати діаметр, регулюючи кількість світла, що потрапляє до світлочутливих клітин сітківки.

Коли освітлення яскраве - зіниця звужується, у темноті вона розширюється. Діаметр зіниці змінюється внаслідок скорочення або розслаблення двох непосмугованих кільцевих м'язів райдужки.

Основна функція зіниці - захист світлочутливого апарату від руйнування сильним світлом і пристосування ока до зміни інтенсивності освітлення. Її діаметр змінюється рефлекторно й узгоджено в обох очах. За райдужкою розташоване вiйкове тіло, більшу частину якого становить непосмугований війковий м'яз. Він утримує прозору капсулу, усередині якої розміщений кришталик у формі двоопуклої  лінзи (мал. 1). Кришталик утворений напіврідкою прозорою речовиною.

   Уся внутрішня порожнина ока заповнена склистим тілом - прозорою драглистою масою (мал. 1). Ця структура, так само як рогівка чи кришталик, здатна заломлювати світло й змінювати хід його променів в оці. Через склисте тіло світлові промені потрапляють на сітківку. Склисте тіло підтримує також тиск усередині ока. 

   Око має дві порожнини - камери ока. Передня камера - це невеликий простір між рoгівкою та райдужкою. Задня камера розташована між райдужкою та кришталиком (мал. 1). Через зіницю задня камера ока сполучається з передньою. Камери ока заповнені рідиною, яку утворює судинна оболонка ока.

Мал. 1

ЗАПАМЯТАЙТЕ! Структури ока, які забезпечують проходження променів світла, утворюють його оптичну систему. Структури ока, які сприймають світлові промені – це світлосприймальна система ока.  

   Ciтківка, або сітчаста оболонка, вистеляє дно ока. Вона складається з двох листків. Зовнішній листок утворюють пігментні клітини, що містять чорний пігмент фусцин. Він поглинає світлові промені, усуваючи відблиски, що сприяє чіткішому зображенню предметів. Внутpiшній листок містить світлочутливі рецептори (фоторецептори). Одні рецептори мають форму паличок, інші - колбочок (мал. 2). Палички збуджуються під час дії світла малої інтенсивності. Колбочки пристосовані до сприйняття яскравого світла і кольорів. 

    Від ока надходить зоровий нерв. У місці його виходу немає ні паличок, ні колбочок. Це сліпа пляма (мал. 4). Предметів, зображення яких потрапляє на цю ділянку, ми не бачимо. Площа сліпої плями (в нормі) становить від 2,5 до 6 мм².  

    Збоку від сліпої плями, навпроти зіниці, є місце найбільш чутливого сприйняття світла - жовта пляма (мал. 4), де переважно розташовані колбочки. У нормі зображення завжди фокусується оптичною системою ока на жовтій плямі. При цьому предмети, які сприймаються периферичним зором, розрізняються гірше. Завдяки тому, що палички переважають на периферії сітківки, ми здатні бачити «куточком ока», що  відбувається навколо нас. 

   Сліпу пляму можна легко виявити за допомогою простого досліду (мал. 5), який ми з Вами виконаємо, трішки згодом.

     Допоміжний апарат ока складається з верхньої та нижньої повік і посмугованих м'язів, які рухають очне яблуко (мал. 3). 

   Очне яблуко захищають брови, повіки та вії. Брови захищають око від поту. Повіки прикривають око зверху й знизу, захищаючи очне яблуко від пилу та інших сторонніх тіл, механічних ушкоджень тощо. На вільних краях повік ростуть короткі волоски - вії. Внутрішня поверхня повік вкрита тонкою слизовою оболонкою - кон'юнктивою. При доторканні до вій або раптовій появі поблизу ока певного предмета спрацьовує безумовний рефлекс моргання. 

     Видалення сторонніх часток з поверхні ока забезпечує й слізний апарат. Він складається зі слізної залози, слізних канальців, слізного мішка і носослізної протоки (мал. 3). Слізна залоза виділяє рідину - сльози. Вони зволожують очне яблуко, змивають з його поверхні сторонні частки, знешкоджують хвороботворні мікроорганізми. Кількість слізної рідини незначна: щодоби її утворюється приблизно 1 мл. Коли людина плаче, кількість цієї рідини значно зростає.

5.   Закріплення вивченого матеріалу (5 хв) • Зір - це фізіологічний процес, який дає змогу сприймати ступінь освітленості, форму, розміри та кольори навколишніх предметів, відстань до них і, таким чином, орієнтуватись у довкіллі. 

•      Зорова сенсорна система включає око (орган, який сприймає світлові промені), зоровий нерв, підкіркові центри зору та зорову зону, розташовану в потиличній частці кори великих півкуль головного мозку.  

•      Орган зору людини складається з очного яблука (ока) й допоміжного апарату. Очне яблуко розташоване в заглибленні лицьової частини черепа - очній ямці.  

•      Очне яблуко становить собою надзвичайно складний і чутливий оптичний апарат.

Проговорити разом з учнями загальну будову ока

6.   Узагальнення і систематизація знань (5 хв) Дайте відповідь на запитання:

1.            Яке значення має зір для людини?

2.            Які розрізняють оболонки ока і які їхні особливості?

3.            Яка будова ока людини?

4.            Що собою становить допоміжний апарат ока?

5.            Що таке колбочки та палички? Які їхні функції?

6.            Які структури ока забезпечують його захист?

7.            Підведення підсумків уроку (2 хв)

На уроці я запам’ятав … 

На уроці мені сподобалося …

8.            Повідомлення домашнього завдання (1 хв) Ваше домашнє завдання:

üОпрацювати § 42. Тема: «Зорова сенсорна система людини».  с. 197 – 202.

üДати письмову відповідь на запитання на с. 201. в рубриці «ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ СВОЇ ЗНАННЯ».

üДля творчих і допитливих на додатковий вищий бал пропоную зробити невелике повідомлення про зір людини, або про продукти і вправи, які можуть гарно впливати на зір людини.