Конспект уроку з біології на тему: "Значення опорно-рухової системи, її будова та функції. Кістки і хрящі"

Значення опорно-рухової системи, її будова та функції. Кістки і хрящі

Мета уроку:

• навчальна:  розглянути значення опорно-рухової системи в життєдіяльності людини, ознайомити учнів з особливостями будови кісткової та хрящової тканин.

• розвивальна: розвивати навички логічного мислення і здатність використовувати раніше вивчений матеріал.

• виховна: виховувати розуміння єдності всіх біологічних систем

Обладнання й матеріали: таблиці «Скелет людини», «Мікроскопічна будова кісткової і хрящової, світловий мікроскоп, постійні мікропрепарати.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань

Питання:

1. Які типи м’язової тканини ви знаєте?

2. Які типи сполучної тканини ви знаєте?

3. Які типи сполучної тканини виконують опорні функції?

4. Перелічіть основні відмінності сполучної тканини від інших типів тканин.

III. Вивчення нового матеріалу

Функції скелета:

- захисна;

- опорна;

- локомоторна.

Функцію захисту виконують окремі частини скелета: череп захищає мозок, ребра — серце й легені тощо. Скелет є жорсткою опорою, яка слугує каркасом тіла, допомагає йому зберігати певну форму та полегшує пересування. Внутрішні органи також прикріплюються до скелета. Скелет є місцем прикріплення м’язів. Під час їх скорочення частини скелета працюють як важелі, що дозволяє робити різноманітні рухи. Основу скелета людини складають хрящова та кісткова тканини.

Хрящова тканина складається з клітин, що занурені в пружну основну речовину — хондрин (містить волокна, що складаються з колагену). Хрящові тканини мають клітинні елементи — хондробласти і хондроцити та міжклітинну речовину, в якій розміщені хондринові волокна — колагенові або еластичні. Особливістю основного компонента міжклітинної речовини є досить високий вміст води (75 %), органічних речовин (10-15 %) та не­органічних солей (5-8 %). Органіч­ний компонент (хондромукоїд) представлений білками, ліпідами, гліко-заміногліканами та протеогліканами і забезпечує пружність (тургор) міжклітинної речовини. Хрящові тканини не мають судин, тому за рахунок знач­ної проникності міжклітинної речовини забезпечується дифузне поширення поживних речовин. Охрястя, яке оточує хрящі, має кровоносні судини і здійснює живлення тканини.

Хондроцити — основний тип клітин, який виробляє сполуки для побудови та оновлення міжклітинної речовини хрящової тканини. Вони мають округлу або полігональну форму, розташовані поодинці ізольовано або групами з двох-чотирьох клітин.

Хондробласти — молоді, малодиференційовані клітини подовгастої форми. Вони розташовані у глибокому шарі охрястя і забезпечують периферійний ріст хрящової тканини.

Кісткова тканина складається з клітин (остеобластів), що занурені у звапнілу основну речовину (30 % її складають органічні сполуки, в основному колагенові волокна, а 70 % — неорганічні, в основному гідроксіапатит). Ще кісткову тканину складають клітини остеоцити, остеокласти та міжклітинна речовина.

Кісткова тканина формує скелет організму, який відіграє роль опори і пере­міщення тіла у просторі — опорно-механічна функція. Завдяки значній міцності кісток скелета забезпечується захист внутрішніх органів і тканин від пошко­джень — захисна функція. Кісткова тканина є депо мінеральних речовин (каль­цію, фосфору та інших хімічних елементів) в організмі.

Остеобласти — молоді, малодиференційовані клітини, за рахунок яких утворюється кісткова тканина. Вони розташовуються у місцях новоутворення тканини, а у дорослому організмі — в окісті та місцях регенерації кістки.

Остеоцити — це основні високодиференційовані клітини кісткової тканини, що розвиваються з остеобластів. Вони мають подовгасту форму, відростки, лежать у кісткових порожнинах (лакунах), що повторюють форму клітини.

Остеокласти — це великі багатоядерні клітини з мікроворсинками у вигляді гофрованої облямівки. Вони беруть участь у руйнуванні і розсмоктуванні кісткової тканини з утворенням навколо них кісткових порожнин.

Типи кісток:

1. Трубчасті кістки — порожнисті всередині, містять компактну (всередині кісток) і губчасту (на кінцях кісток) речовину. У порожнині трубчастих кісток розташований жовтий кістковий мозок. Приклади: плечова, променева, стегнова і гомілкова кістки.

2. Короткі кістки — складаються переважно з губчастої речовини, містять червоний кістковий мозок. Приклади: кістки зап’ястка, плюсни та хребта.

3. Плоскі кістки — складаються переважно з губчастої речовини, містять червоний кістковий мозок. Приклади: кістки черепа, лопатки, ребра, тазові кістки.

IV. Виконання лабораторного дослідження

Тема: Мікроскопічна будова кісткової, хрящової та м’язової тканин

Мета: ознайомитися з кістковою, хрящовою та м’язовою тканинами людини, розглянути взаємозв’язок їх будови з функціями, що виконуються.

Обладнання й матеріали: мікроскоп, постійні мікропрепарати кісткової, хрящової та м’язової тканин людини, інструктивна картка для виконання лабораторної роботи, підручник.

Хід роботи

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

2. Розгляньте під мікроскопом готові мікропрепарати кісткової тканини. Зверніть увагу на особливості її будови: форму клітин, їх розташування в тканині, наявність міжклітинної речовини.

3. Розгляньте під мікроскопом готові мікропрепарати хрящової тканини. Зверніть увагу на особливості її будови: форму клітин, їх розташування в тканині, наявність міжклітинної речовини.

4. Розгляньте під мікроскопом готові мікропрепарати м’язової тканини. Порівняйте будову кісткової, хрящової та м’язової тканин.

5. Зробіть висновок, в якому укажіть, як будова тканин пов’язана з функціями, що вони виконують, і занесіть його до зошита.

V. Домашнє завдання